Види тлумачень за обсягом

Тлумачення за обсягом є одним із результатів застосування інтерпретатором усіх способів тлумачення в їх сукупності. При визначенні обсягу тлумачення порівнюються висновки інтерпретатора, про значеннєвий зміст норми права, отримані на основі застосування всієї сукупності способів тлумачення, з висновками про цей зміст, отриманими при буквальному розумінні змісту тексту законів, що може бути як правильним, так і помилковим. Виходячи зі співвідношення значень текстуального формулювання норми права і її дійсного суттєвого змісту, розрізняють три види тлумачення за обсягом:

1. буквальне (адекватне);

2. поширювальне;

3. обмежувальне.

Буквальне (адекватне) тлумачення – це тлумачення, при якому встановлений інтерпретатором дійсний зміст норми права відповідає буквальному значенню її текстуального формулювання. Наприклад, в ст. 1 Господарчо-процесуального кодексу України йдеться про те, що: “угода про відмовлення від права на звернення в арбітражний суд недійсна”. Це положення має одне, строго визначене значення. Інше значення цього положення неможливо установити, застосовуючи будь-які способи тлумачення в їх сукупності. У цьому положенні “буква” закону і її “зміст” збігаються, не мають розбіжностей, тобто “зміст” закону слід розуміти буквально.

Поширювальне тлумачення – це тлумачення, при якому встановлений інтерпретатором дійсний зміст норм права ширше буквального її значення – текстуального формулювання. Наприклад, у ст. 950 ЦК (Цивільного Кодексу)України говориться про відповідальність зберігача “за втрату, нестачу, ушкодження речі”. Тут, у контексті статті, дійсний зміст поняття “втрата” ширше буквального значення цього слова. “Втрата” означає будь-який випадок припинення існування майна – фізичне зникнення матеріальної речі як цілісного і повноцінного в споживчому відношенні об'єкта не тільки в результаті її загибелі (у вогні пожежі, під час повені й ін.), але й у результаті поступового саморуйнування (за відсутності турботи про її збереженість). Чи, наприклад, згідно зі ст.1 Закону України “Про правовий статус іноземців”, “іноземець” – це не тільки громадянин іноземної держави, але також і будь-яка особа без громадянства. Таким чином, при поширювальному тлумаченні дійсний “зміст” Закону ширшій за його буквальне значення, “букву” Закону.

Обмежувальне тлумачення – це тлумачення, при якому встановлений інтерпретатором дійсний зміст норми права вужче можливих значень її текстуального формулювання. Наприклад, згідно ч. 2 ст. 950 ЦК України, зберігач майна “несе відповідальність за втрату (нестачу) чи ушкодження майна, якщо не доведе, що це відбулося внаслідок нездоланної сили,...”. Тут, у контексті статті закону, вислів “нездоланна сила” має вузький сенс. Мається на увазі, що такого роду силою є дії стихійно-природних явищ (ураган, землетрус, повінь і т. п.). Хоча взагалі слова “нездоланна сила” можуть розумітися й в іншому значенні. Наприклад, у психологічному. Відомі випадки, коли люди зверталися до адміністрації казино м. Монако із заявою заборонити їм вхід у казино, оскільки “нездоланна сила” тягне їх до рулетки, карткового столу, щоб грати. Таким чином, при обмежувальному тлумаченні дійсний “зміст” закону вужче за можливі значення його “букви”. Із числа цих можливих значень вибирається одне, те, що має на увазі законодавець.

Поиск по сайту: