Трофічні зв'язки хребетних

Основні біотопи

У гірській зоні лісові види становлять 63,1% від загальної, кількості хребетних, у передгірській їх кількість зменшується, особливо серед ссавців, але збільшується кількість видів, приурочених до відкритих просторів.

Рівнинний комплекс порівняно з попередніми характеризується переважанням видів, приурочених до відкритих і навколоводних просторів. Більшість хребетних живе на культурних полях, цілинних ділянках, у заплавах водойм. Особливості трофічних зв'язків хребетних у різних ландшафтно-географічних зонах показані в табл. 14. Характер трофічних зв'язків окремих груп хребетних в ландшафтних зонах Чернівецької

Таблиця 14

Трофічні зв'язки хребетних

області відрізняється значною своєрідністю і залежить від складу та чисельності співчленів біоценозів ландшафтних зон.

У період плодоносіння бука, ліщини та інших порід більша частина хребетних гірської зони концентрується у широколистяних лісах. Це призводить до різкого погіршення кормової бази, внаслідок чого спостерігається переміщення деяких сочленів біоценозів з широколистяних лісів у хвойні. За рахунок насіневого фонду широколистяного лісу живляться мишовидні гризуни гірської зони, білки, вовчки, дикий кабан, горіхівка, великий строкатий дятел, сойки та ін. У зимовий період значна частина хребетних живиться насінням хвойних лісів.

Наявність різноманітних умов у передгірській зоні створює сприятливі умови для розселення наземних хребетних у різних біотопах. Найбільш характерні види: кріт європейський, хом'як, заєць-русак, лисиця, жовтогорла миша та ін.

У біоценозах рівнинно-лісостепової зони переважають види відкритих просторів: ховрашки, полівка звичайна, кам'яна куниця та ін.

Гірський ландшафт Чернівецької області е стійким місцем резервації шкідників лісу та сільськогосподарських угідь: лісова миша, руда лісова полівка, темна полівка. Передгір'я характеризується сприятливими умовами для масового розмноження миші домової, польової та ін. В умовах рівнинно-лісостепової зони найбільш характерні звичайна полівка та миша хатня. Серед промислових видів у межах гірської зони розповсюджені найбільш цінні види: лососеві риби, курині птахи, копитні, хижаки (куниця лісова, видра, норка та ін.), гризуни (карпатська білка та ін.).

У передгірському та рівнинно-лісостеповому ландшафтах помітно збільшується кількість шкідників сільськогосподарських угідь. Наприклад, кількість видів шкідливих гризунів зростає від трьох у гірській зоні до 12-14 видів у передгірській та рівнинно-лісостеповій. Однак промислові види тут менш цінних видів (кроти, ховрашки, хом'яки, сліпаки та ін.).

Тепер на території Чернівецької області більше 70% хутрових звірів добувається у передгірській та рівнинно-лісостеповій зонах, тоді як промислові види гірської зони використовуються ще недостатньо. Це також стосується і раціонального використання та збагачення іхтіофауни гірських рік Чернівецької області.

Для відтворення та збільшення запасів цінних лососевих риб на гірських річках створюються біотехнічні умови, які забезпечують природне їх відтворення. Застосовуються також методи штучного відтворення рибних запасів, наприклад, будується декілька повносистемних холодноводних рибних господарств (на ріках Стебник, Гільча, Думитриця, Путила, Товарниця та ін.), які, крім збагачення гірських потоків фореллю, передбачають одержання товарної риби.

В останні роки в області широко впроваджується акліматизація цінних видів тварин, наприклад, у ліси Берегометського лісництва завезені зубри, які добре пристосувалися до нових умов існування; у передгірській зоні проводяться біотехнічні заходи щодо акліматизації та штучного розведення фазанів.

У Чернівецькій області ряд ендемічних видів хребетних потребують охорони: дунайський лосось, плямиста саламандра, карпатський тритон, олень благородний та ін. Збереження та раціональне використання ендемічних видів тварин вимагає створення заказників, заповідників та інших охоронних заходів.

Поиск по сайту: