Методика виконання

При проектуванні виробничого процесу й організації праці визначають оптимальний метод виконання виробничого завдання із застосуванням прогресивних обґрунтованих норм праці.

Необхідність нормування праці випливає з потреби точного визначення фактичних витрат, обґрунтованого планування трудомісткості робіт і чисельності персоналу.

Нормування праці – це метод установлення технічно обґрунтованих норм часу для виконання певної роботи або норм виробітку продукції на основі вивчення трудового процесу на робочому місці, а також розробки і впровадження заходів, спрямованих на удосконалення організації виробництва і праці.

Сумарну величину затрат часу на одиницю продукції називають штучно-калькуляційним часом (t_шт), який розраховується за такою формулою:

t_шт = t_ш + t_о + t_д + t_об + t_воп + t_нп + t_нз, (2.1)

де t_ш – штучний час;

Т_пз – підготовчо-завершальний час;

n – кількість виробів;

t_о – основний час;

t_д - допоміжний час;

t_об - час обслуговування робочого місця;

t_воп - час на відпочинок і особисті потреби;

t_нп - час нормованих перерв з організаційно-технічних причин;

t_нз – підготовчо-заключний час на одиницю продукції.

Норма виробітку, є величина, оберненою до норми часу, і визначається співвідношенням:

Н _вир = , (2.2)

де Т – час, за який розраховується норма виробітку;

Н –норма на одиницю обсягу роботи.

Розрахунок норми обслуговування можна здійснити, використавши таку формулу:

Н_о = , (2.3)

де Н_ч.о. – норма часу обслуговування, год.

До складу штучного часу входять: оперативний час, який складається з основного часу і допоміжного часу; час на обслуговування робочого місця, час перерв:

Т _шт = Т _оп + Т _об + Т _пер, (2.4)

Іноді час обслуговування робочого місця і час перерв можуть бути виражені нормативами у відсотках до часу оперативної роботи. Тоді формула розрахунку норми штучного часу матиме такий вигляд:

Т _шт = (Т _о + Т _д) , (2..5)

де t_орг, t_тех, t_пер – відповідно нормативи часу організаційного, технічного обслуговування і перерв у відсотках до оперативного часу.

Якщо час обслуговування робочого місця і час перерв встановлені у хвилинах на одиницю продукції, то норма штучного часу розраховується за такою формулою:

Т _шт = Т _о + Т _д + Т _об + Т _тех + Т _пер, (2.6)

де Т _о – основний час, хв../шт..;

Т _д – допоміжний час, хв./шт..;

Т _об – час організаційного обслуговування, перерахований на одиницю продукції, хв./шт.;

Т _тех – час технічного обслуговування, перерахований на одиницю продукції, хв./шт.;

Т _пер – час перерв, перерахований на одиницю продукції, хв./шт.

Норма часу на партію виробів розраховується за такою формулою:

Т_пар = Т_шт n +Т_пз,. (2.7)

Більшість сільськогосподарських робіт у рослинництві виконуються за допомогою машин і механізмів. Зрозуміло, що ефективність їх використання визначається і рівнем нормування праці зайнятих на них виконавців.

Різниця і підходах при визначенні норм виробітку на механізованих роботах не змінює суті аналітичних розрахунків при їх розробці. Насамперед доцільно визначити раціональний баланс часу зміни, який має такий вигляд:

Т _зм = Т_пз + Т _о + Т _пов + Т _{заг/роз} + Т _переіз +Т _об + Т _в + Т _оп,, (2.8)

де Т _зм – установлена тривалість зміни, хв.;

Т_пов – норматив часу на підготовчо-заключні роботи, хв.;

Т _{заг/роз} – час на завантаження посівних агрегатів, розвантаження бункерів комбайнів, хв.;

Т_пов – час, витрачений на поворот та заїзди, хв.;

Т _переіз – час внутрішньо змінних переїздів з ділянки на ділянку, включаючи агрегатування, хв.;

Т _в – норматив часу на відпочинок виконавця, хв.;

Т _оп – норматив часу на особисті потреби, хв.

Виходячи з наведеного, норму виробітку на механізованих польових роботах розраховують за формулою:

Н_зм= , (2.9)

де =W – погодинна продуктивність агрегату, га;

В_р — робоча ширина захвату агрегату, м;

V_p — робоча швидкість руху агрегату, км/год.

У свою чергу, робочу ширину захвату агрегату визначають таким чином:

В_р = ; (2.10)

де В_к — конструктивна ширина захвату, м;

п — кількість робочих машин в агрегаті;

К — коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату.

Конструктивна ширина захвату визначається суто технічними характеристиками сільськогосподарських машин. Коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату залежить в основному від характеру у виконуваної роботи. На посіві, збиральних роботах, міжрядному обробітку він близький або дорівнює 1,0; на роботах передпосівного обробітку ґрунту (боронування, культивація та ін.) через часткове перекриття оброблених полос — 0,95—0,97; на оранці внаслідок розбіжності між напрямом руху трактора і розміщенням корпусів плуга цей коефіцієнт дещо більше одиниці і становить 1,02—1,07.

Робоча швидкість руху агрегату визначається насамперед агротехнічними вимогами й тягловими можливостями трактора. Для агрегатів у розрізі окремих робіт і їх груп у збірниках типових норм праці рекомендовані допустимі швидкості руху тракторів. Фактичну швидкість руху агрегатів можна визначити за матеріалами спостережень за формулою:

(2.11)

де L — довжина гону, м;

п — число робочих проходів;

Т_фо — фактичний час основної роботи, год.

Розрахунковий час основної роботи визначають аналітично за допомогою формули:

(2.12)

Нормативи на Т_пз, Т_в й Т_оп у даному та в інших випадках розробляються дослідницькими організаціями і наводяться у довідниках.

Організаційно-технологічне обслуговування передбачає обслуговування агрегату в загоні, очистку робочих органів, перевірку якості роботи тощо. Норматив (Т_обс) може встановлюватись, якщо названі роботи виконуються що змінно, або ж за матеріалами хронографічних спостережень.

Час допоміжних робіт виражається у формулі через коефіцієнти ( _пов, _{нав/розв}, _пер). На механізованих роботах сюди відносять повороти, завантаження-розвантаження місткостей, холості переїзди та ін. Коефіцієнти допоміжної роботи вказують на питому вагу часу на допоміжні роботи в основному часі зміни.

Кожен із наведених коефіцієнтів має свій порядок розрахунків. Так. Коефіцієнт поворотів розраховується за формулою:

, (2.11)

де t_пов — тривалість одного повороту, хв, с;

V_р — робоча швидкість руху агрегату, км/год;

3,6 — коефіцієнт відповідності одиниць виміру;

L — середня довжина гонів, м.

Нормативи робіт по завантаженню (розвантаженню) місткостей сільськогосподарських машин розраховують за формулами:

а) на завантаження сівалок насінням, добривами

(2.12)

б) на розвантаженні бункерів комбайнів

(2.13)

в) на заміну візка для збору соломи

(2.14)

де у — врожайність культури, ц з 1 га;

і_з — тривалість одного завантаження, хв;

W — погодинна продуктивність агрегату;

Н — норма висіву насіння, добрив, отрутохімікатів;

Q_c,Q_б,Q_m, - місткість відповідно сівалок, бункерів, візків;

п — кількість сівалок в агрегаті;

g — об'ємна маса зерна, добрив, соломи, отрутохімікатів тощо;

f — коефіцієнт використання місткості.

Час на внутрізмінні переїзди розраховуються за допомогою

розрахункового коефіцієнта:

, (2.15)

Одночасно з нормою виробітку на механізованих роботах визначають обсяги витрат палива на фізичну одиницю роботи. Для цього важливо мати дані про погодинні витрати палива за різних режимів роботи двигуна. Дані про витрати палива на зупинках, переїздах, поворотах і під робочим навантаженням двигуна наводяться в технічних характеристиках тракторів. Виходячи з цього, витрату палива на одиницю роботи Q, можна визначити, враховуючи раціональне використання часу роботи машини, погодинні витрати палива й технічно обґрунтовані норми виробітку:

, (2.16)

де q_о,, q_пов,, q_пер, q_хол - погодинні витрати палива відповідно при роботі двигуна під робочим навантаженням, на поворотах, переїздах, холостому ході, кг;

Т_о, Т_пов, Т_пер, Т_хол — розрахунковий час відповідно основної роботи, поворотів, переїздів, зупинок, год;

Н_зм — технічно обґрунтована норма виробітку, га.

Норми праці в галузі тваринництва встановлюють в більшості випадків за збірниками типових норм обслуговування або нормативів праці на виконання окремих елементів трудових операцій по обслуговуванню худоби. Уточнення нових норм праці здійснюється за матеріалами спостережень, проведених безпосередньо на підприємстві.

Для галузей тваринництва характерна наявність великої кількості разових робіт.

Норма обслуговування для операторів машинного доїння і деяких інших категорій робітників ферм розраховується за формулою:

(2.15)

де Т_зм — встановлена тривалість зміни, хв;

Т_пз Т_вд, Т_оп — нормативи часу відповідно на підготовчо-заключну роботу, відпочинок і-особисті потреби, хв;

Т_о6с — норматив часу на обслуговування однієї голови протягом зміни, хв.

При двозмінній роботі формула має такий вигляд:

(2.16)

При груповому обслуговуванні тварин і двозмінному режимі роботи формула набуває вигляду:

(2.17)

де К_п – кількість працюючих у групі.

Для скотарів, які обслуговують дійне стадо, норма обслуговування без підвезення кормів:

(2.18)

де п — кількість змін.

Нормативи часу на відпочинок й задоволення особистих потреб для скотарів не передбачені через перерви, зумовлені технологією і організацією робіт.

Для механізаторів, зайнятих на підвозі й роздачі кормів, норма продуктивності кормороздавача:

(2.19)

де Q — розрахункова вантажопідйомність кормороздавача, т; визначається як добуток номінальної вантажопідйомності кормороздавача (П) на коефіцієнт (К) використання вантажопідйомності:

Q = Q_n х П х К, (2.20)

Коефіцієнт використання вантажопідйомності залежить від класу перевезених вантажів.

Час одного рейсу Т_р визначається за наступною формулою:

Т_р = t_з + t_т + t_р,, (2.21)

де t_з — час завантаження одного кормороздавача;

t_т — час переїздів з вантажем і без вантажу;

t_р — час розвантаження (роздачі кормів) одного кормороздавача.

З наведених формул можливо визначити норматив обслуговування однієї голови протягом зміни. Цей показник складається із суми нормативів часу на обслуговування худоби, доїння, годування, гноєвидалення тощо:

Т_обс = Т_д + Т_г +Т_гв +Т_п +Т_пр +Т_від +Т_р +Т_вр, (2.22)

де Т_д, Т_г, Т_гв, Т_п , Т_пр, Т_від, Т_р, Т_вр — нормативи часу відповідно доїння, годівлі, гноєвидалення, чистки тварин, їх прив’язування і відв’язування, а також разових і випадкових робіт.

В сільському господарстві багато робіт, які виконуються в ручну. Вони характеризуються різноманітністю. Норми праці на роботах вручну диференціюються на декілька груп залежно від конкретних умов виробництва.

Погодинну продуктивність виконавця на ручних роботах визначають за формулою:

, (2.23)

де Q – фактично виконаний обсяг роботи або одержаної продукції, м², ц, т та ін.

Зміна норма на ручних роботах:

(2.24)

де t_пз, Т_опс, t_обс, t_в — нормативи затрат робочого часу відповідно на підготовчо-заключні роботи, задоволення особистих потреб, обслуговування робочого місця й відпочинок виконавця відповідно.

Нормативний час на задоволення особистих потреб становить 10 хв. Залежно від складності виконання всі роботи вручну за нормативами часу на підготовчо-заключні роботи, відпочинок виконавця і обслуговування робочого місця ділять на чотири чи п'ять груп. На ручних роботах залежно від їх групи зазначені нормативи мають визначені показники (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Нормативи витрат часу на окремі елементи робочого процес

Забезпеченню справного стану сільськогосподарської техніки в процесі виробництва сприяє комплекс робіт по її технічному обслуговуванню й ремонту. Сюди входять технологічні регулювання машин відповідно до умов робіт, що виконуються, капітальний та поточний ремонт, монтаж обладнання, технічне обслуговування, обкатка, постановка на зберігання та ін.

Раціональна організація цих робіт передбачає застосування технічно обґрунтованих норм праці, які в даному випадку тотожні нормам часу.

Технічно обґрунтована норма часу — це термін виконання заданого обсягу робіт (виготовлення партії деталей, збирання вузла та ін.) у визначених організаційно-технічних умовах. Норми часу на ремонтні роботи наведені, як правило, у збірниках типових норм і нормативів праці або встановлюються за матеріалам фотохронометражних спостережень.

Норма часу на ремонтних роботах складається із окремих елементів затрат робочого часу і виражається наступною формулою:

Т_нч= Т₀ + Т_д + Т_орг + Т_від + Т_опс + Т_пз : П_шт + Т_тех, (2.25)

де П_шт — кількість деталей у партії.

Сума часу організаційно-технічного обслуговування робочого місця й часу регламентованих перерв на відпочинок і задоволення особистих потреб дає додатковий час — Т_дад

Т _дод = Т_тех + Т_орг + Т_від + Т_опс, (2.26)

Додатковий час задається в процентному відношенні до оперативного:

, (2.27)

де К — відношення додаткового часу до оперативного, %.

Сума основного, допоміжного й додаткового часу являє собою штучний час, який повністю входить у норму часу:

Т_шп = Т_{о +} Т_{д +} Т_дод, (2.28)

або Т_шт = Т_о (1 + К/100). (2.29)

Формула для визначення норми часу на виготовлення партії деталей має наступний вигляд:

Н_нв = Т_шп +Т_пз, (2.30)

де п — кількість деталей в партії.

На підготовчо-заключні роботи час виділяється одноразово на всю партію однакових деталей.

Залежно від виду ремонтних робіт вищевказані формули можуть приймати різноманітну форму, однак суть їх при цьому не змінюватиметься.

Потреба сільськогосподарської галузі в транспортних послугах задовольняється за рахунок автомобільного, тракторного та гужового транспорту.

Розрахунки норм праці на транспортних роботах можна здійснювати як за матеріалами спостереження, так і за збірниками типових норм. У цих збірниках норми праці диференціюються залежно від способів вантажно-розвантажувальних робіт і типів дорожніх умов. Норми часу на вантажі різних класів коригуються на поправкові коефіцієнти. Для вантажів І класу такий коефіцієнт дорівнює 1, для II класу — 1,25, III і IV класів — 1,66 і 2 відповідно.

Незалежно від способів розрахунку, норми виробітку на транспортних роботах розраховують за формулою:

(2.31)

де Т_р — розрахунковий час одного рейсу, год;

Q — фактична вантажо­підйомність транспортного засобу, т.

Якщо обсяг перевезень визначають в тонно-кілометрах, формула

набуває вигляду:

(2.32)

де L — середня віддаль перевезення, км.

Тривалість одного рейсу визначають за формулою:

Т_р = t_р + t_н +t_рз + t_зв + t_ув, (2.33)

де t_р; t_н ;t_рз; t_зв; t_ув - час відповідно перебування транспортного засобу в русі, навантаження, розвантаження, зважування й оформлення доку­ментів, ув'язку вантажів.

Розрахункова тривалість рейсу:

, (2.34)

де V_сер — середня швидкість руху транспортних засобів; км/год.

Норму праці на транспортних роботах можна визначити також за нормативами часу в розрахунку на 1 ткм і 1 т навантаження й розвантаження. При цьому норматив часу на 1 ткм визначають:

(2.35)

Звідси норма виробітку транспортних засобів через згадані вище нормативи розраховується за наступною формулою:

(2.36)

де t_ткм, t_пр — нормативи часу відповідно пробігу в розрахунку на 1 ткм та на навантаження-розвантаження 1 т вантажу.

Поиск по сайту: