 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження
Очікувані втрати визначаються за табл. 8 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).
Результати розрахунків щодо оцінки хімічної обстановки необхідно звести до таблиці (табл. 10}. На карту наносяться межі прогнозованої зони зараження аналізуються результати і робляться висновки та пропозиції щодо захисту працівників об'єкта господарювання (населеного пункту), який може опи нитись у зоні хімічного зараження. Район аварії обмежується колом діаметром ДО, значення якого залежить від кількості НХР, умов зберігання, стійкості повітря та орієнтовно становить четверту частку ширини зони зараження. Кутовий розмір зони зараження (кут сектора) становить:
120 при інверсії, 20° при ізометрії, 35° при конвекції.
У висновках з оцінки ХО відзначається:
1. Чи може опинитись об'єкт у зоні хімічного зараження (опиниться, якщо Rс Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на об'єкт господарювання щодо ХНО).
2. Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу і населення та очікувані втрати).
3. Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.
4. Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (313), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).
5. Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.
Висновки є складовою вихідних даних для розроблення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження.
Примітки:
1. При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні для визначення масштабів хімічного забруднення з метою завчасного планування заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії, а також визначення хімічної небезпеки ХНО та АТО використовують такі умови і вихідні дані:
а) маса викинутої НХР - кількість НХР в одиничній максимальній за об'ємом технологічній ємності, розлив - "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання. На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів - загальна кількість НХР на об'єкті. У цьому разі приймається розлив "вільно". При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів кількість НХР приймається 300-500 т);
б) метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі V=1м/с, температура повітря + 20 °С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія; напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари НХР приймається в колі 360 град. з радіусом, що дорівнює глибині Гпзхз поширення хмари;
в) площа зони можливого хімічного зараження визначається за формулою
Sзмхз - 3,14 × Г2зхз, а площа прогнозованої зони хімічного зараження
Sпзхз " 0,11 × Г2зхз.
2. Глибину прогнозованої зони хімічного зараження для НХР, що не наведені в табл. 1, орієнтовно можна визначити розрахунком за емпіричною формулою (для t=0 ОС):
ГПЗХЗ» 30/Ксп × Ксх × Кзм і корінь кубічний із Q/Д × V в степені 2,м
де Q - кількість викинутої НХР, кг
Д - токсодоза уражаюча, мг/л × хв
V - швидкість приземного вітру, м/с
Ксп - коефіцієнт, що враховує стійкість повітря і становить:
при інверсії - 1; при ізотермі - 2,5; при конвекції - 4,7;
Ксх - коефіцієнт, що враховує умови зберігання НХР за табл. 3;
Кзм - коефіцієнт, що враховує характер місцевості за табл. 4;
3. Характеристика ступенів вертикальної стійкості повітря (СВСП):
Інверсія - такий стан атмосфери, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по висоті і створює сприятливі умови для збереження високих концентрацій НХР і розповсюдження хмари зараженого повітря на великі відстані.
Ізотермія - однакова температура повітря на висоті 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою пари НХР на місцевості, в лісі, населених пунктах і розповсюдженню хмари на значні відстані.
Конвекція - нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі (тепле - вгору, холодне - вниз), що викликає сильне роз -сіювання хмари НХР і зниження концентрації.
Таблиця 1. Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря О °С)
| Найменування НХР | Кількість ХНР і ємкостях, т | ||||||||||||||
| Інверсія | |||||||||||||||
| Хлор | 4,65 | 12,2 | 18.5 | 36,7 | 50,4 | 78,7 | |||||||||
| Аміак | <0,5 | 1,6 | 2,45 | 4,05 | 5,25 | 6,85 | 10,8 | ||||||||
| Сірчаний ангідрид | 2.1 | 5,85 | 9,25 | 14,1 | 18,1 | 24,7 | 38,4 | 76,9 | |||||||
| Сірководень | <0,5 | 1,5 | 2.5 | 3,95 | 5,0 | 6,7 | 10,3 | ||||||||
| Соляна кислота | 1,25 | 4,65 | 6,8 | 8,75 | 12,2 | 18.7 | 31,7 | ||||||||
| Хлорпікрин | 3,65 | 9,7 | 14.7 | 22,5 | 40,3 | 62,6 | |||||||||
| Формальдегід | 4,65 | 12,3 | 18.7 | 28,5 | 37,1 | 50.9 | 79,2 | ||||||||
| Ізотермія | |||||||||||||||
| Хлор | 1,75 | 5,05 | 7,35 | 11.6 | 14,8 | 20.2 | 30.9 | ||||||||
| Аміак | <0,5 | 1.25 | 1,55 | 1,95 | 2,75 | 4,45 | 8.35 | ||||||||
| Сірчаний ангідрид | 0,7 | 2,4 | 3,7 | 5.6 | 7,2 | 10,2 | 15.3 | 30,5 | |||||||
| Сірководень | <0,5 | 0.7 | 1.4 | 1,9 | 2,75 | 4.3 | 8,15 | ||||||||
| Соляна кислота | <0,5 | 1,3 | 1,85 | 2.9 | 3,7 | 7.45 | 14,7 | ||||||||
| Хлорпікрин | 1,5 | 5,85 | 9,2 | 11,7 | 15.9 | 24,4 | 49,4 | ||||||||
| Формальдегід | 1,85 | 5,1 | 7,5 | 11,7 | 15,0 | 20,4 | 31,2 | 62,5 | |||||||
| Конвекція | |||||||||||||||
| Хлор | 0,75 | 2.4 | 4,05 | 6,05 | 7,6 | 10,7 | 16,1 | 31,9 | |||||||
| Аміак | <0,5 | 1,05 | 1.45 | 2,2 | 4,55 | ||||||||||
| Сірчаний ангідрид | <0,5 | 1,3 | 1.9 | 3,8 | 5,1 | 7,95 | 15,7 | ||||||||
| Сірководень | <0.5 | 0,8 | 1,4 | 2.15 | 4,4 | ||||||||||
| Соляна кислота | <0,5 | 0,95 | 1,5 | 1,9 | 2,6 | 4,0 | 7,7 | ||||||||
| Хлорпікрин | 0,8 | 2,0 | 3,25 | 4,85 | 6,05 | 8,35 | 12,9 | 25,2 | |||||||
| Формальдегід | 0,8 | 2,45 | 4,0 | 6,05 | 7.65 | 10,7 | 16,3 | 32,2 | |||||||
Примітки до табл. 1
1. При температурі повітря +20 °С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 % наведених у таблиці для О °С.
2. При температурі +40 °С при ізотермії і конвекції глибина збільшується на 10 %.
3. Для НХР, що не увійшли до табл.1, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР: фосген -1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін -0,24; нітробензол - 0,01;
окисел етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.
Таблиця 2. Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
| свсп | Швидкість вітру, м/с | |||||
| Інверсія | 0,6 | 0,45 | 0,4 | - | - | |
| Ізотермія | 0,65 | 0,55 | 0,5 | 0,45 | 0,35 | |
| Конвекція | 0,7 | 0,6 | 0,55 | - | - |
Таблиця З. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування
| Найменування НХР | Висота обвалування, м | ||
| Н=1 | H=2 | H=3 | |
| Хлор | 2,1 | 2.4 | 2,5 |
| Аміак | 2,25 | 2,35 | |
| Сірчаний ангідрид | 2,5 | 3.1 | |
| Сірководень | 1,6 | - | - |
| Соляна кислота | 4,6 | 7,4 | |
| Хлорпікрин | 5.3 | 8,8 | 11,6 |
| Формальдегід | 2,1 | 2,3 | 2,5 |
Примітка до табл. 3.
1. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого.
2. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметичне зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.
Таблиця 4. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості, Кзм
| СВСП | Міська забудова | Сільське будівництво | Лісові масиви |
| Інверсія | 3,5 | 1,8 | |
| Ізотермія | 2.5 | 1.7 | |
| Конвекція | 1,5 |
Таблиця 5. Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП W, км/год
| СВСП | Швидкість вітру, м/с | |||||||||
| Інверсія | - | - | - | - | - | - | ||||
| Ізотермія | ||||||||||
| Конвекція | - | - | - | - | - | - |
Таблиця 6. Час випаровування (термін дії джерела зараження) tур, год
(швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування НХР | Характер розливу | |||||||||||
| Ємності не обваловані Розлив „вільно” | Ємності обваловані Розлив „піддон” | |||||||||||
| H=0,05 м | Н=1 м | Н=3 м | ||||||||||
| Температура повітря, оС | ||||||||||||
| -20 | -20 | -20 | ||||||||||
| Хлорпікрин | 42,5 | 14,3 | 1 рік | |||||||||
| Соляна кислота | 28,5 | 9,5 | 2,85 | 1,8 | 45,7 | 28,6 | 99,8 | |||||
| Сірчаний ангідрид | 1,5 | 47,8 | 23,9 | 83,6 | ||||||||
| Хлор | 1,5 | 23,9 | 83,7 | |||||||||
| Аміак | 1,4 | 21,8 | 76,3 | |||||||||
| Сірководень | 1,15 | 18,4 | 64,3 | |||||||||
| Формальдегід | 1,2 | 19,2 | 67,2 |
Примітка до табл. 6. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться поправочний коефіцієнт:
Швидкість вітру, м/с 1 2 3 4 5 10
Поправочний коефіцієнт 1 0,75 0,6 0,5 0,43 0,25
Таблиця 7. Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження, %
| Умови перебування Людей | Без протигазів | Забезпеченість людей протагаммн, % | ||||||||
| На відкритій місцевості | 90-100 | |||||||||
| У простіших укриттях, у будівлях |
Примітка до табл.7. Орієнтовна структура втрат може розподілятись за такими даними: легкі - до 25 %, середньої тяжкості (з виходом із строю не менше ніж на 2 - 3 тижні і потребують госпіталізації) - до 40 %, зі смертельними наслідками - до 35 %.
Таблиця 8. Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць (АТО) і хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) (крім залізниць)
| Найменування об’єкта, що класифікується | Категорії класифікації, одиниця виміру | Сукупність хімічної небезпеки | |||
| І | ІІ | ІІІ | IV | ||
| 1. Хімічно небезпечний об’єкт | Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на ХНО, чол. | Більше 500 | Більше 300 до 500 | Більше 100 до 300 | Менше 100 |
| 2. Хімічно небезпечна територіальна одиниця | Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) при аварії на ХНО, % | Більше 50 | Більше 30 до 50 | Більше 10 до 30 | Менше 10 |
Примітка до табл. 8.
За наявносл на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) визначається після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення.
Таблиця 9. Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР
| Найменування НХР | Щільність НХР (рідина), т/м3 | Уражаюча токсодоза, мг хв/л | K1 | K2 залежно від температури | |||
| -20 °С | 0°c | 20 °С | 40 °С | ||||
| Аміак | 0,681 | 0,025 | |||||
| Хлор | 1.553 | 0,6 | 0.052 | ||||
| Сірчаний іипдрид | 1,462 | 1.8 | 0,049 | 0,5 | |||
| Сірководень | 0.964 | 18,4 | 0,042 | ||||
| Соляна кислота | 1,198 | 0,021 | 0,1 | 0,3 | 1.6 | ||
| Хлорпікрин | 1,658 | 0,75 | 0,002 | 0,1 | 0,3 | 2,9 | |
| Формальдегід | 0,815 | 0,6 | 0,034 | ||||
| Фосген | 1,432 | 0.6 | 0,061 | 0.3 | 0,7 |
Приклад:
Поиск по сайту: