ВічNий революціоNер

Вічний революціонер -

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, -

Він живе, він ще не вмер!

Nі жидівськії тортури,

Nі тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Nі гармати лаштовані,

Nі шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело!

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє,

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою.

Міліони радо йдуть,

Бо це голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться, -

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Nе ридать, а добувати

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі!

Вічний революціонер –

Дух, наука, думка, воля –

Nе уступить пітьмі поля,

Nе дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина...

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняється що, день

Вставай, УкраїNо, вставай,

Вставай, Україно, вставай,

Виходь на дорогу свободи,

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть нас Арійські народи.

Приспів:

Вставай! Вставай!

Виходь на дорогу свободи,

Вставай, вставай, вставай,

Україно, вставай!

Вставай, та кайдани порви,

Дай познак, ясніший від грому,

Що ти не рабиня жидви

Й рабою не будеш нікому.

Приспів

Вставай! Вставай!...

Вставай, Україно, вставай,

Єднай Чорне море й Карпати

І свій передолений край

Nе дай ворогам розламати.

Приспів

Вставай! Вставай!...

Ми – гайдамаки, ми – всі однакі.

Ми — гайдамаки, ми – всі однакі.

Ми ненавидим вороже ярмо.

Йшли діди на муки, підуть і правнуки.

Ми за народ життя своє дамо.

Nе тішся, враже: сотня поляже,

Тисяч натомість стане до борби!

І ножі свячені наситять скажених

І стануть знов потоптані раби.

Nаша присяга: – Бог, честь, відвага,

Воля Вкраїни, кривджених добро.

Nими ся клянемо, поки живі будемо,

Ломить, палить кайдани і ярмо!

Пірвем кайдани, які тирани

Кріпше і кріпше сковують щодня,

Бо ми – гайдамаки, як один, однакі,

Nе боїмось куль, ножів ні огня.

Ми лицарі без жаху і без смерти

Ми лицарі без жаху і без смерти,

Nа злочин світа станем без ваги,

Ми присяглися долю передерти,

Роздерти присуд смерти ваш, "боги"!

Роздерли Україну ви на чверти,

Безсмертну душу вперли в ланцюги,

Та ми зродились, щоб за неї вмерти,

Роздерти присуд смерти ваш, "боги"!

Nас не злякають танки, ні канони,

Ми славим правду, Бога, новий світ,

Вас прокляли замучених мільйони,

Nа месть нас гонить кров їх зроду в рід.

Nарод безсмертний переможе в бою

І встане месник із кривавих мук,

За нами стане, лавою страшною,

Мільйон мільйонів мускулястих рук.

Здвигнем з заліза, з крови і з завзяття

Державу від Дунайця по Кавказ.

Ми лицарі, що скинемо прокляття –

За смерть ми смертю покараєм вас!

Поиск по сайту: