Тополя в Берліні

Стоїть на Карплатці тополя,

Де купи чорніли руїн,

І всіх, хто приходить довкола,

Приваблює зелень її.

У зиму оту в сорок шостім,

В тріскучий, нестерпний мороз

Сусідок її срібнокосих

Спиляти на дрова прийшлось.

Але ця тополя вціліла

З розкішним зеленим вбранням, —

Як символ надії і сили,

Хай вічно шумітимо нам.

Йоганнес Роберт Бехер

В материнім саду

Я мусив довго мовчати

І тихим, тихесеньким буть...

Я змушений був мандрувати,

Верстаючи в сутінках путь.

І ось я нарешті вдома —

Будинок я ледве впізнав.

В садочку неньки знайомім

Я зразу ж каштан відшукав.

Під ним її буду чекати,

Під ним і стоятиму тут,

Аж доки з’явиться мати,

Щоб в очі її заглянуть.

Еріх Вайнерт

Три колискові

Серпень 1941

Париж

Спи, синку мій! В батька доля гірка,

Німці його розстріляли.

Позбувсь ти притулку і хліба шматка,

Але в тебе друзів немало.

Чужинці в країні нишпорять злі,

І скрізь сліди голоду й смерті,

Та скоро з французьської землі

Велика пожежа займеться.

Спи, мій коханий! В подуві вітрів

Я чую свободи кроки,

І з першим сном твоїм прапори

Замають наші високо.

Берлін

Спи, синку мій! В твого батька тепер

Важка, ганебна година,

Він має для наших панів-ненажер

Вбивати в чужих країнах.

Ах, не лякайся, синочку мій,

Батька твого забрали.

Можливо навіть в землі чужій

Кінець він знайшов безславний.

Ах, загляни ще щастя хоч раз

У наші темні мансарди.

Ах, повернися, батьку, до нас

Із знаком свободи в кокарді.

Москва

Спи, синку, мій! Твій батько стоїть

Пильно на варті сну твого.

В останній священній битві в цю мить

Він прапор несе перемоги.

Не будуть більше чужинці в краю

Вбивати і грабувати,

Бо батько здійняв гвинтівку свою

Проти цих орд проклятих.

Героєм повернеться батько в наш дім

І з ним його друзі по зброї,

І матері світу в краї своїм

Гідно зустрінуть героїв.

Поиск по сайту: