Проведення аудиту, надання інших аудиторських послуг

Загальні умови проведення аудиту. Загальні умови про­ведення аудиту та надання інших аудиторських послуг визначені ст. 19 Закону «Про аудиторську діяльність». Відповідно до положень цієї статті аудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально або як працівник ауди­торської фірми.

Аудитор має право індивідуально надавати аудиторські послуги тільки на підставі чинного сертифіката.

Аудиторська фірма має право надавати аудиторські по­слуги за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат.

Згідно з ст. 22 Закону «Про аудиторську діяльність» аудитори і аудиторські фірми України мають право:

1) самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стан­дартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;

2) отримувати необхідні документи, які мають відно­шення до предмету перевірки і знаходяться як у замовни­ка, так і у третіх осіб.

Треті особи, які мають у своєму розпорядженні доку­менти стосовно предмету перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена ви­мога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, ви­магати від керівництва господарюючого суб'єкта проведен­ня контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визна­чення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Відповідно до ст. 23 Закону «Про аудиторську діяль­ність» аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1) належним чином надавати аудиторські послуги, пе­ревіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовни­ка, їх достовірність, повноту і відповідність чинному зако­нодавству та встановленим нормативам;

2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недо­ліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при про­веденні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комер­ційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником за порушення умов до­говору відповідно до чинних законодавчих актів України;

5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі кон­сультацій, перевірок або експертиз.

Ст. 24 Закону «Про аудиторську діяльність» містить спеціальні вимоги, відповідно до яких забороняється про­ведення аудиту:

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з керів­ництвом господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

2) аудитором, який має особисті майнові інтереси у гос­подарюючого суб'єкта, що перевіряється;

3) аудитором - членом керівництва, засновником або власником господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

4) аудитором - працівником господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

5) аудитором - працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

6) аудитором в інших випадках, при яких не забезпечу­ються вимоги щодо його незалежності.

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам, акціонерам заборо­няється втручатися у практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

Аудитор повинен надавати послуги згідно з прийняти­ми Аудиторською палатою України нормативами, дотри­муючись вимог Закону України «Про аудиторську діяль­ність» та інших нормативно-правових актів.

Підстави для проведення аудиту. Законом «Про ауди­торську діяльність» (ст. 20) встановлено, що аудит прово­диться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Як випливає зі змісту ч. З ст. 20 Закону, договір на проведення аудиту має укладатися в письмовій формі, оскільки згідно з ч. З ст. 20 Закону в до­говорі на проведення аудиту та надання інших аудиторсь­ких послуг передбачаються:

- предмет і термін перевірки,

- обсяг аудиторських послуг,

- розмір і умови оплати,

- відповідальність сторін.

На нашу думку, законодавець безпідставно зробив ви­черпним перелік умов договору» оскільки для договору на проведення аудиту досить важливими є умови про права і обов'язки сторін, про порядок прийому-здачі результатів аудиторської перевірки, про конфіденційність. Тому, ви­ходячи з права підприємства вільно вибирати предмет до­говору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови гос­подарських взаємовідносин (ч. 1 ст. 21 Закону «Про підприємства в Україні»), перелік умов договору на прове­дення аудиту варто було б зробити відкритим, доповнив­ши ч. З ст. 20 Закону «Про аудиторську діяльність» після слова «сторін» словами «та інші умови».

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звер­нення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

Замовник має право вільного вибору аудитора (ауди­торської фірми) з дотриманням вимог Закону «Про ауди­торську діяльність» щодо особи аудитора. Замовник зобов'язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) на­лежні умови для якісного виконання аудиту.

Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського виснов­ку або іншого офіційного документа.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвер­дження або аргументовану відмову від підтвердження дос­товірності, повноти та відповідності законодавству бухгал­терської звітності замовника.

Порядок оформлення інших офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України з дотриманням вимог За­кону «Про аудиторську діяльність» та інших актів законо­давства України.

Аудиторський висновок: структура, зміст, порядок складання. Згідно з ст. 21 Закону «Про аудиторську діяльність», що називається «Звіт про наслідки аудиту»[197], виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору виз­начається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвер­дження або аргументовану відмову від підтвердження дос­товірності, повноти та відповідності законодавству бухгал­терської звітності замовника.

Порядок оформлення інших офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України з дотриманням вимог цьо­го Закону та інших актів законодавства України.

Аудиторський висновок складається у письмовій формі. Зміст його довільний, але в ньому, як правило, є наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського вис­новку; адреса аудиторської фірми; підпис аудитора (керів­ника аудиторської фірми).

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випад­ках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів - причина такого висновку, який відрізняється від позитивного. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, що наводиться в додатку.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть головні завдання контрольно-ревізійної служби.

2. Що включає в себе аудиторська діяльність?

3. В яких формах можуть надаватися аудиторські послуги?

4. Назвіть види аудиту.

5. Яким чином здійснюється сертифікація кандидатів?

6. Назвіть права і обов'язки аудиторської фірми.

7. Назвіть основні функції Аудиторської палати України.

8. Які права має Спілка аудиторів України?

9. Назвіть види аудиторських висновків.

ГЛАВА 30

Поиск по сайту: