АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Шум, та його нормування

Читайте также:
  1. Нормування класів точності засобів вимірювання
  2. Нормування шуму
  3. НОРМУВАННЯ ШУМУ
  4. Нормування, контроль та вимірювання шуму

Методичний матеріал лекції

 

Шумце сторонній звук, який не містять цінної інформації, та заважають людині сприймати корисні звукові сигнали.

За джерелом утворення шум поділяється на:

– механічний (взаємодія твердих тіл);

– аеродинамічний (витікання повітря та хімічні процеси в газах);

– гідродинамічний (фізичні та хімічні процеси в рідинах);

– електромагнітний (коливання деталей електроустаткування під дією змінного електричного струму).

Механізмом поширення шуму є звукові хвилі, які виникають в джерелах їх утворення і розповсюджуються в повітрі зі швидкістю 340 м/с.

Звукові хвилі виникають при порушені статичної рівноваги оточуючого середовища, і утворюють чергування в повітрі зон заниженого і підвищеного тиску.

Таким чином шум характеризується:

звуковим тиском Р (Па) – відхиленням миттєвого значення тиску повітря від його значення в незбуреному середовищі;

інтенсивністю шуму І (Вт/м2) – потік звукової енергії, яка припадає на одиницю площі, нормально розташованої до розповсюдження шуму;

тональністю звуку f (Гц) – кількість коливань повітря за секунду.

Акустичний звук має діапазон коливань від 0,1 Гц до 100 кГц. Але людина сприймає звукові хвилі лише в діапазоні коливань від 20 Гц до 20 кГц.

Коливання менше 20 Гц – це інфразвук, а коливання більше 20 кГц – це ультразвук, які людина не сприймає органами слуху. При цьому, людська мова також займає не весь чутний звуковий діапазон, а знаходиться в межах від 300Гц до 3,5 кГц.

 

Сприйняття людиною звукових хвиль також залежить і від інтенсивності звукового тиску:

А) Найменше значення інтенсивності звуку (І0) і звукового тиску (Р0), при яких людина розпочинає сприймати звук, називаються порогом чутності:

 

При частоті 1000 Гц: І0 = 10 -12 (Вт/м2 );

Р0 = 2 · 10 –5 (Па).

Б) При інтенсивності звуку І=10 (Вт/м2) і звуковому тиску Р=2·102 (Па) виникають больові відчуття (больовий поріг).

Таким чином, різниця між больовим порогом і порогом чутності становить 1013 Вт/м2, що неможливо використовувати на практиці, як лінійну шкалу чутності. Тому, англійський вчений Белл запропонував ввести логарифмічну шкалу чутності:

 

L = lg (Ібольове / І0) = lg (10/10 –12) = lg 1013 = 13 (Белл);

 

Тобто, шкала чутності людини за інтенсивністю звуку становить всього 13 логарифмічних одиниць (Белл), що недостатньо для практичного застосування. Тому була введена логарифмічна одиниця в 10 разів менша ніж Белл – децибел (дБ), при якій повна шкала чутності людини становить 130 дБ.

 

L = 10 lg (І / І0) дБ.

 

А так як інтенсивність звуку пропорційна квадрату його звукового тиску, то можна записати:

 

L = lg (Р2 / Р02) = 2 lg (Р / Р0) Белл;

 

або L = 20 lg (Р / Р0) дБ.

 

Рівні інтенсивності шуму (І Вт/м2) використовуються для акустичних розрахунків, а рівні звукового тиску (Р Па) – використовуються для оцінки дії шуму на людину.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)