Театри опери та балету України

1. Національна опера України імені Тараса Шевченка – Київ, х.к. – Мирослав Скорик, дириг. Микола Дядюра, директ. Петро Чуприна.

2. Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької - Генеральний директор - ТАДЕЙ ЕДЕР, Головний диригент -Михайло ДУТЧАК.

3. Донецький національний академічний театр опери та балету ім. А.Б. Солов’яненка – х.к. ВАДИМ ПИСАРЕВ,, гол.дир. ВАСИЛіЙ ВАСИЛЕНКО

4. ХАРЬКІВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ім. Н.В.Лисенко - х.к -Владимир Болдирєв, Віталій Куценко – гол.дир.

5. Дніпропетровський академічний театр опери та балету - Олег Николаєв – х.к.

, Владимир Гаркуша гол. Дир..

6. Одеський національний академічний театр опери та балету – х.к. Сергій Мюльберг, гол.дир. Василь Навротський.

24. Театри для дітей.

Київський державний академічний театр ляльок

Київський муніципальний академічний театр ляльок

Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Київський академічний театр юного глядача на Липках

Театр для дітей та молоді «На Великій Морській» (Севастополь)

Кримський академічний театр ляльок (Сімферополь)

Дитячий театр Міжнародного дитячого центру-комплексу «Золотий ключик»; Театр-студія ляльок «Маріонетки»; (Євпаторія)

Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»

Волинський академічний обласний театр ляльок

Дніпропетровський міський театр ляльок

Криворізький міський театр ляльок

Донецький академічний обласний театр ляльок

Горлівський міський театр ляльок (Горлівка)

Донецький обласний російський театр юного глядача (Макіївка)

Житомирський академічний обласний театр ляльок

Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»

Запорізький обласний театр юного глядача

Запорізький обласний театр ляльок

Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки

Кіровоградський обласний академічний театр ляльок

Луганський академічний обласний театр ляльок

Львівський обласний театр ляльок

Перший український театр для дітей та юнацтва

Театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»

Червоноградський зразковий дитячий театр «Казка»

Миколаївський обласний театр ляльок

Одеський обласний театр ляльок

Полтавський обласний театр ляльок

Рівненський академічний обласний театр ляльок

Сумський театр для дітей та юнацтва

Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки

Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва

Харківський театр для дітей та юнацтва

Хмельницький академічний обласний театр ляльок

Черкаський обласний академічний ляльковий театр

Чернівецький обласний театр ляльок

Чернігівський ляльковий театр ім. О.П. Довженка

25. іншомовні театри. Регіональні особливості та тенденції

Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки (худ.кер. Михайло Резникович);

Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського

Російський драматичний театр Чорноморського Флоту імені В. А. Лавреньова

Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького

Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр

Дніпропетровський академічний театр російської драми

Донецький академічний обласний російський драматичний театр

Донецький обласний російський театр юного глядача

Закарпатський обласний державний російський драматичний театр

Луганський академічний обласний російський драматичний театр

Миколаївський художній російський драматичний театр

Одеський академічний російський драматичний театр імені А. Іванова

Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

Особливість цих театрів в тому, що вистави проходять на іноземних мовах. Причина цьому іншомовне населення, географічні та національні особливості.

26.

Головне завдання членів театрального відділення Академії полягає в збереженні високого професійного рівня і розвитку театрального мистецтва. Видатні діячі вітчизняного театрального мистецтва прагнуть, щоб театр вселяв добро і гармонію в людські душі, зберігав кращі національні традиції й водночас збагачувався досягненнями світової сценічної культури. Академік-секретар відділення – народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, професор М.І.Резнікович; його заступник – член-кореспондент НАМ України, кандидат мистецтвознавства, професор Р.Г. Коломієць. Дійсні члени (академіки) відділення: О.І.Безгін, Б.М.Козак, Ю.М.Мажуга, Т.Є.Назарова, А.Г.Новіков, Р.Я.Пилипчук, М.І.Резнікович; члени-кореспонденти: Д.В. Бабаэв-Кальницький, Л.М.Венедиктов, Р.Г.Коломієць, М.С.Левитська, Ж.О. Мельников, П.Ф.Панчук, О.З.Смолярова, Ф.М.Стригун, Ю.В.Шевченко. Учений секретар відділення – кандидат соціологічних наук О.О.Суліменко. Основними напрямками досліджень учених-театрознавців відділення є розробка концептуальних засад реформування театральної галузі, поліпшення стану театральної освіти, теорії і практики театру, створення сторінок історії сучасного українського театру, вивчення проблем розвитку українського музичного та музично-драматичного театру, досягнень і проблем вищої театральної школи України в контексті розвитку сучасного театру, участь у розробці державних законопроектів щодо розвитку театральної галузі в Україні. Члени відділення беруть участь у численних гастролях в Україні та за її межами, організовують в рамках фестивалів і беруть участь у науково-практичних конференціях, очолюють журі престижних міжнародних театральних фестивалів, виступають з лекціями, доповідями, надають інтерв’ю ЗМІ, беруть участь у телевізійних та радіопрограмах з проблем театрального мистецтва, створюють монографічні дослідження з проблем історії вітчизняного театру, виступають з публікаціями у засобах масової інформації, проводять наукові конференції, присвячені театральній освіті в Україні, беруть участь у роботі Державних екзаменаційних комісій вищих навчальних закладів, комісій Міністерства культури України, Наглядових Рад театрів України, є керівниками дисертаційних досліджень з проблем театральної галузі. Театральне відділення вживає конкретних заходів щодо поліпшення театрознавчої освіти, зокрема, запроваджено експериментальний курс на базі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, майбутні театрознавці якого вивчають фахові дисципліни безпосередньо в театрі, беруть участь у театральному процесі на всіх етапах створення вистави. Члени відділення надають також методичні рекомендації театрам України.

27. проблема театру і глядача. Категорії глядачів

Категорії глядача:

1. За віком

2. Наймолодший театр (2-4 роки)

3. Молодший дошкільний вік (4-6 років)

4. Молодший шкільний вік (6-10 років)

5. Середній шкільний вік (11-14 років)

6. Старший шкільний вік

7. Молодіжна аудиторія

8. Доросла аудиторія

9. Аудиторія похилого віку

За соціальним становищем і освітнім рівнем:

1. Дитячі (діти/батьки)

2. Пенсійна аудиторія

3. Студентська аудиторія

4. Селянська аудиторія

5. Домогосподарки

6. Військові

7. Ув»яз нені

За підготовленістю:

1. Непідготовлена аудиторія

2. Підготовлена

3. Масова

4. Елітарна

5. Національна складова глядача

28. (Частина)

Особливості(специфіка) репертуару театру Ім Леся Курбаса: у репертуарі більшу частину займають вистави за творами визнаних українських класиків (старших та модерних) - Лесею Українкою, Григорієм Сковородою, Василем Стусом, Богданом-Ігорем Антоничем, Володимиром Винниченком - більше половини - це інсценівки за прозовими творами та поетичні вистави, де драматичним текстом слугують вірші. Окрема частина репертуару - сучасна (модерна) драматургія зарубіжна - "Амнезія" Еріка Емануеля-Шмітта, "Театр злочину" Жана Моклера, "Чекаючи на Годо" модерніста-абсурдиста Семюела Беккета, " Манахатта" Інгеборг Бахман. Окремий пласт - вистави за пєсами українського сучасника-експерементатора Кліма- це "Богдан" та остання премєра"Як сказав Заратустра". І ще окремо стоять інтерпретації світових класиків - інсценівка Володимира Кучинського за романом Ф.Достоєвського "Злочин і кара", що називається "Забави для фауста",та вистави, що перебувають наразі у неактиві театру - "Хвала Еросу" за Платоном та "Король Лір" Щекспіра. Тобто, загалом репертуар більш як серйозний, складний і свідчить про високі вимоги театру до себе та готовність робити щось, аби розвиватися і рухатись вперед.

Поиск по сайту: