АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технологія комплексного освоєння і дослідження свердловин із застосуванням ПГДП-1

Читайте также:
  1. CASE-технологія створення інформаційних систем
  2. III.Результати дослідження
  3. А. Чандлер, Дж. Томсон, П. Лоуренс, Дж. Лорш і дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію.
  4. Аварії в свердловинах, причини виникнення й способи ліквідації
  5. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
  6. Аналітичні прцедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження.
  7. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
  8. Бібліографічний апарат наукового дослідження
  9. В) дослідження умов, які забезпечує суспільство для виховання особистості.
  10. Взяття крові для біохімічного дослідження
  11. Взяття крові з вени для біохімічного дослідження
  12. Взяття крові із вени для бактеріологічного дослідження

 

Основною метою технології комплексного освоєння і дослідження свердловин після буріння, а також після поточного ремонту є визначення фільтраційних властивостей пласта у привибійній зоні і відновлення їх до природного стану перед пуском свердловини в експ­луатацію.

Пристрій гідродинамічних досліджень пласта (ПГДП-1) дає змогу в одному циклі робіт поєднати гідродинамічне дослідження, вплив на пласт з метою поліпшення фільтраційних властивостей привибійноТ зони і освоєння свердловин. Вплив на пласт проводиться шляхом створення багаторазових миттєвих депресій-репресій. Застосування пристрою ПГДП-1 дає змогу вести постійний візуальний дистанційний контроль з допомогою реєструючих при­ладів за зміною вибійного тиску в процесі створення миттєвих депресій, а також відновлення його в підпаркерній зоні. Створення багаторазових миттєвих депресій-репресій

 

Рис. 16.7. Схема компоновки ліфта і обв'язки наземного обладнання:

1-мірна місткість; 2-фіпьтр; 3-міст-кість з робочою рідиною; 4-на-сос-ні агрегати; 5-лубрікатор; б-карота-жний кабель; 7-фонтанна ар­матура; 8-лабораторія АКС-Л; 9-амбар для приймання флюїду, який надхо­дить з пласта; 10-геофізичне з'єднання; 11/-колона насосно-компре­сорних труб; 12-пристрій ПГДП-1; 13-пакер; 14-хвостовик-фільтр

 

на пласт із застосуванням пристрою ПГДП-1 легко поєднується з хімічними методами впливу на при-вйбійну зону (кислотою, лугом або по­верхнево-активними речовинами).

Технологія комплексного освоєння і дослідження свердловин із застосу­ванням пристрою ПГДП-1 за один цикл включає такі операції: спуск ком­поновки ліфта і обв'язка наземного об­ладнання (рис.16.7); гідродинамічне дослідження і реєстрація кривих відновлення тиску (КВТ) (рис.16.8,а); розшифрування КВТ і оцінка фільтраційних параметрів пласта (привибійної і віддаленої зон); вплив на привибійну зону пласта з метою вирівнювання фільтраційних власти­востей привибійної і віддаленої зон; гідродинамічне дослідження і реєстра­ція КВТ; розшифрування отриманих КВТ і оцінка фільтраційних властиво­стей пласта після впливу на нього (рис. 16.8,б); освоєння свердловини і пуск її в експлуатацію.

У процесі освоєння й очистки при­вибійної зони пристроєм ПГДП-1 як робоча рідина використовується вода, оброблена хлористим кальцієм, або де­газована нафта. Ведеться постійний контроль за зміною кількості припливу пластового флюїду після кожного цик­лу депресій-репресій. Отриманий стабілізований приплив пластового флюїду свідчить про завершення про-



 

Рис. 16.8. Діаграма запису зміни тисків (а) і розшифровані криві відновлення тисків / і 2 (6) свердловини № 132 Бугріватівська пристроєм ПГДП-1

 

цесу очистки привибійної зони пласта методом депресій-репресій. Величина депресії і її амплітуда вибираються залежно від конкретних геологічних умов з врахуванням ве­личини пластового тиску, тиску насичення нафти газом, розмірів перемички між нафтовим і водяним пластами, міцності скелету породи й інших компонентів.

Допустима величина депресії на пласт при освоєнні вибирається за таких умов: міцності цементного кільця, міцності обсадної колони, запобігання виділення газу в привибійній зоні пласта, стійкості колектора і запобігання змикання тріщин (для тріщинних колекторів).

Величину допустимої депресії з умови збереження міцності цементного кільця визнача­ють за формулою < де — допустима депресія, МПа; — пла­стовий тиск в нафтогазовому колекторі,МПа; — тиск у водоносному горизонті або на межі водрнафтового контакту(ВНК) при водоплаваючих покладах.МПа; — допустимий градієнт тиску на цементне кільце за обсадною колоною,МПа/м, рекомендується не більше 2,5МПа/м; — висота якісного цементного кільця між водоносним горизонтом або ВНК і найближчим перфораційним отвором.

Перепад тиску на експлуатаційну колону не повинен перевищувати допустимого значення згідно з вимогами щодо запобігання зім'яття обсадної колони.

З точки зору запобігання виділення газу в привибійній зоні і його прориву в стовбур свердловини допустима депресія визначається за формулою (при обводненні продукції понад 3%) і для решти випадків, де — тиск насичення нафти газом.

‡агрузка...

Величина допустимої депресії для запобігання руйнування колектора пласта в при­вибійній зоні забезпечується при дотриманні наступного співвідношення:

де — межа міцності породи на стиск з врахуванням його зміни при наповненні породи фільтратом бурового розчину, МПа; — коефіцієнт бокового розпиран­ня; — вертикальний гірський тиск, МПа.

Гірський тиск визначається середньою густиною вищезалягаючих порід з врахуван­ням наповнюючих їх рідин і глибини розміщення пласта Я. Величина допустимої депресії для запобігання змикання тріщин для тріщинних колекторів визначається залежністю де — розкриття тріщини, мм; — довжина тріщини, мм; Е — модуль пружності породи пласта, МПа; — коефіцієнт Пуассона.

Дослідження свердловин починають з визначення оптимальної величини депресії для досліджуваного пласта шляхом поступового її збільшення: =0,75 ; = 0,75 ; , з постійним виміром кількості приплив у рідини за рівні проміжки часу t Контроль за створеною величиною депресії і за проце­сом відновлення тиску в підпаркерній зоні проводиться записом на стрічці самописця або осцилографа геофізичної лабораторії АКС-Л, яка установлена на гирлі свердловини і з до­помогою кабеля під'єднана до пристрою ПГДП-1.

Вплив на пласт проводиться методом створення багаторазових миттєвих депресій-ре-пресій шляхом почергового включення на 10 — 15 хв і виключення на 5 — 7 хв наземних насосних агрегатів.

Визначення фільтраційних параметрів пласта і їх зміни на основі методик обробки ре­зультатів гідродинамічних досліджень рекомендується проводити в наступній послідовності.

1. Оцінка припливу і середнього дебіту для кожного періоду припливу 2. Реєстрація зміни величини пластового тиску в підпаркерній зоні через певні проміжки часу 3. Для кожної точки розраховують координати х = у - (за методом Хорнера), де — поточний тиск.МПа; Т — час припливу або створення депресії, хв; — час відновлення тиску, хв. 4. За розрахованими координатами будують перетворений графік відновлення тиску (рис.16.8,б). 5. Проводять прямолінійні відрізки (початковий і кінцевий) і визначають кутові коефіцієнти нахилу прямих (М = ), які характер-ризують фільтраційний опір при вибійної і віддаленої зон. 6. У точці перети­ну другого прямолінійного відрізка КВТ з віссю тисків визначають значення пластового тис­ку 7. Гідропровідність при вибійної і віддаленої зон визначають відповідно і і, маючи дані про в'язкість пластового флюїду, розраховують проникність і , де — ефективна товщина пласта. 8. Радіус зони погіршеної проникності шукають за формулою , де — час в точці перетину початкового і кінцевого прямолінійного відрізка; m — коефіцієнт пористості; — Гідропровідність поро­ди в привибійній зоні; — пружна ємність пластів (при невідомому значенні може бути прийнята 5-Ю"3 МПа"1). 9 .Відношення між фільтраційними параметрами привибійної і віддаленої зон найбільш об'єктивно оцінюється через показник скін-ефекту який свідчить про наявність або відсутність додаткового фільтраційного опору в привибійній зоні і визначається за формулою = , де — радіус свердловини в продуктивному інтервалі. 10.Для оцінки ефективностіпроцесів очистки привибійної зони свердловини в часі проводять розшифрування декількох отриманих в часі кривих відновлення тиску (рис.16.8,6). 11.На основі проведених розрахунків гідро провідностей проникності і скін-ефекту робиться висновок про ступінь погіршення фільтраційних властиво­стей, доцільність проведення заходів для обробки привибійної зони пласта та ефективність виконаних робіт щодо інтенсифікації припливу.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.008 сек.)