АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Договірні відносини приватизації

Читайте также:
  1. II етап-1993 р. - липень 1994 р. (етап початку масової малої та великої (акціонування) приватизації (роздержавлення), або законо-декрето-указовий період)
  2. III етап - серпень 1994 р. - червень 1996 р. (етап інтенсивної масової приватизації (роздержавлення), або указо-декрето-законовий період)
  3. V етап-з січня 2000 р. (індивідуальної приватизації (роздержавлення), або сучасний період)
  4. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  5. Валютні відносини і мажнародний валютний механізм
  6. Взаємовідносини між паразитом і хазяями.
  7. ВИРОБНИЧІ ВІДНОСИНИ
  8. Відносини адвоката з клієнтами
  9. Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового процессу
  10. Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими органами та особами
  11. Відносини Індії з Індонезією на сучасному етапі
  12. Відносини між адвокатами

З юридичної точки зору приватизація - це майнова уго­да між суб'єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди (звідси спеціальні закони про приватизацію). Як окрема юридична категорія угод вони мають власну назву: «угоди приватизації» (ст.27 Закону «Про приватизацію держав­ного майна»). Оп латні і частково оп латні угоди згідно з законодавством про приватизацію є особливими договора­ми купівлі-продажу державного майна. Тому зміст, поря­док укладання та виконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами про приватизацію, а також (додатково) - Цивільним кодексом.

В залежності від того, який саме об'єкт є предметом купівлі-продажу, законодавець визначає зміст відповідно­го договору.

Так, відповідно до статті 27 Закону «Про приватизацію державного майна» при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу до дого­вору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціо­ну, конкурсу чи викупу щодо:

здійснення програм технічного переозброєння вироб­ництва, впровадження прогресивних технологій;

здійснення комплексу заходів щодо збереження техно­логічної єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих

місць;

виконання вимог антимонопольного законодавства;

збереження номенклатури та обсягу виробництва про­дукції (послуг) відповідно до бізнес-плану;

завершення будівництва жилих будинків;

утримання об'єктів соціально-побутового призначення;

виконання заходів щодо створення безпечних і не­шкідливих умов праці та охорони навколишнього середо­вища;

внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх роз­міру та строків;

виконання встановлених мобілізаційних завдань.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації вклю­чаються санкції за порушення його умов.

Включення до договору інших зобов'язань покупця до­пускається за згодою сторін.

Термін дії зазначених зобов'язань за винятком виконан­ня встановлених мобілізаційних завдань не повинен пере­вищувати п'яти років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підля­гають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструкторських бюро, інших підприємств і ус­танов, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, порядок контролю за їх діяль­ністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження про­тягом терміну дії цих зобов'язань.

Згідно з пунктом 6 статті 27 Закону «Про приватизацію державного майна» договір купівлі-продажу укладається також при продажу акцій акціонерних товариств, створе­них у процесі приватизації або корпоратизації, пакетом згідно з планом приватизації (планом розміщення акцій). Оскільки зміст договору купівлі-продажу пакету акцій в статті 27 спеціально не визначається, слід керуватися ви­могами пункту 2 зазначеної статті, що викликає певні за­перечення. Так, практика післяприватизаційної діяль­ності ряду відкритих акціонерних товариств свідчить про те, що акціонери, які придбали незначні пакети акцій за

конкурсом, не завжди мають можливість виконати взяті на себе зобов'язання за договорами, оскільки не можуть вплинути на рішення, що приймаються загальними збо­рами товариства, наприклад, з питань технічного переозб­роєння виробництва, збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції відповідно до бізнес-плану тощо: Виходячи з цього, було б доцільним визначити в законо­давстві особливості змісту договорів купівлі-продажу па­кету акцій відкритих акціонерних товариств з урахуван­ням можливості покупців виконати передбачені такими договорами зобов'язання.

Зміст договору купівлі-продажу об'єкта малої привати­зації, який укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аук­ціону, конкурсу, визначено пунктами 2, 3 статті 23 Закону «Про приватизацію майна невеликих державних підпри­ємств (малу приватизацію)». Такий договір включає:

назву підприємства, його адресу;

відомості про продавця та покупця;

остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкур­сом або розмір викупу;

взаємні зобов'язання продавця і покупця;

номери їх розрахункових рахунків;

назви і адреси банківських установ;

умови внесення платежів.

До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відпо­відальність та правові наслідки їх невиконання.

Варто зазначити, що питання відповідальності за пору­шення законодавства про приватизацію та умов договорів купівлі-продажу вирішуються в законодавстві по-різному, в залежності від того, йдеться про об'єкти малої чи «вели­кої» приватизації.

Згідно з пунктом 4 статті 29 Закону «Про приватизацію державного майна» покупці, що не сплатили за об'єкт при­ватизації, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реє­страції відповідної угоди сплачують на користь органу при­ватизації неустойку у розмірі і порядку, встановлених по­становою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 1997 р; № 910 «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об»єкти приватизації»[83], а саме: розмір неустойки становить 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт. Неустойка спла­чується протягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації та зараховується до позабюджетного Державного фонду приватизації.

Якщо внесена сума за придбаний об'єкт приватизації менша від суми неустойки, сплаті підлягає різниця між сумою неустойки та внесеною сумою, а якщо вона переви­щує суму неустойки, різниця повертається покупцю про­тягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за придбаний об'єкт приватизації.

Рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню (абз.2 п.4 ст.29 Закону «Про приватизацію державного майна»). Стосовно долі укладеного договору купівлі-продажу Закон у аналізованій статті не містить ніяких вказівок. На мою думку, в цьому випадку має застосовуватися норма пунк­ту 5 статті 27 зазначеного Закону щодо розірвання на ви­могу однієї з сторін договору «в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки».

При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встанов­леному обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення;

у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі не­внесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій;

у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збере­ження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.

Зазначені штрафи перераховуються до Державного бю­джету України.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про при­ватизацію, а також витрати щодо забезпечення збережен­ня об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтере­сованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України. В зв'яз­ку з цим уявляється невдалою норма пункту 5 статті 27 Закону «Про приватизацію державного майна» в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу в разі не­виконання стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність. Відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, уразі розірвання договору купівлі-прода­жу цього об'єкта за рішенням суду, арбітражного суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом, господарським судом його недійсним, регулюються Поряд­ком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32[84].

Законом «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що у разі невиконання покупцем передбачених договором купівлі-продажу зобов'язань щодо строку внесення інвестицій у встановленому обсязі він сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених у строк інвестицій за кожний день прострочення.

При недотриманні покупцем зобов'язань щодо збережен­ня протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із са­нацією та реструктуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін по­новлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням приватизованого об'єкта.

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом термі­ну дії цих зобов'язань.

Особливістю договорів купівлі-продажу об'єктів прива­тизації є те, що державний орган приватизації з одного боку є стороною такого договору (продавцем), а з іншого -здійснює контроль за виконанням його умов.

Щодо договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації використовується примірна та типова договірна докумен­тація.

Так, наказом Фонду державного майна України від 28 березня 2005 р. № 689 затверджений Примірний договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом.

Стосовно інших об'єктів приватизації наказом Фонду державного майна України від 22 серпня 2005 р. № 2411[85] затверджені:

Примірний договір купівлі-продажу цілісного майно­вого комплексу, що підлягає продажу за конкурсом;

Примірний договір купівлі-продажу цілісного майно­вого комплексу, що підлягає продажу на аукціоні;

Примірний договір купівлі-продажу цілісного майно­вого комплексу, що підлягає продажу шляхом викупу;

Примірний договір купівлі-продажу окремого індиві­дуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу за конкурсом;

Примірний договір купівлі-продажу окремого індиві­дуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу на аукціоні;

Примірний договір купівлі-продажу окремого індиві­дуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу;

Примірний договір кушвлі-продажу об'єкта незаверше­ного будівництва, що підлягає продажу за конкурсом;

Примірний договір купівлі-продажу об'єкта незаверше­ного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні;

Примірний договір купівлі-продажу об'єкта незаверше­ного будівництва, що підлягає продажу шляхом викупу.

І Використання типової та примірної договірної докумен­тації при укладанні договорів купівлі-продажу державно­го майна дозволяє уніфікувати їх умови, забезпечити рівність прав та обов'язків продавців і покупців щодо різних за характером об'єктів приватизації

В судовій практиці досить значну кількість складають справи про визнання угод приватизації недійсними. Саме справи у цих спорах є найбільш конфліктними та склад­ними, оскільки зачіпають не тільки інтереси продавця і покупця, але й економічні інтереси держави, майнові інте­реси великих груп громадян, трудових колективів.

Загальні підстави і наслідки недійсності нравочинів встановлені нормами ЦК, а також (щодо наслідків визнан­ня господарського зобов'язання недійсним) ст. 208 ГК.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись господарським судом сто­совно законодавства, яке діяло на момент вчинення спірно­го правочину (укладення договору). У разі, коли після ук­ладення договору набрав чинності акт законодавства, нор­ми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення договору, сторони мають право керуватися умовами договору, а не цим нормативним ак­том, якщо останній не передбачає іншого.

Тут варто зупинитися на найпоширеніших обставинах, з якими закон пов'язує визнання недійсними угод прива­тизації.

Відповідно до статті 27 Закону «Про приватизацію дер­жавного майна» та пункту 1 статті 23 Закону «Про привати­зацію невеликих державних підприємств (малу приватиза­цію)» договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному по­свідченню. Із змісту статті 27 можна зробити висновок, що зазначена вимога стосується як договорів купівлі-продажу майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу, так і договорів купівлі-продажу пакету акцій, акціонерних товариств, створених у процесі приватизації

або корпоратизації. Саме з моментом нотаріального по­свідчення договорів законодавець пов'язує у цих випадках перехід права власності на приватизований об'єкт (п.4 ст.27 Закону «Про приватизацію державного майна», п.1 ст.22. Закону «Про приватизацію невеликих державних підпри­ємств (малу приватизацію)»). Оскільки обов'язковість нота­ріальної форми договору передбачена чинним законодав­ством, у разі недодержання сторонами цієї вимоги закону такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК).

Законодавство про приватизацію передбачає реєстрацію окремих видів угод. Так, відповідно до пункту 7 статті 23 Закону «Про приватизацію невеликих державних підпри­ємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відповідною місцевою радою. Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. На нашу думку, недотримання цієї вимоги законодавства свідчить про те, що угода привати­зації не укладена, і не може слугувати підставою для виз­нання незареєстрованої угоди недійсною.

В контексті визнання недійсними договорів купівлі-продажу державного майна певний інтерес становить стат­тя 20 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», зміст якої породив дискусію щодо застосування норм цієї статті в судовій практиці. У цій статті, яка називається «Припинення та визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, кон­курсі», наведений перелік порушень, які можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладе­них на аукціоні, конкурсі;

не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаче­ної статтею 15 цього Закочу, та терміну її опублікування;

об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, 3 порушенням чинного законо­давства;

покупець не визнається як такий згідно з законодав­ством про приватизацію;

істотно порушувались ііщіі правила оголошення та про­ведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Про які ж угоди, укладені на аукціоні, конкурсі, йдеть­ся в цій статті? Одна з висловлених з цього приводу думок зводиться до того, що передбачені статтею 20 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» угоди - це ті, які пов'язані з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, але аж ніяк не дого­вори купівлі-продажу об'єктів приватизації.

З такою думкою варто погодитися, виходячи з того, що за юридичною природою організація та проведення аукці­ону, конкурсу являє собою сукупність дій (юридичних фактів), які породжують певні правовідносини (права і обо-в'язки). Такі дії учасників конкурсу, аукціону, органів приватизації, спрямовані на встановлення, зміну або при­пинення цивільних прав або обов'язків, слід вважати уго­дами, про які йде мова в статті 20 Закону «Про приватиза­цію невеликих державних підприємств (малу приватиза­цію)». До них, зокрема, можна віднести, інформаційне повідомлення органу приватизації про проведення аукці­ону, конкурсу, звернене до невизначеного кола осіб, які відповідно до законодавства є потенційними покупцями об'єкта приватизації і за певних умов набувають права ста­ти учасниками аукціону, конкурсу.

Як угоду слід розглядати внесення учасником аукціо­ну, конкурсу застави в розмірі 10% початкової ціни про­дажу об'єкта.

Пунктом 6 статті 17 Закону «Про приватизацію невели­ких державних підприємств (малу приватизацію)» перед­бачено ведення протоколу під час аукціону, який підпи­сується ліцитатором та покупцем (його представником). Підписання протоколу аукціону, до якого заноситься ре­зультат торгів (ціна продажу, відомості про покупця, який одержав право на придбання об'єкта) також слід вважати угодою.

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації не може відноситись до угод, укладених на аукціоні, конкурсі, у розумінні статті 20 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки відповідно до статті 23 зазначеного Закону цей договір ук­ладається у п'ятиденний термін з дня затвердження орга­ном приватизації результатів аукціону, конкурсу. Таким чином, проведення аукціону, конкурсу і укладання дого­вору купівлі-продажу об'єкта приватизації за часом не співпадають.

 

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні нормативно-правові акти законодавства про приватизацію.

2. Які об'єкти державної власності підлягають приватизації?

3. Назвіть основні повноваження державних органів привати зації.

4. Які особи можуть бути покупцями в процесі приватизації дер­жавного майна?

5. Наявність яких стадій передбачає процес приватизації дер­жавного майна?

6. Якими способами може здійснюватися приватизація держав ного майна?

7. Які у мови включаються до договору купівлі продажу цілісно го майнового комплексу?

8. Які умови включаються до договору купівлі продажу об'єкта малої приватизації?

9. Яка відповідальність покупців встановлена за невиконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації?

 

ГЛАВА 12


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)