V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з підручником.

(Учитель пропонує учням виконати вправу з підручника.)

Гра «Редактор».

— Виправте помилки. Поясніть їх характер. Із поданих слів і сло­восполучень складіть речення; у кожному поставте логічний наголос.

1. Надворі прохладно. 2. Голольод. 3. Сніжна горка. 4. Проїжджа сторона вулиці. 5. Випадковий прохожий. 6. Пішли пішком. 7. Місто в семи кілометрах." 8. Вулиця ярко опалена.

Додаткове завдання учням високого рівня

— Складіть із виправлених речень зв'язний текст.

Практична робота.

Прочитайте уважно текст спочатку мовчки, потім уголос. Виділіть мовленнєві центри. Напишіть партитуру І абзацу тексту, вказавши па­узи, інтонацію, мовленнєві такти, логічний наголос.

Щоб не збідніла природа

Яскраві весняні квіти серед сухих трав і торішнього листя не зали­шаються непоміченими. І от уже в руках у «любителів» природи буке­тики з квіток підсніжників, медунки, рясту... Знищуючи надземну час­тину, ми завдаємо рослині великої шкоди — без листків вона не зможе відновити запас поживних речовин у своїх підземних цибулинах, буль­бах: вони виснажуються. Наступного року весняний килим не буде вже таким багатим... Ще більшої шкоди завдають ті, хто викопує рослини разом з підземними частинами, зменшуючи природні запаси, призводячи до непоправних втрат.

Поки що не всім рослинам загрожує загибель, деякі з них дуже по­ширені в природі. Але є види трав з досить обмеженим місцезростан­ням — їх називають ендемічними (тобто «місцевими»). Трапляються вони тільки в певній області, місцевості.

Кожний вид чимось цінний, і якщо не сьогодні, то в майбутньому наука може відкрити його корисні властивості. А він може загинути, якщо непродумано проводити меліоративні роботи, безконтрольно ви­рубувати ліси, неправильно застосовувати отрутохімікати, випалюва­ти ділянки сухої трави вздовж полів, на придорожних смугах... У при­міських зонах природі завдають шкоди ті люди, що визбирують квіти, руйнують автомашинами рослинний покрив. Рослини втрачають свою здатність самопоновлюватись у попередніх кількостях. Усе менше стає трав з гарними квітками, особливо тих, що цвітуть навесні. Рідкісни­ми стали проліски, сон-трава, підсніжники. Усе далі від міст відступа­ють конвалії, фіалки, анемони... Наша держава піклується про охоро­ну природи. З цією метою створені заповідники, заказники. Видано Червону та Зелену книги України.

Справі збереження рослин, зокрема весняних, багато можуть до­помогти члени асоціації «Зелений світ», небайдужі дорослі та шко­лярі, юні натуралісти, взявши під захист у своїй місцевості рослини, які зазнають хижацького знищення задля отримання прибутків. Не по­винна стояти осторонь цього і міліція, покликана виявляти факти не­законного продажу дикоростучих рослин, занесених до Червоної (Зе­леної) книги України.

А поки що майже на кожному велелюдному місці Києва, та й інших міст України, перекупки (а нерідко й дітлахи!) жваво торгують зника­ючими видами рослин. Одні байдуже проходять повз них, інші купу­ють крихітні букетики, не задумуючись над тим, що, купуючи, стають співучасниками злочину проти природи...

(З календаря)

Поиск по сайту: