 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Вуглекислі мінеральні води
|
Читайте также: |
Крім Карпатського регіону, в Україні вуглекислі води відомі на сході Керченського півострова (джерела Сент-Елінське, Султанівське, Каяли-Сарт, Булганацькі та ін.), але вони є локальними проявами серед загального поля азотних і азотно-метанових вод, визначаються малими дебітами і тому не мають, по суті, практичного значення.
Хімічний склад вуглекислих вод досить різноманітний і залежить, головним чином, від вихідного хімічного складу підземних вод, що потрапили в зону збагачення вуглекислим газом, рівня насиченості води цим газом, а також від складу водовмісних порід. У зв’язку з цим вуглекислі води за своїм походженням можуть бути атмогенними, магматогенними, седиментогенними і змішаного походження. Таким чином, хімічний і газовий склад вуглекислих вод відображає особливості геологічної історії регіону, а сучасна гідрохімічна зональність вуглекислих вод вказує на напрямок та інтенсивність фізико-хімічних процесів на сучасному етапі геологічного розвитку Закарпаття.
Таблиця 3.2.1. Критерії мінеральних вод Україн
| Мінеральні води | Діючий компонент | Концентрація, мг/дм3 |
| 1.Природні столові | Загальна мінералізація | до 1000,0 |
| 2.Лікувальні без специфічних компонентів та властивостей | Загальна мінералізація | понад 1000,0 |
| 2.1 Малої мінералізації | 1000,0-5000,0 | |
| 2.2 Середньої мінералізації | 5000,0-8000,0 | |
| 2.3 Високої мінералізації | 10000,0-35000,0 | |
| 2.4 Розсільні | 35000,0-150000,0 | |
| 2.5 Міцні розсільні | понад 150000,0 | |
| 3.Лікувальні з вмістом специфічних компонентів | ||
| 3.1 Вуглекислі | Розчинений (вільний) двоокис вуглецю (СО2) | понад 500,0 (1500 – для зовнішнього застосування) |
| 3.1.1 Слабковуглекислі | 500,0-1500,0 | |
| 3.1.2 Вуглекислі середньої концентрації (середньовуглекислі) | 1500,0-2500,0 | |
| 3.1.3 Сильновуглекислі зі спонтанним СО2 | понад 2500,0 | |
| 3.2 Сульфідні У залежності від значення рН води мають додаткову назву. При рН<6,5 од.рН -сульфідні, при рН 6,5-7,5 од.рН -сульфідні – гідросульфідні, при рН>7,5 од.рН –гідросульфідні | Загальний сірководень (Н2S+HS-) | 10,0 |
| 3.2.1 Слабкосульфідні | 10,0-50,0 | |
| 3.2.2 Сульфідні середньої концентрації (середньосульфідні) | 50,0-100,0 | |
| 3.2.3 Сильносульфідні | понад 100,0 | |
| 3.3 Радонові | Радон (Rn), активність у Бк/дм3 | понад 185 Бк/дм3 |
| 3.3.1 Дуже слабко радонові | 185-740 Бк/дм3 | |
| 3.3.2 Слабкорадонові | 740-1480 Бк/дм3 | |
| 3.3.3 Радонові середньої концентрації (середньорадонові) | 1480-7400 Бк/дм3 (1,48-7,4 КБк/ дм3 ) | |
| 3.3.4 Високорадонові | понад 7400 Бк/дм3 (7,4 КБк/ дм3 ) | |
| 3.4 Миш'яковисті | Миш'як (As) | понад 0,7 |
| 3.4.1 Миш'яковисті | 0,7-5,0 | |
| 3.4.2 Сильномиш'яковисті | понад 5,0 | |
| 3.5 Залізисті | Залізо, сума дво - і тривалентного (Fe2++ Fe3+) | понад 10,0 |
| 3.5.1 Залізисті | 10,0-40,0 | |
| 3.5.2 Сильнозалізисті | понад 40,0 | |
| 3.6 З підвищеним вмістом органічних речовин | Органічні речовини в перерахунку на вуглець органічний (C орг.) | понад 5,0 |
| 3.7 Борні | Ортоборна кислота (Н3 ВО3) | понад 35,0 |
| 3.8 Бромні* | Бром (Вr) | понад 25,0 |
| 3.9 Йодні* | Йод (I) | понад 5,0 |
| 3.10 Кремнієві | Метакремнієва кислота (Н2 SiO3) |
*) Мінеральні води оцінюються за вмістом брому та йоду відповідно до їх концентрації у натуральній воді або після відповідного розведення, яке допускає їх використання за цільовим лікувальним призначенням.
З метою повноцінного використання лікувальних властивостей мінеральних вод у санаторіях першочерговим завданням є збереження природного складу мінеральної води на всіх етапах її шляху до споживача: видобування підземних вод, виведення їх на поверхню, транспортування від каптажної споруди до бювету (ванного відділення), накопичення в резервуарах (при необхідності), подача води на бальнеопроцедури.
Для цих цілей і служить моніторинг складу та якості мінеральних вод.
Українським НДІ медичної реабілітації та курортології у 2005 р. проведено моніторинг вуглекислих вод (двоокис вуглецю, гідрокарбонати, метакремнієва та ортоборна кислоти), які використовуються у санаторіях при внутрішньому та зовнішньому використанні по ланцюгу: свердловина – бювет, свердловина – ванна до процедури – ванна після процедури. Результати досліджень показали, що концентрації компонентів у воді зі свердловини та на бюветі не дуже розрізнюються, а у воді на ваннах – майже удвічі менша. Ці дослідження стануть обґрунтуванням для оптимізації технології відпуску лікувальних процедур.
Поиск по сайту: