Із наведеного переліку вкажіть види верифікації прогнозів

A. пряма

B. опосередкована (непряма);

C. часткова

D. оперативна

E. інверсна;

F. консеквентна

15. Перевірку достовірності, точності прогнозів називають …

Глосарій

Метод -походить від грецького «methodos», що в перекладі означає «шлях до чогось», тобто знання про те, якими способами, в якій послідовності потрібно розвязувати ті чи інші завдання.

Методи прогнозування - упорядкована сукупність конкретних форм теоретичного або практичного підходу до розробки прогнозу, одна чи декілька математичних або логічних операцій спрямованих на отримання конкретного результату в процесі розробки прогнозів

Методи прогнозування у сфері використання та охорони земельних ресурсів - це сукупність способів і прийомів розробки прогнозів, які дозволяють на основі аналізу даних ретроспективного періоду, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу, а також їх кількісних змін здійснити переконливі передбачення стосовно майбутнього розвитку земельних відносин, використання та охорони земель.

Комплексним метод – метод який складається із взаємопов’язаної сукупності декількох простих

Простий метод прогнозування - розуміється метод, який не можна розкласти на ще більш прості методи

Фактографічні методи прогнозування - базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі всієї сукупності чи окремих ознак (показників) об'єкта прогнозування.

Евристичні методи прогнозування - передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів, методичних правил та теоретичних досліджень.

Комбіновані методи - до них відносяться методи із змішаною інформаційною основою, в якій у якості вихідної інформації використовується фактографічна та експертна.

Статистичні методи - об’єднують сукупність методів обробки кількісної інформації про об’єкт прогнозування на основі виявлення математичних закономірностей, взаємозв’язків та характеристик з метою отримання прогнозних моделей.

Методи аналогій - полягають у виявлені подібного в закономірностях розвитку різних процесів та складанні прогнозів на їх основі.

Випереджаючі методи - ґрунтуються на визначених принципах спеціальної обробки науково-технічної інформації та реалізують у прогнозі її властивість випереджати розвиток науково-технічного прогресу.

Методи екстраполяції -ґрунтуються на припущенні, що незмінні фактори при розвитку даного явища в минулому будуть діяти й у майбутньому.

Адаптивні методи прогнозування - ґрунтуються на тому, що процес їхньої реалізації полягає у визначенні наступних у часі значень прогнозного показника з урахуванням ступеня впливу попередніх рівнів

Ааналітичні методи прогнозування основані на принципі одержання за допомогою методу найменших квадратів оцінки детермінованої компоненти, що характеризує основну тенденцію.

Тренд — це відображення певною функцією тенденції ряду динаміки. Його зображують у вигляді кривої (траєкторії). Тренд характеризує головну закономірність руху об’єкта в часі.

Метод морфологічного аналізу ґрунтується на дослідженні всіх можливих варіантів, виходячи із закономірностей побудови (морфології) об'єкта прогнозування, що вивчається та аналізується.

Метод побудови «дерева цілей» застосовується в прогнозуванні з метою поділу основних завдань на підзавдання і створення системи «виважених» за експертними оцінками зв'язків.

Метод нормативного прогнозування пошук оптимального шляху досягнення певної кінцевої мети, передбаченої завданням у майбутньому.

Метод функцій базується на використанні так званих автокореляційних функцій (автокореляція — вираження взаємного зв'язку між сусідніми членами часового ряду).

Аналіз часових рядів - базується на припущенні, відповідно якому те, що трапилось в минулому дає достатнє наближення в оцінці майбутнього. Цей аналіз являється методом застосування зразків та виявлення тенденцій минулого й продовження їх в майбутнє.

Метод оптимізації рядів - який побудований на основі аналізу максимально можливої кількості чинників, що зв'язані з використанням земель і еколого-економічними показниками та враховують міру їхньої взаємодії.

Метод моделювання - полягає в конструюванні моделі на основі попереднього вивчення об'єкта й визначення його суттєвих характеристик, в експериментальному і теоретичному аналізі моделей, в співставленні результатів з даними об'єкта та коригуванні моделі.

Кореляційно-регресивне моделювання -полягає в пошуку математичних формул, що характеризують статистичний зв'язок одного показника з іншим (парна кореляція) або з групою інших (множинна кореляція).

Метод інформаційного моделювання -базується на тому, що характерні особливості потоків інформації створюють умови для прогнозування розвитку конкретних об'єктів на підставі таких джерел інформації, які містять необхідні, логічно впорядковані документи в певній послідовності.

Причинно-наслідкове моделювання -це спроба спрогнозувати те, що відбудеться в подібних ситуаціях, шляхом вивчення статистичної залежності між визначеними фактороми й іншими змінними.

Інтуїтивні (експертні) методи базуються на використанні експертної інформації. Ними користуються тоді, коли бракує чітких тенденцій розвитку об’єкта, коли прогнозуються процеси, які не мають історичних аналогів, коли іншими методами прогнозування неможливо формалізувати оцінку впливу на розвиток об’єкта багатьох факторів.

Методи експертних оцінки - дають змогу встановити ступінь складності й актуальності проблеми, визначити основні цілі і критерії, виявити фактори і взаємозв’язки між ними, обґрунтувати переважні альтернативи розвитку якщо відсутня достатня статистична інформація або вона непридатна для прогнозування певних явищ.

Індивідуальні експертні оцінки полягають у тому, що кожний експерт дає незалежну оцінку у вигляді інтерв'ю або аналітичної записки.

Групові експертні оцінки базуються на колективній роботі експертів та одержанні сумарної оцінки від усієї групи експертів, яких залучено до прогнозної оцінки конкретних економічних процесів.

Методи генерування ідей - метод колективної експертної оцінки на основі стимулювання творчої діяльності шляхом спільного обговорення конкретної ідеї, регламентованого певними правилами: забороняється оцінка запропонованих ідей, обмежується час одного виступу, допускаються багаторазові виступи одного учасника, пріоритет виступу має експерт, що розвиває попередню ідею, обов’язково фіксуються всі висловлені ідеї, оцінка висунутих ідей здійснюється на наступних етапах..

Метод «мозкової атаки» полягає у творчій співпраці певної групи експертів-спеціалістів для розв'язання поставленого завдання способом проведення дискусії («мозкової атаки»).

Метод "Дельфі" метод колективної експертної оцінки, що базується на виявленні погодженої оцінки експертної групи шляхом їх автономного опитування в декілька турів, що передбачає повідомлення експертам про результати попереднього туру з метою додаткового обґрунтовування оцінки експертів у наступному турі.

Метод прогнозного сценарію. Під сценарієм розуміється метод опису передбачуваного або можливого ходу подій в тій або іншій області, що стосується діяльності об'єкта.

Метод рухомого середнього. В разі його використання прогноз будь-якого періоду являє собою середній показник декількох результатів спостережень часового ряду.

Метод експоненційного згладжування забезпечує досить швидке реагування прогнозу на всі події, що відбуваються протягом періоду, який охоплюється часовим рядом. Основна ідея цього методу полягає в тому, що кожен новий прогноз досягається шляхом зсування попереднього прогнозу в напрямку, який би давав кращі результати порівняно зі старим прогнозом.

ДЖЕРЕЛО ЕКСПЕРТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ - джерело інформації, що містить експертні оцінки, необхідні для розробки прогнозу.

ДЖЕРЕЛО ФАКТОРОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – джерело інформації про об’єкт прогнозування, що містить дані, необхідні для розробки прогнозу.

ДИСКОНТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ – зменшення інформативності ретроспективних значень змінної об’єкта в міру віддалення моментів виміру у минуле.

ЕКСПЕРТ – кваліфікаційний фахівець з конкретної проблеми, що залучається для винесення оцінки відносно поставленого завдання прогнозу.

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА – судження експерта або експертної групи відносно поставленого завдання прогнозу.

ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЗМІННОЇ ОБ’ЄКТА ПРОГНОЗУВАННЯ – кількість інформації про об’єкт прогнозування, що міститься в значеннях змінної відповідно до мети прогнозу і методів прогнозування.

ПОВНОТА ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – ступінь забезпеченості прогнозування достовірною вихідною інформацією.

ВЕРИФІКАЦІЯ З ВРАХУВАННЯМ ПОМИЛОК – верифікація прогнозу шляхом виявлення і врахування джерел його регулярних помилок.

ВЕРИФІКАЦІЯ КОМПЕТЕНТНИМ ЕКСПЕРТОМ – верифікація прогнозу шляхом порівняння з думкою найбільш компетентного експерта.

ВЕРИФІКАЦІЯ ПОВТОРНИМ ОПИТУВАННЯМ – верифікація прогнозу шляхом заперечення критичних зауважень опонента.

ІНВЕРСНА ВЕРИФІКАЦІЯ – верифікація прогнозу шляхом перевірки адекватності прогностичної моделі в ретроспективному періоді.

КОНСЕКВЕНТНА ВЕРИФІКАЦІЯ – верифікація прогнозу шляхом аналітичного або логічного виведення його із раніше одержаних прогнозів.

ПОБІЧНА ВЕРИФІКАЦІЯ – верифікація прогнозу шляхом його співставлення з прогнозами, одержаними з інших джерел інформації.

ПРЯМА ВЕРИФІКАЦІЯ – верифікація прогнозу шляхом його розробки методом, відмінним від раніше використаного.

верифікація прогнозів - оцінювання їх точності та обґрунтованості

Список літератури:

1. Грабовський Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

2. Економічна бібліотека [Електронній ресурс] Режим доступу: http://www.study.lviv.ua/3111/3146.html

1Абгук В.А. Економіко-математичні методи – СПб.: Союз. – 1999. т.13

25. Китаев Н.Н. Групові експертні оцінки. – М.: Знання, 1985. т.8,10,14.

Поиск по сайту: