Під владою Візантії

Характеристика джерел і літератури

1 – Грамоти імператора Василія ІІ надані Охрідській архієпископії, до складу якої увійшли поденно – західні та західні області завойованого Візантією Болгарського Царства. У грамотах підтверджують права церковних єпархій і даруються певні привілеї.

Перша грамота датується 1019 р., а друга і можливо третя - 1020 р.

«Серед багатьох і великих благ, дарованих нашій величності людинолюбним Богом у різні пори, найвидатнішим є те, що відбулося збільшення Ромейського царства, а Болгарське опинилося з ним під одним ярмом… Ми веліли щоб благочестивий монах Іоан став архієпископом Болгарії»

Короткий зміст, основні засади.

У першій і другій грамоті говориться про кількість кліриків і париків (приблизно їх мало бути 30,40) та міста де вони повинні бути. Говориться, що якщо в грамоті не вказано якогось міста, то архієпископ все одно має право там правити. В третій грамоті єпископства Сервія, Стагом та Вереєю зарахували до архієпископства Болгарії.

2-Іоан Скиліца «Про повстання під проводом Петра Деляна в 1040-1041рр.»

Короткий зміст. Петро Делян казав, що він є нащадком Самуїла. За це його підтримав народ та проголосив царем Болгарії. В той час в Болгарії створився другий табір болгар, на чолі з Тихомиром. Петро Делян запросив його до себе в табір і попросив у народу аби ті вирішили кого хотять вони бачити царем. Народ підтримав Деляна, і Тихомира забили камінням.

Військо Деляна пішло на імператора, який налякався і втік у Візантію. В цей час в лави повстанців приєдналися нікополити, які були проти Іоана з роду Кучолітів, за те що він збирав з них великі податки. Також до повсталих приєднався Анусіан, син Арона, який втік з тюрми. Делян надав йому військо кількість 40 тис. Анусіан мав захопити місто Салоніки, але йому це не вдалося і він втратив 15 тис. війська.

Після цього між Анусіаном та Деляном починається ворожнеча. Одного разу Анусіан осліпив Деляна та здав імператору за що йому присвоїли титул магістра.

3 – Іоан Скіліца «Про повстання під проводом Георгія Войтеха в 1072-1073 рр.»

Короткий зміст: В цей час почалося нове повстання проти Нікіфора. Повсталі на чолі з Георгієм Войтехом запросили в Болгарію сина сербського короля Михайла правити в Болгарії та проголосили його царем.

В ході подій повсталі розділилися: одне військо було на чолі з Петрилом, друге – Бодіном.

Перше з них розгромили ромеї. Бодін жив в цей час, почувався господарем і грабував міста. Для придушення повстання імператором був висланий Сароніт. В результаті Бодіна та Войтиха було засуджено. Згодом Бодіна його тато (сербський король) викупив з тюрми, а Войтиха по дорозі до імператора закатували.

4-Михаїл Псел «Хронографія»

Містить огляд візантійської історії від смерті імператора Цимісхія (976 р. до кінця правління імператора Михайла Дуки (1078 р.) наводиться уривок про повстання болгар під проводом Петра Деляна 1040-1041рр.

«Делян побачивши,що весь народ готовий повстати проти ромеїв, але не йде далі самих побажань через відсутність ватажка, який почав би боротьбу і повів усіх за собою, він передусім намагався показати, що він є найдостойнішою людиною, найрозумнішою і для війської справи найбільш здатною».

«Якби варвари наважилися на таке безумство на самому початку правління імператора, то негано б дізналися на якого царя підняли руку»

«Не міг тіла він подолати прагнення душі і довіривши себе Богові став збиратися на війну».

5-Єпископ Михаїл Девольський «Віденське доповнення скілітцевої хроніки»

Тут наводиться уривок про походження Петра Деляна. Його тато був Гаврил Радомир, а мати дочка угорського короля.

6-Нікіфор Врієній. Історія

Ніціфор Врієній – візантійський письменник, історик. Його твір Історія охоплює 1070-1079рр. тут наводиться уривок про повстання болгар під проводом Григорія Войтиха в 1072-1073рр.

Поиск по сайту: