АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Доповідь

Читайте также:
  1. Публічний виступ як специфічна форма репрезентації усного професійного мовленя (доповідь, промова,лекція, бесіда).

з дисципліни «БЖД»

на тему: «Розвиток БЖД»

 

Виконала студентка 1 курсу

групи ТОЗТ-11(д)

факультету товарознавства,

маркетингу і туризму

Бараник Юлія Валеріївна

Дзюбі Тетяні Анатоліївній

 

Вінниця 2013

 

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………………………3

1 Історія виникнення та розвитку БЖД……………………………………...4

2 Розвиток БЖД у світі……………………….................................................5

3 Розвиток БЖД в Україні……………………………………………………7

ВИСНОВОК…………………………………………………………………...9

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….10

 

 

ВСТУП

Питання безпеки життєдіяльності людини – саме головне питання в житті будь-якого індивідуума. Ми працюємо для того, щоб одержувати гроші, що йдуть на покупку харчування, яких необхідно для підтримки енергетики організму і життя. Ми будуємо дороги, будинку та інші, для збереження здоров'я і комфорту людини. Ми купуємо одяг, для захисту тіла від вітру, сонячних променів і інших природних впливів. Ми випускаємо продукцію, складаємо програма та інші, інші, інші - усі в ім'я і для існування людини. Однак люди травмуються і гинуть, стають каліками і занедужують, умирають від старості і від голоду і т.п., і все це має тенденцію не зменшення, а зростання. Людство з однієї сторони «розумніє», а з іншої не може вирішити проблеми забезпечення безпеки існування.

Останні десятиліття характеризуються ростом інфекційних і онкологічних захворювань, зростанням військових жертв, тероризмом і іншим. Крім цього, екологічні проблеми збільшують ситуацію і сприяють старінню населення і погіршенню його життєвих показників.

 

1 Історичний розвиток БЖД

Вже в глибокій давнині обговорювали проблеми безпеки людини в процесі трудової діяльності. Початкові поняття про безпеку праці можна

зустріти у Гіппократа (460–377 р.р. до н. е.), Аристотеля (384–322 р.р. до н.е.). Вже вони писали про важливість умов, в яких здійснюється трудова діяльність.

У період епохи Відродження відомий лікар Парацельс (1493-1541 р.р.) вивчав небезпеки, пов’язані з гірничорудною справою. Першим висловив принцип нормування (принцип Парацельса) – усе є отрута, і усе є ліки – все залежить від їх дози, норми. Цей принцип став тепер основою виробничої санітарії, нормування дії гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин на людину. Німецький лікар і металург Агрикола (1494–1555) виклав питання охорони праці у своїй роботі «Про гірничу справу». Італійський лікар Рамаццані (1633–1714) заклав основи виробничої гігієни у роботі «Про хвороби ремісників». Необхідно згадати і М.В. Ломоносова (1711–1765), який написав основні роботи з безпеки праці у гірничорудній справі.

У XIX сторіччі в зв'язку з інтенсивним розвитком промисловості з'являється цілий ряд яскравих учених, що займаються проблемами безпеки при роботі на виробництві: Кирпичов В. Л. (1845-1913) - перший ректор ХПІ - увів уперше курс "Техніка безпеки в інституті; Сєченов И. М. – фізіолог - науково обґрунтував припустиму тривалість робочого дня, показав роль нервової системи в трудовому процесі; Эрісман Ф.Ф. - професор МГУ - розробив питання гігієни праці й інші (През А. А. (1857-1930), Нікольський Д. П. (1855-1918), Левицький В. А. (1867-1936), Скочинський А. А. (1874-1960), Каплун С. И. (1897-1943). Їх праці стали основою сучасного вчення про безпечну життєдіяльність людини. Це далеко не повний список тих вчених і фахівців, що розглядали питання безпеки життєдіяльності.

 

2 Розвиток БЖД у світі

Пізніше були розроблені основи системного аналізу безпеки, що дозволяє виявляти небажані події, закладені основи вчення про трудову діяльність, яке є основою сучасної комплексної науки – ергономіки. Істотного розвитку ергономіка набула в працях радянських вчених у 20–30 х рр. ХХ ст. В 1921 р. на першій Всеросійській конференції з наукової організації праці і виробництва, якою керував академік В.М. Бєхтєрєв, була обґрунтована необхідність створення ергономіки, як системи досліджень трудової діяльності людини для забезпечення її ефективності. В.М. Бехтєрєв став засновником ергології – сучасного вчення про психічні основи трудової діяльності (психологія праці).

У 1930 році радянський фізіолог М.А. Бернштейн в роботі «Сучасна біомеханіка і питання охорони праці» підкреслив важливість ергономічного підходу до вирішення проблеми безпеки праці. Він розглядав людину, як систему біологічних механізмів, ричагів, які діють згідно законам механіки. Ергономіка (гр. ергон – праця, гр. номос – закон) – вчення про безпеку праці з допомогою машин, механізмів. Це наукова дисципліна, яка комплексно вивчає закономірності взаємодії людини з технічними засобами, предметами діяльності і середовищем. Її практичними задачами є підвищення ефективності діяльності людини при збереженні здоров'я і всебічному розвитку особистості.

Основна мета ергономіки – від техніки безпеки до безпечної техніки. Для цього необхідно уміти виявляти і класифікувати небезпеки, визначати ступінь ризику їхнього прояву, знати принципи безпеки людини. Але на жаль і тепер ця мета у більшості випадків не досягнута. Машини, з-за своєї складності, небезпечні, і особливо для малоосвічених працівників, при порушенні правил професійної орієнтації, законів безпеки.

Основу ергономіки складає комплекс наук, предметом вивчення яких є дослідження зв’язків, взаємодій людини з оточуючим її середовищем – виробничим, побутовим, природним, соціальним. Ергономіка розвивається в тісній взаємодії з інженерною психологією, кібернетикою, системотехнікою, дослідженням операцій, технічною естетикою, з науковою організацією праці (НОП), художнім конструюванням – дизайн.

Розвиток ергономіки, як самостійної наукової дисципліни, почався після 1949 р., коли К. Марелл на чолі групи англійських вчених організував Ергономічне дослідницьке товариство. З ним пов’язано формування ергономіки як самостійної науки. В 1955 р. в Європі була створена Міжнародна ергономічна асоціація, що об’єднала науковців, які займаються розробкою проблем ергономіки. В 1961 р. в Стокгольмі відбувся перший Міжнародний конгрес з проблем цієї науки, в кому взяли участь представники більше 30 країн світу. З 1957 р. у Великобританії видається часопис «Ergonomics». Тепер це офіційний орган Міжнародної ергономічної асоціації, з 1969 р. видаються часописи «Applied Ergonomics», «Еrgonomics Abstracts».

Важливою проблемою безпечної життєдіяльності є професійний відбір або професійна орієнтація, про що йшла мова ще у 1921 році на Барселонській міжнародній конференції з безпеки праці. Тут були затверджені два терміни – професійний відбір та професійна орієнтація. В професійній орієнтації головним елементом є людина з її індивідуальними психофізіологічними особливостями, яку орієнтують на певну професію, для якої підбирається професія і у якій вона виявить найкращі результати.

При професійному доборі головним є професія з її специфічними вимогами, у відповідності до яких підбирається людина. В цьому випадку важливими чинниками є здоров’я, спеціальні знання, інтелект, професійні шкідливості. Саме цьому приділяли і приділяють великої уваги в теорії та практиці безпечної життєдіяльності людини.

В 1961 р. в Стокгольмі відбувся перший Міжнародний конгрес з проблем цієї науки, в кому взяли участь представники більше 30 країн світу. З 1957 р. у Великобританії видається часопис «Ergonomics». Тепер це офіційний орган Міжнародної ергономічної асоціації, з 1969 р. видаються часописи «Applied Ergonomics», «Еrgonomics Abstracts».

В 1969 р. була створена Міжнародна організація з теорії машин та механізмів, яка займається проблемами термінології, стандартизації та розробками теорії маніпуляторів, роботів.

 

3 Розвиток БЖД в Укрїні

Основна діяльність в Україні з питань БЖД здійснювалася відповідно до "Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 1996–2000 роки”, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 року №1345. Ця програма була розроблена відповідно до закону України "Про охорону праці”.

Програма включає наступні розділи:

• організаційні заходи;

• забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту, і засобами контролю;

• навчання і розширення досвіду з питань охорони праці;

• інформаційне забезпечення охорони праці;

• пріоритетні напрямки наукових досліджень і розробки в області безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

• нормативно-правове забезпечення охорони праці;

• міжнародне співробітництво в області охорони праці.

В 1969 р. була створена Міжнародна організація з теорії машин та механізмів, яка займається проблемами термінології, стандартизації та розробками теорії маніпуляторів, роботів. У Харкові діє Українська спілка фахівців з БЖД та відділення Міжнародної Академії Наук екології та безпеки життєдіяльності. Ця міжнародна наукова спільнота є навіть асоційованим членом ООН з цих проблем, які стали тепер надзвичайно актуальними.

Активно функціонує в Україні Академія безпеки та здоров’я, співробітники якої досліджують наукові проблеми в галузі безпеки життєдіяльності, освіти, за результатами яких проводяться конференції, симпозіуми, конгреси. Завдання ергономіки визначаються не тільки необхідністю підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, але і суспільною потребою в збереженні здоров’я і розвитку особистості робітника. От чому в цьому вченні велика увага приділяється теоретичним і практичним проблемам людини, збереженню її здоров’я.

З 2002 року в Харкові зробила свій перший набір спеціальність «Безпека життєдіяльності» і була утворена базова кафедра при Національному технічному університеті «Автодорожній інститут». Велику роботу, по становленню і розвитку навчального курсу БЖД проводить проф. Іванов В.Г., що багато уваги приділив структурі курсу і розвитку Концепції утворення в напрямку «Безпека життя і діяльності людини», розробленої і затвердженої Міністерством утворення і науки України в 2001 році.

У 2001 році в Харкові була проведена установча конференція «Безпека життєдіяльності» і в Харкові був створений Союз фахівців з безпеки життєдіяльності. Очолив цей Союз фахівців завідувач кафедрою «Охорона праці і навколишнього середовища» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» проф. Березуцкий В'ячеслав Володимирович, а його заступником був обраний завідувач кафедрою «Безпека життєдіяльності» Харківської Академії міського господарства проф. Коржик Борис Михайлович. Створено координаційну раду Союзу фахівців, до складу якого ввійшли провідні спеціалісти в області безпеки життєдіяльності наукових установ, вищих навчальних закладів, державних і недержавних організацій. З цього часу в містах Харкові і Києві, як і містах Росії - Санкт-Петербурзі і Москві, сталі проводитися регулярно конференції по безпеці життєдіяльності. У мережі Інтернет Союзом фахівців із БЖД м. Харкова, була розміщена «сторінка» на який можна знайти багато цікавої і корисної інформації з БЖД. З 2002 року в Києві став виходити журнал «Безпека життєдіяльності».

 

 

ВИСНОВОК

«Безпека життєдіяльності» – це інтегрований науковий напрямок гуманитарно-технічного характеру, що спрямовано на формування поняття теоретичного і методологічного апарата, і який надалі використовується при вивченні вище зазначених наукових напрямків, що вивчають конкретні небезпеки середовища мешкання. Вивчення і розвиток напрямку БЖД, насамперед, націлено на виконання основного закону України – Конституції України, а також законів «Про охорону праці в Україні», «Охорону навколишнього середовища», «Закону про цивільну оборону України, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного і військового характеру», а також «Основних напрямків державної політики України в області охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки» і ін.

Ціль виконуваних досліджень в області БЖД - забезпечити відповідними сучасними знаннями людство про закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, у першу чергу, техногенного характеру, їхніх властивостях, можливому впливі на життя і здоров'я людини, розробити необхідні практичні заходи, спрямовані на попередження і ліквідацію загрози життю, здоров'я і забезпечення захисту людей, і навколишньої природного середовища.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Березуцький В.В. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. /Монографія/. Харків: ХГПУ, 1999 - 170 с.

2. Білов С.В., Ільницькая А.В., Козьякова Ф. М. та ін. Безпека життєдіяльності. М.: «Вища школа» - 1999. - 448с.

3. Горланів Г.Н., Беліков А.С., Залунін В.Ф. Безпека життєдіяльності. - Дніпропетровськ: Пором - 1992. - 336с.

4. Білов С.В., Морозова Л.Л., Сивков П.П. Безпека життєдіяльності: Конспект лекцій. Ч.1 / Під. ред. С.В. Білова. М.: ВАСОТ, 1992 - 136с.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)