Загальні зауваження

У літературних джерелах із СПГІР наводяться різні підходи до проектування і розроблення таких систем. Кожний із авторів не погоджується з тим, що якась одна з цих методологій є найкращою для побудови різних типів СППР. Проте, якщо мене­джери і аналітики СППР добре розуміють різні методи, то вони можуть бути інформованішими і можуть запропонувати кращі альтернативи для побудови або купівлі специфічної СГІПР.

У сьомому розділі були розглянуті різні підходи (школи) що­до створення СППР. Хоча, як уже зазначалося, в «чистому» ви­гляді жодний із них не застосовується, проте можна зробити де­які узагальнення. Школи аналізу рішень, числення рішень і дослідження рішень реалізують так званий орієнтований на рі­шення підхід, а школа процесу впровадження (реалізації) — від­стоює метод, орієнтований на процес створення СППР. Інколи цей метод називають еволюційним методом розроблення.

На думку багатьох авторів, орієнтований на рішення підхід здається найкращим для проектування СППР. Методологія роз­роблення СШІР у межах цього підходу включає три кроки:

.1. Проведення орієнтованої на рішення діагностики.

2. Аналіз технічної здійснюваності проекту чи його техніко-економічне обґрунтування.

3. Розв'язання принципового питання: купувати готове чи створювати програмне забезпечення СППР.

Згідно з Пауером, якщо прийнято рішення спроектувати нову СГІПР (http://dssresources.com/dssbooksJides/ch4desdev/sld001 (до 0026).htm), то в розпорядженні розробників є три альтернативні підходи:

I. Підхід на основі розроблення життєвого циклу системи SDLS
(Systems Development Life Cycle). Інколи його називають одно­
стайним (завершена система). Як буде показано пізніше, у ньому
часто застосовується макетування (прототипування) СППР.

II. Швидке прототипування (Rapid Prototyping). Часто цей під­
хід ще називають методом швидкого успіху (Quick-Hit Method,
дослівно — метод натискування клавіш) або стрімким розроб­
ленням додатку (rapid application development — RAD). Він пе­
редбачає широке застосування різних технологій, зокрема,
СППР-генераторів.

III. Розроблення кінцевим користувачем (End-User Develop­
ment), тобто дати змогу менеджерам самим розробити для себе
СППР, використовуючи технологічні засоби типу СППР-
інструментарій і СППР-генератор.

Через те, що сфера застосування систем підтримки прийняття рішень розширюється, а інструментальні засоби розроблення стрімко змінюються, важко виділити переваги і недоліки вищеза­значених альтернативних підходів до розроблення СППР. Уважа-ється, що надзвичайно структурований підхід на основі розроб­лення життєвого циклу став популярним за розроблення СППР для рівня підприємства і географічних інформаційних систем як специфічного типу СППР. Крім того, фірми й організації, розроб­ляючи СППР, можуть застосовувати аутсорсінг {outsourcing), тобто передавати частину замовлення стороннім організаціям, використовувати зовнішні ресурси.

Розглянемо стисло питання діагностики, техніко-економічного обгрунтування, а також три альтернативи щодо проектування СППР. Загальна схема і методологія SDLS, макетування, вибір і оцінювання СППР-генераторів будуть докладніше розглянуті окремо.

Поиск по сайту: