 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Безпека життєдіяльності
Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
Безпека життєдіяльності, як порівняно нова галузь науки, що створюється в наш час. на стику природничих, гуманітарних і технічних наук,використовує методи цих наук, водночас розробляючи свої власні методи.Отримавши розвиток на основі досягнень наук про людину, суспільство,природу, БЖД почала створювати свої методи, використовуючи накопиченийдосвід. З іншого боку, комплексний характер БЖД вимагає використаннякомплексу методів інших наук. У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне відодного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності миповинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками тавзаємовідносинами. І якщо нам необхідно пояснити будь-яке явище, топередусім слід розкрити причини, що породжують його. Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, аметодом, який використовується в ній, — системний аналіз. Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів, яківикористовуються для підготовки та обгрунтування рішень стосовноскладних питань. Під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних компонентів, яківзаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат(мета). Під компонентами (елементами, складовими частинами) системи розуміють нелише матеріальні об'єкти, а й стосунки і зв'язки між цими об'єктами.Будь-який пристрій є прикладом технічної системи, а рослина, тварина чилюдина — прикладом біологічної системи. Система, одним з елементів якоїє людина, зветься ерготичною. Прикладами ерготичних систем є системи *«людина — природне середовище», * «людина — машина», * «людина — машина— навколишнє середовище» тощо. Взагалі будь-який предмет може розглядатися як системне утворення.Системи мають свої властивості, яких немає і навіть не може бути уелементів, що складають її. Ця найважливіша властивість систем, яказветься емерджентністю, лежить в основі системного аналізу. Принцип системності розглядає явища у їхньому взаємному зв'язку, якцілісний набір чи комплекс. Мета чи результат, якого досягає система,зветься системотворним елементом. Будь-яка система є складовою частиною іншої системи або ж входить доіншої системи як її елемент. З іншого боку, окремі елементи будь-якоїсистеми можуть розглядатися як окремі самостійні системи. У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов'язаних людей,процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об'єктів тощо,які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки. Системою, яка вивчається у безпеці життєдіяльності, є система «людина —життєве середовище». Системний аналіз у безпеці життєдіяльності — це методологічні засоби,що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі«людина — життєве середовище» чи на рівні її компонентних складових, таїх вплив на самопочуття, здоров'я і життя людини.
Система «людина — життєве середовище» та її компоненти. Життєдіяльність вивчають, використовуючи системний підхід, шляхоманалізу прямих та зворотних зв'язків у системі «людина — життєвесередовище». Неможливо вивчати особливості людини, колективу чисуспільства, не враховуючи їх місця в навколишньому середовищі і стануцього середовища. Тому БЖД вивчає людину і її навколишнє середовище самев системі «людина — життєве середовище». Поза межами цієї системи людина є об'єктом вивчення антропології, медицини, психології, соціології табагатьох інших наук. Середовище, яке оточує людину поза межами цієїсистеми, вивчають астрономія, географія, геологія, біологія, екологіятощо. Система «людина — життєве середовище» є складною системою в томурозумінні, що в неї, як правило, входить велика кількість перемінних іміж якими існує велика кількість зв'язків. Відомо, що чим більшеперемінних та зв'язків між ними має система, тим важче ці зв'язкипіддаються математичній обробці і виведенню універсальних законів.Складність вивчення систем «людина — Життєве середовище» зумовлюєтьсятакож і тим, що ці системи є багаторівневими, містять у собі позитивні,негативні та гомеостатичні зворотні зв'язки і мають багато емерджентнихвластивостей. Людина є одним з eлeмeнmiв зазначеної системи, в якій під терміном«людина» - розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей,колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство,людство загалом. Хоч основним об'єктом вивчення безпеки життєдіяльності є зв'язки усистемі «людина — життєве середовище», у центрі уваги перебуває людинаяк самоціль розвитку суспільства. Залежно від того, що ми розуміємо під терміном «людина» в системі«людина — життєве середовище», визначається рівень цієї системи, щоДетально буде проаналізовано далі. Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєвесередовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває абоможе перебувати в даний час людина і функціонують системи їїжиттєзабезпечення. У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, йогомежі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разірозуміється під терміном «людина». Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного,соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ. * природне середовище (земний грунт, повітря, водоймища, рослини,тварини, сонце, місяць, планети тощо) Життєве* соціальне,соціально-політичне середовище (форми середовище спільної діяльностілюдей, єдність способу життя) людини * техногенне середовище (житло,транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об'єкти, зброя,домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини тощо) З одного боку людину оточують земний грунт, повітря, водоймища» рослини,звірі, птахи, риби, мікроорганізми, тобто об'єкти природного походженняі створені ними екологічні системи. Природні об'єкти утворюють поля,ліси, гори, ріки, озера, моря, океани континенти. Це оточення зветьсяприродним середовищем. У ньому переважно діють закони природногорозвитку — фізичні, хімічні, геологічні, біологічні. В ньомувідбуваються дощі, бурі, землетруси, виверження вулканів, тектонічнідислокації тощо. Природними об'єктами також є космічні об'єкти — сонце,місяць, планети, зірки, комети, астероїди. Сонце і місяць викликаютьприпливи і відпливи води, а також відповідний рух земної кори. Сонцеживить енергією всі біологічні об'єкти, а також спричиняє переміщення повітряних мас, внаслідок чого на Землі змінюється рельєф, відбуваєтьсякругообіг води і біологічних речовин. Фактично вся енергія, якувикористовувала і використовує людина, за винятком ядерної, єтрансформованою і накопиченою на Землі за мільярди років сонячноюенергією. Метеорити, що падають на Землю, спричиняють не лише локальні,а й глобальні катаклізми, З другого боку людину оточують інші люди. Форми спільної діяльностілюдей, що історично склалися і характеризуються певним типомвзаємовідносин, утворюють людську спільноту, або соціум (від лат. socium— загальне, спільне). Діяльність людини Діяльність — це специфічний спосіб ставлення людини до світу. Вонапоєднує біологічну, соціальну та духовно-культурну сутність людини.Діяльність постає як засіб перетворення природи на предмети споживання,творіння культури. Характерні ознаки діяльності людини: > вона діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певноїпотреби; > вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем (інші люди,предмети; природа тощо); > обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь успілкуванні; > з самого початку життя людина грається, вчиться, а далі —-працює; > саме завдяки діям, взаємодіям набуває певного досвіду; > відчуває вплив умов ужиття як на рівні оточення (мікросередовище), такі на рівні суспільства (макросередовище); > діяльність має ціле усвідомлений і цілеспрямований характер. На основі того, що людська діяльність являє собою систему усвідомленихцілеспрямованих дій, що передбачає зміну або перетворення навколишньогосвіту можна сформулювати таке визначення: Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем,завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виниклавнаслідок прояву у неї певної потреби.Природне середовище Навколишнє природне середовище в ширшому розумінні — космічний простір,а в вужчому — біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частинуатмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв'язаніскладними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії. Земля — одна з планет Сонячної системи, найбільша з планет земної групи(Меркурій, Венера, Марс, Земля), середній радіус — 6371 км, відстань доСонця — 150 млн-км, маса Землі становить 1/330000 маси Сонця. Сонце — це найголовніша зірка сонячної системи, температура поверхніблизько 6000 °С. Земля отримує всього одну двомільярдну частинусонячного випромінювання. Цього досить, щоб обігріти Землю та постачатинеобхідною енергією весь рослинний та тваринний світ. • Атмосфера — це газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею.. Дуже своєрідні кліматичні умови в атмосфері. Атмосфера поділяється нашари, в яких з висотою змінюється температура. На висоті 8—10кмтемпература становить 40—50'С нижче нуля, а на висоті близько 60—70 кмзнаходиться повітряний шар з досить помірною температурою, близькою до(PC. Причини виникнення цього теплого шару атмосфери пояснюються явищемабсорбції (поглинання) молекулами озону і кисню ультрафіолетовоговипромінювання Сонця. Саме тут проходить озоновий захист життя Землі від жорсткого для всьогоживого випромінювання Сонця. Енергія радіації, що абсорбується,перетворюється у теплову енергію газових молекул. Сонячна радіація, якапроходить до земної поверхні, має зовсім безпечні границі, а всіультрафіолетові промені з меншою довжиною хвилі в'язнуть у цьомуневидимому, легкому, але непроникному шарі повітряного океану. Гідросфера (грец. hydro - вода, sphaira - куля) — це водяна оболонкаЗемлі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70% поверхні Земноїкулі, належать океани, моря, озера, ріки, а також льодовики, в яких водаперебуває у твердому стані. Основна частина води (понад 80%) перебуває углибинних зонах Землі — в її мантії. Підземна частина гідросфери охоплюєгрунтові, підґрунтові, напірні й безнапірні води, тріщинні води і водикарстових порожнин у легкорозчинних гірських породах (вапняках, гіпсахтощо). Усі форми водних мас переходять одна в одну у процесі перетворення.Вода у біосфері перебуває у безперервному русі, бере участь угеологічному та біологічному кругообігах речовин. Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живихорганізмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода буласередовищем зародження та розвитку. Без води неможливий фотосинтез, якийвідбувається в зелених рослинах і лежить в основі біологічногокругообігу речовин на нашій планеті. Вода — своєрідний мінерал, якийзабезпечує існування живих організмів на Землі. Живі організми на 60—98% складаються з води і всі їхні життєві функціональні процесипов'язані з водою. Обмін речовин в організмах можливий лише за наявностіводи, бо майже всі хімічні, колоїдно-хімічні та фізіологічні процесивідбуваються у водних розчинах органічних, та неорганічних речовин абоза обов'язкової участі в них води. Процеси травлення і засвоєння їжі утравному каналі та синтез живої речовини в клітинах організміввідбувається виключно у рідкому середовищі. Втрата організмом лише10—20% води веде до його загибелі. Без води людина може прожити небільше п'яти діб. Без води не може існувати й людська цивілізація, бо водавикористовується людьми не лише для пиття, а й для забезпечення своїхсанітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Водавикористовується у промисловості, побуті, сільському господарстві, якджерело енергії. Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення. Але для більшості людських потреб придатна не будь-яка вода, а прісна —з вмістом мінеральних солей до 1 г/л. Незважаючи на величезні обсягигідросфери (16млрд м3 води), прісні води становлять менше 3%. її об'єму.Доступною для використання є лише невелика частка прісних вод, щозосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземнихводоносних горизонтах. Забезпеченість річковою водою України дуже мала. Цей дефіцит річковоїводи доводиться надолужувати використанням підземних вод, яких у нашійкраїні чималий запас. Головним джерелом річкової води в Україні єДніпро, а також Дністер, Південний Буг, Тиса] Прут, малі річки (їхналічується понад 63000). Техносфера Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропогеннозміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвомуциклі людина і навколишнє середовище утворюють постійно діючу систему«людина — довкілля». * Довкілля — навколишнє середовище людини, зумовлене в даний моментсукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну абовіддалену дію на людину, її здоров'я і життя. З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообігречовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери. Нашлях, який посилює конфронтацію з біосферою, предки сучасної людиниступили близько 1,5—3 млн років тому, коли підпорядковуючись командамсвого розумового апарату — головного мозку, який потребував все більшоїкількості енергії для, задоволення своїх потреб, вперше запалили вогнищев надрах Африки і Північної Якутії (у селищі Дирин-Юрях). З того моментушляхи людини і біосфери остаточно розійшлися, почалося їх протистояння,наслідком якого може стати колапс біосфери або зникнення людини. Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті,автоматично і неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і самуприроду воно відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи останню вже неноосферою Вернадського, а техносферою, або біотехносферою. * Техносфера — це регіон біосфери в минулому, перетворений людиною Задопомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічнимпотребам. Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортностідовкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захисту відприродних негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя ів сукупності з іншими факторами (поліпшення медичного обслуговуваннятощо) на тривалість життя людей. Ноосфера Тварини та рослини своєю діяльністю за життя та біомасою після смертімільярди років створювали та вдосконалювали умови, сприятливі для життя,тобто біосферу, перш ніж з'явилася людина, котре через кілька сотеньтисяч років стала руйнувати її своєю нерозумною діяльністю. У 1875 р. австрійський вчений Едуард Зюсс визначив біосферу як особливуоболонку Землі, утворену живими організмами, або, іншими словами, як сукупність живих тіл, що населяють Землю, як зону органічного життя, щоохоплює область взаємодії атмосфери, літосфери та гідросфери. Сучасне розуміння біосфери було запроваджено видатним українським ученимВ.І.Вернадським. На підставі праць В.І.Вернадського та йогопослідовників біосфера визначається як загальнопланетна оболонка, доскладу якої належать нижні шари атмосфери, гідросфера та верхні шарилітосфери, її склад і будова зумовлені сучасною і минулоюжиттєдіяльністю всієї сукупності живих організмів. Вона є наслідкомвзаємодії живих і неживих компонентів, термодинамічне відкритою,самоорганізованою, динамічно урівноваженою, стійкою, глобальноюсистемою. Соціально-політичне середовище Виділяють такі сфери суспільного життя: * матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва розподілу,обміну, споживання; * соціально-політична - включає соціальні та політичні стосунки людей усуспільстві - класові, національні, групові міждержавні тощо. Саме цясфера охоплює такі явища и процеси, як революція, реформа, війна,класова боротьба У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, якпартія держава, громадські організації; * духовна - це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень тобто весьспектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції доіншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальнийдуховний світ людини; * культурно-побутова - це такі явища, як виробництво культурнихцінностей, життя сім'ї, побутові проблеми (організація відпочинку,вільного часу), освіта, виховання тощо. Усі сфери суспільного життя взаємопов'язані. Важливу роль у суспільствівідіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні,соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші. Емоційні якості людини Вплив конкретної ситуації на поведінку людини визначається тим, яклюдина переживає цю ситуацію. Переживання ситуації, різноманітні реакціїлюдини на неї розуміють як емоції. Емоції — це психічні процеси, які відображають особисту значущість таоцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини уформі переживання. Прояв емоційного життя людини відбувається у таких станах, як афекти,власне емоції, почуття, настрій і стрес. Афект — це найсильніша емоційна реакція. Афект повністю захоплює людинуі підкоряє її думки і рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний івідносно короткий. Афект постає як наслідок якогось сильного потрясіння.В афекті змінюється увага: знижується можливість переключення,забувається все, що відбувалося до події, яка викликала афектну реакцію(стан ейфорії після звільненнями небезпеки, ступор при повідомленні просмерть). Власне емоції — це більш тривалі реакції і ті, що виникають не тількивнаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються. Почуття — стійкі емоційні етапи, які мають чітко означений предметнийхарактер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так ідо уявлення, Настрій -- найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальнеставлення щодо сприйняття або не сприйняття людиною світу. Настрій можебути похідним від темпераменту. Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану танапружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резервиорганізму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби,до втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботибагатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна — зростає ефективністьдіяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. Біологічні фактори небезпеки • Загальна характеристика біологічних об'єктів. Одним з видів небезпекиє біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини татварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекційних захворювань(бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, найпростіші).. • Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чисмертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різнісполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол,вуглеводнів тощо. За ступенем токсичності рослини поділяють на: • отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо); • дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо); • смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини: Отруйна рослина Час початку дії Характеристика впливу на організм людини Білена чорна через 30-40 хв. Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг,галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті тощо. Цикута через 5x8, Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкірі з'являються сильні судоми. Гриби від 15хв. до 2-3 діб Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання,, згущення крові,судоми, призводить до летальних випадків * Отруйні тварини. Серед тваринних організмів отруйні форми трапляютьсячастіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чиіншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь уміжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападуабо захисту можна знайти на всіх сходинках еволюційного розвитку.Наведемо приклади деяких небезпечних тварин. Фактори, які впливають на продуктивність праці Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впливають напродуктивність праці. Основні фактори впливу Продуктивність праці організація робочого місця режим напруження і відпочинку під час роботизабарвлення стін приміщення ставлення до праці Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюютьпояву трудових зусиль. Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці)ступеня нервового напруження в процесі праці, користуютьсяхарактеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищихнервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляціїрухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці заступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такіпоказники: * інтелектуальне та емоційне навантаження; * тривалість зосередженого спостереження; * кількість об'єктів одночасного спостереження, що євиробничо-важливими; * кількість сигналів на годину; * темп; * нас активних дій; * необхідність самостійного пошуку пошкоджень; * монотонність праці; * напруження зору; * точність виконання роботи; * змінність; * режим праці та відпочинку. Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи.Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий — незначну.Працездатність залежить від таких факторів, як •вік, •здоров'я людини,•стать, •навички у роботі, •санітарно-гігієнічні умови тощо. Певноюмірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули. Подовжити стійку працездатність можна за рахунок > оптимального рівнянапруги психофізіологічних функцій, > комфортними умовами праці, >правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, > проведеннямфізкультурних пауз та емоційного розвантаження, > використаннямспеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, >спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності, >наглядомі контролем за її роботою. Комфортні умови забезпечують, крім високоїпрацездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечнінапруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршуєтьсядовгий час. Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльністьзагалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — активний іпасивний. *Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, туристичніпоїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активнийвідпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стануособистості, настрою. Природні небезпеки У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про іншіпланети, але сили природи нашої власної планети все ще нами непідкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людствозалишається залежним від природних явищ, які досить часто маютькатастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селевіпотоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисячлюдей, завдають величезних матеріальних збитків. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), надругому місці — тропічні циклони (20%), на третьому І четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи. * Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний характер тапризводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей,руйнування і нищення матеріальних цінностей. За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на: • тектонічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі),до них належать землетруси, виверження вулканів; • топологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхніземлі), до них належать повені, зсуви, селі; • метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері),до них належать спека, урагани, посуха та ін.Тектонічні стихійні лиха * Виверження вулканів. За руйнівною дією та кількістю енергії, якавиділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить донайнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавоюгинули цілі міста. вав жерло кратера Везувію. Високо в гору на декілька кілометрів злетілиуламки гірських порід, зі страшним гуркотом разверзлась вершина гори,Чорна хмара попелу затьмарила сонце й три дні висіла над місцемкатастрофи. Тільки 27 серпня, через три доби після початку виверження,вперше проглянуло сонце, яке освітило три мертвих міста. Ще важчі наслідки мало виверження вулкану Кракатау в Індонезії. Набезлюдному острові, який складався з трьох старих вулканічних гір,площею усього 33 кв.км в ніч з 26 на 27 серпня 1883 р. сталися вибухивеликої потужності, їх гуркіт рознісся на сотні кілометрів, хмари попелузлетіли в небо на висоту 75км, дрібні частинки вулканічного пилудекілька разів облетіли Землю. 18 куб. км виверженої з надр вулкану лавизатопили дві третини острова. Гігантська хвиля (35 м), яка виниклавнаслідок вибуху, знищила на узбережжях Яви та Суматри 295 міст таселищ, принесла смерть 36 000 мешканцям. На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто такихвулканів, які після, більш-менш тривалої перерви, можуть знову ожити.Більшість з них розташована на стиках тих ділянок земної кори, якіназиваються тектонічними плитами. За теорією А. Вегенера, земна кораскладається приблизно з 20 малих та великих пластів, які називаютьсяплитами, або платформами, вони постійно змінюють своє місцерозташування. Ці рухливі тектонічні плити земної кори мають товщину від60 до 100 км й плавають на, поверхні в'язкої магми. Навколо Індонезії, яка знаходиться на одному з таких стиків тектонічнихплит, більше сотні вулканів; на західному узбережжі Американськогоконтиненту, де стикаються Північноамериканська й Тихоокеанська плити,розташовано десяток вулканів. Ці райони, а також східне узбережжя Тихогоокеану — Камчатка, Курили, Японія — найбільш активні вулканічні зонинашої планети. Як утворюються вулкани? Надра земної Кулі діляться на чотири зони: вцентрі — внутрішнє ядро, його оточує зовнішнє ядро, потім мантія таземна кора. Радіус Землі 6371 км, тверда оболонка земної кори — від 35до 70 км, а на дні океану товщина твердої оболонки — всього 7—13 км. Антропогенний вплив на навколишнє середовище Найбільший - «внесок» в забруднення навколишнього середовища вносятьтеплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На часткутеплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46%повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживаютьвелику кількість води: для утримання однієї кВт-години електроенергіїтеплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні — ще більше:6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тількихімічного, а й теплового забруднення. Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів івеликою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ,коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бевдопирен).Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється впроцесі виробництва. Різноманітними видами виробництва характеризується хімічнапромисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот,анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичногокаучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору. Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (всвіті налічується більше 600 млн автомобілів) дає 70-90% забруднень умістах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населенняЗемлі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодобезпосереднього впливу на людей. У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту,свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодіявуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить доутворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньовисокий вміст озону необхідний для захисту органічного життя віджорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхніпідвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразненнядихальних шляхів й ураження легень. Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємомзабруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). У стічнихводах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів,причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлятьсполуки сірки та хлору, розчинена органіка. Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природнесередовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільшихзбитків завдає застосування пестицидів — щорічно в світі їхвикористовують 4 млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягаємети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарськихкультур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти таводоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнутипопередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. Прирозкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більшстійкі і токсичні метаболіти. Щорічно в світі стається 0,5 млн випадківотруєння пестицидами. Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок сільськогосподарських культур,пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно в світі на полявноситься 400-500 млн т мінеральних добрив. Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовищепотрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить частомістяться сальмонели та яйця гельмінтів. Війни * Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) абосоціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінніслова — крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певнимиполітичними силами. Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни.Так, за час другої світової війни в СРСР (1941 — 1945) загинуло близько55 млн осіб, було.повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під часв'єтнамської війни в 1960-ті роки було вбито близько 7 млн місцевихмешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великихруйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньомусередовищу. Учені підрахували, що за більш як чотири тисячоліття відомої нам історіїлише близько трьохсот років були абсолютно мирними. Війни на планетізабрали вже понад 4 млрд людських життів. Кількість загиблих різкозростала з розвитком засобів знищення людей та розширенням масштабіввійськових дій. Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовищастановить ядерна зброя. Про це свідчать результати атомногобомбардування в серпні 1945 року міст Хірбсіма та Нагасакі в Японії.Окрім смертельного опромінення, сталося радіоактивне зараження Грунту,рослин, повітря, будівель. Кількість убитих становила 273 тисячі осіб,під смертельне радіоактивне опромінення потрапило 195 тисяч осіб. Ядерна зброя була виготовлена та випробувалась в СРСР (1949),Великобританії (1952), Франції (1960), Китаї (1964). Зараз унауково-технічному відношенні до виробництва ядерної зброї готові понад40 держав світу, принаймі 30 країн її мають. На сьогодні в світі є понад 50 000 ядерних бойових головок — напідводних човнах, на літаках, на кораблях, у спеціальних сховищах. Силавибуху цієї зброї дорівнює силі вибуху двадцяти мільярдів тоннтринітротолуолу, тобто силі, яка в 1 600 000 разів перевищує силу вибухубомби, що зруйнувала Хіросіму. Застосування ядерної зброї у військовихцілях означало б глобальну катастрофу. А скільки шкоди людству завдали наземні, підземні та підводнівипробування атомної зброї військовими США та Франції в Тихому океані намальовничих атолах Бікіні, Муруроа, в преріях штату Невада та ін. В СРСРфункціонував ядерний полігон «Об'єкт — 700» на Новій Землі та ракетодром «Плесецьк» в Архангельській області. За тридцять років (1961 — 1990) уКарському та Баренцовому морях було затоплено 11 тисяч контейнерів ізрадіоактивними відходами (головним чином ядерне паливо підводнихчовнів). На Новій Землі було проведено 132 випробування ядерної зброї.За 40-річний період випробувань у повітря планети було викинутоприблизно 12,5 тонн радіоактивних речовин. У води океанів під час цихвибухів було викинуто близько 2 т радіонуклідів від підводних танадводних вибухів, а також майже 4т — від наземних. Величезна кількістьпродуктів розпаду, що надійшла в атмосферу, осідає ще й досі в усіхкуточках земної кулі. Велику небезпеку становлять хімічна та бактеріологічна зброя. Першедосить ефективне застосування хімічної зброї у великих масштабах булоздійснене німцями 22 квітня 1915року на північ від Іпру в Бельгії. Цейхімічний напад зазвичай прийнято вважати початком хімічної війни всучасному її розумінні. Внаслідок першої газобалонної атаки на Західномуфронті було отруєно 15 тисяч осіб, з них 5 тисяч загинуло. 31 травня1915року німці здійснили першу газобалонну атаку на, Східному фронті врайоні Болинова біля Волі Шиловської. Російські війська втратилиотруєними понад 9 тисяч осіб, з них померло 1200. США застосовували хімічну зброю під час воєнних бій в Кореї (1951—1955)та війни у В'єтнамі (1964—1973), де для дестабілізації природногосередовища скинули 14млн. бомб і снарядів, розпорошивши 5700 тгербіцидів, «ейджент-орандж», близько 23 000 т дефоліантів, 170 тсильнодіючої отруйної речовини діоксану. Від них постраждало 2 млн осіб.Хімічними речовинами було отруєно 202 000 га лісу та 1,11 млн гатериторії. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння Формування засад ринкової економіки (перехідний період) створило вУкраїні принципово нову соціальну та економічну ситуацію. Зараз всебільшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та джереломбагатства, наявністю чи відсутністю приватної власності. Саме прибуток іформа його отримання стають головним структуротворчим чинникомукраїнського суспільства, що свідчить про становлення в Україні ринковихвідносин та первинного капіталізму. Водночас набувають сили і негативнічинники: сформування нової соціальної диференціації та відповіднихкритеріїв її оцінки свідчить про нездорові відносини у суспільстві; *надто різкий поділ на бідних та багатих; *процеси збіднення тазбагачення мають деформований характер. За таких обставин різко зростають форми та розміри соціальних відхилень(злочинність, самогубство, наркоманія, проституція тощо). Ці та багатоінших форм збоченої поведінки в умовах занепаду системи соціальногоконтролю стали, загрозливими для суспільства. * Алкоголь і здоров'я. Мабуть у нас немає жодної сім'ї, яку прямо чиопосередковано не хвилювала б проблема алкоголізму. Чим саме приваблює алкоголь? Він збуджує, підбадьорює, піднімає настрій,змінює самопочуття, робить бесіду жвавішою. Алкоголь — висококалорійний продукт, швидко забезпечує енергетичніпотреби організму. А в пиві і сухих виноградних винах до того ж є цілийнабір вітамінів та ароматичних речовин. Усе це правильно, але алкоголь ніколи не може бути корисною речовиною ілише тимчасово призводить, до вдаваного поліпшення стану. Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів людини.Як і нікотин, алкоголь — наркотик, до якого швидко звикають і незадовольняються малими дозами. Стадії розвитку алкоголізму мають певну закономірність. Перший прийомвикликає захисну реакцію — адже організм прийняв отруту. Це можуть бутинудота, блювання, головний біль, запаморочення і таке інше. Ніяких приємних відчуттів при цьому не виникає. Однак при повторних прийомахалкоголю настає ейфорія, а захисна реакція поступово слабшає. З часомстан ейфорії стає для людини потребою, і вона вже не може обходитись безалкогольних напоїв. Внаслідок неодноразових прийомів алкоголю залежністьвід нього постійно зростає, при відсутності алкоголю людина починаєвідчувати хворобливий стан, який дуже важко переноситься. Різкознижується працездатність, виникає головний біль, тремтять кінцівки,людину морозить — це характерні симптоми абстинентного синдрому(алкогольне похмілля). У такому стані найкраще знімає головний більповторний прийом алкоголю, а це тільки закріплює залежність людини віднього. Поступово ця залежність перетворюється на нестримний потягнегайно, якомога швидше знайти і прийняти наркотик. У потязі добутиалкогольний напій хворий йде на будь-які дії, зокрема злочинні, готовийзняти з себе останній одяг, все винести з дому. І ніхто в більшостівипадків не проводить паралелі між власним досвідом вживання невеликихдоз алкоголю з наступною деградацією, перетворенням на людину з важкоюалкогольною залежністю.
Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення
нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або
призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі
події називаються надзвичайними ситуаціями.
Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості
до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих
особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв,
становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих
регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск
радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.
Загальні ознаки НС
> наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх
життєдіяльності
> заподіяння економічних збитків
> істотне погіршення стану довкілля
* До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи,
стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терористичні акти,
збройні конфлікти тощо. Аварії поділяються на дві категорії:
до І категорії належать аварії, внаслідок яких: *загинуло 5 чи
травмовано 10 і більше осіб; * стався викид отруйних, радіоактивних,
біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; *
збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному
середовищі більш як у 10 разів; * зруйновано будівлі, споруди чи основні
конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної
кількості працівників підприємства чи населення; до II категорії
належать аварії, внаслідок яких: * загинуло до 5 чи травмовано від 4 до
10 осіб; * зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,
що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і
більше).
Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування,
тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних
захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і
окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не
належать до аварій, що мають категорії.
* Події природного походження або результат діяльності природних
процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю
можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються
небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище — це
стихійне лихо.
Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю
людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано
моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на
якій вони розвивались, тощо.
Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв
та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи
«людина — життєве середовище» (далі — «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, і
розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «Л —
ЖС», можна говорити про:
> індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення
життєдіяльності лише однієї особи;
> надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли Загроза їх
виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сім 1, виробничої
бригади, пасажирів одного купе тощо;
> надзвичайні ситуації рівня колективу;
> надзвичайні ситуації рівня макроколективу;
> надзвичайні ситуації для жителів міста, району;
> надзвичайні ситуації для населення області;
> надзвичайні ситуації для населення країни;
> надзвичайні ситуації для жителів континенту;
> надзвичайні ситуації для всього людства.
Евакуація — це організоване виведення чи вивезення населення з
небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної
оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії.
Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної
оборони, надзвичайною комісією або органами влади.
Евакуація працюючого населення здійснюється за * виробничим принципом, а
населення, яке не пов'язане з виробництвом, — за *територіальним
принципом через домоуправління, ЖЕУ, ЖЕК тощо. Діти евакуюються разом з
батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.
Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту:
залізничний, автомобільний, водний та індивідуальний. Автотранспорт
використовується для вивезення на короткі відстані. В деяких випадках
частина населення може виводитися пішки колонами по шляхах, які не
зайняті перевезеннями.
Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які
розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах
пішого руху, в школах, клубах, кінотеатрах та інших громадських
закладах.
Про початок та порядок евакуації населення сповіщається по мережі
сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно
взяти документи, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на
збірний евакуаційний пункт, де населення реєструють; групують та ведуть
до пункту посадки.
Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення
його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні
евакуаційні пункти, які вирішують проблему розташування, забезпечення та
обслуговування прибулого населення.
Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає
максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного
ураження при аваріях або катастрофах на радіаційне або хімічно
небезпечних об'єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках
катастрофічного затоплення районів проживання. В місцях розселення
звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються
(за необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то
організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне
населення, в тому числі евакуйовані.
Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення
евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових
послуг і медичного обслуговування.
Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої
необхідності здійснюється службою торгівлі і харчування цивільної
оборони сільського або іншого району, який прийняв евакуйованих.
Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезеними
з собою. В разі їх відсутності харчування здійснюється через мережу
громадського харчування або в сім'ях, в яких вони підселені.
Медикаменти і засоби для надання першої долікарської допомоги
Медикаменти та медичні засоби
Призначення
Кількість, шт.
Індивідуальні перев'язочні асептичні пакети Для накладання пов'язок 5
Бинти - 5
Вата - 5 пачок по 50г
Ватно-марлевий бинт Для бинтування при переломах 3
Джгут Для зупинки кровотечі 1
Шина
Для укріплення кінцівок при переломах 3-4
Гумовий пузир для люду
Для охолодження пошкодженого місця при ушибах, вивихах, переломах 1
Склянка
Для прийому ліків, промивання очей, шлунка, і приготування розчинів 1
Чайна ложка Для приготування розчинів 1
Йодна настойка (5%)
Для змазування тканин навколо ран, свіжих подряпин на шкірі тощо 1 флакон, (25 мл)
Нашатирний спирт
Для використання при непритомному стані 1 флакон (30мл)
Борна кислота
3 метою приготування розчинів для промивання очей і шкіри, полоскання
рота при опіках лугами, для примочок на очі при опіку електричною дугою
1 пакет (25 г)
Сода питна
3 метою приготування розчинів для промивання очей і шкіри, полоскання
рота при опіках кислотою 1 пакет (25 г)
Розчин перекису водню (3fo) Для зупинки кровотечі з носа
1 флакон (50мл)
Настойка валеріани
Для заспокоєння нервової системи 1 флакон (30 мл)
Нітрогліцерин
Для прийому при сильних болях в області серця і за грудиною 1 тюбик
Примітки.
1. Розчин соди і борної кислоти передбачається тільки для робочих місць,
де проводяться роботи з кислотами і лугами.
2. У цехах і лабораторіях, де не виключена можливість отруєння газами та
шкідливими речовинами, склад аптечки повинен бути відповідно доповнений.
3. У набір для сумок першої допомога не входять шини, гумовий пузир для
льоду, склянка, чайна Ложка, борна кислота і питна сода. Інші
медикаменти комплектуються в кількості 50% вказаних у списку.
4. На внутрішніх дверцятах аптечки слід чітко вказати, які медикаменти
застосовуються при тих чи інших травмах (наприклад, при кровотечі з носа
— 3%-ний розчин перекису водню тощо).
Поиск по сайту: