 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Повітряно-пінні вогнегасники
|
Читайте также: |
Призначені для гасіння більшості горючих речовин і матеріалів за винятком лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря (бавовна, піроксилін), а також електроустаткування під напругою.
У повітряно-пінних вогнегасниках може використовуватися піна низької, середньої та високої кратності. Піну низької кратності застосовують для гасіння нафтопродуктів (крім гідрофільних – ацетону, спирту та ін.), твердих речовин і матеріалів, а також для захисту конструкцій, приладів та іншого обладнання від теплового впливу.
Піна середньої кратності є засобом гасіння нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин (крім гідрофільних), а також твердих матеріалів і речовин. Вона добре захищає предмети і матеріали від займання.
Піну високої кратності використовують для гасіння пожеж у підвалах, трюмах суден, шахтах та інших закритих об’єктах, а також осередків загоряння різних легкозаймистих і горючих рідин. Вогнегасильна ефективність повітряно-пінних вогнегасників у 2,5 раза вища від хімічно-пінних за однакової місткості.
Зарядом повітряно-пінного вогнегасника ВПП-10 (рис. 3)є 6%-ий водяний розчин піноутворювача, що перебуває в корпусі. Надлишковий тиск, завдяки якому водяний розчин піноутворювача виходить (витискається) із корпусу вогнегасника, створюється вуглекислотою, яка у скрапленому стані знаходиться в балончику. Ваговий контроль кількості СО2 в балоні здійснюють через кожні 6 місяців. У разі зменшення його маси більше ніж на 75 г, балон необхідно відправити на дозаправляння.
Повітряно-механічна піна утворюється у піногенераторі, де розчин, що виходить із корпусу через сифонну трубку та рукав, змішується з повітрям.
Для задіяння вогнегасника необхідно видалити чеку, що запобігає випадковому спрацюванню вогнегасника, і натиснути пускову кнопку. Тоді опускається шток із голкою і проколює мембрану балончика. Спрямувавши на осередок вогню піно-генератор, необхідно натиснути на важіль, який відкриває кла-пан, а вже тоді вог-негасильна речовина потрапить на осередок пожежі. Щоб припи-нити викидання піни із вогнегасника, необ-хідно відпустити важіль.
Рис. 3. Схема будови повітряно-пінного вогнегасника ВПП-10: 1 – корпус; 2 – сифонна трубка; 3 – балончик; 4 – ручка; 5 – важіль керування клапаном; 6 – пускова кнопка; 7 – рукав; 8 – піногенератор; 9 – запобіжник; 10 – запобіжний клапан.
Поиск по сайту: