АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теоретична соціологія

Читайте также:
  1. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  2. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  3. Вітчизняна соціологія
  4. Вітчизняна соціологія сьогодні.
  5. Гендерна соціологія
  6. З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
  7. з навчальної дисципліни Соціологія
  8. Заліковий модуль 3. Українська академічна соціологія
  9. І протосоціологія Козацької доби
  10. І. Теоретична частина. 1. Перший розділ
  11. Огюст Конт як засновник науки “Соціологія”.
  12. Опитувальники. Інтроспекціонізм як теоретична основа методу. Роботи Ф. Гальтона, А. Біне, Р. Вудвортса

На цьому рівні суспільство вивчають як єдиний соці­альний організм, акцентуючи на глобальних проблемах. Отримані знання встановлюють сутнісний зв'язок між окремими підсистемами суспільства, якнайзагальніше описують їх.

Донедавна єдиною концепцією, що вивчає специфі­ку соціальних процесів, закономірності розвитку су­спільства, у нас вважали історичний матеріалізм. То­му теоретичну соціологію ототожнювали з історичним матеріалізмом (вчення про загальні закони та рушійні сили розвитку суспільства: економічний розвиток, зміни у засобах виробництва, поділ суспільства на класи і боротьба між ними).

Людство виробило багато концепцій, які поясню­ють закономірності розвитку цивілізації. Так, напри­кінці XIX - - на початку XX ст. поширення набули соціологія історії, біологічний, географічний і психо­логічний напрями у соціології; у середині XX ст. — теорії соціальної стратифікації, постіндустріального суспільства, конвергенції. Теоретична соціологія охоп­лює різноманітні течії, школи, напрями, які зі своїх методологічних позицій пояснюють розвиток суспіль­ства. Вона має самостійний статус із вищим рівнем до­стовірного, узагальнюючого знання про соціальні про­цеси, формування і розвиток соціальних відносин, про закономірності соціального життя.

Теоретична соціологія вирішує низку завдань:

— створення засад для опису і пояснення явищ, фактів соціальної дійсності у термінах і категоріях, які відображають їх сутнісні характеристики, спільні
та відмінні риси;

— орієнтація на комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів;

— розкриття сутності соціальних законів (загаль­них і спеціальних);

— формування методологічної бази для соціологіч­ного пізнання дійсності;

— виявлення загальних закономірностей соціаль­ного розвитку суспільства, а також вироблення мето­дологічних засад розвитку спеціальних соціологічних
теорій та емпіричних досліджень;

— інтеграція, синтез, узагальнення розрізненихзнань, здобутих емпіричним шляхом, формування їх у систему висновків, узагальнень, понять, категорій, за­конів тощо.

Структуру теоретичної соціології формують такі компоненти:

—система загальних і специфічних законів, що ви­являють і закріплюють типові, відносно сталі зв'язкив суспільстві, його соціальних інститутах і системах;

—система постулатів, аксіом та інших тверджень про соціальне життя суспільства;

—логіка висновків і доведень, використовуваних для обґрунтування соціальних висновків, прогнозів, тенденцій і закономірностей у соціальному житті су­спільства;

—загальний і спеціальний соціологічний катего­ріальний апарат;

—обґрунтування різних підходів до аналізу об'єк­та і суб'єкта досліджень;

—система пізнавальних методів і процедур, яка забезпечує повноту опису, пояснення і передбачення соціальних явищ і процесів на певному рівні соціаль­ної організації суспільства;

—емпірична база (зафіксовані факти), що потребує теоретичної інтерпретації.

Західні вчені поділяють соціологічну науку на макро- і мікросоціологію. Макросоціологія вивчає будову суспільства, взаємозалежність і взаємодію його, структурних утворень. Мікросоціологія зорієн­тована на вивчення механізмів взаємодії людей на особистісному рівні, який вважається базовим і вирі­шальним у формуванні складніших форм соціальної поведінки.

Ці рівні взаємопов'язані, оскільки безпосередня по­всякденна поведінка людей відбувається в межах конк­ретних соціальних систем, структур та інститутів.

 

 

Схема 5. Взаємодія макро- і мікросоціології


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)