|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Шум, та його нормування
Методичний матеріал лекції
Шум – це сторонній звук, який не містять цінної інформації, та заважають людині сприймати корисні звукові сигнали. За джерелом утворення шум поділяється на: – механічний (взаємодія твердих тіл); – аеродинамічний (витікання повітря та хімічні процеси в газах); – гідродинамічний (фізичні та хімічні процеси в рідинах); – електромагнітний (коливання деталей електроустаткування під дією змінного електричного струму). Механізмом поширення шуму є звукові хвилі, які виникають в джерелах їх утворення і розповсюджуються в повітрі зі швидкістю 340 м/с. Звукові хвилі виникають при порушені статичної рівноваги оточуючого середовища, і утворюють чергування в повітрі зон заниженого і підвищеного тиску. Таким чином шум характеризується: – звуковим тиском Р (Па) – відхиленням миттєвого значення тиску повітря від його значення в незбуреному середовищі; – інтенсивністю шуму І (Вт/м2) – потік звукової енергії, яка припадає на одиницю площі, нормально розташованої до розповсюдження шуму; – тональністю звуку f (Гц) – кількість коливань повітря за секунду. Акустичний звук має діапазон коливань від 0,1 Гц до 100 кГц. Але людина сприймає звукові хвилі лише в діапазоні коливань від 20 Гц до 20 кГц. Коливання менше 20 Гц – це інфразвук, а коливання більше 20 кГц – це ультразвук, які людина не сприймає органами слуху. При цьому, людська мова також займає не весь чутний звуковий діапазон, а знаходиться в межах від 300Гц до 3,5 кГц.
Сприйняття людиною звукових хвиль також залежить і від інтенсивності звукового тиску: А) Найменше значення інтенсивності звуку (І0) і звукового тиску (Р0), при яких людина розпочинає сприймати звук, називаються порогом чутності:
При частоті 1000 Гц: І0 = 10 -12 (Вт/м2 ); Р0 = 2 · 10 –5 (Па). Б) При інтенсивності звуку І=10 (Вт/м2) і звуковому тиску Р=2·102 (Па) виникають больові відчуття (больовий поріг). Таким чином, різниця між больовим порогом і порогом чутності становить 1013 Вт/м2, що неможливо використовувати на практиці, як лінійну шкалу чутності. Тому, англійський вчений Белл запропонував ввести логарифмічну шкалу чутності:
L = lg (Ібольове / І0) = lg (10/10 –12) = lg 1013 = 13 (Белл);
Тобто, шкала чутності людини за інтенсивністю звуку становить всього 13 логарифмічних одиниць (Белл), що недостатньо для практичного застосування. Тому була введена логарифмічна одиниця в 10 разів менша ніж Белл – децибел (дБ), при якій повна шкала чутності людини становить 130 дБ.
L = 10 lg (І / І0) дБ.
А так як інтенсивність звуку пропорційна квадрату його звукового тиску, то можна записати:
L = lg (Р2 / Р02) = 2 lg (Р / Р0) Белл;
або L = 20 lg (Р / Р0) дБ.
Рівні інтенсивності шуму (І Вт/м2) використовуються для акустичних розрахунків, а рівні звукового тиску (Р Па) – використовуються для оцінки дії шуму на людину.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |