ОБІЙМИ МЕНЕ, КОХАНИЙ

Влий тепла, коханий, в мене,

Пригорнись і обійми,

Адже в цім раю сьогодні

Тільки небо, тільки ми.

Тільки жайвори веселі

Шлють пісні нам з далини,

Обійми мене, коханий,

І до себе пригорни.

18.8.1998 р

ЛОПУХИ

Я хотів би піднять келих

За Вкраїну‑Неньку,

Щоб до нас з Європи бігли

І старі й маленькі.

Село наше Ковганівку

Стали звати Лопухівка,

Бо куди ти не піди,

Скрізь у полі – лопухи.

Навіть бджоли, як й народи,

Жить не можуть без роботи,

Бо як в них нема роботи

Жалять всіх, хто йде навпроти.

16.5.2002 р.

ЛЮДИНА СЛОВА

Я будівельник і пишу, як вмію

Про свої бажання, про народні мрії,

У житті не був я прихвостнем від роду,

І служив я вірно рідному народу.

Мною верховодили тільки честь й порядність,

І завжди нестримана до роботи жадність.

Не любив чванливих та іще багатих,

Бо душа в людей цих, як в чортів рогатих.

Був я безпощадним до людей, до друзів,

Що перед начальством повзали на пузі.

Я людина честі і людина слова,

А тому й коротка з дурнями розмова.

12.6.2002 р.

ВАГОМА ПРИЧИНА..

– Ти чому до депутата

Так прилипла, мов до тата?

– Бо у цього депутата

Гроші є, машина й хата,–

Так сказала Олі Ната.

22.3.2002 р.

ВІН НЕ ЦАР

Він не цар, та він все може –

І карать, і гвалтувать.

Й головне, що цьому поцу

Ти не можеш відказать.

В нього власна охорона,

Меч, караючий рабів,

І хоч він не Йосип Сталін,

Та страшніший від звірів.

11.4.2002 р.

МОЛОДЧИНА ІВАНОВ

Молодчина Іванов,

Слухаєш і хочеться,

А як в Раду попаде –

Ніби з ним щось робиться.

Як промовець обіцяє

Все, що людям хочеться,

Так і знай, що він у Раду,

У Парламент проситься.

Ладні хлопці навіть з чортом

Підписать обітницю,

Аби тільки могли вірить

В їхню нісенітницю.

Як на Площі мітингує –

Все що хочеш, те й почуєш,

Стільки вам наобіцяє,

Що й куди дівать – не знаєш.

А як дійде до корита –

Забуває все Микита.

ЯК ГОВОРИТЬ ДЕПУТАТ

Як говорить депутат,

Так аж рот роззявиш, брат,

Все він знає, все він вміє,

Просто, аж душа радіє.

Ніби Троцький тарахтить,

Що й з кілком не зупинить.

15.3.2002 р.

ПУСТОМЕЛЯ

Сьогодні слухав кандидата,

Чого він нам не обіцяв!

Що буде в кожного з нас хата

З садком вишневим, буде став.

Що дасть зарплату всім, як тату,

Ось тільки дайте трон мені,

Будете всі в сріблі і в златі

Ходить, як графи і царі.

А я те слухаю й міркую:

– Невже ще є такі дурні?

Які, пробачте, /це між нами/ –

Ще й досі вірять тріпотні.

14.3.2002 р.

МОРДА, ЯК В БУЛЬДОГА

В нього морда, як в бульдога,

А живіт, як ласти,

А він й досі поглядає,

Щоб іще десь вкрасти.

28.11.2002 р.

ЯКЩО НАВИТЯЖКУ ГРУДИ

В кого навитяжку всі груди,

Тим треба вірить менше, люди.

7.1.2003 р.

Поиск по сайту: