Львів - 2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З курсу «Вступ до фаху «Міжнародна економіка»

на тему:

«Світовий ринок вугілля: динаміка та тенденції розвитку»

Варіант №3

Виконала:

Ст.гр.МА-11

Гавловський С. П.

Керівник:

Викладач каф. ММП

асистент Ванькович Л.Я.

Львів - 2014

ЗМІСТ

Вступ­­­­­­­­­­­­……………………………………………………………………...……….3

Розділ I. Динаміка цін та обсягів продажу на основних ринках ….……...…..4

Розділ II. Основні родовища та їх характеристики ……………………………6

Розділ III. Тенденції зміни запасів ………………………………………...........8

Розділ IV. Вплив на міжнародну торгівлю……………………………………...9

Розділ V. Забезпеченість товаром України …………..….…………………….10

Розділ VІ. Міжнародна торгівля товаром за участю України..……………....14

Висновки..………………………………………………………………….........11

Список використаної літератури..…………………………………………...…13

Вступ

Серед усіх наявних на сьогоднішній день енергоносіїв вугілля було відкрите найшвидше і попри це майже у незмінній формі використовується до сих пір. В меншій чи більшій кількості вугілля поширене майже у всьому світі, а відносна легкість видобування робить його доступним для слаборозвинутих країн, які не мають ресурсів для видобування більш технологічно містких енергоносіїв.

Зважаючи на різні умови, в яких відбувалося утворення порід вугілля, існує велика кількість класифікацій, в залежності від вмісту органічної суміші в сухій речовині та теплоти згоряння. Вугілля поділяють на різні види за такими основними характеристиками як збагачуваність та крупність. Найбільш поширеними видами є буре вугілля кам’яне та антрацит.

В минулому вугілля використовувалося для обігріву помешкань. Проте з розвитком НТП, а саме зі створенням парового двигуна, вугілля починають використовувати у дуже великих кількостях, а після відкриття електричної турбіни вугілля почали використовувати на теплових електростанціях.

Але через велику кількість шкідливих речовин, які потрапляють у атмосферу, останнім часом споживання вугілля зменшується, проте обсяги його видобування все одно залишаються на високому рівні, а в торгівлі воно займає одне з перших місць серед органічних енергоносіїв.

Розділ I. Динаміка цін та обсягів продажу на основних ринках

Вугілля є значно дешевшим за газ. Через це обсяги його продажів перебувають на високому рівні попри його шкідливість при спалюванні та низку обмежень, які покликані зменшити шкідливий вплив на зовнішнє середовище.

В грудні 2012 року Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оприлюднило результати дослідження та середньостроковий прогноз розвитку світового ринку вугілля. За даними звіту МЕА "Світовий ринок вугілля, прогноз його розвитку до 2017 року", до п’ятірки найбільших споживачів вугілля нині входять Китай, США, Індія, Росія та Японія. Сукупний показник споживання в цих країнах становить 75% від світового обсягу споживання вугілля, що у 2012 році становив близько 3,75 млрд. тонн у нафтовому еквіваленті (Рис.1).

Рис. 1. Прогноз МЕА щодо світових обсягів споживання енергоносіїв до 2017 року [1]

Згідно прогнозів МЕА, світові обсяги споживання вугілля до 2017 року можуть зрости на 1,2 млрд. тонн – до близько 4,3 млрд. тонн у нафтовому еквіваленті на рік, при цьому світові обсяги споживання нафти зростуть до близько 4,5 млрд. тонн на рік (Рис.1). Зростання світових обсягів споживання вугілля відбуватиметься переважно за рахунок збільшення імпорту Індією та Китаєм, провідними експортерами вугілля до цих країн залишаться Індонезія, Австралія та США.

Рис. 2 демонструє динаміку зростання експорту вугілля із США до ЄС впродовж першого півріччя 2012 року. Отже, за 6 місяців цей показник збільшився з 0,5 млн. тонн до 2,5-3,2 млн. тонн вугілля на місяць (див. праву вісь графіку). Ціна на вугілля в цей період на американському торгівельному майданчику HenryHubколивалась в межах 2-5,5 дол./ГДж.

Рис. 2. Динаміка коливання ціни на вугілля та його експорту з США до ЄС у І півріччі 2012 року[1]

На думку експерта Нідерландського інституту міжнародних відносин "Clingendael" Метью Халберта, помилки в економічній та фінансовій політиці ЄС, забюрократизованість механізмів регулювання газового ринку Спільноти призвели до формування негативного ставлення промислових кіл до використання газу як основного енергоресурсу в Європі.

Слід зауважити, що стрімкий розвиток потужностей відновлюваної енергетики (переважно вітрової та сонячної), що впродовж останніх років спостерігався у Німеччині, Великобританії, Нідерландах та інших країнах ЄС, не сприяв скороченню викидів СО₂ в Європі. Почасти, замість очікуваного витіснення з енергобалансу вугілля, "зелена" генерація компенсувала скорочення обсягів генерації електричної енергії на газотурбінних станціях. За даними Bloomberg New Energy Finance, німецькі енергокомпанії, що продовжували використання газу для генерації електричної енергії, у 2012 році мали збитки на рівні 11,7 євро/МВт, тоді як компанії, що використовували вугілля, заробляли близько 14,22 євро/МВт.[1]

Розділ II. Основні родовища та їх характеристики

Викопне вугілля поширене на всіх континентах, на шельфі морів і океанів, а іноді і в їх глибоководних частинах. Світові прогнозні ресурси вугілля до цього часу повністю не враховані, а оцінки їх суперечливі. Прогнозні ресурси вугілля у світі на початок 1998 р. становили біля 32,5 трлн т, з них на суші – 24,5 трлн т (у т. ч. бурого вугілля – 8,44 трлн т).

Найбільшими прогнозними ресурсами вугілля володіє Євразія – 14,4 трлн т. У Північній і Південній Америці зосереджено 6,33 трлн т, з них 4,76 трлн т – бурого вугілля. Прогнозні ресурси Австралії і Океанії оцінюються в 1,51 трлн т, Африки – 0,22 трлн т. Істотні прогнозні ресурси вугілля відомі в Антарктиді, де вони, імовірно, перевищують 2 трлн т тільки кам’яного вугілля. Прогнозні ресурси морів і океанів оцінюються приблизно в 8 трлн т.

Найбільшими підтвердженими запасами вугілля всіх типів володіють США, Китай, Австралія, Німеччина, Росія, Канада, Великобританія і ПАР.

Табл. 1. Основні вугільні басейни світу[2]

Продовження таблиці 1

Примітки: * К – кам’яне, СБ – суббітумінозне, Б – буре

Розділ III. Тенденції зміни запасів

Згідно з прогнозом “Energy Information Administration” (Міністерство енергетики США) споживання первинних енергоносіїв у світі до 2020 р. зросте в порівнянні з нинішнім рівнем на 65%. Викопні види палива залишаться основними джерелами енергії і будуть забезпечувати до 80% світового енергоспоживання. На перспективу до 2020 р. міжнародні експерти не очікують істотного зниження ролі вугілля як одного з найважливіших енергоносіїв. Більш того, за рахунок дуже ймовірного скорочення темпів росту споживання нафти і нафтопродуктів і перегляду відносини до розвитку атомної енергетики в багатьох країнах може мати місце деякий ріст його частки в структурі енергоспоживання. У Канаді збільшення споживання вугілля зв'язують з намічуваним висновком з експлуатації після 2010 р. значної частини потужностей АЕС, що будуть замінятися вугільними ТЕС.[3]

Проте зважаючи на різкий спад рівня цін на нафтопродукти і прогнози експертів щодо його збереження на близьке майбутнє, слід припустити, що частка вугілля у споживанні енергоносіїв все ж зменшиться.

При стабільному рівні видобутку світові запаси вугілля достатні для розробки протягом 218 років, у т. ч. в країнах колишнього СРСР 500, Африки і Середнього Сходу 266, Північної Америки 235, Латинської Америки понад 500, Європи 158 і Азійсько-Тихоокеанського регіону 146 років.[2]

Розділ IV. Вплив на міжнародну торгівлю

Світовий видобуток вугілля в 2006 р. становив 4,0 млрд т, у тому числі на енергетичне припадало 3,5 млрд т і на коксуюче - 0,5 млрд т. На країни ЄС припадає 930 млн т, СНД - 335, Китай - 960, Індію - 312, Австралію - 253 млн т.

Міжнародна торгівля кам'яним вугіллям має тенденцію до розширення. Так, у 2006 р. порівняно з 2001 р. світовий експорт зріс на 11%. Це пов'язано з тим, що запаси вугілля в світі великі і вони відносно легкодоступні; є можливість диверсифікувати його поставки; він знаходить збут по всьому світі за досить стабільними цінами.

Основними експортерами вугілля є країни ОЕСР, Австралія, США, Китай, ПАР, Колумбія, Індонезія, СНД, а імпортерами - країни ОЕСР, Японія, Республіка Корея, Тайвань, Німеччина, Нідерланди.

У ціновій боротьбі на світовому ринку виграють країни, що добувають вугілля відкритим способом (ПАР, Австралія).

Світовий ринок природного газу розвивається під впливом змін на ринку рідкого палива. Особливий інтерес виявляється до зрідженого природного газу, оскільки його використання на електростанціях, в автомобілях, літаках, вертольотах постійно зростає. Торгівля зрідженим газом зосереджена в основному в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і становить близько 75% світової торгівлі цієї продукції. Світовий експорт зрідженого газу становить близько 90 млн т, а вартість його світового товарообігу перевищує 10млрд. дол.

На швидко зростаючому газовому ринку Європи до кінця поточного десятиріччя очікується підвищення цін, оскільки не буде можливості повністю задовольнити попит за рахунок поставок з родовищ з низькими витратами на освоєння і видобуток. Після 2010 р. споживання природного газу в світі перевищить використання вугілля.

До 2020 р. частка газу у світовому енергозабезпеченні зросте до 26-28 %, а вугілля - знаходитиметься в межах 19-24 %. [4]

Розділ V. Забезпеченість товаром України

Україна є достатньо забезпечена вугіллям та виступає його експортером. Проте з початком бойових дій на Сході країни, де знаходяться основні родовища ситуація змінилася докорінним чином і зараз, щоб обслуговувати деякі ТЕС, Україні необхідно імпортувати даний ресурс з-закордону. Але в майбутньому очікується відновлення виробничого потенціалу країни в даній галузі.

Найбільшими в Україні є такі вугільні басейни:

Донецький басейн розташований на сході України і має площу 53,2 тис. км2. Родовища кам'яного вугілля тут зосереджуються у трьох ділянках: Старий Донбас — на межі Донецької й Луганської областей, Західний Донбас — Павлоградсько-Петропавлівська група родовищ у Дніпропетровській області, Південний Донбас — на півдні Донецької та Луганської областей. Вугленосні пласти розвідані до глибини 1200—1500 м, всього виявлено 120 промислових пластів потужністю 0,5—2,0 м. Основна маса вугілля залягає на глибині 500—750 м, де в 25 пластах зосереджено 75 % розвіданих його запасів. Енергетичні марки вугілля (антрацит) залягають на півдні Донбасу, в інших районах поширене високоякісне коксівне вугілля.

Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн займає площу 8 тис. км2. Вугільні пласти залягають тут горизонтально на глибині 300—659 м. З 60 розвіданих пластів лише 16 мають робочу потужність 0,5—1,0 м. Це вугілля має меншу теплотвірну здатність, вищу зольність і довге полум'я при згорянні, що сприяє використанню його для теплоенергетичних потреб. З розосереджених родовищ кам'яного вугілля розвідані Роменське (Сумська область), Петрівське (Харківська область) і Бешуйське (Крим).

Буре вугілля видобувають у Придніпровському буровугільному басейні площею понад 100 тис. км2. Основна маса його залягає в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найбільші родовища тут — Верхньодніпровське, Олександрійське, Новоалександрівське. Середня потужність пластів — 4—5 м, глибина залягання — від 10 до 200 м, що дає змогу видобувати 2/3 палива відкритим способом. Приблизно 1,5 % геологічних запасів бурого вугілля зосереджено у Закарпатському, Передкарпатському та Придністровському буро-вугільних районах. Загальні промислові запаси бурого вугілля становлять 2 588 200 тис. т (А + В + С.) і за категорією С2 — ще 10 906 000 тис. т.[5]

Розділ VІ. Міжнародна торгівля товаром за участю України

Результатом повільного впровадження реформ у вугільній галузі стала поступова втрата конкурентних позицій вугільної продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках. Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі продукцією галузі свідчить про нарощування негативного сальдо, яке у 2013 р. збільшилось у 4 рази порівняно з 2005 р. (рис. 2), що, серед іншого, зумовлено значними обсягами імпорту коксівного вугілля з Російської Федерації.

Рис. 3. Динаміка зовнішньої торгівлі України вугільною продукцією, млрд дол. США.[6]

Лише у січні-листопаді 2013 р. з РФ було імпортовано коксівного вугілля на суму 1,2 млрд дол. США. Попит на російське коксівне вугілля з боку українських підприємств зріс у 2010-2013 рр., коли вітчизняні металурги почали активно впроваджувати технологію пиловугільного вдування при виробництві чавуну. Це спричинило зростання вимог до якості коксу та зростання імпорту з РФ високоякісного коксівного вугілля з вмістом сірки 0,5 %, тоді як в українському коксівному вугіллі він становить 1,4-3%, що робить його неконкурентоспроможним.

Крім того, низький попит на вітчизняну вугільну продукцію спричинений недостатньою ефективністю її використання на внутрішньому ринку. Так, частка електроенергії, виробленої з використанням вугільної продукції, в Україні становить лише 26 %, у той час як у Німеччині – 58 %, у Китаї – 70 %, у Польщі – 90 %. Недостатньо поширеним є запровадження когенерації – комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на вугільному паливі з використанням теплових насосів, виробництва з вугілля синтетичного рідкого палива для використання отриманих продуктів в промисловості та житлово-комунальній сфері. [6]

Також через бойові дії на Донбасі було зупинено роботу багатьох шахт, тому для забезпечення сировиною ТЕС, довелося закупити значні обсяги вугілля в країн Африки.

Висновок

Вугілля було і залишається одним з основних енергоносіїв, які зараз використовуються у світі. Обсяги його споживання є досить високими і близькими до обсягів використання нафти та природного газу.

В останні десятиліття відбувається низка процесів, спрямованих на зменшення споживання вугілля через його високу шкідливість, проте відмовитися від його використання не вдається через високу рентабельність, зокрема в електричній галузі.

Світових запасів в середньому вистачить ще на 150-200 років. Тому очікувати різких стрибків цін немає причин.

Щодо України, то наша держава є добре забезпечена даним ресурсом, але низька технологічна оснащеність шахт робить його неконкурентноздатним порівняно з іншими країнами.

З початком бойових дій на Донбасі було зупинено роботу на багатьох шахтах регіону, що вкрай негативно вплинуло на економіку, адже на даній території зосереджена основна кількість видобувної промисловості даної галузі. Через це довелося купувати вугілля в країн Африки.

На перспективу Україна має гарні шанси зайняти місце у світовій торгівлі як експортер, проте для цього потрібно провести ряд реформ, які є досить вартісними.

Використана література

1. Вугільний ренесанс в Європі – ціна відмови від сланцевого газу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ua-energy.org/post/28739

2. Ресурси і запаси вугілля [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ресурси_і_запаси_вугілля

3. Вугільна промисловість світу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-9292-5.html

4. Світові ринки сировинних товарів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.com/14940511/ekonomika/svitovi_rinki_sirovinnih_tovariv

5. Забезпеченість України природними ресурсами [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1766121438586/rps/zabezpechenist_ukrayini_prirodnimi_resursami

6. ПРІОРИТЕТИ ТА ВАЖЕЛІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1495/

Поиск по сайту: