АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту

Читайте также:
  1. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  2. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  3. Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
  4. Вивчення механізму ЗВОРОТНОГО зв’язку (стабілізації) зварювального інвертора для ручного дугового зварювання
  5. Вигоди і механізми Митного союзу
  6. Видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
  7. ВИДИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАВМ. ПРИЧИНИ ЛЕТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ
  8. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  9. Визначте причини бзереження та розширення НАТО.
  10. Вопрос 1 Административно-правовой статус: понятие, особенности, структура, виды
  11. Глобальна нерівність:причини та наслідки
  12. Гносеологія, предмет, структура, завдання. Онтологія.

Конфлікт є складним за структурою соціальним явищем, його елементи тісно взаємодіють між собою. До найважливіших із них належать:

1. Сторони, що конфліктують. У соціальному конф­лікті беруть участь щонайменше дві сторони (конфліктанти). Крім них, у конфлікті можуть бути задіяні й провокатори, співчуваючі, консультанти, посередники тощо. Соціолог повинен з'ясувати соціальні характери­стики сторін (належність до певної страти, соціальна
роль, службове становище, вік, стать, освіта — якщо йдеться про індивидів).

2.Зона конфліктної взаємодії. Конфлікт виникає лише за наявності предмета суперечки, який зумов­лює зону взаємодії його учасників. Часто його важко
розпізнати, конфліктанти іноді й самі нечітко його уявляють. У зв'язку з цим зона конфлікту є дуже ру­хомою, може розширюватися та звужуватися.

3.Уявлення про ситуацію. Кожний з конфліктантів має власне уявлення про всі обставини, що спрово­кували та супроводжують конфлікт. А це створює до­даткові підстави для непорозумінь.

4.Причини, мотиви. Кількість їх може бути необме­женою. Іноді вони є відкритими, іноді прихованими, усвідомленими або навпаки. Самі вони спонукають до вступу в конфлікт, постаючи як сукупність об'єктив­них та суб'єктивних умов, що стимулюють конфліктну активність суб'єктів. Мотиви конфліктів конкретизую­ться у цілях, переслідуваних їх учасниками.

5.Умови, за яких відбувається конфлікт. З'ясуван­ня їх дає змогу розглядати конфлікт не як ізольовану систему, а як реальну соціальну ситуацію. Як прави­ло, вони бувають політичними, економічними, куль­турними, психологічними тощо.

6.Дії. За конфліктної ситуації дії кожної зі сторінзаважають іншій досягти мети й оцінюються як воро­жі. Здебільшого вони проявляються в:

- створенні прямих або побічних перешкод для реалізації планів та намірів однієї зі сторін;

—невиконанні іншою стороною своїх обов'язків та зобов'язань;

—загарбанні або утриманні того, що, на думку ці­єї сторони, належить саме їй;

—нанесенні прямої чи побічної шкоди майну чи репутації;

—фізичному насильстві;

—погрозах та інших діях, що змушують протиле­жну сторону діяти всупереч своїй волі та обов'язкам;

—діях, що принижують гідність людини, соціаль­ної спільноти.

Конфліктна поведінка має певні принципи, страте­гії, тактики. Серед головних принципів визначають концентрацію, координацію сил, нанесення удару по найвразливіших зонах суперника, економію сил та ча­су тощо. Тактика поведінки у конфліктній ситуації може бути жорсткою, нейтральною, м'якою. У прак­тичній реалізації вона передбачає:

—фізичне насильство, що має своїм наслідком ви­нищення матерільних цінностей, блокування чужої ді­яльності, наругу над особистістю, а інколи і вбивство;

— психологічне насильство (образи, зневагу, дис­кримінаційні заходи, негативну оцінку особистості,приниження, брутальність тощо);

— захоплення та утримання об'єкта конфлікту; найчастіше це відбувається тоді, коли сторони борються за матеріальний об'єкт;

— тиск (накази, погрози, шантаж, компромат, ультиматуми);

— демонстраційні дії (публічні висловлювання, скарги, суїцидальні спроби, голодування, пікетування);

— санкціонування — постає як вплив на опонента через збільшення робочого навантаження, зниження зарплати, накладання заборон, невиконання розпоря­джень тощо;

—тактика коаліцій — виявляє себе у створенні со­юзів, розширенні можливостей протидії;

—фіксація власних позицій — передбачає викори­стання фактів, логічних прийомів для підтвердження позиції, містить критику, прохання, переконання, висування пропозицій;

—дружелюбність (коректне спілкування, демонстра­цію готовності вирішувати проблему, надання необхідної інформації, допомоги, вибачення, заохочення);

— угоди — передбачає обмін благами, обіцянками, вибаченнями, поступками.

7. Наслідки. Можуть бути як позитивні, так і нега­тивні, що залежить не лише від правомірності дома­гань, але й від перипетій боротьби.

Отже, для існування конфлікту необхідні конф­ліктна ситуація, що складається об'єктивно; суб'єкти конфлікту; привід для його розгортання.

Механізм соціального конфлікту (процес його роз­витку) містить декілька стадій:

Передконфліктна ситуація. Нерідко вона може бу­ти благополучною, і тоді конфлікт розпочинається несподівано, під впливом зовнішніх чинників. Але най­частіше на цій стадії формуються передумови для кон­флікту.

Інцидент. Він є першою сутичкою конфліктантів, зав'язуванням конфлікту. Інколи конфлікт може за­кінчитися на цій стадії (конфліктанти вирішують свої непорозуміння).

Ескалація. Виявляє себе в тому, що конфлікт реа­лізується в окремих актах — діях та протидіях конф­ліктуючих сторін. Може бути безперервною (ступінь напруги у відносинах постійно зростає) та хвилеподіб­ною (періоди напруги змінюються тимчасовим затиш­шям).

Кульмінація. Вона є крайньою точкою ескалації, коли напруга виражається у вибуховому акті.

Завершення конфлікту. Конфліктанти можуть ви­йти з конфлікту за допомогою одного зі способів — на­сильства, примирення, роз'єднання (розриву).

Післяконфліктна ситуація. Йдеться про ситуа­цію, яка виникає після розв'язання конфлікту. Вона може бути як конструктивною, так і деструктивною, та найчастіше містить елементи обох характеристик одночасно.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)