|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Симптоми актиномікозу
Причини виникнення актиномікозу Збудники актиномікозу – гриби роду Actinomyces часто зустрічаються в природі. Вони можуть знаходитися на ґрунті, рослинах, сіні або соломі. В організм людини актиноміцети проникають через пошкоджену шкіру, при вдиханні чи з їжею. У більшості випадків вони не викликають захворювання, а живуть на слизових очей або ротової порожнини в якості сапрофітної флори. Запальні процеси в роті, шлунково-кишковому тракті або органах дихання можуть привести до переходу актиноміцетів в паразитичний стан з розвитком актиномікозу. Актиномікоз також зустрічається у сільськогосподарських тварин. Однак зараження людини від тварин або хворих актиномікозом людей не відбувається. Актиномікоз шкіри може виникати первинно при проникненні актиноміцетів через ранки та інші пошкодження на шкірі. Вторинне ураження шкіри розвивається зсередини, при переході інфекції з підлеглих тканин (мигдалини, зуби, лімфатичні вузли, м’язи, молочна залоза) і внутрішніх органів.
Класифікація актиномікозу В залежності від локалізації патологічного процесу при актиномікозі виділяють наступні форми: · шийно-щелепно-лицьова; · торакальна; · абдомінальна; · шкірна; · сечостатева; · актиномікоз суглобів і кісток; · актиномікоз ЦНС; · актиномікоз стопи (міцетома, Мадурська стопа) Симптоми актиномікозу Тривалість інкубаційного періоду при актиномікозі точно не відома. Захворювання характеризується тривалим і прогресуючим перебігом і може тривати 10-20 років. У початковому періоді у пацієнта зберігається нормальне самопочуття, але при ураженні внутрішніх органів стан стає важким, виникає кахексія. · Актиномікоз шкіри найчастіше вражає підщелепну і крижову області, сідниці. Він характеризується появою в підшкірній клітковині ущільнень і шкірою над ними синюшно-багряного кольору. Ущільнення мають кулясту форму і практично не викликають хворобливих відчуттів. Спочатку вони дуже щільні, потім розм’якшуються і розкриваються з утворенням свищів, які погано загоюються. У гнійному виділенні свищів може бути домішка крові. Іноді в ньому присутні жовті крупинки – друзі актиноміцетів. Актиномікоз шкіри буває 4 видів. При атероматозному варіанті, який зустрічається в основному у дітей, інфільтрати нагадують атероми. Бугорково-пустульозний актиномікоз починається з утворення в шкірі горбків, що переходять у глибокі пустули, а потім у свищі. Для гуммозно-вузлуватого варіанту характерне утворення вузлів хрящової щільності. Виразковий актиномікоз, як правило, розвивається в ослаблених пацієнтів. При ньому стадія нагноєння інфільтрату закінчується некрозом тканин і утворенням виразки. · Шийно-щелепно-лицевий актиномікоз поширений більше за інших і зустрічається в декількох формах: з ураженням міжм’язової клітковини (м’язова форма), підшкірної клітковини або шкіри. Процес може поширюватися по обличчю і шиї, захоплюючи губи, язик, проникаючи в гортань, трахею і очну ямку. При м’язовоій формі характерний інфільтрат найбільш часто утворюється в області жувальних м’язів, викликаючи тризм і приводячи до асиметрії особи. · Торакальний актиномікоз починається з симптомів застуди: загальна слабкість, субфебрилітет, сухий кашель. Потім кашель стає вологим, виділяється слизисто-гнійна мокрота, що має смак міді і запах землі. Поступово актіномікотичний інфільтрат поширюється від центру на грудну стінку і виходить на шкіру, утворюючи при цьому свищі, що йдуть від бронхів. Такі свищі можуть відкриватися не лише на поверхні грудної клітини, а й в області попереку і навіть стегна. · Абдомінальний актиномікоз часто імітує гостру хірургічну патологію (кишкову непрохідність, апендицит і т. п.). Він поширюється на кишечник, печінку, нирки, хребет і може дійти до передньої стінки живота з утворенням кишкових свищів, які відкриваються на шкірі. Актиномікоз прямої кишки протікає з клінічною картиною парапроктиту. · Актиномікоз сечостатевих органів – рідкісне захворювання, яке частіше виникає вдруге при переході інфекції з черевної порожнини. · Актиномікоз суглобів і кісток зазвичай виникає при поширенні процесу з інших органів. Поразка суглобів не супроводжується значним порушенням їх функції, а актиномікоз кісток протікає по типу остеомієліту. Поширення інфільтрату до поверхні шкіри призводить до утворення свищів. · Міцетома починається з появи на підошві декількох щільних «горошин», шкіра над якими поступово набуває буро-фіолетового забарвлення. Кількість ущільнень збільшується, виникає набряклість, змінюється форма стопи і утворюються гнійні свищі. У процес можуть залучатися сухожилля, м’язи і кістки стопи. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |