Розділ 1. Висновки із оцінки обстановки на території об'єкта

ТЕМА 2. Планування з питань цивільного захисту

ПИТАННЯ:

Планування заходів реагування на надзвичайні ситуації об’єкта господарювання(ОГ)

2. Структура та зміст планів цивільного захисту об’єкта господарювання

Питання 1. Планування заходів реагування на НС об’єкта господарювання

1.1. Основні засади планування заходів запобігання та зменшення впливу наслідків НС на ОГ.

Завчасна підготовка до захисту населення, адміністративно-територіальної одиниці (АТО) та об’єктах господарювання (ОГ) всіх галузей господарської діяльності країни в умовах мирного і воєнного часує одним з основних принципів їхнього захисту. Чим більше підготовчих заходів запроваджується заздалегідь, в мирний час, тим легше вирішувати завдання захисту при загрозі виникнення та в умовах НС (під час війни), особливо в її первісний період.

На всіх об'єктах цивільний захист організовується з метою завчасної підготовки ОГ до захисту від наслідків НС, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР).

Відповідальність за організацію та стан цивільного захисту, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільного захисту (НЦЗ) об'єкта – керівник підприємства, установи та організації.

Кодекс цивільного захисту України, інші Закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України, що визначають загальні для нашої держави організаційно - правові норми в області захисту від НС ставлять за обов'язок усім керівникам ОГ наступне:

а) планувати і за необхідністю здійснювати відповідні заходи захисту своїх працівників від вражаючих факторів НС;

б) планувати та запроваджувати заходи щодо підвищення стійкості функціонування ОГ і забезпечення життєдіяльності працівників та населення, що мешкає поблизу у НС;

в) забезпечувати створення, підготовку та підтримку в готовності до застосування сил і засобів для попередження та ліквідації НС, навчання персоналу ОГ способам захисту і діям у НС у складі невоєнізованих формувань;

г) створювати локальні системи оповіщення про НС;

д) забезпечувати організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) на підвідомчих ОГ та територіях, що прилягають до них;

е) фінансувати заходи щодо захисту працівників ОГ у НС;

ж) створювати резерви фінансових та матеріальних ресурсів для ліквідації НС;

з) оповіщати працівників ОГ про загрозу або виникнення НС.

Як вихідні документи для планування використовуються накази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів, рішення ДСНС, витяги з рішення начальника ЦЗ області, району щодо організації та ведення ЦЗ на території області або району, витяг з «Плану організації евакозаходів та визначення місць розміщення евакуйованого населення».

Суттєвість планування заходів ЦЗ, на випадок НС полягає:

- в аналізі стану ЦЗ, в оцінці обстановки, яка може скластися під час виникнення аварій, катастроф, стихійних лих та застосування противником сучасних засобів ураження;

- в розробці заходів, спрямованих на захист населення та підвищення стійкості функціонування ОГ в мирний час і особливий період;

- у встановленні виконавців, послідовності, термінів, способів здійснення накреслених заходів і визначенні необхідних ресурсів для їхнього проведення.

Головною метою планування заходів ЦЗ є:

- створення умов для організованого і своєчасного захисту персоналу ОГ, членів їх сімей і населення, що мешкає в зоні можливого ураження;

- забезпечення успішного проведення РІНР під час ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

- участь у територіальній обороні та антитерористичній діяльності в особливий період. Планування має бути також спрямоване на те, щоб запобігти або максимально знизити людські та матеріальні втрати, а також забезпечити життєдіяльність галузі, регіону.

При плануванні заходів ЦЗ на особливий період повинно забезпечуватися взаємне узгодження та їхня ув'язка з заходами мобілізаційного розгортання господарства держави, а також заходами, які здійснюють військове командування та органи управління ЦЗ.

Планування повинно бути реальним, цілеспрямованим, конкретним, точним, гнучким, перспективним, базуватися на глибоко продуманих рішеннях, обґрунтованих розрахунках та враховувати специфіку і особливості діяльності ОГ. Воно повинно здійснюватися завчасно та забезпечувати своєчасне введення планів ЦЗ в дію, особливо під час раптового виникнення НС техногенного, природного характеру і в особливий період.

Реальність - одна з головних вимог до планування. Вона забезпечується всебічним і глибоким аналізом стану системи ЦЗ підпорядкованої ланки, правильною оцінкою обстановки, як може скластися, точними розрахунками, суворим урахуванням людських і матеріальних можливостей, специфіки місцевих умов, а також часу, необхідного для виконання поставлених завдань.

Цілеспрямованість у плануванні полягає в умінні виділити головні завдання, визначити особливо важливі заходи, на рішенні яких повинні бути зосереджені основні зусилля керівника, органів управління та служб ЦЗ. При цьому особлива увага звертається на вирішення питань пов'язаних із забезпеченням високої готовності органів управління, надійності захисту робітників, службовців, їх сімей та населення, що мешкає в зоні можливого ураження, стійкості систем оповіщення і зв'язку, а також створення угрупування сил цивільного захисту для проведення РІНР.

Конкретність планування передбачає, що всі заплановані заходи і дії повинні маті певний обсяг, зміст та бути узгоджені між собою за метою, місцем, часом, складом сил та способами їх виконання. Крім того, в планах повинні бути визначені конкретні посадові особи, які відповідають за виконання заходів та здійснення контролю.

Ці та інші вимоги до планування ЦЗ слід застосовувати в тісному взаємозв'язку, тому що всі вони спрямовані на повне і ефективне забезпечення дій органів управління, застосуванні сил та засобів під час виконання заходів ЦЗ.

Планування заходів для запобігання НС і зменшення (мінімізації) їх можливих наслідків здійснюється з урахуванням вірогідності й прогнозованих ризиків виникнення та можливих масштабів наслідків.

На ОГ повинні бути розроблені два плани, а саме - «План дій органів управління і сил ЦЗ об’єкта із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій» (на мирний час) і «План цивільного захисту» (на воєнний час). Розробку планів слід спрямовувати на досягнення головної мети - максимального зниження людських та матеріальних втрат у будь-яких умовах обстановки. Планування повинне базуватися на наукових прогнозах обстановки, що може скластися в результаті НС, ступеня реальної небезпеки виникнення НС на ОГ, на всебічному аналізі й оцінці матеріальних і людських ресурсів.

1.2.Основи планування заходів щодо попередження і ліквідації НС техногенного та природного походження на ОГ

Планування заходів ЦЗ на ОГ у мирний час базується на відстеженні змін навколишніх природного, техногенного й екологічного середовищ і відповідних документів, які регламентують порядок і методику цього планування. Масштаби і наслідки можливих НС визначаються на підґрунті експертної оцінки або прогнозу результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Після чого створюється зведений план заходів ОГ щодо попередження виникнення НС. Цей план затверджується відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. Основним завданням плану реагування на НС або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи щодо захисту житла, дошкільних, навчальних і медичних закладів, місць постійного перебування людей, вирішення питань термінової евакуації населення з території, на яку може бути поширена небезпечна дія наслідків прогнозованої НС. Основу плану складає рішення на втручання у ситуацію, на підставі якого визначаються завдання функціональним підрозділам органів управління і силам, організація взаємодії і заходи щодо всебічного забезпечення пошуково-рятувальної операції, ліквідації наслідків НС, надання допомоги потерпілим та інші форми реагування.

Оскільки плани реагування, розроблюються завчасно, всі вони орієнтуються на гіпотетичні позапроектні ситуації, але такі, що можливо матимуть місце в проектах відповідних потенційних небезпечних об'єктів або такі, що реально мали місце.

Для цього детально вивчаються природні (геологічні, гідрологічні, геофізичні, гідрометеорологічні, географічні...) та техногенні особливості регіону, об'єктів і визначаються найбільш для них властиві.

На кожну визначену ситуацію будується модель або робиться детальний опис ситуації, яка вже мала місце раніше. Якщо це - модель, то вона повинна враховувати, найбільш ймовірні негативні наслідки з можливих. Наприклад, для аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з викидом небезпечних-хімічних речовин до розрахунку береться весь запас НХР, який є у сховищах або у технологічній системі, і умови, за яких наслідки аварії розповсюджуються на максимальну відстань та площу. На підставі наведених вихідних даних визначається можливий вплив наслідків аварії на населення та визначаються заходи щодо його порятунку або захисту у інший спосіб, локалізації і ліквідації наслідків аварії. Виходячи з обсягів рятувальних, спеціальних та інших робіт визначаються сили та засоби втручання, матеріальні та інші ресурси, визначається орієнтовний загальний порядок дій відносно ситуації, яка виникла.

Цей порядок передбачає:

- оповіщення персоналу об'єкту, населення, яке мешкає в межах зони можливого ураження або порогових значень, залежно від виду НХР;

- оперативні заходи щодо оповіщення і збору всього особового складу органа управління або відповідних груп, приведення у готовність засобів зв'язку і пунктів управління;

- оперативні заходи з приведення у готовність до дій за призначенням сил і засобів реагування;

- уточнення (прогнозування) обстановки на об'єкті (районі або зоні лиха) і можливого її розвитку;

- уточнення розрахунків потреби в силах, матеріально-технічних засобах та ресурсах;

- підготовка пропозицій до рішення на втручання у ситуацію і ліквідацію її наслідків;

- підготовка проектів організаційних і директивних документів;

- організація забезпечення заходів.

Згідно Наказу МНС Ураїни № 96 від 28.12.10 р. затвержений ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК документів зпитань ЦЗ, якій розробляється на звичайних ОГ. До цих документів відносяться:

1. План дій органів управління та сил ЦЗ об’єкта при загрозі або виникненні НС техногенного і природного характеру (далі «План дій»).

2. План евакуації населення (працівників) у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

3. Наказ про затвердження Положення про спеціальну комісію з ліквідації НС.

4. Наказ про створення позаштатних (невоєнізованих) формувань ЦЗ.

5. Наказ про організацію роботи штабу з ліквідації НС.

6. Наказ про створення евакуаційних органів.

7. Наказ про створення об’єктового резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

8. План приведення сховища (протирадіаційного укриття) у готовність до прийому людей, яких необхідно укривати. (Якщо на об’єкті є сховища).

9. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. (На ПНО і ОПН).

10. План медико-санітарного забезпечення населення (працівників) при надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру або загрози їх виникнення.

11. Обсяги забезпечення населення (невоєнізованих формувань) засобами радіаційного та хімічного захисту.

12. Журнал вступного інструктажу з питань техногенної безпеки.

13. Схема організації зв’язку та оповіщення.

14. Наказ про організацію навчання з питань ЦЗ на рік.

15. Наказ про підготовку та проведення комплексних об’єктових навчань, тренувань з ЦЗ.

До планування і розробки документів залучаються члени КТЕБ та НС, працівники відділу (штабу) ЦЗ і служб ЦЗ, головні спеціалісти, котрі не є начальниками служб. За необхідністю залучаються фахівці проектних і експертних організацій. На основі прогнозування й аналізу обстановки, яка може скластися на території об'єкта при виникненні НС, визначаються способи захисту і комплекс заходів, які необхідно спланувати для надійного захисту персоналу і території об'єкта. При цьому в обов'язковому порядку враховуються:

- наявність потенційно небезпечних ділянок, безпосередньо можливі варіанти розвитку аварійних ситуацій у процесі їхньої реалізації;

- ПНО на території району (регіону), аварії на яких можуть вплинути на об'єкт;

- можливі стихійні лиха в районі розташування об'єкта;

- сили і засоби об'єкта, можливі варіанти їхнього посилення для проведення заходів щодо захисту персоналу і ліквідації НС;

- орієнтований обсяг, порядок і терміни виконання заходів щодо попередження чи зниження збитку від НС, захисту персоналу і проведенню РІНР;

- інші вихідні дані необхідні для планування, обумовлені місцевими умовами і специфікою діяльності об'єкта.

Планування ЦЗ залежить від конкретних умов обстановки і передбачає ефективний розподіл обов'язків між посадовими особами підрозділами і службами ЦЗ, чітке погодження їх діяльності при відпрацюванні документів планів ЦЗ.

З метою забезпечення організації та найбільш повного відпрацювання всіх питань роботи керівника, органів управління ЦЗ щодо планування ЦЗ можна розділити на три етапи перший - організаційно-підготовчий; другий - практична розробка і оформлення документів плану; третій - погодження, розгляд, доопрацювання та затвердження плану.

На першому етапі визначається склад виконавців, складається календарний план робот щодо розробки документів плану. Під керівництвом керівника підрозділу (заступниці керівника, котрий займається питаннями ЦЗ) організується вивчення керівних директив, вказівок старших начальників з питань планування, відповідних положень статутів, посібників порадників, збір, аналіз і узагальнення вихідних даних, довідкових матеріалів та розрахунків, необхідних для планування, а також для оцінки можливої обстановки (зокрема: заходи, які необхідно виконувати; дані про потенційну небезпеку об'єктів, які розташовані поблизу галузевих об'єктів; розрахунки та дані щодо захисту робітників, службовців, їх сімей та населення, що мешкає в зонах можливого ураження; дані про сили ЦЗ та відомчі формуванні які залучаються до спільного виконання завдань ЦЗ та ін.). До виконавців доводяться основи, завдання ЦЗ, розподіляються обов'язки між ними, уточнюються обсяги і послідовність розробки документів, строки їх виконання. При необхідності організовується підготовка виконавців на спеціальних заняттях у відповідних навчальних закладах у сфері ЦЗ.

На другому етапі здійснюється практична розробка і оформлення документів плану визначається зміст його розділів, проводиться необхідне попереднє погодження, приймаються додаткові рішення з окремих питань і доводяться до виконавців.

На третьому етапі роботи між зазначеними органами остаточно погоджується зміст всіх розроблених документів плану і порядок проведення запланованих заходів. Після цього доопрацьовуються окремі питання і план ЦЗ подається на затвердження в установленому порядку.

Питання 2. Структура та зміст планів цивільного захисту об’єкта господарювання

Основним плануючим документом на обєкті з питань ЦЗ є «План дій органів управління та сил ЦЗ об’єкта при загрозі або виникненні НС техногенного і природного характеру» (далі «План дій»), якій розробляється на підставі законодавчих, директивних і нормативних документів і призначений для координації і діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва об’єкта, а також оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС, відвернення або зниження можливої загибелі людей, мінімізація матеріальних збитків і втрат.

При плануванні використовуються необхідні вихідні дані та довідкові матеріали з урахуванням специфіки роботи та особливостей щодо відомчої та регіональної діяльності підприємства, організації чи установи.

Основними вихідними даними при розробці «Плану дій» на об’єкті є рішення та вказівки вищого органу ЦЗ (районного відділу з питань НС та ЦЗ населення), розпорядження начальника ЦЗ об’єкта, документів, що характеризують об’єкт (комунально-енергетичні мережі, стан будівель і споруд, вододжерела, дані прогнозування за можливими НС та ін.).

План дій розробляється на підставі наказу начальника ЦЗ об’єкта. До розробки документів плану залучається керівний склад і спеціалісти об’єкта. Начальник штабу ЦЗ складає графік розробки окремих документів (розділів) і контролює його виконання.

План дій розробляється у двох примірниках. Щорічно, станом на перше січня, план коригується і вносяться відповідні зміни. Реальність плану перевіряється під час командно-штабних, комплексних об’єктових навчань та об’єктових тренувань цивільного захисту.

«План дій» складається із п'яти розділів текстової частини і додатків до них. Текстова частина плану включає:

Розділ 1. Висновки із оцінки обстановки на території об'єкта

У цьому розділі викладається загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу, комунальних комунікацій, під’їзних шляхів та транспортних доріг на об'єкті, вірогідних надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, їх масштаби і наслідки, які визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результату модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

Поиск по сайту: