МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хімії та екології

РОЗРАХУНОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Виконала: студентка 2ЕК

очної форми навчання

Пузан О.О.

Перевірив: доцент Малєєв В.О.

ХЕРСОН – 2013.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хімії та екології

Дисципліна «Безпека життєдіяльності»

РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНА РОБОТА

Студентка Пузан О.О., курс 2, група ЕК, факультет кібернетики

Завдання видано______________Строк виконання_________________

ВАРІАНТ 12

Склад розрахунково - графічної роботи:

Вступ

1. Скласти номенклатуру небезпек для спеціальності податковий інспектор.

2. Використовуючи бальну систему провести статистичну оцінку небезпечних чинників для життя людини.

3. Розробити комплекс заходів щодо попередження небезпеки туберкульоз.

4. Нанести на карту Івано-Франківської області та описати місця, прояви природних та техногенних небезпек

5. Перша медична допомога при тепловому і сонячному ударі.

Завдання видав: доцент Малєєв В.. Завдання отримала: Пузан О.О.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

1.НОМЕНКЛАТУРА НЕБЕЗПЕК ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИЙ ІНСПЕКТОР……..…………………………………………………………………5

2.СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ……………………………………………………………………………6

3.КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ТУБЕРКУЛЬОЗ…………………………………………………………………….9

4.ПРОЯВИ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ………………………………………………………11

5.ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТЕПЛОВОМУ І СОНЯЧНОМУ УДАРІ………………………………………………………………………..……..14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….............16

ВСТУП

Проблема захисту людини від небезпеки у різних умовах її перебування виникла одночасно із появою на Землі наших далеких пращурів. На світанку людства це були небезпечні природні явища, представники біологічного світу. З часом з’являтися небезпека, творцем якої стала сама людина.

Нині людина більше всього страждає від небезпеки, яку сама ж і створила. Тільки у дорожньо-транспортних подіях кожен рік гине більше 5000 тис. осіб. Щорічно в Україні виникає понад 50 тис. пожеж, під час яких гине більш як 2 тис. чоловік. Десятки тисяч осіб стають щороку жертвами алкоголю.

Проблема безпеки життєдіяльності набула актуальності в сучасному світі. Актуальність проблем БЖД в теперішній час визначається рядом причин. Виділимо три основні:

1) порушення екологічної рівноваги природного середовища внаслідок надмірного антропогенного навантаження на біосферу;

2) зростання числа техногенних аварій і катастроф при взаємодії людини зі складними технічними системами;

3) соціально-політична напруженість у суспільстві.

Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв’язку зі сталим розвитком людства на базі, що забезпечує його існування, тобто аксіоми про потенційну небезпеку діяльності - кожний вид діяльності є потенційно небезпечний. Ця аксіома справедлива і для бездіяльності, тому що бездіяльна людина ще більше залежить від діяльності іншої людини.

НОМЕНКЛАТУРА НЕБЕЗПЕК ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИЙ ІНСПЕКТОР

Податковий інспектор - це посадова особа податкових органів. Він займається податковими перевірками, отримує роз'яснення платників податків та інших зобов'язаних осіб, перевіряє дані звітності та обліку, оглядає території та приміщення, що використовуються для отримання прибутку, веде статистику надходження зборів і податків. В юрисдикції податкового інспектора також застосування штрафних санкцій до порушників на основі аналізу фінансових документів і направлення вимог про сплату податків громадянам, організаціям, підприємцям.

Специфіка роботи: велика кількість інформації, "тримати руку на пульсі" податкової реформи, відслідковувати зміни у податковому законодавстві, постійна готовність до відряджень і виїзним перевіркам.

Робота працівників податкової служби України супроводжується цілим рядом небезпечних чинників, що можуть привести до травм, хвороби або смерті. Виробничі чинники, які зумовлюють появу професійних небезпек поділяються на небезпечні та шкідливі. За своїм походженням небезпечні та шкідливі виробничі чинники поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. На працівників податкової служби в процесі праці діють шкідливі та небезпечні чинники всіх чотирьох груп.

У відповідності до ГОСТ12.0.003-74 психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники за характером дії поділяються на фізичні та нервово-психічні перевантаження.

До фізичних відносяться статистичні, динамічні та гіподинамічні перевантаження, а до нервово-психічних – розумові перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження.

Як визначалося раніше статистичні навантаження зумовлені робочою позою працівника “сидячи”. М’язи ніг, плечей, шиї та рук, хребта перебувають довгий час у скороченому стані і не розслаблюються, що погіршує в них кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.

Особливість діяльності працівників податкової служби зумовлює появу психологічних небезпечних чинників – нервово-психічного навантаження, внаслідок чого у працівника знижується функціональна активність центральної нервової системи, виникають розлади в її діяльності, що призводить до розладів інших фізіологічних систем.

Надмірні фізичні та нервово-психічні навантаження зумовлюють перевантаження і зміни у фізіологічному та психологічному станах працівника податкової служби, призводить до розвитку втоми і перевтоми.

У працівників податкової служби втома визначається як розумова і виявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам’яті і логічного мислення, в сповільненні реакції на подразники, зниженні працездатності, великій кількості помилок. Нервове напруження впливає на дію серцево-судинної системи, збільшуючи артеріальний тиск і частоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника.

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

В результаті опитування небезпечності поданих чинників було отримано такі дані:

Таблиця 2.1

Проаналізувавши всі статистичні чинники, які були подані в опитуванні (див. табл. 2.1.), можна побудувати графіки: за середньою оцінкою та відносною часткою:

Рисунок 2.1

Рисунок 2.2

Таким чином, у ході опитування про найнебезпечніші чинники для життя людини можна виділити, що найбільш небезпечні – вбивства, тероризм та стихійні лиха, а найменш небезпечні – побутові та виробничі травми.

КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Туберкульоз - одна з найдавніших хвороб, яка може уражати всі органи і системи, безпощадно щорічно зганяє в могилу мільйони людей різних за віком і статтю. ВООЗ проголосила туберкульоз глобальною небезпекою. Якщо заглянути в минуле з 1965 по 1990 в Україні захворюваність була мала, а з 1990 р. стався переломний момент у епідеміологічній ситуації з туберкульозом, розпочалося його зростання.

Метою загальнодержавної програми щодо протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011рр. є поліпшення епідемічної ситуації за рахунок зниження темпів зростання захворюваності та смертності від туберкульозу, попередження розвитку медикаментозної резистентності, підвищення ефективності лікування, удосконалення підготовки і перепідготовки медичних працівників, покращення лабораторної діагностики туберкульозу шляхом створення ефективної системи боротьби з туберкульозом, яка базується на диспансерному принципі надання протитуберкульозної допомоги населенню України та запровадженні безпосередньо контрольованої короткочасної терапії адаптованої до існуючої традиційної системи протидії та особливостей епідемії туберкульозу в Україні.

На сучасному етапі можливі декілька варіантів розв'язання проблеми туберкульозу. Один із них - це програмна система підходу до боротьби з туберкульозом, побудована на основі попередньої планової системи колишнього СРСР, яка передбачала повний комплекс протитуберкульозних заходів з їх належним фінансуванням.

Ця система передбачала повноцінне фінансування заходів Програми без визначення першочерговості у разі недостатнього фінансування та контролю фінансових потоків, спрямованих на боротьбу з туберкульозом, на усіх рівнях фінансування та була розрахована лише на організоване населення.

Другий - програмна система підходу до боротьби з туберкульозом, рекомендована ВООЗ у 2005 році і має назву Стратегія боротьби з туберкульозом складається з шести компонентів, основним з яких є ДОТС-стратегія:

І. ДОТС-стратегія:

- зобов'язання уряду щодо мобілізації додаткових людських та фінансових ресурсів;

- забезпечення якісного виявлення хворих на туберкульоз шляхом проведення мікроскопії мазка мокротиння;

- використання стандартизованих курсів хіміотерапії для хворих на туберкульоз під безпосереднім контролем;

- безперебійне забезпечення ефективними лікарськими засобами;

- створення раціональної системи обліку і звітності про результати лікування конкретного пацієнта та виконання програми;

ІІ. Вирішення особливих задач, пов'язаних із ВІЛ-асоційованим та хіміорезистентним туберкульозом;

ІІІ. Покращення роботи медичних закладів, установ та підприємств всіх форм власності;

IV. Залучення закладів охорони здоров'я всіх форм власності до виявлення хворих на туберкульоз шляхом проведення мікроскопії мазка мокротиння;

V. Надання соціальних послуг хворим на туберкульоз із залученням до цього громадськості;

VI. Проведення мікробіологічних досліджень під час діагностики туберкульозу.

Така система передбачає планування комплексу необхідних протитуберкульозних, як медичних так і немедичних заходів, спрямованих на подолання епідемії туберкульозу, в тому числі і зменшення захворюваності на хіміорезистентний туберкульоз, із забезпеченням пріоритетного цільового фінансування та контролю за виконанням цих заходів.

Розв'язання проблеми можливо шляхом реалізації таких заходів:

1) Організаційні заходи, розвиток матеріально-технічної бази протитуберкульозних закладів і установ, політична та фінансова підтримка зазначеної програми, соціальна реклама здорового способу життя.

2) Виявлення осіб, хворих на туберкульоз.

3) Діагностика туберкульозу.

4) Лікування осіб, хворих на туберкульоз.

5)Забезпечення протитуберкульозних закладів та установ антимікобактеріальними препаратами.

6) Постійний моніторинг епідемічної ситуації, пов'язаної з туберкульозом та науковий супровід протитуберкульозних заходів.

7) Профілактика туберкульозу.

8) Запобігання поширенню ВІЛ-асоційованого та хіміорезистентного туберкульозу.

9) Підготовка медичних працівників та санітарно-гігієнічне навчання населення з актуальних питань, пов'язаних із захворюванням на туберкульоз.

ПРОЯВИ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Івано-Франківська область – це унікальний регіон України з багатими природними ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом.

Одночасно на території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Більше 4 відсотків території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено понад 2000 свердловин, є 134 очисні споруди, 30 полігонів складування твердих побутових відходів, хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золовідвали Бурштинської ТЕС та інші. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища.

Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області, як і в цілому в Україні, не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів.

До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:

1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей споживання і виробництва та розвитку територій.

2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу та інтегрального управління природними ресурсами, недостатнє екологічне обґрунтування обсягів використання ресурсів.

3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем,порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів наводозборах рік.

4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових зворотних вод.

5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування.

6. Розселення людей і забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та ймовірності затоплення території.

7. Розорювання земель на ерозійно-небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.

8. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.

9. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.

Основними екологічними проблемами, які відображають негативні наслідки нерегульованого антропогенно-техногенного впливу на навколишнє середовище, нераціонального освоєння території та наднормативного використання природних ресурсів, є:

Перша проблема:

● Забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів.

Потенційні викиди шкідливих речовин в атмосферу перевищують 600 тис. тонн в рік. І хоч порівняно з 1989 роком загальна кількість викидів у 2006 році менша у 1,5 раза і становить 318,4 тис. тонн, за показником викидів на 1 км² (23 т/км²) Івано-Франківська область займає 5 місце серед областей України.

Із загальної кількості викидів із стаціонарних джерел 80% припадає на Бурштинську ТЕС.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря області від стаціонарних джерел у 2006 році становили 269,3 тисячі тонн, що на 21,7% більше, ніж у 2005 році. Зростання викидів зумовлене збільшенням викидів Бурштинської ТЕС, яка наростила виробництво електроенергії на 34,3%.

Викиди пересувних джерел області у 2006 році становили 49,19 тис. тонн, що на 6% більше, ніж у 2005 році.

В розрахунку на одного жителя області від стаціонарних та пересувних джерел викинуто 229 кг шкідливих речовин, що на 48 кг більше, порівняно з 2005 роком.

При цьому в промислово розвинутих містах та районах (Галицький, Надвірнянський, Долинський, Богородчанський та у м. Калуші) на одного жителя викинуто від 95 до 2367 кілограмів. Викиди на душу населення в рекреаційних зонах становили до 11 кілограмів в рік.

Гострою залишається проблема забруднення поверхневих вод. Для потреб народного господарства у 1990 році в області було використано 289,1 млн м³ свіжої води, у 2006 році – 101,1 млн м³.

Найбільшими споживачами води є такі галузі промисловості, як нафтохімічна, електроенергетика, житлово-комунальне господарство.

У водойми області у 2006 році скинуто 92,8 млн м³ зворотних вод, із них забруднених (недостатньо очищених і без очистки) – 26,1 млн м³. Така ситуація обумовлена недостатньою потужністю очисних споруд у м. Івано-Франківську, Коломиї, Галичі і селищі Верховина та низьким ступенем очищення зворотних вод від солей (хлориди, сульфати, амонійні сполуки). Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм є підприємства житлово-комунального господарства, хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики.

Друга проблема:

● Розвиток ерозійних процесів та агрохімічна деградація ґрунтів. Ці процеси є наслідком розорювання земель на схилах більше 5°, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях та вторинне підкислення ґрунтів, погіршення гумусового стану, забруднення ґрунтів важкими металами і пестицидами.

Третя проблема:

● Активізація небезпечних геодинамічних процесів (зсуви, селі, карсти),затоплення території і руйнування берегів рік під час повеней, обміління рік.

Причини:

зниження лісистості території (у гірській частині – у 1,5-2 рази, у передгірській

у 2-3 рази, рівнинній – у 5-10 разів);

порушення вікової і породної структури лісових насаджень;

відсутність стокорегулюючих заходів на водозборах рік.

Четверта проблема:

● Накопичення промислових і побутових відходів, засмічення території в населених пунктах, на берегах річок, у лісових насадженнях, вздовж автодоріг, залізниць.

Станом на 01.01.2007 р. на території області накопичено 46,1 млн тонн відходів (33,2 т/душу населення), з них більшу частину (28 млн тонн) становлять відходи виробництва електроенергії (зола, шлак). Щороку у спеціально відведених місцях видалення відходів захоронюється 600 тис. тонн відходів.

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТЕПЛОВОМУ І СОНЯЧНОМУ УДАРІ

Тепловий удар виникає в результаті перегріву організму, при підвищеній вологості повітря, при роботі в жарких, погано провітрюваних приміщеннях та при перебуванні в них у теплому, щільному одязі.

Сонячний удар виникає при тривалому перебуванні на спекотному сонці у результаті розширення мозкових судин та припливу крові до голови до голови.

Температура тіла може підвищується до 40 градусів, при якій внутрішні органи людини не можуть нормально функціонувати. Постраждалий відчуває втому, головний біль, спрагу, нудоту. Нерідко бувають носові кровотечі, судоми, галюцинації. Цей стан може призвести до ураження головного мозку, паралічу дихання, запинки серця.

Схема надання першої допомоги:

· винесіть потерпілого з жаркого приміщення в прохолодне місце;

· укладіть так, щоб голова була вище за тулуб;

· зніміть одяг, оберніть мокрим простирадлом і обливайте холодною водою;

· дайте понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом;

· дайте випити холодний чай або підсолену воду;

· коли температура тіла потерпілого знизиться до 37 градусів, обливання припиніть і обгорніть його сухим простирадлом;

· у разі відсутності пульсу та дихання проводьте реанімацію до відновлення ознак життя або до прибуття медпрацівника.

Неприпустимо:

- залишити потерпілого без допомоги;

- проводити рятування на спекотному сонці;

- давати гаряче пиття.

ВИСНОВКИ

Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах.

Доцільність вивчення зазначеної дисципліни пов'язана з невпинним підвищенням негативного впливу господарської діяльності на середовище, яке оточує людину, — не лише природне, а й виробниче та побутове. Зниження якості довкілля, виробництво нових, не відомих раніше речовин, генетична модифікація сільськогосподарських рослин, застарілість виробничого обладнання і технологічних процесів, використання в побуті великої кількості хімічних препаратів і різних механізмів потребують знання факторів, що впливають на стан людини, і найнеобхідніших методів і способів можливого зменшення негативного впливу цих факторів. Безпека життєдіяльності є комплексною дисципліною, що базується на знаннях з багатьох дисциплін — основ екології, психології та фізіології праці, хімії, фізики, соціології, демографії і потребує дотримання здорового способу життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. За матеріалами брошури "ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА". Ївженко С. М., Гафіатуліна І. В. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТУ ОБЖ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ. Полтава, 2004.

2. Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності. - К., 1996.

3. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності. – Л.: 1988.

4. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999. – 448 с.

5. Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовський А.Г., Безпека життєдіяльності. Л., 1996 р.

6. Навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих закладів освіти. - К.: МОН, 1999. -21с.

Поиск по сайту: