Die Nacht im Hotel

Die Probe

Проба

Редлуф дивився, у вухах ще писк гальмів, сердите обличчя водія. Через два хитаючихся кроки він був знову на тротуарі. " Що з Вами?" "Ні, ні, вже краще. Дякую", сказав він. Хвиля слабкості піднялася від його колін, майже стала до нудоти. Цього якраз бракувало йому, на вулиці лежить переїханий, і потім поліція. Йому не можна було тепер непомітно слабшати, лише бігти далі, бігти далі між багатьма на світлій вулиці. За три місяці він був вперше знову в місті, вперше знову серед багатьох людией. Він повинен був взагалі знову встановлювати контакт з життям, взагалі геть зі всим. Судно повинно було дозволити залишитись, перш ніж настала зима. Його рука легко ковзнула через ліву грудну сторону його піджака, він відчував паспорт, який знаходився у потайній кишені; хорошою справою був цей паспорт, він також за це непогано заплатив.

2. Sechzehn Jahre

16 років

Мартін зайшов і поклав те кишеньковий ніж на стіл. Це був гарний ніж. "Чи подобається тобі?" говорив Мартін. "Це казковий ніж" говорив Bastian, "я не зміг би знайти щось краще,це відмінний ніж." Він зважував його в руці, відкривав його і перевіряв його. "Ти можеш його використовувати?" говорив Мартін. "Звичайно", говорив Бастіан і поглянув вбік. "Ще щось залишилося?" запитав він. "Тут дві марки тридцять", Мартін сказав, "це коштує дві марки сімдесят." Тоді ми хочемо піти", говорив Бastian. "Ти все ще твердо рішучий?" "Я не посміхаюся, говорив Bastian. "Я тепер спокійно прийняв рішення, і я виконую його." Його мати зайшла. "Мама", сказав він і поцілував її у чоло-я піду далі з Мартіном." Він був майже на голову більшим, ніж його мати. Він поклавсвою голову в її волосся, красиве, м'яке, коричневе, материнське волосся. Йому ненадовго стало слабко на душі. Живи, мама- говорив він.

3. Der gelbe Junge

Жовтий хлопчик

Марк отримав своїх батьків зовсім по-іншому ніж інші діти. Він був народжений не від своєї матері; йому було вже п'ять, коли він познайомився з нею. І він зовсім поіншому називався. Він був народжений на війні у Вєтнамі. Про його батька більше не знали нічого; він був зникшим безвісті на війні його уразила куля або граната. Коли боролися за село, його мати втекла з ним і його чотирма братами. Ви бігли з багатьма іншими людьми на вулиці і куди власне не знали. Скрізь в країні була війна.

Die Nacht im Hotel

Ніч в готелі

Нічний портьє провів покусаними кінчиками пальців по чернетці, підняв жалібно свої плечі і повернув тіло на ліву сторону, так що тканина його форми натягнулася під руками."Це єдинаможливість" сказав він. "У цю пізнюгодину, ви ніде неотримаєте одномісний номер. Це ви, звичайно, можете знайти в іншихготелях. Але я можу сказати вам тепер, якщо ви повернетеся, більше ми не зможемо вам чимось служити. Є вільне ліжко в кімнаті на двох, що ви - я не думаю, з яких-небудь причин - не приймете, то знайдеться такожвтомлений."Дуже добре", сказав Швам", я візьму ліжко,але як ви, розумієте, яхочу знати, хтобуде жити в одній кімнаті, не з обережності, звичайно, не тому що у мене страх. Чи є мій партнер - людиною, з якою ви проводите ніч, але вимогли б назвати його партнером - вже там?

5. Der Andere Інші

Вони стояли на розі, була ніч, другий останній трамвай проковзав якраз на вигині. Торговець Фламм не проклинав, він не зміг піти вгору і вниз, і не закурив сигарету також.Як тільки кілька громадян звичайної симетрії дали

йому можливість зробити що-небудь. Його дружина тим часом скаржилася.
Вітер, крикнула вона, дмухаючи в її кучері, її панчохи були також оббризкані. Якщоб ви повернулися додому, то всього цього б не сталося. Чоловік мовчав і дивився ніжно на неї зверху вниз. Вона була блондинка і повна, сині шовковіа сукня їй пасувала.

6.Eine Liebesgeschichte Любовна істрія

Йозеф Вальдемар Грицан, високий, мовчазний лісоруб, був вражений коханням. І хоча у нього не було худенької стрілки в спині, але,виросла кругла сокира.. Він отримав сокирою в той самий момент, коли він поглянув на Катерину Kнak,здорову, рум'яну дівчину, в той час як вона прала. Вона на колінах сидячи біля річки,тіло зігнуте, кілька волосин впали на червоне обличчя, а руки в той час прали білизну. У цей момент, як я вже сказав, пройшов Джозеф Gritzan, і він ще не знав цього,що уже був поранений у спину.

7.Der Mann, der nie zu spät kam

Чоловік, що ніколи не запізнювався

Я розповім про чоловіка, який завжди був дуже пунктуальним. Його звали Вільфрідом Кальком і він ніколи не запізнювався в своєму житті. Ніколи не запізнювався в дитячий садок, ніколи не запізнювався до школи, ніколи не запізнюється на роботу, ніколи не запізнювався на потяг. Чоловік був дуже гордий цим.Коли він був дитиною, регулярно прокинувся за півгодини до дзвону будильника. Коли мати йшла будити його, він був одягнений у своїй кімнаті і казав:"Добрий ранок, мама, ми повинні поспішати.."Кожен будній день, коли двірник позіхаючи вранці на шкільному дворі відчиняв великі ворота Вільфрід вже стояв перед ними.

8. Mal was andres щоразу щось інше

Це була дуже жорсткий сім'я. Може бути, це тому, що вона була правильно сформована: чоловік, дружина, син, дочка - Ах, безглуздя, але жорстокість застрягла в їх крові. Вони посміхалися тонко, але вони ніколи не сміялися, вони вели себе, як у суді, і не знав грубого слова. Якби один з них виригнув, то безсумнівно, інший непритомно впав би. День проходив у них за планом. На обід, вони увійшли до їдальні незадовго до дванадцяти, кожен виходив з різних дверей, і сідали за своїми стільцями.Між шостою і сьомою годиною вони займали місце. Стіл був накритий дуже аристократично, була накрита біла тканина, скляна пластинка, і біля кожного прибору стояли з відточених склянки, хоча і вино ніколи не пили тільки воду.Мати носилакапелюх на голові. Батькові очі трохи вилазили, тому що його високий,жорсткий комір душив його, але все ж, він звик. Кожен з них нічого не висловлював, і щось було занадто тісно або занадто жорстко і воно не почували себе зручно.

Katrin

Я народила йому дітей. Я розташувалася. Я спробувала подивитися на нього, як дивилая моя мати на свого чоловіка. Я навчилася мити пелюшки, втішати дітей і стежити за порядком. Я колись вчила латину і математику, фізику та французьку мови. Я була середньою студенткою. Мене можна було бити та гладити. Я відбивалася, я дізналая, що він кращий за мене.
Я спостерігала за моїм тілом, як воно опухало. Я пережила народження, сказала мені, але ти жінка. Я переконувала себе, я хотіла, бути щасливою. Я послала його на роботу готувати їжу.

Olympia Zwo

Абсолютно несподівано: цим способом, і від цих двох слів визначене сталося. Як і кожен вечір Вільям Зварт включив телевізор, незадовго до вечірніх новин і наступна звичка його рука не вперше знала як натиснути на кнопку. Вже секундна стрілка закінчувала останнє коло циферблата, навіть зїхали букви праворуч і ліворуч і самі були в рівній мірі відділені від дикторші, блондинка, непрозора усміхнена особа, повіки були опущені: щоб підходити до серйозних слів повідомлення.

11. Anekdote zur Senkung der Arbeitsmoral

У порту на західному узбережжі Європи сидів бідно одягнений чоловік у своєму рибальськомучовніі дрімав. Гарно одягне нений турист якраз кладе нову кольорову плівку у свій фотоапарат,щоб зробити ідилічну картину: блакитне небо, зелені озера з мирними гребенями хвилі, чорний човен, червона рибацька шапка. Щілчок.Ще раз, натисніть кнопку, і так уже третя річ і звичайно впевнено третій раз знімай.

12. Denk immer an heut Nachmittag Думай завжди сьогодні у другій половині дня.

Півгодини поїздки на задній платформі ", говорить батько," знову щось гарне згадати. "Залізна дорога повернула темними вологими вуличками до воріт. Пізно ввечері, коли жінки несли свої господарські сумки до торговців, які дивилися у вікна вузьких вітрин і ворушили губами, наче в молитві, в той час як вони рахували монети у своїх липких гаманцях. Останні хвилини перш ніж діти, нарешті, зникнуть за нерівними стінами будинків, перш ніж чоловіки загримлять на своїх мотоциклах.

13 Das unterbrochene Schweigen

Розбите мовчання

Дві родини, сусідів, це було у Бoлерупі, які протягом двохсот років не обмінялися словами один до одного - хоча їх поля межують один до одного, хоча їхні діти виховувалися в одній же школі, їх померші в одному цвинтарі були поховані. Обидві родини були названі однаково,як одна поспішила назватися Feddersen, але вони мали все ж таки відмінності і і перша з них була Feddersen Схід, а друга Feddersen-Захід, щоб люди в Болерупі називали.

14 Fahrerflucht поїздка-втеча

Я не звернув увагу на нову ширину, подумав Eльбрахт. Тільки із-за цього це так сталося.Чоловік підняв праву руку від керма і потер себе швидко по грудях.Коли він поклав руку, він відчував, що вона ще була зпітнілою, такою ж як його спітніле обличчя і тіло. Спітнілі від страху.
Тільки з-за ширини все повернеться думав чоловік. Він думав, швидко. Він думавтак, як ви заїкатися. Ширина автомобіля, цієї нової, це невідома ширина. Я повинен був обдумати це. Раптом нога Ellebrachtа натиснула на гальма. Автомобіль заверещав і зупинився. В декількох сантиметрах перед червоним світлом, який попередив про залізничний переїзд.

15 Sebastian oder Verführung durch Vernunft Себастіан чи спокуса через розум

Листоноша Себастьян мав справедливо тільки друзів у своєму селі зелений струмок. У кожному будинку він був бажаний, незалежно від того, які він давав хороші чи погані новини,тому що він завжди приносив пошту. Він радів разом з тими, хто отримав радісну звістку з його чорного мішка, і, коли поспішно відкритий лист людям приносив сльози, він плакав разом з ними. Він був перемінно щасливий і сумний щоранку, але йому як такій особі не повинно було бути таким. Але люди охоче розходували на нього, коли вони так важливо брали вони, врешті-решт у Грінбасі винагороджували Себастьяна за те що він їм приносив.

16 Ein Kind vor dem Wagen Дитина перед авто

У селі між Кастельветрано та Sciacca і дитина вистрибнула з автомобіля. Село було довге, низькі, білі і жовті будинки, які пов'язані між собою. Дорога вилася вперед і назад і була не зовсім видною. Це було близько полудня, тіні дуже вузькі, нікого не було навкруги. Тільки дитина, як я вже говорив, раптом вибігла на вулицю,коричневий і рожевий на дуже тонких, а потім вибігла і вже ми не бачили його перед капотом автомобіля.

17 Nachts schlafen die Ratten doch Щури вночі не сплять

Пусте вікно в самотній стіні позіхнуло від фіолетового раннього вечірнього сонця. Хмара пилу миготіла між крутим залишком димової труби. Пустеля міття дрімала.Очі у нього були закриті. З кожним разом ставало темніше. Він помітив, що хтось прийшов і тепер стояв перед ним, темно, тихо. Тепер у них є я- подумав він. Але коли він трохи моргнув, він побачив дві ноги у штанях. Вони стояли досить нерівно, що він міг бачити крізь них. Він ризикнув маленьким Geblinzel у штанях високо і пізнав пристарілого чоловіка. Він був з ножем і кошиком в руках. І трохи землі на кінчиках пальців.

18 An diesem Dienstag У цей вівторок.

В тижні є вівторок.
У році є половина століття.
Війна має багато вівторків

У цей вівторок
вони вивчали письмові літери. У вчителя були окуляри з товстими скельцями. Які не мали меж.
Вони були настільки товстими, що його очі виглядали дуже тихо.
Сорок дві дівчинки сиділи перед чорною дошкою і написали великими літерами:
У старого Фріца був бока із жесті. Велика Берта Шосс з Парижу. На війні усі батьки- солдати.

19 Das Brot Хліб

Раптом вона прокинулась. Було пів на четверту. Вона обдумувала, чому вона прокинулась. Ах! У кухні, хтось натрапив на стілець. Вона прислухалася що на кухні. Булотихо. було занадто тихо, а коли вона провела рукою по ліжку поряд з нею, воно було порожнім. Було особливо тихо: не вистачало його дихання.
Вона встала й навпомацки ступала по темній квартирі на кухню. У кухні вони зустрілися. На Годиннику було пів на третю. Вона бачила, що щось біле стояло на кухонній шафі.Вона увімкнула світло. Вони стояли навпроти у сорочці. Ніч. О пів на четверту. У кухні.

20. Die Küchenuhr Кухонний годинник

Вони бачили його вже здалеку як він пнаближався, так як він кидався в очі. У нього було дуже старе обличчя, а як він йшов, було видно, що йому було всього двадцять.Він сів зі своїм старим обличчям до них на лавку. І тоді він показав їм, що він тримав у руці.
"Це був наш кухонний годинник," сказав він, дивлячись на усіх,хто сидів на лавці на сонці. "Так, я знайшов їх. Вони не залишилися."
Він тримав перед собою круглий білий кухонний годинник і знімав пальцями сині намальовані цифри. "Вони не мають подальшої вартості", сказав він винувато, "Я також знаю це. І це не дуже гарно. Вони такі самі як тарілка з білою фарбою. Але я вважаю що сині цифри виглядають гарно. І. стрілки звичайно, тільки з жерсті. А тепер вони не йдуть більше. У середині воно не працюють це точно. Але вони все ще виглядають як завжди. Навіть якщо вони вже не йдуть.

21 Der hellgraue Frühjahrsmantel Світлосірий весінній плащ

Два місяці тому - ми сиділи за сніданком – прийшов лист від мого двоюрідного братаЕдварда. Мій двоюрідний брат Едвар покинув будинок весняним вечіром дванадцять років тому будинок, він поклав лист у ящик, і не повернувся. З тих пір ніхто не чув про нього. Прийшов лист із Сіднея в Австралії. Я розгорнув його і прочитав:
Шановний Павле!
Не міг би ти вислати мені світло-сіре пальто навесні? Він мені дуже потрібний, а там дуже холодно, особливо вночі. У лівій кишені "Довідник для грибників". Що виможете зберегти і вийняти.Тут є не ті самі Їстівні гриби. Заздалегідь веклике спасибі. Люблячий З повагою, Едуард

Die Tochter Дочка

Увечері вони чекали Моніку. Вона працювала в місті, залізничне сполучення погане. Вони, він і його дружина сиділи за столом і чекали Моніку. Так як вона працювала в місті, вони їли тільки о пів на восьму. Раніше вони їли на годину раніше. Тепер вони чекали годину щодня за накритим столом, на своїх місцях, батько вище, мати на стільці поруч із дверима в кухню, вони чекали перед порожнім місцем Моніки. Трохи пізніше перед паруючою кавою, перед маслом, хлібом, джемом

Поиск по сайту: