Перелік скорочень

Передмова

Питання упорядкування термінології у такій сфері діяльності, як забезпечення техногенної та екологічної безпеки населення і навколишнього середовища в ході економічного і соціального розвитку суспільства, вважаються одними з найважливіших. Оскільки проблема забезпечення екологічної і техногенної безпеки є складною соціально-економічною проблемою, успішне розв’язання якої визначається характером взаємодії економічних, соціально-економічних екологічних та демографічних чинників, понятійно категоріальний апарат екологічної безпеки повинен містити низку термінів, які відображають основну термінологію суміжних з безпекою сфер діяльності. Володіння понятійно-категоріальним апаратом є також обов’язковою і невід’ємною умовою вивчення будь-якої дисципліни, в тому числі й дисципліни „Екологічна безпека”.

У словнику-довіднику наведено 327 науково-технічних термінів і визначень у сфері екологічної та техногенної безпеки, безпеки антропогенної діяльності та технічних систем для довкілля в цілому і впливу техногенезу, у тому числі й техногенних аварій і катастроф, на екологічний стан навколишнього середовищах, а також ризику екологічній і техногенній безпеці, його видів, способів ідентифікації факторів ризику та методів управління ризиком.

Дане видання буде корисним для студентів, що навчаються за спеціальністю 6.040106 – „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

Перелік скорочень

ГДК – граничнодопустима концентрація.

ГДКрз – граничнодопустима концентрація забруднюючої речовини у повітрі робочої зони.

ГДКсд – граничнодопустима концентрація забруднюючої речовини середньодобова.

ДТП – дорожньо-транспортна подія.

ЄДС НС –єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

ЗВЧ – зовнішній впливаючий чинник.

НС – надзвичайна ситуація.

НХР – небезпечна хімічна речовина.

ПЗХЗ –прогнозована зона хімічного забруднення.

ПНО – потенційно-небезпечний об’єкт.

ХАТО – хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця.

ХНО – хімічно небезпечний об’єкт.

Rінт –інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства.

А

Аварійно (пошуково)-рятувальна служба ЄДС НС – структурний підрозділ ЄДС НС, який об'єднує функціонально-організаційні підрозділи органів виконавчої влади, міністерств, відомств, органів місцевого самоврядування, призначені для організації та здійснення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та невідкладних робіт для їх ліквідування на підвідомчих територіях та об'єктах.

Аварійно (пошуково)-рятувальне формування – структурний підрозділ аварійно (пошуково)-рятувальної служби ЄДС НС, який оснащений спеціальним спорядженням, перебуває у стані постійної готовності або швидко формується і призначений для негайного проведення аварійно (пошуково)-рятувальних робіт у зоні надзвичайної ситуації.

Аварійно (пошуково)-рятувальні роботи у зоні надзвичайної ситуації – дії, спрямовані на пошук, захист і рятування людей, матеріальних й культурних цінностей і захист довкілля під час негайного періоду ліквідації надзвичайної ситуації та на локалізацію зони впливу небезпечних чинників, що виникають у разі аварій, катастроф та стихійного лиха.

Аварійно-відновлювальне формування – структурний підрозділ ЄДС НС, призначений для виконання невідкладних робіт щодо відновлення (побудови) першочергових об'єктів життєзабезпечення у зоні надзвичайної ситуації і до якого входять фахівці будівельних і монтажних організацій з відповідною технікою та обладнанням.

Аварійно-відновлювальні роботи у зоні надзвичайної ситуації – першочергові роботи у зоні надзвичайної ситуації щодо відновлення окремих споруд, усунення пошкоджень у мережах та системах комунальних і виробничих комунікацій, створення мінімально необхідних умов для життєзабезпечення населення, санітарного очищення та знезараження території.

аварійно-рятувальна служба – сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

аварійно-рятувальна служба професійна – аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній, а рятувальники цього складу – також на професійній основі, яка передбачає спеціальну фізичну та психологічну підготовку особового складу.

Аварійно-рятувальна служба спеціалізована – професійна аварійно-рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів надзвичайних ситуацій (гасіння газових фонтанів, надання медичної допомоги потерпілим, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби.

Аварійно-рятувальна служба спеціальна (воєнізована) – професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.

аварійно-рятувальні засоби – технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об’єкти права інтелектуальної власності (засоби зв’язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

аварійно-рятувальні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

аварійно-рятувальні служби громадських організацій – аварійно-рятувальні служби, створені об’єднаннями та спілками об'єднань громадян.

аварійно-рятувальної служби допоміжний підрозділ – структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для забезпечення діяльності щодо виконання покладених на неї завдань.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварія на магістральному трубопроводі – аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом і виливом під тиском небезпечних хімічних або пожежовибухонебезпечних речовин, що призводить до виникнення техногенної надзвичайної ситуації. Примітка. Залежно від виду продукту, що транспортується, виділяють аварії на газопроводах, нафтопроводах і продуктопроводах.

Аварія на підземній споруді – небезпечна подія на підземній шахті, гірській виробці, підземному складі або сховищі, у транспортному тунелі або рекреаційній печері, пов'язана із раптовим повним або частковим руйнуванням споруд, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей, які знаходяться в них, і (або) що призводить до матеріального збитку.

Авіаційна катастрофа – небезпечна подія на повітряному судні, у польоті або у процесі евакуації, що призвела до загибелі або пропажі безвісти людей, спричинення потерпілим тілесних ушкоджень, руйнування або пошкодження судна і матеріальних цінностей, що перевозяться на ньому.

Б

Безпека – стан захищеностi особи та суспiльства вiд ризику зазнати шкоди.

Примітка. Розрізняють безпеку за місцем виникнення (на морі і (або) будь-якому внутрішньому водному басейні) і за видом надзвичайних ситуацій (природні, техногенні, біолого-соціальні і військові), а також за об'єктами безпеки (люди, морські (річкові) об'єкти і навколишнє природне середовище).

Безпека біологічна – стан захищеності людей, сільськогосподарських тварин і рослин, навколишнього природного середовища від небезпек, викликаних або які можуть викликатися джерелом біолого–соціальної надзвичайної ситуації.

Безпека в надзвичайних ситуаціях – стан захищеності населення, об’єктів економіки та довкілля від небезпеки у надзвичайних ситуаціях.

Безпека в надзвичайних ситуаціях на акваторіях – стан захищеності людей, морських (річкових) об'єктів, берегових споруд і навколишнього природного середовища від небезпек, що виникають в надзвичайних ситуаціях на акваторіях.

Безпека дорожнього руху – стан процесу дорожнього руху, що відображає ступінь захищеності його учасників і суспільства від дорожньо-транспортних подій та їх наслідків.

Безпека екологічна –сукупність певних властивостей навколишнього середовища і умов, що створюються цілеспрямованою діяльністю людини, за яких, з урахуванням економічних, соціальних чинників і науково обґрунтованих допустимих навантажень на об’єкти біосфери, утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на довкілля і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується стійкість екосистем, збереження здоров’я та нормальних умов життєдіяльності людини і виключаються віддалені наслідки цього впливу на теперішні і наступні покоління.

Безпека морського (річкового) об'єкта – стан захищеності морського (річкового) об'єкта від небезпек, що виникають в надзвичайних ситуаціях.

Безпека національна – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Безпека промислова – безпека вiд аварiй на виробничих об’єктах i наслiдкiв цих аварiй.

Безпека тварин – стан, при якому шляхом дотримання правових норм, виконання ветеринарно-санітарних правил і проведення протиепізоотичних заходів, досягається стійкість сільськогосподарських тварин до ураження патогенними мікроорганізмами.

Безпеки декларація – документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою попередження аварій, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Безпеки рівень – оцiнка безпеки посиланням на прийнятий ризик.

Безпеці національній загрози – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

Безпечні умови праці – стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних i шкідливих виробничих чинників усунуто або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень.

Безпечність виробничого обладнання – властивість виробничого обладнання вiдповiдати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) i експлуатацiї в умовах, установлених нормативною документацiєю.

безпечнiсть виробничого процесу – властивiсть виробничого процесу вiдповiдати вимогам безпеки працi пiд час проведення його в умовах, установлених нормативною документацiєю.

безпечнiсть промислової продукцiї – властивiсть продукцiї забезпечити i зберегти протягом певного термiну експлуатацiї рiвень безпеки персоналу, людського оточення i довкiлля у межах, обумовлених вимогами чинних нормативних актiв та досягнутим науково-технiчним рівнем.

Біда на акваторії – аварія або катастрофа морського (річкового) об'єкта, небезпечна подія на воді з людьми, а також забруднення водного середовища небезпечними речовинами, зокрема вилив нафти у водне середовище.

Біологічна аварія – аварія, що супроводжується розповсюдженням небезпечних біологічних речовин в кількостях, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин, що призводять до збитку у навколишньому природному середовищу.

Біологічні вражаючі фактори – складові біологічно небезпечного процесу або явища, спричиненого джерелом біологічної загрози, що характеризуються біологічною дією і визначаються відповідними параметрами.

Біолого-соціальна надзвичайна ситуація – стан, при якому в результаті виникнення джерела біолого-соціальної надзвичайної ситуації на певній території порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, існування сільськогосподарських тварин та зростання рослин, виникає загроза життю і здоров'ю людей, широкого розповсюдження інфекційних хвороб, втрат сільськогосподарських тварин і рослин.

В

Ветеринарна лабораторія – установа в системі державної ветеринарної служби, що займається встановленням лабораторного діагнозу хвороб тварин, виявленням хворих сільськогосподарських тварин, причин їх загибелі, шляхом виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, визначенням якості і нешкідливості продуктів та сировини тваринного походження, кормів і води.

Ветеринарне свідоцтво – документ, що засвідчує благополуччя сільськогосподарських тварин, кормів, продуктів і сировини тваринного походження, що перевозяться.

Ветеринарно-санітарний нагляд – система контролю за виконанням ветеринарно-санітарних правил і проведенням протиепізоотичних заходів, направлена на захист сільськогосподарських тварин від інфекційних хвороб та попередження зараження людей від них.

Вибух – швидкоплиннийпроцес фізичних і хімічних перетворень речовин, що супроводжується звільненням значної кількості енергії в обмеженому об'ємі, в результаті якого в навколишньому просторі утворюється і розповсюджується ударна хвиля, здатна призвести до виникнення техногенної надзвичайної ситуації.

Вибухонебезпечна речовина – речовина, яка може вибухати при дії полум'я або проявляти чутливість до струсів чи тертя більшу, ніж динітробензол.

Викид небезпечної хімічної речовини – вихід при розгерметизації за короткий проміжок часу з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування небезпечної хімічної речовини чи продукту в кількості, здатній викликати хімічну аварію.

Вимога пожежної безпеки – спеціальна умова або правило організаційного і (або) технічного характеру, встановлене в цілях забезпечення пожежної безпеки спеціально уповноваженим державним органом в чинному законодавстві чи нормативно-технічних документах.

Вимоги безпеки (працi) – вимоги, встановленi актами законодавства, нормативними i проектними документами, правилами та iнструкцiями, виконання яких забезпечує безпечнi умови працi та регламентує поведiнку працiвника.

Виробничий чинник небезпечний – виробничий чинник, вплив якого на працiвника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або iншого раптового рiзкого погiршення здоров’я чи до смертi.

Витік небезпечних хімічних речовин – витікання при розгерметизації з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування небезпечної хімічної речовини або продукту в кількості, здатній викликати хімічну аварію.

Вражаюча дія джерела техногенної надзвичайної ситуації – негативний вплив одного або сукупності вражаючих чинників джерела техногенної надзвичайної ситуації на життя і здоров'я людей, на сільськогосподарських тварин і рослини, об'єкти народного господарства і навколишнє природне середовище.

Вражаючий чинник джерела техногенної надзвичайної ситуації – складова небезпечної події, що характеризується фізичними, хімічними і біологічними діями або проявами, які визначаються або виражаються відповідними параметрами.

Г

Гасіння пожежі – процес впливу сил та засобів, а також використання методів та заходів для ліквідації пожежі.

Гідродинамічна аварія – аварія на гідротехнічній споруді, пов'язана із розповсюдженням води з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення техногенної надзвичайної ситуації.

Граничнодопустима концентрація небезпечної речовини (ГДК) – максимальна кількість небезпечних речовин у ґрунті, повітряному або водному середовищі, продовольстві, харчовій сировині і кормах, що вимірюється в одиниці об'єму або маси, яка при постійному контакті з людиною або при дії на неї протягом певного часу практично не впливає на здоров'я людей і не викликає несприятливих наслідків.

Граничнодопустима концентрація небезпечної речовини в атмосферному повітрі середньодобова ( ГДКсд) – вміст шкідливої домішки у пробах атмосферного повітря, що відбираються протягом 24 годин безперервно чи з однаковими інтервалами між відборами однакової тривалості, але не менше 4-х разів.

Граничнодопустима концентрація небезпечної речовини у повітрі робочої зони (ГДКрз)– концентрація забруднювача, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості робочого дня, але не більше 40 годин на тиждень протягом всього робочого стажу, не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи у віддалені строки у теперішнього і наступного поколінь.

Граничнодопустима концентрація речовин у воді – концентрація речовин у воді, вище за яку вода непридатна для одного або декількох видів водокористування.

Д

Державна служба медицини катастроф – структурний підрозділ ЄДС НС, до якого входять медичні сили і засоби центрального і територіального рівня, незалежно від виду діяльності та галузевої належності, спеціально визначені для надання громадянам медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

Державний нагляд за охороною працi – дiяльнiсть уповноважених державних органiв i посадових осiб, що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання i працiвниками вимог актiв законодавства та iнших нормативно-правових актiв про охорону праці.

Джерело біологічної небезпеки – будь-яка діяльність людини або стан довкілля, здатні призвести до появи в навколишньому середовищі вражаючих факторів загроз біологічній безпеці та до реалізації цих загроз.

Джерело біолого–соціальної надзвичайної ситуації – особливо небезпечна або широко поширена інфекційна хвороба людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті якої на певній території відбулася або може виникнути біолого-соціальна надзвичайна ситуація.

Джерело забруднення вод – джерело, що вносить у водні об'єкти забруднюючі воду речовини, мікроорганізми або тепло.

Джерело збудника інфекційної хвороби – організм зараженої людини або тварини, в якому відбувається природний процес збереження, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудника інфекційної хвороби.

Джерело надзвичайної ситуації – небезпечне природне явище або подія техногенного походження, поширення інфекційних хвороб людей, тварин і рослин, а також застосування сучасних засобів ураження, внаслідок чого виникла чи може виникнути надзвичайна ситуація.

Джерело надзвичайної ситуації на акваторії – небезпечне природне явище, аварія на морському (річковому) об’єкті або небезпечна техногенна подія на водному просторі чи на узбережжі, широко поширена інфекційна хвороба людей; водної флори і фауни, а також вживання сучасних засобів ураження, внаслідок чого виникла або може виникнути надзвичайна ситуація на акваторії.

Джерело природної фізично спричиненої небезпеки – небезпечні природні явища або процеси, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширеності та тривалістю досягають встановлених критеріїв небезпеки і спричиняють (можуть спричинити) виникнення надзвичайної ситуації.

Джерело техногенної надзвичайної ситуації – небезпечна техногенна подія, в результаті якої на об'єкті, певній території або акваторії відбулася техногенна надзвичайна ситуація.

Примітка. До небезпечних техногенних подій відносяться аварії на промислових об'єктах або на транспорті, пожежі, вибухи або вивільнення різних видів енергії.

Джерело техногенної небезпеки – технологічний об’єкт (устаткування, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушення технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію.

Дорожньо-транспортна подія (ДТП) – транспортна аварія, що виникла у процесі дорожнього руху з участю транспортного засобу і спричинила загибель людей і (або) важкі тілесні ушкодження, пошкодження транспортних засобів, доріг, споруд, вантажів або інший матеріальний збиток.

Е

Евакуювання населення – сукупність заходів щодо організованого виведення та (чи) вивезення населення із зони надзвичайної ситуації або зони ймовірної надзвичайної ситуації та життєзабезпечення евакуйованих у районі розташування.

Екологічна безпека акваторій – сукупність дій, станів і процесів, спрямованих на захист людини, морських (річкових) об’єктів, берегових споруд та довкілля від небезпек, що виникають в надзвичайних ситуаціях на акваторіях

Екологічна катастрофа – локальні або планетарні дисфункції біосфери, що виникають під впливом соціуму на середовище його проживання, а також за рахунок використання та споживання природно-ресурсного потенціалу Землі.

Екологічне лихо на акваторії – аварія чи катастрофа на морському (річковому) об’єкті, викликана техногенним чи природним явищем, що спричинила забруднення водного середовища небезпечними речовинами і (або) загибель водної флори і фауни

Екологічний критерій якості води – критерій якості води, що враховує умови нормального функціонування в часі водної екологічної системи.

Економічний збиток від епізоотії – збиток, що складається з вартості полеглих і вимушено вбитих сільськогосподарських тварин, втрат продуктивності, витрат на карантинні і лікувальні заходи, втрат від перетримання і скорочення або припинення реалізації сільськогосподарських тварин і продуктів тваринного походження.

Економічний критерій якості води – критерій якості води, що враховує рентабельність використання води водного об'єкта.

Екстрене оповіщення про інфекційну хворобу – основний сигнальний і обліковий документ при реєстрації інфекційних хвороб на території Росії, що пред’являють в обов'язковому порядку працівники, що виявили інфекційного хворого згідно із затвердженим переліком протягом 12 годин з моменту виявлення хворого в районний або міський центр санітарно-епідеміологічного нагляду за місцем виявлення хворого.

Ензоотія – одночасне розповсюдження інфекційної хвороби серед сільськогосподарських тварин в певній місцевості, господарстві або пункті, природні і господарсько-економічні умови яких виключають повсюдне розповсюдження даної хвороби.

Епідеміологічна діагностика – розкриття конкретних проявів епідемічного процесу, а також встановлення причин, що зумовили його виникнення, і чинників, що сприяють його розвитку.

Епідеміологічна обстановка – стан поширеності інфекційної хвороби людей на конкретній території в певний проміжок часу.

Епідеміологічний нагляд – спостереження за динамікою епідемічного процесу в часі і просторі з метою науково обґрунтованого планування комплексу профілактичних і протиепідемічних заходів та оцінки його ефективності.

Епідемічне вогнище – місце зараження і перебування хворих інфекційною хворобою людей, або територія, в межах якої за певний проміжок часу можливе зараження людей і сільськогосподарських тварин збудниками інфекційної хвороби.

Епідемія – масове, прогресуюче в часі і просторі в межах певного регіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, що значно перевищує звичайно реєстрований на даній території рівень захворюваності.

Епізоотична обстановка – стан поширеності інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин на конкретній території за певний проміжок часу.

Епізоотичне вогнище – місцезнаходження джерела збудника інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин, ізольоване таким чином, що стає неможливою передача збудника тваринам, сприйнятливим до даної інфекції.

Епізоотичний процес – безперервний процес виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин, що розвивається за наявності механізмів передачі, джерел збудника і сприйнятливого поголів'я.

Епізоотія – одночасне прогресуюче в часі і просторі в межах певного регіону розповсюдження інфекційної хвороби серед великого числа одного або багатьох видів сільськогосподарських тварин, що значно перевищує звичайно реєстрований на даній території рівень захворюваності.

Примітка. Виділяються наступні види епізоотії: за масштабом розповсюдження – приватні, об'єктові, місцеві і регіональні; за ступенем небезпеки – легкі, середньої тяжкості, важкі і надзвичайно важкі; за економічним збитком – незначні, середні і великі.

Епізоотологічна карта – образно-знакова модель території, що відображає в узагальненій формалізованій формі динаміку ноеоареалів інфекційних хвороб і вплив різних соціально-економічних і ветеринарно-санітарних умов на інтенсивність епізоотичного процесу.

Епіфітотія – масове, прогресуюче в часі і просторі інфекційне захворювання сільськогосподарських рослин і/чи різке збільшення чисельності шкідників рослин, що супроводжується масовою загибеллю сільськогосподарських культур і зниженням їх продуктивності.

Епіцентр землетрусу – проекція центру осередку землетрусу на земну поверхню.

Є

Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) – центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують роботи щодо запобігання техногенним та природним надзвичайним ситуаціям, реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Ємність біосфери несуча – здатність витримувати певне максимальне навантаження без зміни свого кількісного і якісного стану

Ємності – апарати, реактори, балони, сховища, трубопроводи, в яких розміщуються аварійно-хімічно небезпечні речовини.

Ємність середовища – міра здатності певного оточення до підтримування функцій деякого біотичного утворення (індивіда, групи особин тощо), що розглядається як центральна у виділенні сукупності.

Ємність середовища біологічна – міра здатності природного чи природно-антропогенного оточення до забезпечення нормальної життєдіяльності (дихання, харчування, розмноження, відпочинок тощо) певного числа організмів та їх угруповань без помітного порушення самого оточення.

Ємність території – можливість розширення господарської діяльності людини на певній площі без значних додаткових витрат на її впорядкування, переважно, завдяки, інтенсифікації та комплексному використанню освоєних ресурсів, а також з додатковими капітальними витратами на впорядкування та залучення у господарське використання нових ресурсів.

З

Забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях на акваторіях – прийняття і дотримання правових норм, виконання вимог і правил мореплавства і безпеки на водах, еколого-захисних вимог, а також проведення комплексу організаційних, технічних і спеціальних заходів, направлених на забезпечення захисту людей, морських (річкових) об'єктів і навколишнього природного середовища від надзвичайних ситуацій на акваторіях.

Забезпечення біологічної безпеки – здійснення відповідного комплексу правових, санітарно-гігієнічних, санітарно-епідеміологічних, технологічних та організаційно-технічних заходів, спрямованих на попередження, ослаблення і ліквідацію ураження людей та біологічних компонентів довкілля вражаючими факторами біологічних загроз.

Забезпечення екологічної безпеки – здійснення відповідного комплексу правових, технологічних та організаційно-технічних заходів, спрямованих на попередження, ослаблення і ліквідацію ураження людей та навколишнього середовища вражаючими факторами загроз.

Забезпечення пожежної безпеки – ухвалення і дотримання нормативних правових актів, правил і вимог пожежної безпеки, а також проведення протипожежних заходів.

Забезпечення промислової безпеки в надзвичайних ситуаціях – ухвалення і дотримання правових норм, виконання еколого-захисних, галузевих або відомчих вимог і правил, а також проведення комплексу організаційних, технологічних і інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання промисловим аваріям і катастрофам в зонах надзвичайної ситуації.

Забезпечення радіаційної безпеки – комплекс запланованих заходів, що систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки.

Забрудненість води – зміна фізичного, хімічного чи біологічного стану води, порівняно з її природним станом, яка зу­мовлена господарською діяльністю, що робить воду частково чи повністю непридатною для використання за призначенням.

Забруднювання води – надходження до водного об'єкта фізичних, хімічних чи біологічних речовин чи енергії, що спричиняє погіршення якості води.

Завдання ЄДС НС – установлені правовими актами, керівними нормативними документами й обов'язкові для органів виконавчої влади, органів управління, підсистем і ланок ЄДС НС завдання або найближча мета, досягнення яких необхідне для запобігання виникненню, локалізації і ліквідування надзвичайних ситуацій.

Загроза біологічній безпеці – природне або техногенне явище з прогнозованими небажаними подіями, що можуть у певний момент часу в межах даної території задати шкоди здоров’ю людей та біологічним компонентам довкілля.

Залізнична аварія – аварія на залізниці, що призвела до пошкодження однієї або декількох одиниць рухомого складу залізниць до ступеня капітального ремонту і (або) загибель одного або декількох чоловік, спричинення потерпілим тілесних пошкоджень різної тяжкості або повна перерва руху на аварійній ділянці, що перевищує нормативний час.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації, що засновуються на даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

Запобігання надзвичайним ситуаціям на акваторіях – комплекс правових, організаційних, технічних і спеціальних заходів, спрямованих на організацію спостереження і контроль за станом навколишнього природного середовища і потенційно небезпечних морських (річкових) об'єктів, прогнозування і профілактику виникнення джерел надзвичайних ситуацій, а також на підготовку до надзвичайних ситуацій на акваторіях.

Запроектна промислова аварія – промислова аварія, що викликається початковими станами, що не враховуються для проектних аварій, і супроводжується додатковими в порівнянні з проектними аваріями відмовами систем безпеки і реалізаціями помилкових рішень персоналу, що призводять до важких наслідків.

Засіб особистого захисту – предмет чи група предметів, призначених для захисту людини від радіоактивних, небезпеч­них хімічних речовин і біологічних препаратів, світлового та радіоактивного випромінювання.

Захисна споруда – інженерна споруда, призначена для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути внаслідок стихійного лиха, аварії чи катастрофи на потенційно небезпечних об'єктах або в районах розташування цих об'єктів, а також від дії сучасних уражувальних засобів.

Захист населення і територій від НС – система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення та територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Захист населення у надзвичайних ситуаціях – сукупність взаємопов'язаних щодо часу, ресурсів та місця здійснення заходів, спрямованих на запобігання та зменшення загрози життю і здоров’ю населення від уражувальних чинників та (або) дії джерел небезпеки.

Захист об'єктів економіки у надзвичайних ситуаціях – заходи щодо запобігання, усунення або зменшення впливу уражувальних чинників джерел небезпеки на об'єкти економіки.

Заходи ЄДС НС – сукупність дій, спрямованих на розв’зання будь-якого завдання щодо запобігання виникнення, локалізації і ліквідування надзвичайних ситуацій, яку виконують органи оперативного управління, сили і засоби всіх підсистем та ланок ЄДС НС.

Землетрус – деформування земної поверхні внаслідок пружних коливань, що передаються на великі відстані, і спричинені раптовим зміщенням і розривами у земній корі чи у верхній частині мантії Землі, що призводить (може призвести) до руйнування будівель та споруд.

Зледеніння – відкладання льоду на морських, річкових, повітряних судах та берегових спорудах, що може призвести до виникнення аварійних ситуацій чи завдати матеріальні збитки.

Знезараження – дії спеціальних підрозділів, спрямовані на зменшення (до гранично допустимих) норм забруднення і зараження радіоактивними і небезпечними хімічними речовинами шляхом дезактивації, дегазації, демеркуризації, а у разі наявності небезпечних біологічних препаратів і шляхом дезинфекції та (чи) детоксикації.

Зовнішній впливаючий чинник (ЗВЧ) – явище, процес або середовище, зовнішні по відношенню до виробу або його складових частин, які викликають або можуть викликати обмеження чи втрату працездатного стану виробу у процесі експлуатації.

Зона біологічного зараження – територія або акваторія, в межах якої поширені або куди привнесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей і тварин чи патогенні мікроорганізми, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин, а також для навколишнього природного середовища.

Зона зараження – територія або акваторія, в межах якої поширені або куди принесені небезпечні хімічні і біологічні речовини в кількостях, що створюють небезпеку для людей, сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.

Примітка. Виділяють зони хімічного і біологічного зараження

Зона ймовірного затоплення – територія, в межах якої можливе або прогнозується затоплення.

Зона ймовірного катастрофічного затоплення – зона ймовірного затоплення, де можуть загинути люди, тварини та рослини і (чи) може бути завдано шкоди об'єктам економіки та довкіллю.

Зона ймовірної надзвичайної ситуації – територія, акваторія чи повітряний простір, де існує загроза виникнення надзвичайної ситуації.

Зона катастрофічного затоплення – зона затоплення, де загинули люди, тварини, рослини, завдано шкоди об'єктам економіки і (чи) довкіллю.

Зона лиха – частина зони надзвичайної ситуації, яка потребує надання додаткової або негайної допомоги і матеріальних ресурсів для локалізації та ліквідаціїї надзвичайної ситуації.

Зона можливого ураження – окрема територія, на якій унаслідок виникнення надзвичайної ситуації техногенного та/чи природного характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяння матеріальних втрат.

Зона надзвичайної ситуації – територія, акваторія чи повітряний простір, де внаслідок виникнення джерела небезпеки або поширення уражувальної дії джерела небезпеки з інших територій чи акваторій виникла надзвичайна ситуація.

Зона пожежі – територія, в межах якої внаслідок стихійного лиха, аварії, катастроф або необережних дій людей виникла і поширилася пожежа.

Зона радіоактивного забруднення – територія або акваторія, в межах якої є радіоактивне забруднення.

Примітка. Залежно від ступеня радіоактивного забруднення розрізняють зони помірного, сильного, небезпечного і надзвичайно небезпечного забруднення.

Зона тимчасового відселення – територія, звідки, за наявності загрози або у разі виникнення надзвичайної ситуації, тимчасово відселяють населення з метою його убезпечення.

Зона хімічного зараження – територія або акваторія, в межах якої поширені або куди принесені небезпечні хімічні речовини в концентраціях або кількостях, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.

І

Ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта – процедура виявлення на об’єкті джерел та чинників небезпеки, на підставі чого об’єкт визнається потенційно небезпечним.

Ізоляція інфекційних хворих – протиепідемічний захід, направлений на недопущення розповсюдження заразливого джерела на навколишніх людей.

Ізотермія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Індекс якості води – узагальнена числова оцінка якості води за сукупністю основних показників для конкретних видів водокористування.

Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства (Rінт) – безрозмірний показник який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.

Інформаційно-аналітична підсистема ЄДС НС – складова частина ЄДС НС, призначена для збирання, комплексного опрацювання оперативної інформації щодо надзвичайної ситуації та обміну інформацією між різними підсистемами та ланками ЄДС НС, а також для забезпечення передавання органами оперативного управління необхідної інформації силам і засобам щодо запобігання виникнення, локалізації та ліквідаціїї надзвичайної ситуації.

К

Карантин – система тимчасових організаційних, режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, санітарно-епідеміологічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного вогнищ і подальшу їх ліквідацію.

Карантинний сертифікат – документ, виданий органами державної служби з карантину рослин країни-експортера, який засвідчує незараженість продукції рослинного походження карантинними шкідливими організмами.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

катастрофа екологічна – локальні або планетарні дисфункції біосфери, що виникають під впливом соціуму на середовище його проживання, а також за рахунок використання та споживання природно-ресурсного потенціалу Землі.

класифікаційна ознака надзвичайної ситуації – технічна або інша характеристика аварії або катастрофи, що дає змогу віднести її до надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру.

класифікація надзвичайних ситуацій – система згідно з якою надзвичайні ситуації поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.

Коефіцієнт дитячої смертності – відношення кількості померлих дітей у віці до 1 року до кількості дітей, народжених живими.

коефіцієнт народжуваності – відношення кількості народжених (живими) протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення, яке розраховується на 100 тис. осіб.

Коефіцієнт народжуваності за віковою групою – показник, який розраховується діленням кількості народжених живими за рік у жінок визначеної вікової групи на середньорічну постійну чисельність жінок відповідного віку за поточною оцінкою.

коефіцієнт смертності – відношення кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення, яке розраховується на 100 тис. осіб.

Коефіцієнти смертності за причинами – розраховуються діленням кількості померлих від вказаних причин смерті на середньорічну чисельність наявного населення.

Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій – структурний підрозділ органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування чи органу управління об'єкта економіки, який у межах своєї компетенції здійснює управління відповідною підсистемою чи ланкою ЄДС НС або виконанням усіх видів робіт щодо запобігання виникнення та ліквідаціїї надзвичайної ситуації.

Комплекс технічних засобів для виконання робіт у зоні надзвичайної ситуації – взаємоузгоджені за продуктивністю основні та допоміжні технічні засоби, призначені для ви­конання окремих робіт певного виду в межах одного процесу у зоні надзвичайної ситуації.

Критерії екологічної безпеки – показники, що визначають ступінь небезпечного впливу вражаючих факторів загроз на екологічну безпеку.

Л

Ландшафтна пожежа – пожежа, що охоплює різні компоненти географічного ландшафту.

Ліквідація епідемічного вогнища – зниження захворюваності населення інфекційною хворобою, обумовлене знищенням її збудника на певній території, що виражається зняттям карантину або обмежень з неблагополучного пункту або місцевості.

Ліквідація надзвичайної ситуації – проведення у зоні надзвичайної ситуації та прилеглих районах силами і засобами ЄДС НС усіх видів рятувальних та невідкладних робіт, а також організовування життєзабезпечення потерпілого населення та рятувальників.

Примітка. Розрізняють негайний і плановий період ліквідування.

Ліквідація пожежі – дії, спрямовані на остаточне припинення горіння, а також його повторного виникнення.

Лісова пожежа – пожежа лісових масивів, яка виникає внаслідок природних чинників або викликана штучно.

Локалізація пожежі – дії, спрямовані на запобігання можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідаціїї наявними силами і засобами.

Локомотивна аварія – зіткнення пасажирського або вантажного потягу з іншим поїздом або рухомим складом, схід рухомого складу в потягу на перегонах і станціях, в результаті якого загинули і (або) поранені люди, розбиті локомотив або вагони до ступеня виключення з інвентарю чи повна перерва руху на даній ділянці перевищує нормативний час для ліквідації наслідків зіткнення або сходу рухомого складу.

М

мiсце робоче – мiсце постiйного або тимчасового перебування працiвника пiд час виконання ним трудових обов’зкiв.

мiсце робоче постiйне – робоче мiсце, на якому працiвник перебуває половину або бiльшу частину свого робочого часу (понад двi години безперервно).

Примiтка. Якщо за цих обставин робота виконується на рiзних дiльницях робочої зон та, постiйним робочим мiсцем вважається вся зона.

мiсце робоче тимчасове – робоче мiсце, на якому працiвник перебуває менше половини або меншу частину (менше 2 годин неперервно) тривалостi щоденної роботи (змiни).

Медичний засіб особистого захисту – медичний препарат або виріб, призначений для запобігання або послаблення впливу на людину уражальних чинників джерела небезпеки.

Моніторинг небезпечних природних процесів та явищ – система регулярних спостережень і контролю за розвитком небезпечних природних явищ в навколишньому середовищі, факторами, які обумовлюють їх формування і розвиток, що проводяться за визначеною програмою, яка виконується з метою своєчасної розробки і проведення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних із небезпечними природними процесами чи явищами або зниженням збитку, якого вони завдають.

Моніторинг хімічно небезпечного об'єкта (моніторинг ХНО) – система регулярних спостережень і контролю за станом систем безпеки хімічно небезпечного об'єкта, хімічною обстановкою на його території та санітарно-захисної і/або охоронної зони, готовністю сил і засобів відповідних служб до ліквідації наслідків хімічних аварій та захисту населення.

Н

Навчання населення поведінці у надзвичайних ситуаціях – сукупність організаційних і навчально-методичних заходів щодо удосконалення населенням теоретичних і практичних знань, набуття і закріплення навичок, необхідних для збереження життя і здоров'я в умовах надзвичайної ситуації, а також для участі у виконанні невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації або осередку ураження.

Навчання особового складу ЄДС НС – сукупність організаційних і навчально-методичних заходів щодо удосконалення теоретичних і практичних знань особовим складом органів управління та сил ЄДС НС для організації та здійснення заходів щодо запобігання виникненню, локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації.

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдати шкоди довкіллю.

Примітка. Надзвичайна ситуація залежно від джерела небезпеки може бути: природна, техногенна, соціально-політична, воєнна; від масштабу: загальнодержавна, регіональна, місцева і об'єктова.

Надзвичайна ситуація на акваторії – стан, при якому в результаті виникнення джерела надзвичайної ситуації на акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей та мореплавства, виникає загроза їхньому життю і здоров'ю, завдається збиток майну населення, морським (річковим) об'єктам, водній флорі і (або) фауні на морі чи внутрішньому водному басейні.

Примітка. Розрізняють надзвичайні ситуації на акваторіях за характером джерела (природні, техногенні, біолого-соціальні і військові) і за масштабами (глобальні, національні, регіональні, місцеві і локальні або, приватні).

Надзвичайний режим діяльності ЄДС НС – порядок функціювання ЄДС НС, її територіальних, функціювальних і галузевих підсистем або ланок, що вводиться у разі виникнення надзвичайних ситуацій на підвідомчій території та особливо важливих об'єктах різного призначення.

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. Передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Небезпека в надзвичайній ситуації на акваторії – стан, при якому створилася або вірогідна загроза виникнення уражаючих чинників або дій джерела надзвичайної ситуації на акваторії на людей, морські (річкові) об'єкти і навколишнє природне середовище.

Небезпека у надзвичайних ситуаціях – стан, за якого існує наявна або ймовірна загроза виникнення уражальних чинників і їх впливу (дії) на населення, об'єкти економіки та довкілля.

Примітка. Види небезпеки: радіаційна, хімічна, геологіч­на, пожежна, біологічна (епідеміологічна), метеорологічна і гідрологічна.

Небезпечна біологічна речовина – біологічна речовина природного або штучного походження, що несприятливо впливає на людей, сільськогосподарських тварин і рослини у разі контакту з ними, а також на навколишнє природне середовище.

Небезпечне геологічне явище – явище геологічного походження або наслідок геологічних процесів, що спричинені природними чи техногенними чинниками або їх сукупні­стю, внаслідок чого відбуваються різкі зміни рельєфу земної поверхні, що можуть призвести (призводять) до ураження людей, об'єктів економіки та довкілля.

Небезпечне гідрологічне явище – явище гідрологічного походження або наслідок гідрологічних процесів, що спричинені природними, гідродинамічними чи техногенними чинниками або їх сукупністю, внаслідок чого можуть бути уражені люди, об'єкти економіки та довкілля.

Небезпечне метеорологічне явище – явище або процес, які виникають в атмосфері внаслідок впливу різних природних чи техноген­них чинників або їх сукупністю, можуть бути уражені люди, об'єкти економіки та довкілля.

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат дії природних процесів, що за своєю інтенсивністю, масштабом поширеності та три­валістю досягає встановлених критеріїв небез­печних явищ, що призводить (може призвести) до ураження людей та (або) завдати шкоди об'єктам економіки та довкіллю.

Небезпечний вантаж – небезпечна речовина, матеріал, виріб і відходи виробництва, які внаслідок їх специфічних властивостей при транспортуванні або перевантаженні можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей, викликати забруднення навколишнього природного середовища, пошкодження і знищення споруд, транспортних засобів та іншого майна.

Небезпечний геологічний процес – процес, який призводить до утворення та (або) руйнування мінералів і гірських порід, змін умов їх залягання, утворення нових форм та (або) змін рельєфу земної поверхні, змін структури Землі і може викликати ураження людей, об'єктів економіки та довкілля.

Небезпечний природний процес – зміна стану, складу та властивостей довкілля та (або) окремих його складників, що за своєю інтенсивністю, масштабами та тривалістю призводить (може призвести) до погіршення ста­ну довкілля, умов проживання людини та (або) завдає матеріальні збитки населенню та об'єктам економіки.

Невідкладні роботи у зоні надзвичайної ситуації – аварійно (пошуково)–рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи, надання негайної медичної допомоги, здійснення санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних заходів та охорона правопорядку у зоні надзвичайної ситуації.

Негайна медична допомога у зоні надзвичайної ситуації – проведення у зоні надзвичайної ситуації негайних лікувально-діагностичних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних, евакуаційних, лікувальних та інших заходів, що здійснюються у найкоротший термін у разі уражень, тілесних ушкоджень та захворювань людей.

Негайне реагування на надзвичайні ситуації – виконання взаємоузгоджених дій органів управління ЄДС НС стосовно негайного отримання інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне повідомлення населення, зацікавлених міністерств, відомств та організацій, уточнення та аналіз обстановки, прийняття рішень і організація дій сил і засобів щодо ліквідації надзвичайних ситуацій.

О

Об’єкт підвищеної небезпеки – об’єкт, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Об’єкти екологічної безпеки – людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи; суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище та природні ресурси; держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Обвал – відривання мас гірських порід або снігових (льодяних) брил від схилів чи відкосів гір та їх вільне падання під дією сили тяжіння.

Обсервація – режимно-обмежувальні заходи, що передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду і проведенням протиепідемічних, лікувально-профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів, обмеження переміщення і пересування людей або сільськогосподарських тварин у всіх суміжних із зоною карантину адміністративно-територіальних утвореннях, які створюють зону обсервації.

Оповіщення система – комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.

Оповіщення щодо надзвичайної ситуації – д оведення до оперативних органів управління, сил і засобів ЄДС НС та населення сигналів оповіщення та відповідної інформації щодо надзвичайної ситуації через підсистему оповіщення ЄДС НС.

Органи оперативного управління ЄДСНС – структурний підрозділ органу управління ЄДС НС відповідного рівня, який здійснює оперативне управління та контроль за функціонуванням підсистем і ланок ЄДС НС.

Органи управління ЄДС НС – органи виконавчої влади або їхні структурні підрозділи, призначені для безпосереднього управління діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах своєї компетенції.

Осередок ураження – обмежена територія, в межах якої внаслідок дії уражальних чинників джерела небезпеки загинули або були уражені люди, тварини, рослини, завдано шкоди об'єктам економіки та (або) довкіллю.

Особливо небезпечна інфекція – стан зараженості організму людей або тварин, що виявляється у вигляді інфекційної хвороби, який прогресує в часі і просторі і викликає важкі наслідки для здоров’я людей і сільськогосподарських тварин або летальні результати.

Охорона правопорядку у зоні надзвичайної ситуації – дії сил охорони правопорядку у зоні надзвичайної ситуації щодо організації і регулювання руху всіх видів транспорту, охорони матеріальних цінностей будь-якої форми власності, особистого майна населення, а також забезпечення режиму надзвичайного стану, порядку виїзду і в’їзду у зону громадян і транспортних засобів.

Оцінювання ризику – ідентифікація небезпеки та можливих її джерел, дослідження механізму їх виникнення, оцінювання ймовірності виникнення ідентифі­кованих небезпечних подій та їх наслідків.

Примітка. Розрізняються постійні і тимчасові органи оперативного управління.

П

Панзоотія – масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин з високим рівнем захворюваності на величезній території з охопленням цілих регіонів, декількох країн і материків.

Панфітотія – масове захворювання рослин і різке збільшення шкідників сільськогосподарських рослин на території декількох країн або континентів.

Паспорт потенційно небезпечного об'єкта – документ визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об’єкт.

Паспортизація потенційно небезпечного об'єкта – процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного об’єкта.

Первинна хмара небезпечної хімічної речовини – це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.

Підготування до надзвичайних ситуацій – попередньо здійснювані заходи щодо створення на певній території або на потенційно небезпечному об'єкті умов для захисту населен­ня, матеріальних цінностей та довкілля від уражальних чинників та дії джерел небезпеки у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Підготування об'єкта економіки до роботи у надзвичайних ситуаціях – сукупність економічних, організаційних, інженерно-технічних, технологічних, спеціальних та інших заходів, попередньо здійснюваних на об'єкті економіки з метою забезпечення його роботи з урахуванням ризику виникнення джерел небезпеки, запобігання виникненню аварій та катастроф, протидії уражальним чинникам джерел небезпеки, запобігання або зменшення загрози життю і здоров'ю персоналу та населення, яке мешкає поблизу, а також оперативного виконання невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації.

Підготування території до функціонування в умовах надзвичайної ситуації – сукупність економічних, організаційних, інженерно-технічних, екологічних, спеціальних та інших заходів, що здійснюються заздалегідь на певній території з метою убезпечення населення, об'єктів економіки і довкілля у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Підсистема зв’язку ЄДС НС – складова частина ЄДС НС, яка об'єднує сили і засоби зв'язку різного призначення, що створюються чи використовуються для забезпечення зв'язку у різних режимах дії органів оперативного управління, сил і засобів ЄДС НС.

Підсистема оповіщення щодо надзвичайної ситуації – складова частина ЄДС НС, яка об'єднує сили і спеціальні технічні засоби оповіщення підсистеми зв'язку ЄДС НС та канали територіальних і відомчих мереж зв'язку і забезпечує передавання сигналу оповіщення та інформування щодо надзвичайної ситуації.

Підтоплення – підвищення рівня ґрунтових вод, що призводить до порушення господарської діяльності та умов проживання на певній території.

Пожежа – неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.

Пожежна безпека – стан захищеності населення, об'єктів народного господарства та іншого призначення, а також навколишнього природного середовища від небезпечних чинників і дій пожежі.

Поиск по сайту: