Чому я спізнився?

Це я запізнився до вас на урок?

Та знаєте, скільки я звідав морок?!

А ви поміркуйте: уранці спросоння

будильник ударив мене по долоні.

Хотів я проснутись, та, бісова сплюха,

подушка мені приліпилась до вуха.

Почав я взуватись, а тут черевик

вчинив на всю хату і лемент, і крик:

- Куди ти від мене сховав мою ногу?

- Прийшлося бабусю гукать на підмогу.

- А вийшов – надворі попав у біду:

дід вишні обносив у нашім саду.

Так я того діда вже так налякав,

що сам на бігу розпанахав рукав.

А потім я довго втікав од кота:

бляшанку чіпляв він мені до хвоста.

Якого хвоста? Кіт же просто не знає

про те, що хвостів у дітей не буває.

А потім зненацька, ще й посеред шляху

накинулась річка на мене, невдаху.

Відкинув я річку подалі від книг,

а сам – то вже ледь роздягнутися встиг!

Ну й плавала річка у мене на спині –

аж губи у неї зробилися сині!

А потім… А потім страшна, аж зелена,

копиця з розгону полізла на мене!

А потім… Ось бачьте, під оком – синець!

То в мене з рогатки вціляв горобець!

А потім… Та, врешті, хіба цього мало?

Коли б ви хоч трохи такого зазнали,

то ви б не питали нікого й ніколи,

чого це до хлопців спізняються школи…

Ведучий 1: А на сцену зараз вийде СашкоЗарубич. Він дарує всім матусям та бабусям «Пісню щастя», підтримайте його!

Лунає «Пісня щастя» (виконує Зарубич Олександр);

На сцену виходять дівачатка з молодшої групи.

Маєвська: Хто розкаже мені казку,

хто щедріший всіх на ласку?

Ти, матусю, наймиліша!

В цілім світі найрідніша!

- Хто нас ніжить і голубить,

пестить, гладить, ніжно й любо

пригортає до серденька?

Ти, моя найкраща ненька!

Костюк Настя: У моєї мами

Усмішка ласкава.

Маму я шаную,

Квіти їй дарую.

Шпак: Є в мене найкраща на світі матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До Тебе, небесна Ісусова Ненько.

Ревич: Благаю у Тебе дрібними словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Дубанська: Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб ними раділа-пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До Тебе, Царице, на соняшнім троні.

Тишко Аня: Мама люба, добра, мила...

Як іще назвать тебе?

Це ж для мене ти пошила

З шовку плаття голубе.

Сімонова: Ти мені читаєш книжку,

Хочеш розуму навчить.

Ляжу спати – ходиш нишком,

Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –

Цілу ніч не будеш спать.

Тож дозволь тебе, рідненька,

За усе поцілувать.

Лунає пісня «Цьомки для мами» (виконує молодша вокальна група);

Поиск по сайту: