В И З Н А Ч Е Н Н Я

На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Існують два основні значення терміну^[1]:

§ Політична спільнота громадян певної держави — політична нація. Часто вживається як синонім терміну держава, коли мається на увазі її населення, наприклад для посилання на «національні» університети, банки та інші установи.

§ Етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям «національної ідентичності» так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синонімом терміну народ^[1].

Рідна мова — мова, яку виробили рідні по крові покоління, саме цю мову людина в нормальних соціальних умовах вивчає найперше. Незнання рідної мови не виключає її існування і не означає автоматичного привласнення цього означення засвоєній чужій мові^{[ Джерело? ]}. Вивчення мови відбувається у дитинстві у природний спосіб в умовах опіки над малим дитям. Як правило — це родинні умови. Рідна мова — одне з найважливіших понять соціолінгвістики та етнології, яке нині набуло міждисциплінарного статусу. Існують різні, часом суперечливі трактування терміна «рідна мова».

Двомо́вність, Білінгві́зм — реальна соціально-мовна ситуація, сутність якої полягає у співіснуванні і взаємодії двох мов у межах одного мовного колективу. Людина, яка здатна використовувати в ситуаціях спілкування дві різні мовні системи, — білінгв, а сукупність відповідних умінь — білінгвізм (двомовність).

Лінгвоци́д (також: мововбивство) — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації. Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу.

Державна мова — закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв'язку та інформатики.

Національна мова — мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, котра разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування.

Престиж української мови.

Престиж мови – це її авторитет у міжнаціональному та міжнародному спілкуванні. Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється, зокрема, тим, що зараз більше 75% наукової продукції світу друкується цією мовою, а Америка веде перед у технічному прогресі. Може, з часом китайська стане міжнародною і її будуть вивчати наші внуки. Цю ситуацію ніхто не спроможний змінити чи контролювати, це хід історії, як вважає І.Ющук.

Престиж мови не перебуває у прямій залежності від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда землян, але вона не входить до числа найпрестижніших. Іноді престиж мови має не загальний характер, а забезпечується її функціонуванням в одній зі сфер. Так, у музиці вже кілька століть найвищий престиж у світі має італійська мова.

Престиж мов часто пов'язаний із сакральним використанням: санскрит – в Індії, латина і церковнослов'янська мова – у Європі, арабська – у країнах мусульманського світу.

Відлучення мов від функцій, що надають їй престижу, наприклад, від ролі державної мови, знижує її авторитет і зменшує опір проникненню в неї чужомовних елементів.

Престижними можуть бути навіть мертві мови, якщо вони характеризуються високим рівнем окультурення і ними закодована велика кількість важливої інформації. За приклад може служити латина.

Престиж мови – величина змінна. В історії відомі чимало випадків піднесення і падіння мов.

Про престижність української мови в минулому свідчать, наприклад, такі факти:

• вона використовувалася як державна у Великому Литовському князівстві («руською» мовою велося діловодство, судочинство, листування);
• як актова мова Молдавського князівства;
• дипломати при дворі польських королів спілкувалися коли не латиною, то руською (українською) мовою,
• цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами;
• листи Августа ІІ – повелителя Великого Литовського князівства – до матері-італійки засвідчують, що не тільки він, а й вона добре розумілися на українській.

Про повільне, але неухильне зростання престижу української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та центрів українознавства, які з’являються у багатьох країнах світу. Цей процес, сподіваємось, буде продовжуватися, як і зростатиме міжнародний авторитет України.

Слід наголошувати учням, що престиж української мови зростатиме, якщо нею буде спілкуватися молоде покоління. Уже зараз в офісах провідних українських компаній запроваджено користування українською мовою, користуються великою популярністю серед дорослих і дітей нові мультики (про Карлсона, де озвучують головних героїв Ані Лорак та Скрипка, або дубльований українською мовою мультфільм «Тачки» - Ольга Сумська та Остап Ступка), ми вже звикли до україномовних фільмів та програм. І хоча, звичайно, до нормального стану речей ще далеко, але українська мова поступово завойовує різні сфери життя людей. Проте є багато людей, які вважають за престижне говорити російською. У цьому І.Ющук вбачає прояв глибокого провінціоналізму, коли людина думає, що десь далеко – найкраще а тут – дуже погане. Варто не соромитися української мови, навіть суржику, люди поволі відійдуть від цього змішування. Для цього потрібен час.

Слід постійно наголошувати, що українська мова зараз одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Перша в світі «Енциклопедія кібернетики» (2 томи 1158 ст.) була видана 1973 року українською мовою, і лише через 2 роки її було перекладено на російську і англійську..І термінів, і спеціальних виразів для неї вистачило для неї у нашій мові.

1928 року в Парижі відбувся міжнародний конкурс мов. На ньому знавці визначали наймелодійнішу мову. Українська посіла 3 місце, поступившись французькій та італійській. 1934 року на такому ж конкурсі українська здобула 3 місце після французької і перської.

Турецький мандрівник Евлія Челебі, після перебування в 1657 році в Україні писав, що українці – це стародавній народ, а їхня мова всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська, а от лайливих вирази він спромігся знайти у цій «всеосяжній» мові аж чотири: «щезни,собако», «свиня», «чорт», «дідько». (брутальна лайка і монголо-татарське іго)
Отже, нам, українцям, нема чого соромитися нашої української. Це давня європейська високорозвинута мова.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Цитати українських письменників про мову

Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики. А. Бортняк

Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. Оксана Пахльовська

Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. Іван Огієнко

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом. А. Мокренко

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Іван Огієнко

Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови... Костянтин Ушинський

Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань. Іван Огієнко‎

Скільки української мовної території, стільки й української державності. Іван Заєць

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. В. Захарченко

Поиск по сайту: