АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зв’язки з громадськістю

Читайте также:
  1. Будова грунтів і їх структурні зв’язки.
  2. Конфлікт інтересів у фаховій практиці рекламіста та фахівця із зв’язків з громадськістю
  3. Тема 10. Міжнародні науково-технічні зв’язки
  4. Тема: Взаємозв’язки економічних процесів і явищ. Раціональна поведінка споживача та виробника

Основні форми роботи практичного психолога

1. Діагностична - Психодіагностична робота: психологічне обстеження учнівської молоді та педагогічного колективу, моніторинг змісту й умов індивідуального розвитку,визначення причин, що ускладнюють розвиток та навчання молодої людини.

Методи діагностування:

1)спостереження;

2)бесіда;

3)анкетування (індивідуальне та групове);

4)тестування:

- тести-завдання;

- проективні тести.

Консультаційна

Консультаційна робота (індивідуальна та групова):

спеціально організований процес спілкування, в ході якого у того, хто звернувся по допомогу, актуалізуються додаткові психологічні сили і здібності, які, в свою чергу, можуть забезпечити знаходження нових можливостей виходу із складної життєвої ситуації.

Надання профконсультацій.

Просвітницька

Психологічна просвіта: своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках. Запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі між його учасниками.

Корекційна

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота (індивідуальна та групова):

Здійснення психокорекційних заходів з метою усунення відхилень у розвитку і поведінці підлітків, схильності до залежностей та правопорушень; подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально-корисної життєвої перспективи педагогів і учнів.

Методи психокорекції:

тренінги

тренінгові заняття

тренінгові вправи

ділові ігри

Організаційно-методична

Організаційно-методична робота:

складання планувальної і звітної документації;

підготовка до проведення тренінгів, бесід, лекцій, нарад, консиліумів, семінарів, виховних годин;

робота в бібліотеці, самопідготовка;

консультації в НМЦ;

участь в навчально-методичних семінарах.

Навчальна діяльність

Навчальна діяльність:

Викладання навчального матеріалу, курсів, гуртків, факультативів.

Зв’язки з громадськістю

Зв’язки з громадськістю:

відвідування учнів за місцем проживання;

відвідування батьків за місцем роботи;

вирішення питань з місцевими органами виконавчої влади та громадського самоврядування.

 

1. Загальні положення

 

1.1. Психологічна служба (далі - служба) в структурі освіти є

складовою частиною державної системи охорони фізичного і

психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою

виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для

розвитку особистості.

1.2. Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення

психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності

з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та

інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку

та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань

навчальних закладів.

1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується

Конституцією України (254к/96-вр), Декларацією прав людини

(995_015), Конвенцією про права дитини (995_021), Законами

України "Про освіту" (1060-12), "Про загальну середню освіту"

(651-14), чинним законодавством України та цим Положенням.

(Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439

(z0570-01) від 07.06.2001)

1.4. Діяльність служби в системі освіти України

забезпечується практичними психологами (соціальними педагогами),

які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники

служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до

чинного законодавства, користуються всіма правами і гарантіями,

передбаченими для них.

1.5. Психологічна служба тісно співпрацює з органами охорони

здоров'я, соціального захисту, сім'ї й молоді, внутрішніх справ,

іншими зацікавленими відомствами, а також - із громадськими і

благодійними організаціями.

1.6. Це Положення регламентує загальну структуру та функції

психологічної служби в системі освіти України в цілому і є основою

для діяльності наявної мережі служби управлінь та відділів освіти

державних адміністрацій.

1.7. Посади практичних психологів (соціальних педагогів)

уводяться в штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних

закладів системи загальної середньої освіти за умови наявності

спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним

кошторисом витрат, згідно з Типовими штатними нормативами закладів

та установ освіти. (Пункт 1.7 в редакції Наказу МОН N 439

(z0570-01) від 07.06.2001)

 

2. Основні завдання

 

2.1. Завдання психологічної служби системи освіти України

полягають:

у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному

розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для

формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на

основі її психолого-педагогічного вивчення;

у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і

особистісному розвитку дитини.

2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є:

діагностика - психологічне обстеження дітей і підлітків,

їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального

розвитку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що

ускладнюють їх розвиток та навчання;

корекція - здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з

метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному

розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень,

подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально

корисної життєвої перспективи;

реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги дітям,

підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації

(постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф,

перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства

тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;

профілактика - своєчасне попередження відхилень у

психофізичному розвитку та становленні особистості,

міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у

навчально-виховному процесі тощо;

прогностика - розробка, апробація і застосування моделей

поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування

змісту і напрямків індивідуального розвитку дитини та складання на

цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп,

міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні.

2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на

трьох рівнях:

науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку

і формування особистості дитини з метою розробки методів і методик

професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної

школи;

прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне

забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку

навчальних програм, підручників, професійну підготовку і

підвищення кваліфікації фахівців;

практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу

психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.

2.4. Діяльність психологічної служби включає такі головні

напрямки:

консультативно-методична допомога всім учасникам

навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і

підлітків, допомога органам державного управління у плануванні

освітньої діяльності;

просвітницько-пропагандистська робота з підвищення

психологічної культури в навчальних закладах та сім'ї;

превентивне виховання (через засоби масової інформації, в

ході вивчення шкільних предметів в рамках навчальних програм або

як окремий предмет), метою якого є формування в учнів орієнтації

на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я,

профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед

неповнолітніх.

 

3. Структура та управління психологічною службою

 

3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається

з трьох основних ланок:

Українського науково-методичного центру практичної психології

і соціальної роботи;

обласних, районних (міських) центрів практичної психології і

соціальної роботи або методистів методичних кабінетів районних

(міських) відділів освіти, які відповідають за психологічну

службу; (Абзац третій пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з

Наказом МОН N 439 (z0570-01) від 07.06.2001)

практичних психологів, соціальних педагогів, які працюють у

навчальних закладах.

3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою

системи освіти здійснює Український науково-методичний центр

практичної психології і соціальної роботи, який створюється

Міністерством освіти України та АПН України і діє на підставі

Статуту.

3.3. Обласні центри практичної психології і соціальної роботи

створюються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим,

управліннями освіти обласних, Київської і Севастопольської міських

державних адміністрацій і методично підпорядковуються Українському

науково-методичному центру практичної психології і соціальної

роботи.

Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи

закладів післядипломної освіти або як юридичні особи. (Абзац

другий пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439

(z0570-01) від 07.06.2001)

3.4. Районні (міські) центри практичної психології і

соціальної роботи створюються районними (міськими) відділами

освіти і методично підпорядковуються обласним центрам.

Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи

методичних кабінетів або як юридичні особи.

3.5. Районні і міські центри створюються при наявності у

навчальних закладах освіти району (міста) від 20 тис. і більше

дітей віком до 18 років.

Якщо чисельність дітей, які відвідують дошкільні заклади або

навчаються в загальноосвітніх та інших навчальних закладах системи

загальної середньої освіти району (міста), менша, то у

відповідному методичному кабінеті вводиться посада методиста, який

відповідає за психологічну службу. (Абзац другий пункту 3.5 в

редакції Наказу МОН N 439 (z0570-01) від 07.06.2001)

Відділи освіти таких районів на паритетних засадах можуть

створювати міжрайонні центри практичної психології і соціальної

роботи.

3.6. Атестація практичних психологів (соціальних педагогів)

проводиться атестаційними комісіями, що створюються при районних

(міських) центрах та методичних кабінетах, для встановлення

(підтвердження) їх кваліфікаційних категорій згідно з Положенням

про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом

Міністерства освіти України від 20.08.93 N 310 (z0176-93) і

зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за N 176.

3.7. Обласним, районним (міським) центрам в установленому

порядку затверджується штатний розпис згідно з нормативами

чисельності практичних психологів (соціальних педагогів).

3.8. Обласні, районні (міські) центри здійснюють свою

діяльність відповідно до Положення або Статуту, якщо вони є

юридичними особами.

 

4. Зміст діяльності

 

4.1. Український науково-методичний центр практичної

психології і соціальної роботи є головною організацією

психологічної служби системи освіти України. Він здійснює

організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі

практичної психології і соціальної роботи.

До числа його повноважень належить:

науково-методичне забезпечення психологічної служби системи

освіти;

участь в експертизі діяльності, ліцензуванні державних і

недержавних навчальних закладів та підрозділів психологічної

служби системи освіти;

здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності

психометричної комісії, організація соціально-психологічної

експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти;

дотримання державних вимог до змісту діяльності психологічної

служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних

розробок.

4.2. Центри практичної психології і соціальної роботи

(методисти) є основними організаційно-методичними структурами

психологічної служби освіти в області, районі (місті). Вони

здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні

функції у галузі практичної психології і соціальної роботи.

(Абзац перший пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом

МОН N 439 (z0570-01) від 07.06.2001)

Обласні, районні (міські) центри (методисти):

забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону

згідно з державними вимогами;

надають методичну, інформаційну підтримку практичним

психологам, соціальним педагогам;

беруть участь в організації підвищення кваліфікації

спеціалістів служби, їх атестації та професійному зростанні,

кадровому забезпеченні служби, сертифікації фахівців;

організовують діяльність методичних об'єднань практичних

психологів і соціальних педагогів;

координують науково-дослідні, практичні дослідження за

пріоритетними напрямками діяльності психологічної служби;

беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої

політики в регіоні;

впроваджують досягнення психологічної науки та передового

досвіду.

(Абзац другий пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом

МОН N 439 (z0570-01) від 07.06.2001)

Центри практичної психології і соціальної роботи (методисти)

організовують діяльність "Телефонів довіри", кабінетів корекції

кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних

консультпунктів, реабілітаційних центрів залежно від

соціально-психологічних потреб регіону. (Абзац третій пункту 4.2

із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439 (z0570-01) від

07.06.2001)

4.3. Практичний психолог навчального закладу:

бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи,

спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку

дітей і учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного

здоров'я;

проводить психолого-педагогічну діагностику готовності дитини

до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої,

допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного

розвитку дитини;

розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми

навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних,

статевих, вікових особливостей різних категорій дітей;

сприяє вибору підлітками професій з урахуванням їх ціннісних

орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів

до свідомого життя;

здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності,

алкоголізму і наркоманії, інших узалежнень і шкідливих звичок

серед підлітків;

проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну

корекцію девіантної поведінки неповнолітніх;

формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів,

батьків, консультує з питань психології, її практичного

використання в організації навчально-виховного процесу.

4.4. Посада практичного психолога вводиться в дошкільних

закладах (у т.ч. компенсувального типу), усіх типах

загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів,

міжшкільних навчально-виробничих комбінатів згідно з нормативами.

(Пункт 4.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439

(z0570-01) від 07.06.2001)

4.5. Соціальний педагог навчального закладу:

здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю,

трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з

метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків;

сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній

творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню

задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про

професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської

молоді;

залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної,

спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські

організації, творчі спілки, окремих громадян;

впливає на подолання особистісних, міжособистісних,

внутрішньосімейних конфліктів, надає потрібну консультативну

психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам

соціального ризику, дітей, які потребують піклування тощо.

4.6. Соціальний педагог зараховується у загальноосвітні

школи, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної

допомоги, школи (ПТУ) соціальної реабілітації для дітей, які

потребують особливих умов виховання, професійно-технічні навчальні

заклади згідно з нормативами. Соціальні педагоги зараховуються у

ці навчальні заклади за вакантних посад практичних психологів.

(Пункт 4.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439

(z0570-01) від 07.06.2001)

4.7. Працівник психологічної служби повинен:

керуватися Етичним кодексом психолога;

дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини,

захищати її від будь-яких форм фізичного або психічного

насильства;

будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у

тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень

психологічних знань педагогічних працівників і батьків;

зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей,

отриманих у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це

може завдати шкоди дитині чи її оточенню;

постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати

випадкам здійснення психодіагностичної, розвивально-корекційної,

консультативно-методичної роботи особами, які не мають відповідної

фахової підготовки або права на таку діяльність;

знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу,

рівня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до

забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрямки і

перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

4.8. Тривалість робочого тижня практичного психолога

(соціального педагога) - 40 годин. Із них 20 год. відводиться для

роботи у навчальному закладі (індивідуальна і групова

психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків,

корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год. - на підготовку до

проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів,

ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення

висновків тощо.

 

5. Фінансування діяльності

 

5.1. Фінансування діяльності Українського науково-методичного

центру практичної психології і соціальної роботи здійснюється

Міністерством освіти України та Академією педагогічних наук

України згідно з установчим договором.

5.2. Фінансування діяльності обласних центрів здійснюється

Міністерством освіти Автономної республіки Крим, управліннями

освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних

адміністрацій.

5.3. Фінансування діяльності районних (міських) центрів

практичної психології і соціальної роботи (методистів)

здійснюється районними (міськими) відділами освіти. (Пункт 5.3 із

змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439 (z0570-01) від

07.06.2001)

5.4. Оплата праці практичних психологів (соціальних

педагогів), працівників центрів, методистів здійснюється згідно з

чинним законодавством. (Пункт 5.4 із змінами, внесеними згідно з

Наказом МОН N 439 (z0570-01) від 07.06.2001)

5.5. Працівникам психологічної служби закладів освіти

виділяється окреме приміщення для проведення діагностичної,

консультативної, розвивальної і корекційної роботи.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.035 сек.)