Православна митрополія. Центр-Київ

Митрополит: Йов Борецький

- з 1620 р. – митрополит Київський;

- Заснував чернечий Василіанський Орден

- перший ректор Київської братської школи;

- надавав фінансову підтримку вченим та письменникам;

- 1631 р. – відкрив Київську Лаврську школу;

- 1631 р. – Гальшка Гулевичівна – земля для майбутньої Києво-Могилянської академії.

- 1632 р. – помер.

Петро Могила (1632 – 1648 рр. – митрополит)

- навчався в Львівській братській школі та Європейських університетах;

- 1632р.-«Пункти заспокоєння руського народу»-домігся визнання поляками вищої православної церковної ієрархії.

- запровадив постійний нагляд за дисципліною духівництва,суд над продажними священниками-Митрополича Консисторія.

- заборонив магнатам втручатися в церковні страви на своїй території;

Ø розвивав друкарство у Києво-Печерській Лаврі;

Ø написав православний катехізис

Ø 1646 р. – видав «Требник»;

Ø Богослужіння – українською мовою;

Ø Реставрація Собору Святої Софії та ін..церков.

Ø 1632 р. – створення Київського колегіуму (згодом академії).

За свої заслуги Петра могилу визнано Святим (канонізовано).

Умови і стан розвитку культури

Проблеми:

- Вплив різних держав;

- Полонізація після Люблінської унії.

Наслідки: + кращий розвиток на півночі (відсутність впливу Литви);

+ поширення через Польщу західно-європейської системи освіти.

2) Стан освіти

v Початкова:

- церковні школи (сільські, платні, 70% церковних предметів);

- братські школи (безкоштовні, але погано фінансовані);

- єзуїтські школи (гарне фінансування та викладачі, але нав’язування католицизму);

- приватна освіта (мандрівні дяки та студенти Києво-Могилянки).

v Середня освіта:

- братські колегіуми;

- єзуїтські колегіуми.

v Вища освіта:

- 1578 р. – Острозька школа (академія).

ü перша слов’яно-греко-латинська школа;

ü «7 вільних наук» - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика;

ü Ректор Герасим Смотрицький.

- Києво-Могилянська академія

ü 1632 р. – статус колегіуму;

ü 1634 р. – статус академії;

ü 12 років навчання;

ü 8 класів;

ü 30 предметів;

ü «7 вільних наук»;

Термін «вічний студент» навчання робота продовження навчання.

3) Книгодрукування

XV ст. – Швайпольд Фіоль (у Кракові)-1490р.р.,друкував книжки для свого товариша Юрія Котермака-Дрогобича(укр..селянин,який став ректором Краківського та професором Болонського університетів,писав наукові твори).

XVI ст. – Іван Федоров (прибув з Москви до Львова).

- 1574 р. – «Апостол», «Буквар» (Львів);

- 1578 р. – «Буквар» (Острог);

- 1580 р. – «Новий Завіт» (Острог);

- 1581 р. – «Острозька Біблія» (Острог);

Арсеній Еласонський: 1591 р. – «Адельфотес» (підручник грецької мови для слов’ян)-Львів

Лаврентій Зизаній: 1596 р. – «Граматика словенська», «Лексис»-Львів

1615 р. – заснування друкарні Києво-Печерської Лаври. (надруковано 120 книг),засновник Єлесей Плетенецький.

1616 р.-«Часослов»-Київ

1619 р. – «Граматика» Мілетія Смотрицького-Київ

1627 р. – «Лексикон словенороський» Памва Беринда-Київ

1638р.-«Тератургіма»-історія Києво-Печерської Лаври.

4) Усна народна творчість

Козацькі думи: «Маруся Богуславка»;«Втеча 3-х братів з города Азова»;«Самійло Кішка», «Дума про козака Байду-Вишневецького», «Дума про С.Наливайка».

Тематика: напади татар та боротьба козаків з ними.

Виконувалися: кобзарі, бандуристи, лірники.

Народні пісні: виконавець Маруся Чурай!

5) Література

- Використання фольклорних засобів.

- Вплив ідеї Гуманізму.

Латино - польськомовні твори:

Севастян Кленович «Роксоланія» (поема);

Станіслав Оріховський-Роксолан (письменник).

Полемічна література: публіцистичні твори, що зачіпали проблеми відносин католицької та православної церков.

Православні: Герасим Смотрицький «Ключ до царства небесного» (1578 р.).

Мілетій Смотрицький «Тренос» (Плач) – 1610 р.

Іван Вишенський «Послання до єпископів».

Католики: Петро Скарга «Про єдність церкви Божої».

Літописання: тематика – козаки. XV ст. – Львівський літопис.

XVII ст. – Київський літопис.

XVII ст. – Густинський літопис (Захарій Копистецький).

6) Театр

Ø Шкільна драма: основи викладалися у братських школах, Острозькій та Києво-Могилянській академії.ставилися вистави тривалий час, антракти

Ø Інтермедії – невеликі україномовні тексти, які ставилися в перервах між актами п’єси.

Ø Вертеп – мандрівний ляльковий театр (двоярусна сцена, ляльки).

7) Музика

Історичні Церковний Поліфонічний Військова музика Побутова пісня

пісні спів спів

Церковний спів – викладали у братських школах, Києво-Могилянці.

Поліфонічний спів – багатоголосся без музичного супроводу.

Військова музика – на Запорожжі, під час тренування та військових походів.

8) Архітектура

1) Регулярна забудова: чітке планування структури міста.

2) Кам’яниця – міське житло феодала.

Архітектори переважно іноземні:Г.де Боплан,Павло Римлянин.

3) Будівництво оборонних споруд (вежі-бастіони):

- Луцький замок.Острозький замок,Хотинська фортеця

- Кам’янець – Подільська фортеця,Меджибійська фортеця.

· Архітектурні стилі: класицизм, готика,бароко.

9) Образотворче мистецтво

- Гравюра(1574р.-Апостол)

- Книжкова мініатюра(1556р.-Пересопницьке Євангеліє)

- Розпис іконостасів(П’ятницька церква у Львові)

- Ктиторський портрет (портрет мецената).

10) Скульптура

- Монументальна скульптура (ліплення на фасадах – каплиця Боїмів Львів);

- Скульптурний портрет (надгробні пам’ятники – Костянтин Острозький).

ТЕМА №7 «НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА» (1648 – 1657 рр.)

Причини:

- національний гніт;

- соціально-економічний гніт;

- релігійні утиски;

- дія «Ординації»;

- особиста образа Б. Хмельницького.

Характер: національно-визвольний, релігійний, антифеодальний.

Мета:

- знищення польського панування;

- створення власної держави;

- ліквідація кріпацтва;

- утвердження козацького типу господарювання;

Рушійні сили: козаки.

Учасники: селяни, міщани, дрібна шляхта, православне духовенство.

І – й етап

Богдан Зіновій Хмельницький (1595 – 1657 рр.)

Народився на хуторі Суботів (Чигиринщина) в маєтку дрібного шляхтича. Навчався у Львові (єзуїтський колегіум) та Київській Лаврській школі. Знав 5 мов. З 1640 р. – отаман реєстрових козаків, у битві на Цецорських полях потрапив у полон до татар (2 роки) викуплений воював у тридцятилітній війні повернувся до хутора, який зруйнував польський шляхтич Даніїл Чаплинський (вбив сина, забрав дружину) Хмельницький жаліється королю ніякого результату спроба повстання ув’язення 1647 р. втеча на Січ.

Січ – Микитин Ріг.

Б. Хмельницький - зупинився поряд: Томаківка пішов з солдатами на Січ вигнав поляків проголосили кошовим отаманом почав готуватися до війни.

Перше

- розіслав універсали по Україні;

- уклав угоду з Іслам-Гіреєм ІІІ (30 тис. татарської кінноти);

- налагодив виробництво пороху та зброї.

Поляки вирішили зруйнувати Січ

Микола Потоцький, Стефан Потоцький, Мартин Калиновський + 100 тис війська

Рухалися 2-ма загонами: С. Потоцький по Дніпру; решта (70 тис.) – суходолом.

С. Потоцький М. Потоцький

пішли на Січ зупинилися біля Черкас

5 – 6 травня 1648 р. – Жовті Води (битва)

С. Потоцький – 30 тис. війська.

Б. Хмельницький - 8 тис. козаків + 20 тис. татар – оточили щільним кільцем і розбили війська Потоцького й пішли на Корсунь.

16 травня – Корсунська битва (Горіхова Діброва)

- Польське військо відступило до Корсуня, де дочекалося 6 тисяч підкріплення спалили Корсунь і відступили далі.

- Микита Галаган піймався в полон до поляків і повідомив їм хибну інформацію, за якою польські війська потрапили в засідку.

Результат:

- польська армія повністю знищена;

- М.Потоцький та М.Калиновський потрапили в полон;

- козаки звільнили все Лівобережжя та частину Правобережжя.

11 – 13 вересня 1648 р. – Пилявецька битва

Українські війська – 110 тис. очолює Б. Хмельницький, Максим Кривоніс

Польські війська(найманці, артилерія) – 80 – 90 тис. 3 керівника

- «Перина» - Заславський

- «Латина» - Костянтин Острог

- «Дитина» - Ол. Конецпольський

Хід: 11 вересня – бій за переправу через річку Іква (Пилявка)

поперемінний успіх

12 вересня – відсутність бойових дій. Поляки – «відпочинок». Укр. війська – розвідка території, загін Кривоноса в тилу ворога.

13 вересня – лише частина польського війська змогла воювати, частина втекла, відсутність єдності з керівництвом, не використання гармат козаки легко розбили поляків.

26 вересня – 5 жовтня 1648 р. – облога Львова

Б. Хмельницький вважав що за стінами міста переховується Д. Чаплинський оточили замок отримали звістку що Чаплинський втік до Замостя здерли викуп з Львова рушили до Замостя.

Жовтень 1648 р. – облога Замостя

Перші 3 штурми невдалі надійшло підкріплення на чолі з М. Кривоносом міська влада почала переговори козаки отримали викуп і зняли облогу переговори з польським урядом про припинення бойових дій.

Причини:

- війська залишилось лише 30 тис;

- насувається зима;

- нестача харчів та боєприпасів;

- епідемія чуми (помер М. Кривоніс);

- татари повернули до Криму.

14 листопада 1648 р. – Б. Хмельницький повів своє військо до Києва.

23 грудня 1648 р. – вступ до Києва – козацьке військо врочисто вітали студенти Києво-Могилянської академії та Київський і Єрусалимський патріарх.

Лютий 1649 р. – оприлюднення «Програми розбудови Української держави»

Зустріч у Переяславі Б. Хмельницького з польським посольством на чолі з Адамом Кіселем.

Зміст:

- створення власної незалежної держави;

- відмова від бойових дій на чужій території;

- в подальшому мирні відносини з турками, татарами та поляками.

ІІ – й етап бойових дій

Весна 1649 р. – польські війська на чолі з Яремою Вишневецьким грабують Поділля.

Б. Хмельницький збирає війська для помсти.

Польща готує комбінований удар.

Ян Казимір Ярема Вишневецький Януш Радзивіл

Зборів Збараж через Лоєв

завоювання Києва

напад з тилу

Януш Радзивіл через Білорусь на Київ 21 липня 1648 р. – бій з українськими військами на чолі з Михайлом Кричевським під Лоєвом козаки програли, але наступ литовців зупинили.

Ярема Вишневецький поляки отаборилися в Збаражі, який взяли в кільце козаки, але штурм не давав результату.

Ян Казимір йде з військом до Зборова вздовж р. Стрипи (війська неорганізовано розтягнулися по маршруту).

5 серпня 1649 р. – козаки блокували королівський загін частина з польського війська встигла заховатися за стінами Зборова.

6 серпня 1649 р. – Б. Хмельницький розпочав штурм поляки почали тікати татари перейшли на бік поляків Б. Хмельницький змушений був підписати мир.

8 серпня 1649 р. – Зборівський договір:

- Б. Хмельницькому належить лише Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства;

- Реєстр лише 40 тис. осіб решта поверталися в кріпацтво;

- Усім учасникам війни оголошувалася амністія.

Утворення Гетьманщини

Влада

ЗаконодавчаВиконавчаСудова

1) ГенеральнаРада 1) Гетьман 1) Гетьман

всі козаки 2) Генеральна старшина 2)Генеральний

2) СтаршинськаРада (уряд), 9 осіб Військовий Суд

Адміністративно-територіальний устрій

3 воєводства столиця – Чигирин

поділено на 16 полків

Правобережжя (9) Лівобережжя (7)

Полк (полковник) 10 – 12 сотень (сотник)

Міста з Магдебурзьким правом керували магістрати (на чолі з війтом).

Село старости.

Запорізька Січ кошовий отаман.

Армія

100 тис. полково-сотенний принцип.

· Піхота.

· Кіннота (створили під час війни).

· Підрозділи розвідки, фортифікаційні та прикордонні загони.

Керівники

Вихідці з різних соціальних станів:

- Максим Кривоніс;

- Михайло Кричевський;

- Іван Богун;

- Антін Жданович;

- Мартин Небаба.

Фінансова система

Джерела прибутків:

- податок на землю;

- торгівля (мито);

- загальні податки;

Користувалися польськими, московськими, турецькими монетами.

Кінець 1649 р. – карбування власної монети меч – один бік

ім’я Б. Хмельницького – інший бік

Судочинство

1) Генеральний суд (військовий): 2 судді + писар.

2) Полкові суди (16)

3) Сотенні суди

4) Міські суди

· Церковні суди

Місце України у міжнародних відносинах

Іноземні держави поділилися на 3 табори.

1) Католики: Австрія, Іспанія, Німеччина, Франція підтримували Польщу (грошима, військом або словами).

Венеціанська республіка за Україну, але в разу її війни з Туреччиною.

2) Протестанти: Англія, Голандія, Швеція, Північна Німеччина підтримували Україну, але лише на словах.

3) Православні: Болгарія, Греція, Сербія позитивно.

Московія, Валахія, Молдова вичікувальна позиція (хто виграє, на того сторону).

4) Україна:

- Перешкоди в створенні пропольської коаліції;

- Березень 1648 р. – угода з кримським ханом Іслам-Гіреєм;

- Переговори з Московією, Трансильванією, Молдавією, Валахією;

- Спроби схилити на свій бік Швеції;

- Дипломатичні відносини з Венецією;

- 1649 р. – торгова угода з Туреччиною.

Соціально-економічне життя

- ліквідовано велике й середнє землеволодіння, фільварково-панщинну систему;

- запроваджено державну та козацько-селянську власність на землю;

- шляхетсько-магнатський стан ліквідовано;

- козацька старшина;

- особиста свобода всіх українців.

ІІІ -ій етап бойових дій

10 лютого 1651 р. – польські війська (Миколай Потоцький, Мартин Калиновський)

Захопили містечко Красне (Поділля)

Рушили на Вінницю (не змогли завоювати). І. Богун р. Буг, крига

18 – 30 червня 1651 р. – Берестейська битва (Волинь)

Поляки – 150 тис. воїнів + 50 тис слуг.

Українці – 100 тис. + 100 тис. татар.

18 червня – укр. програли.

19 червня – виграли.

20 червня – татари не з’явилися на полі бою.

Б. Хмельницький рушив за татарами й потрапив у полон.

Козаки без керівника 10 днів сиділи в облозі.

Обрали гетьманом І. Богуна.

Ніч з 29 на 30 червня – козаки переправилися через р. Пляшівку й вийшли з оточення.

Результат: поразки не має, оскільки вціліло військо.

26 червня 1651 р. – ІІ Лоєвська битва

Литовці + Януш Радзивіл - перемогли (завоювали Лоєв)

Козаки + Мартин Небаба

27 червня 1651 р. – литовська армія в Чернігові.

Завоювати не змогли.

Рушили на Київ

24 – 25 липня 1651 р. – завоювання Києва

Литовці – 15 тис.

Козаки – 3 тис. (Антон Жданович)

Бій за стінами на прохання магістрату.

Поразка литовці місяць грабували місто, спалили бібліотеку Києво-Могилянської академії та центральний корпус.

Поч. липня – Б.Хмельницький повернувся з полону.

Зібрав військо й розбив поляків в районі Білої Церкви.

Переговори.

18 вересня 1651 р. – Білоцерківський мир

- українці – лише Київське воєводство;

- реєстр – 20 тис.

Молдавський похід Б.Хмельницького

Літо 1648 р. – спроба укласти мирні відносини з Василем Лупулом (молдавським господарем).

Підтримує Польщу.

Серпень 1650 р. – 60 тис. укр. військо + 30 тис. татар пішли на Молдову.

Вересень – завоювали столицю м. Ясси встановили добросусідські

відносини в майбутньому передбачався шлюб між Тимішем

Хмельницьким і Розандою Лупул.

Молдова відмовилася від усіх своїх обіцянок після Берестейської

битва.

ІІ -й Молдавський похід

Травень – червень 1652 р. – укр. війська знову вступили до Молдови.

Серпень – Тиміш узяв шлюб з Розандою.

Весна 1653 р. – Валахія та Трансильванія захопили Ясси, замість Лупула поставили свого ставленика.

11 – 22 квітня 1653 р. – укр. військо на чолі з Тимошем Хмельницьким повернуло Лупул на престол.

В. Лупул провокує похід Тимоша на Валахію укр. війська розбиті й повертаються на Україну.

Лупула знов скинули з престолу, Тиміш пішов його рятувати й був убитий біля фортеці Сучава.

Битва під Батогом (Вінничина)

Поляки: 60 тис. + Мартин Калиновський.

Українці: 80 тис. + Тиміш Хмельницький.

22 травня 1652 р. – укр. війська атакували польський табір поляки збудували занадто великий табір й не могли його захистити.

23 травня – польське військо втратило М.Калиновського.

Наслідок: Брацлавщина звільнена від поляків, відновлюється дія Зборівського договору (3 воєводства).

Жванецька облога

З лютого 1653 р. – польські війська здійснюють спустошливі рейди по укр. території.

Осінь 1653 р. – 40 тис. поляків + польський король.

Отаборився під містечком Жванець

Укр. війська взяли табір в облогу (голод, епідемії)

5 грудня 1653 р. – хан з поляками уклали угоду про припинення бойових дій і дозвіл брати

ясир з Західної України.

Облога програна козаками.

Результат:

- станом на 1653 р. національно-визвольна війна тривала вже 6-й рік Україна виснажена, занепало с/г мобілізація лише 30 – 40 тис. козаків;

- Молдова, Валахія, Польща та Трансильванія створили антиукраїнський союз;

- Хан постійно зраджує.

Виникла необхідність пошуку нового союзника.

Туреччина Московія

Українсько – Московський договір (1654 р.)

- Туреччина – неможливість, оскільки ненадійність турецьких підлеглих (татар) + релігійні розбіжності (мусульмани/християни).

+ Москва Б. Хмельницький неодноразово звертався до Московського царя з метою спільних дій проти Польщі.

Московський цар наказав зосередити війська на кордоні з Україною, але зайняв вичікувальну позицію.

1653 р. – Б.Хмельницький пригрозив Москві, що візьме протекторат Туреччини.

1 жовтня 1653 р. – Московський Земський Собор прийняв рішення розпочати війну проти Польщі.

8 січня 1654 р. – Переяславська рада

Міський майдан Переяслава московське посольство на чолі з В.Бутурліним / 200 козацької старшини + Б.Хмельницький.

Присяга в Успенському Соборі

Українці присягали примусово (лише 284 особи).

Росіяни взагалі відмовилися присягати.

Письмового договору укладено не було, лише усні домовленості.

14 березня 1654 р. – Березневі статті

Україна – посольство до Москви (П. Тетеря, Самійло Богданович – Зарудний).

Група документів від кожного стану:

- духовенство;

- козаки; 23 статті

- міщани.

Москва затвердила лише 17

Умови:

- Гетьмана й старшину обирають на козацькій раді, але затверджує рос. цар;

- чисельність козацького війська – 60 тис.;

- податки збирають самі українці;

- зберігалося право міст на самоврядування;

- проблеми з духовенством (не дійшли згоди внаслідок прагнення Московського патріархату контролювати українську церкву).

Україна та Московія з’єднуються в конфедерацію.

IV-й етап бойових дій

Літо 1654 р. – 60 тис. моск. Військо + 20 тис. укр. військо на чолі з Іваном Золотаренком.

Вибили литовців з Білорусії та захопили частину Литви.

1) Осінь 1654 р. – 30 тис. поляків вдерлися на Брацлавщину й грабували її та Поділля до весни 1655 р.

2) Зима 1654 р. – польське військо + 30 тис. татар взяли в облогу Умань

Місто врятував І. Богун та 12 тисячне моск. Військо яке підійшло згодом.

3) Січень 1655 р. – Охматівська битва («Дрижпольська» - із-за сильних морозів)

Польсько-татарське військо оточило укр./моск. військо поляки змушені були знати облогу (закінчилися припаси).

4) Весна 1655 р. – військо Хмельницького рушило на Галичину

Мета: звільнити Західну Україну.

5) Серпень 1655р. – зупинилися під Кам’янець – Подільським взяли його в облогу, згодом місто капітулювало.

9 липня 1655 р. – вступ Швеції у війну проти Польщі

6) 19 вересня 1655 р. – укр. армія розбила польське військо під Городком (25 км від Львова).

В той же день взяли в облогу Львів.

Переговори.

Викуп.

7) 12 листопада 1655 р. – битва біля містечка Озерна (укр. проти татар)

Угода про невтручання татар у війну.

Результат: майже всі етнічні українські землі звільнили від поляків.

24 жовтня 1656 р. – Віленське перемир’я

Польща пообіцяла Олексію Михайловичу (моск. цар) польську корону після смерті Яна Казиміра.

Припинення війни між Польщею та Московією, спільні воєнні дії проти Швеції.

Б. Хмельницький оцінив перемир’я як зраду.

Вирішив шукати нових союзників.

8 жовтня 1656 р. – угода з Трансильванією

Військовий союзник проти Польщі.

Юрій Дердь Рокоці (князь).

Червень 1657 р. – угода зі Швецією

Дуже тривалі попередні переговори, оскільки Швеція претендувала на частину України.

Результат: створення антипольської коаліції:

- Україна;

- Трансильванія;

- Швеція.

V- й етап бойових дій

Грудень 1656 р. – Трансильванія напала на Польщу.

Допомагали козаки на чолі з Антоном Ждановичем.

Завоювали: Перемишль, Варшава, Краків, Люблін і Брест.

Польща провела переговори з Данією та Кримським Ханством.

Результат:

- Данія напала на Швецію;

- Татари – на Трансильванію;

- Антипольський союз розпався;

- Антон Жданович повертається на Україну.

Війна завершилась поразкою.

27 липня 1657 р. – помер Б.Хмельницький (нервовий зрив, серцевий напад)

Похований в Чигирині.

Богдан Хмельницький:

1) Видатний політик – створив Гетьманщину;

2) Видатний полководець – стратегія, створив 100 тисячне військо;

3) Дипломат – якісна зовнішня політика, створення антипольської коаліції, відносини з

татарами та Московією.

Хід боїв

Національно-визвольна війна (1648 – 1657)

5-6 травня 1648 р. 16 травня 1648 р. 11- 13 вересня 1648 р.

Жовті Води Горіхова Діброва (Корсунь) Пилявці

жовтень 1648 р. листопад 1648 р. 23 грудня 1648 р.

Облога Львова Облога Замостя вступ до Києва

Хід боїв ІІ-V етапів

21 липня 1649 р. 5-6 серпня 1649 р. 8 серпня 1649 р.

ІІ етап

Лоєв Збараж/Зборів Зборівський мир

Лютий 1651 р. 18-30 червня 1651 р. 24-25 липня 1651 р. 18 вересня 1651 р.

ІІІ етап

Красне, Вінниця Берестейська битва Київ Білоцерківський договір

22-23 травня 1652 р. осінь - 5 грудня 1653 р. 8 січня 1654 р. 14 березня 1654 р.

ІІІ етап

Бій під Батогом Жванецька облога Переяславська Березневі

Рада статті

Літо 1654 р. грудень 1654 р. січень 1654 р. березень 1655 р.

ІV етап

Завоювання Умань Охматівська вступ укр. військ

Білорусі битва в Галичину

Серпень 1655 р. 19 вересня 1655 р. 12 листопада 1655 р.

Кам’янець- Битва під Городком біля містечка

Подільський (Львів) Озерна

24 жовтня 1656 р. грудень 1656 р. липень 1657 р.

ІІ етап

Віленське перемир’я Початок дій коаліції Остаточна поразка

«РУЇНА»

Гетьманування Івана Виговського (1657 – 1659 рр.)

Столиця – Чигирин.

Ситуація після смерті Б.Хмельницького:

· розпад антипольської коаліції;

· об’єднання Польщі з Кримським Ханством з метою нової війни;

· наступ Московії на укр. державність (серпень 1657 р. – вимоги обмеження укр. прав (рос. посол Чигирин)).

5 – 11 квітня 1657 р. – встановлення монархічної форми правління (старшинська Рада – передача влади у спадок).

23 – 26 серпня 1657 р. – обрання гетьманом І.Виговського (старшинська рада до повноліття Юрія) в Чигирині.

І.Виговський – з роду укр. православної шляхти, Києво-Могилянська академія. Був генеральним військовим писарем, очолював Генеральну військову канцелярію.

Зовнішня політика:

- досягнення повної незалежності України;

- зміцнення міжнародного авторитету (посли з Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Трансільванії, Молдови, Валахії);

- збереження союзницьких відносин з Московською державою;

- мирний договір з Швецією;

- відновлення відносин з Кримським Ханством;

- досягнення угоди про перемир’я з Річчю Посполитою.

Внутрішня політика:

- підтримував інтереси старшинської верхівки та покозаченої шляхти;

- прагнув створити олігархічну республіку;

- загострення відносин з незаможним селянством;

- збирався відновити кріпацтво;

- загострення відносин з Запорізькою Січчю.

Квітень 1658 р. – повстання Мартина Пушкаря (полтав. Полковник) та Якова Барабаша (отаман запорожців) за підтримки Москви.

Розбили під Полтавою загони І.Богуна, заволоділи територією Полтави та Лубен.

31 травня 1658 р. – Виговський за допомогою татар розбив повстанців, загинуло 50 тис. українців.

Татари отримали право брати ясир з Лубен.

Гадяцький договір – 6 вересня 1658 р.

- Україна, Польща й Литва утворювали федерацію 3-х самостійних держав;

- спільний лише король;

- Україна буде називатися Велике князівство Руське;

- власна судова й фінансова система;

- укр. військо – 30 тис. козаків + 10 тис. найманців;

- церковну унію скасовували;

- створення 2-х університетів, гімназій, шкіл та друкарень;

- свобода слова й друку.

Супер! Якби Польща збиралася його дотримуватися!

Загострення відносин з Москвою (цар Олексій закликає українців не коритися гетьману).

Березень 1659 р. – 100 тис. рос. війська (головнокомандувач О.Трубецькой) перейшли кордон України.

20 квітня 1659 р. – Конотопська битва

60 тис. козаків Г.Гуляницький

2 місяці тривала облога

28 червня 1659 р. – с. Соснівка (під Конотопом) вирішальна битва, рос. програли.

Вересень 1659 р. – козацька рада (під Германівкою – Київщина)

Козаки відмовилися визнати Гадяцький договір і висловили недовіру Виговському, після чого він зрікається посади.

Гетьманом обрано Ю.Хмельницького.

Причини падіння влади Виговського:

- втрата хана як союзника (напад Сірка на Крим);

- недовіра до Польщі (повернення кріпацтва та релігійних утисків);

- підтримка лише вищих суспільних станів.

1664 р. – Виговський розстріляний П. Тетерею (звинувачений у зраді Польщі).

Порушення територіальної цілісності Гетьманщини

28 вересня 1659 р. – Чорна Рада (Германівка)

Обрання Юрія Хмельницького

Риси характеру: якісна, але домашня освіта, знав 5 мов, але дуже слабкий та нерішучий.

Зовнішня політика: терези

Польща Москва

17 жовтня 1659 р. – Переяславський договір

Москва нав’язала силою війська

Умови:

- московські військові залоги в усіх укр. містах;

- Україна не має права вест зовнішню політику;

- Київський митрополит корився московському;

- Гетьмана та козацьку старшину призначає московський цар.

Україна – частина Московської імперії.

Вересень – жовтень 1660 р. – похід на Західну Україну

Мета: приєднати Зах. Укр. до Московії.

Хід подій: війська йшли 2-ма групами

Рос. військаУкр. війська

Шереметьєв Ю.Хмельницький

Чуднів ^{20 км} Слободищи

Поляки роз’єднали 2 табори й спочатку розбили українців, а потім росіян.

Результат:7 жовтня 1660 р. – Слободищенська угода

- повернення польській шляхті всіх маєтностей на Україні;

- Україна не має права зовнішньополітичної діяльності;

- Укр. держава стає автономною частиною Речі Посполитої.

Реакція лівобережного населення: заборона Ю.Хмельницького перепливати Дніпро.

Присяга на вірність Якиму Сомку

Брат дружини Богдана, Ганни Сомко

1) Яким Сомко: (1660 - 1663)

- наказний гетьман, оскільки не затверджений на Загальній Козацькій Раді;

- проводив якісну внутрішню політику (зменшив податки, відремонтував дороги);

- призначає раду за присутності московських представників.

17 – 18 червня 1663 р. – в Ніжині

Василь Золотаренко Яким Сомко Іван Брюховецький

обраний внаслідок якісної

передвиборчої підготовки

2) Іван Брюховецький (1663 – 1668)

- пообіцяв Моск. царю виконувати всі його вимоги;

- козакам підтримку козацьких низів, наділення їх землею;

- міщанам – розширення самоврядування

перемагає на Ніжинській Раді

Політика:

- поділив козаків на невеликі загони й розташував по всьому Лівобережжю;

- збирає податок з міщан на власну користь;

- обмежив міське самоврядування;

- завоював декілька Правобережних міст;

- 1665 р. – подорож до Москви

Договір

- збирання податків – Москва;

- московські залоги – в усіх укр. містах;

- вибори – лише з дозволу царя;

- Україна не мала права зовнішньої політики.

Отримав: боярство, маєток під Москвою та дочку князя Долгорукого в дружину.

Правобережна Україна

1) Ю.Хмельницький: (1660 - 1662)

- з жовтня 1660 р. – гетьман лише Правобережжя;

- червень 1661 р. – похід на Лівобережжя програв;

- серпень 1662 р. – ІІ-й похід на Лівобережжя програв;

- листопад 1662 р. – складає повноваження стає ченцем Корсунського монастиря (Гедеон).

2) Павло Тетеря: (1663 – 1665)

- в січні 1663 р. на Козацькій Раді призначений гетьманом;

- в минулому співавтор Березневих статей та Гадяцького договору; Слободищенської угоди.

Політика: осінь 1663 р. – похід на Лівобережжя.

22 тис. поляків на Північ

15 тис. українців на Південь

Походили по території України, уникаючи військових сутичок.

Зустрілися під час облоги Глухова

Лютий 1664 р. – повернулися назад нічого не завоювавши (звалили все на Богуна,

якого стратили)

на Правобережжі почалося антигетьманське повстання (проти Тетері)

липень 1665 р. – Тетеря зрікається булави й втікає до Польщі

посварився з польським королем Михайлом Вишневецьким хотів натравити Туреччину на Польщу отруєний в Молдавії польськими агентами.

3) Петро Дорошенко (1666 - 1676) – «Сонце Руїни» або «Остання спроба змінити долю»

- офіційно затверджений на посаді з січня 1666 р.;

- 70% населення винищено.

Реформи:

- 20 тис. сердюків (власне військо);

- карбує монету;

- заселяє окраїни Правобережжя селянами з Лівобережжя;

- укладає союз з Кримським ханом;

- виганяє 6 тис. поляків з Правобережжя;

- січень 1668 р. – приймає рішення об’єднати Гетьманщину під протекторатом Туреччини.

те ж саме рішення приймає й козацька рада на Правобережжі

- травень 1668 р. – Дорошенко йде в похід на Лівобережжя, щоб об’єднатися з військами Брюховецького (підняв антимосковське повстання) та Івана Сірка (вигнав москв. З Слобожанщини);

- червень 1668 р. – Лівобережні козаки під Опішнею розтерзали Брюховецького й об’єдналися під Полтавою з Дорошенком.

Червень – жовтень 1668 р. – тимчасове припинення Руїни

- жовтень 1668 р. – на Правобережжя напали поляки, Дорошенко забирає війська й повертається назад залишивши наказним гетьманом Лівобережжя Дем’яна Многогрішного;

- на Правобережжі крім Дорошенка запорожці підтримують Петра Суховія, а Польща – Михайла Ханенка, якого з жовтня 1671 р. затверджують гетьманом Правобережжя.

«Трикутник смерті»

Петро Дорошенко Михайло Ханенко Петро Суховій

укр. пол. Запорожці

- 1668 – 1672 рр. – бойові дії між військами «трикутника»

- березень 1669 р. – козацька рада у Корсуні

рішення: прийняти протекторат Туреччини

низи проти;

- травень 1672 р. – прихід 100 тис. тур. Війська (Мухамед IV) на Україну

- серпень – вересень 1672 рр. – розбили поляків під Кам’янець-Подільським та Львовом;

- 18 жовтня 1672 р. – Бучачський мир:

Сторони: Польща Туреччина

Умови: поділ Правобережжя на 2 частини

Галичина, Волинь Польщі

Брацлавщина, Поділля Туреччині

Осінь 1673 р. – війська Самойловича та Рамодановського (моск.) прийшли на Правобережжя.

Березень 1674 р. – війська Самойловича заволоділи основними містами Правобережжя й оголосили про об’єднання України.

Наслідок:турецька агресія: винищення населення, грабунки, релігійні утиски (мусульманські мечеті)

Дорошенко приймає рішення скласти повноваження

Жовтень 1675 р. – в Чигирині присяга Дорошенка на вірність цареві в присутності Сірка

Вересень 1676 р. – остаточна передача клейнод Самойловичу.

Помер Дорошенко в 1698 р. в с. Ярополче під Москвою.

Лівобережна Україна

1) Дем’ян Многогрішний: (1668 – 1672) за походженням селянин з Чернігівщини, призначений Дорошенком як тимчасовий правитель в 1668 р.

Політика:

- Залишений Дорошенком без власного війська, тому змушений іти на компроміс з Московією, яка зразу ж наступає на Лівобережжя.

- 9 березня 1669 р. – Глухівські статті (27 пунктів):

· московські залоги лише в 5-ти містах й не мають права втручатися в управління;

· козацький реєстр – 30 тис.;

· податки збирає лише Україна;

· заборонялися зовн. політ. відносини та перехід селян до стану козаків.

- Послаблення ролі козацької старшини шляхом поступового їх усунення від управління державою.

- Замінив усіх полковників на довірених людей, а на чолі уряду поставив свого брата Василя.

- Березень 1672 р. – коз. старшина звинуватили Многогрішного в зраду цареві.

- Спочатку присудили страту, а потім (разом з родичами) заслали до Сибіру.

2) Іван Самойлович (1672 – 1687): походить з родини священика.

Політика: червень 1672 р. – Конотопські статті:

- на основі Глухівських + 10 пунктів

все те ж саме + гетьман не мав права без згоди Москви карати козацьку старшину та позбавляти їх посад.

- прагнув створити аристократичну державу.

Обмеження прав козацьких низів (збирав лише старшинську раду)

Створив бунчукове товариство (освіта для синів козацької старшини)

Обмежив дрібне землеволодіння

Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади.

Зовнішня політика:

- орієнтувався лише на Москву;

- завоював правобережжя.

! фінансував відродження культури та архітектури (фундатор більше 15 церков та

монастирів.

Правобережна Україна після зречення П.Дорошенка

Лютий 1677 р. – Ю.Хмельницького звільняють зі Стамбульської в’язниці та проголошують гетьманом Правобережної України.

турки

Титул: «Князь Сарматії та України, володар Війська Запорізького».

Березень 1677 р. – І-й Чигиринський похід

з Немирова 60 – 90 тис. турок на чолі з Ю.Хмельницьким

Мета: завоювати Чигирин

взяли місто в облогу, але підійшли війська Самойловича й Рамодановського й відігнали турків.

Липень 1678 р. – ІІ-й Чигиринський похід

200 тис. турецько-татарська армія під керівництвом Кара Мустафи

взяли в облогу місто

підійшли загони Самойловича й Рамодановського

зрозуміли, що турків більше й дали наказ підірвати Чигирин, коли в нього потраплять турки.

місто перетворилося на попелище.

Результат: Ю.Хмельницький контролює лише Поділля. Страчений в Кам’янці турками в 1685 р.

«Великий згін» - 1678 – 1679 рр. – Іван Самойлович примусово переганяє все населення з Правобережжя на Лівобережжя(щоб не допомагали Ю.Хмельницькому й туркам)

Результат: 90% населення Правобережжя винищено, землі перетворилися на пуску, яка в 1681 р. буде передана Московією у володіння Туреччини (Бахчисарайський мир).

А з 1686 р. – у володіння Польщі («вічний мир»)

Лівобережна Україна в 1687 р.

Після вступу Московії до «Священної Ліги» вона зобов’язувалася вести бойові дії проти Туреччини та її союзників

+

Власне прагнення отримати вихід до Чорного моря шляхом ліквідації Кримського Ханства

Травень 1687 р. – І-й Кримський похід

100 тис. моск. військо на чолі з В.Голіциним (фаворит Софії)

50 тис. укр. військо – І.Самойлович

Навіть не спромоглися дійти до Криму, бо татари підпалили степ.

Результат: в провалі походу звинуватили Самойловича й відправили його до Сибіру (липень 1687 р. Загальна Козацька Рада на р. Коломак)

Замість Самойловича гетьманом Лівобережжя було призначено І. Мазепу.

Зовнішньополітична діяльність періоду «Руїни»

1) Андрусівський договір – 30 січня 1667 р.

Сторони: Московія + Польща

Умови: - воєнні дії між країнами припиняються на 13,5 років;

- Україна ділиться між ними по р. Дніпро;

- Запорізька Січ – спільна;

- Київ – 2 роки Московії / 2 р. – Польщі.

2) Бучачський договір – 18 жовтня 1672 р.

Сторони: Польща + Туреччина

Умови: Правобережжя ділиться на 2 частини

Північ Південь

Польщі Туреччині

3) Бахчисарайський договір – 13 січня 1681 р.

Сторони: Туреччина + Московія

Умови: - Україна ділилася між цими державами по р. Дніпро;

- територія між Бугом і Дністром протягом 20 р. повинна бути незаселена.

4) «Вічний мир» - 6 травня 1686 р.

Сторони: Польща та Московія

Умови: - Україна ділилася між країнами по р. Дніпро;

- Київ та Січ належить Московії;

- Київщина – нейтральна незаселена зона;

- Поділля до 1699 р. належало Туреччині.

Дипломатична діяльність доби «Руїни»

І.Виговський – «Гадяцький договір» 6 вересня 1658 р.

Ю.Хмельницький – «Переяславський договір» 17 жовтня 1659 р.

«Слободищенський договір» 7 жовтня 1660 р.

І.Брюховецький – «Московські статті» червень 1665 р.

Д.Многогрішний – «Глухівські статті» 9 березня 1669 р.

І.Самойлович – «Конотопські статті» червень 1672 р.

І.Мазепа – «Коломацькі статті» 25 липня 1687 р.

Запорізька Січ у ІІ-й пол. XVII ст.

1638 - 1652 рр. – Запорізька Січ знаходилася на Микитиному Розі.

Переселена на р. Чортомлик (1652 – 1709)

Мета: прагнула повернути собі провідну роль в житті України під час Руїни.

Шляхи реалізації: послаблення ролі гетьмана шляхом заколотів (Яків Барабаш проти

Виговського)

заміна сильного лідера на більш слабкого (Я.Сомка на І.Брюховецького)

висунення власних кандидатур (П.Суховій замість Дорошенка)

Іван Сірко

- кошовий отаман;

- мало відомостей про життя;

- приймав участь в національно-визвольній війні;

- 15 разів обраний кошовим отаманом;

- провів 60 битв проти татар і турків, жодної не програв;

- листувався з усією Західною Європою;

- автор славнозвісного листа турецькому султану Мухамеду IV;

- на прохання польського короля Яна Собезького звільнений з Сибірського заслання;

- помер у 1680 р. (козаки відрубали його праву руку й ще 7 років носили її з собою в походи).

Політика московського уряду щодо Січі:

Московія підпорядкувати Січ, використати її військові та економічні можливості.

1663 р. – розміщення на Чортомлинській Січі моск. залоги:

· повинна була воювати разом з козаками проти турок та татар;

· збирати інформацію про події на Зовнішній арені (татари, турки, Європа);

· стежити за Січчю.

1667 р. – за умовами Андрусівського договору моск. залогу з Січі було виведено.

Економічне життя Запорізької Січі

Основа економічного життя Січі зимівник

Хліборобство не розвивалося постійні набіги татар.

Скотарство панівна галузь, особливо конярство.

Промисли: рибальство, мисливство, бджільництво;

Ремесла: ковальство, зброярство, кораблебудування виробництво пороху, ядра для гармат.

Торгівля: купували – хліб, зброю, боєприпаси, сукно, папір

продавали – мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу, коней.

Основні торгові партнери: Московія

Лівобережна Україна

Постійні торгові відносини: Польща

Крим

Туреччина

Січ на перехресті торгових шляхів мито з іноземних купців.

Руїна (1657 – 1687 рр.)

Липень – серпень 1657 р. – Ю.Хмельницький(I)

Серпень 1657 – 28 вересня 1659 рр. – І.Виговський

Вересень 1659 – 7 жовтня 1660 р. – Ю.Хмельницький(II)

Слободищенська угода

ПравобережжяЛівобережжя

Польща Москва

Ю.Хмельницький Яким Сомко

(жовт. 1660 – лист. 1662) (1660 – 1663 рр.)

Павло Тетеря І.Брюховецький

(1663 – 1665 рр.) (1663 – 1668 рр.)

червень-жовтень

П.Дорошенко ₁₆₆₈ П.Дорошенко

(1666 – 1676 рр.) Д.Многогрішний

(1668 – 1672 рр.)

І.Самойлович І.Самойлович

^1676-1677 (1672 – 1687 рр.)

Ю.Хмельницький (III)

(1677-1685)

Руїна (1657 – 1687 рр.)

Квітень Серпень квітень – травень(31) 6 вересня березень

1657 р. 1657 р. 1658 р. 1658р. 1659 р.

Спадкова призначення повстання Гадяцький початок наступу

монархія І.Виговського М.Пушкара договір рос. військ

Я.Барабаша

квітень 1659 р. 28 червня 1659 р. 28 вересня 1659 р. 17 жовтня 1659 р.

Облога Конотопа Конотопська Козацька Рада Переяславський

битва (с. Соснівка) Германівка договір

60 тис / 100 тис (рос.) (Київщина)

вересень 7 жовтня 1660 р. осінь літо 1662 р. січень 1663 р.

1660 р. 1661 р.

Похід на Слободищенська І-й похід на ІІ-й похід Павло Тетеря

Правобережжя угода Лівобережжя на Лівобережжя (козацька рада)

Осінь Лютий Липень Осінь Січень

1663 р. 1664 р. 1665 р. 1665р. 1666 р.

Похід на закінчення зречення П.Дорошенко затверджений на Лівобережжя походу Тетері. Козацькій Раді

(80 тис.). Чигирин.

30 січня 1667 р. січень 1668 р. березень 1669 р. жовтня 1671 р. травень 1672 р.

Андрусівський Старшинська Рада остаточно М.Ханенко прихід турецьких договір (13,5 р.) (протекторат Туреччини) (польський гетьман) військ

Лівобережжя

Листопад Квітень 17-18 червня. Червень 1665 р.

1660 р. 1662 р. 1663 р.

Яким Сомко Старшинська Рада Ніжин. Московські статті В.Золотаренко Чорна Рада

І.Брюховецький Яким Сомко

Березень червень жовтень 9 березня березень

1668 р. 1668 р.. 1668 р. 1669 р. 1672 р.

Антимосковське вбивство. Дем’ян Глухівські арешт братів

повстання Брюховецького. Многогрішний статті (Василь, Дем’ян)

(Опішня). (27 пунктів)

. 16-17 червня 1672 1687 р.

. І.Самойлович І.Мазепа

«ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ Й ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ТА СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ В ІІ-Й ПОЛ. XVII ст.»

Заснування слобідських міст:

Слобожанщина: до ХІІІ ст.. входила до складу Чернігово-Сіверського князівства, була густозаселеною напади ординців «пустка»

Кордон між Московією та татарами

30-ті рр. XVII ст. почалися масові переселення після поразки козацько-селянських повстань

І-е поселення заснував Остряниця

Московія зацікавлена в переселенцях

Заохочувала переселення безкоштовна прикордонна варта

Середина XVII ст. масові переселення неможливість вести господарство внаслідок боїв Нац.-визв. війна

1652 р. – місто Острогозьк полковник Іван Дзиковський

1654 р. – місто Харків

1655 р. – місто Суми полковник Герасим Кондратьєв

Згодом: Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм, Суджа, Миропілля, Краснопілля, Білопілля.

Слобода – поселення звільнене від податків.

Займщина – право привласнювати собі землі, лісу, сіножаті, скільки міг обробити ця земля не обкладається податками.

Замість сплати податків українці зобов’язувалися нести військову службу.

· Існувало право на козацьке самоврядування керували собою самі, але складали царю присягу;

· Права укр. поселенців закріплювалися царськими жалувальними грамотами

Територія Слобідської України: сучасні

- Харківська обл.;

- Сумська;

- північ Донецької та Луганської;

- частини Воронезької, Курської та Білгородської обл.

Адміністративно-територіальний устрій

Кін. XVII ст. на Лівобережжі 10 полків.

Слобожанщина: 5 полків діл. на сотні

Острогозький

Харківський

Сумський

Охтирський

Ізюмський

Полк одночасно адмін..-терит. + військова одиниця. Керує полковник з полковою старшиною.

Посада виборна, але часто передавалася у спадок

Влада на Лівобережжі та Слобожанщині

Замість Генеральної військової:

1) Старшинська Рада

- гетьман

- генеральна старшина: ● обозний

(9 осіб) ● писар

· 2 судді

· підскарбій

· 2 осавули

· 10 полковників

· бунчужний

Обов’язки:

- встановлювали розміри податків;

- оренду;

- рішення з питань оборони.

2) Генеральна військова канцелярія діловодство

виникло за Б. Хмельницького

очолював: писар (генер.)

керував: гетьман

Обов’язки:

- зберігати та збирати військову, політичну й міжнародну інформацію;

- відправляла посольства й гінців;

- писалися універсали, листи.

3) Гетьман:

- найвища посадова особа в Гетьманщині;

- з ІІ-ї пол. XVII ст. обирається Старшинською Радою остаточно затверджується царем;

- його повноваження визначалися спеціальними статтями укладалися між гетьманом і царем.

· У Слобожанщині посади гетьмана не існувало, не було генеральної старшини;

· Слобідські полковники підпорядковувалися Бєлгородському воєводі;

· Кожен полк одержував царську жалу вальну грамоту визначалися його права;

· Полковників нагороджував Бєлгородський воєвода.

Соціальні стани:

1) Козаки:

- збільшилася чисельність;

- привілейований стан записувались поіменно в урядових реєстрах, підлягали тільки владі гетьмана та старшини

Обов’язок військова служба

· На Слобожанщині козаки – землевласники.

2) Городові козаки – найчисельніша група, мешкали в містах.

3) Низові козаки – жили на Запоріжжі.

4) Козацька старшина – найзаможніші.

5) Українська шляхта – землевласники.

6) Селяни:

- найчисельніша верства суспільства;

- після Нац.-визв. війни стали вільними;

- мали право змінювати місце проживання;

- вступати до коз. стану за наявності коштів військ. служба за власний кошт.

· Селяни Слобожанщини платили податок до царської скарбниці.

7) Міщани:

- жили за царськими грамотами та нормами магдебурзького права;

- 60-80-ті рр.. – покозачилися;

- натомість до міщан записувалися деякі селяни;

- мали право вільно володіти землями.

8) Духовенство:

- привілейований стан;

- ідеологічна опора незалежної гетьманщини гетьмани щедро фінансували;

- Москва прагнула підпорядкувати собі Київську митрополію.

Підпорядкування Укр. православної церкви Моск. патріархату

1675 р. – помер митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський

Через втручання Москви зволікали з виборами.

Москва хотіла вивести Київську митрополію з підпорядкування константинопольського патріарха щоб встановити зверхність московського

шукали претендента вигідного Москві

1684 р. – призначили Гедеона Четвертинського.

1685 р. – висвячений в Москві укр. митрополитом.

Травень 1686 р. – константинопольський патріарх під тиском тур. Уряду погодився на відокремлення Укр. православної церкви.

Київську митрополію було підпорядковано Москві.

Земельні відносини на Лівобережжі та Слобожанщині

Козаки отримували право користуватися землею тільки після вступу до війська.

За землю повинні були відбувати за власний кошт військову повинність.

Старшинське землеволодіння

ПриватнеРангове

спадкове тимчасове

Слобожанщина:

- багато незаселених земель;

- займщина;

- ділянки незайманої землі належали полковнику;

міг роздавати її селянам, але за це селяни повинні нести військову службу

селяни брали цю землю неохоче.

Розвиток господарства

С/г: - хліборобство - найбільше

- городина та технічні культури (коноплі);

- у великих маєтках використовувалася наймана праця;

- тваринництво.

Ремесла: кравецтво, шевство, ткацтво, сукнарство, ковальство, зброярство, ювелірна справа, бондарство, гончарство.

- принцип цехів;

- використовувалась наймана праця.

Промисли: бджільництво, винокуріння, млинарство, дігтярство, селітроваріння.

Торгівля:

· центрами були міста;

· між Лівобережжям/Слобожанщиною/Запоріжжям

по річках Дніпро, Дністер

· міжнародна торгівля:обмежувався вивіз коштовностей, коней, селітри;

· заборонялося продавати хліб до Польщі;

· активна торгівля – Крим, Білорусь, Молдавія, Туреччина, Московія;

· послабилася торгівля з Зах. Європою із-за Нац.-визв. війни.

Вивозили: продукцію с/г та промислів.

Завозили: сукно, оксамит, шовк, фарфор, прикраси, косметику, зброю, медикаменти.

З Криму та Туреччини – папір, каву, вина, прянощі, волоські горіхи.

«УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В КІНЦІ XVII – І-й пол. XVIII ст.»

1) Гетьманування І.Мазепи

Біографія: народився в с. Мазепинцях біля Білої Церкви. Справжнє прізвище – Калединський.

Освіта: Києво-Могилянка + Варшава

знав 10 мов

Спочатку виконував дипломатичні доручення Яна Казиміра, а згодом працює на Дорошенка.

1674 р. – І.Мазепа віз листа у Крим, його спіймав І.Сірко й віддав Самойловичу.

З 1674 – 1682 р. Мазепа з звичайного козака став у Самойловича осавулом (замісником).

Вів листування Самойловича з Москвою, був наставником Петра І.

1687 р. – призначений Софією (моск. цар.) гетьманом України.

«Вітчим України» «Душа в Москві, а тіло в Україні» оцінка населення

Політика:25 липня 1687 р. – Коломацькі статті:

- складені на основі Глухівських (Д.Многогрішного);

- гетьман не має права позбавляти старшину посад; вести зовнішню політику;

- столиця – м. Батурин;

- гетьман повинен змінити назву Гетьманщини на Малоросію.

Зовнішня політика:

- підтримував лише союз з Москвою на засадах березневих статей;

- прагнув повернути собі Правобережжя;

- хотів завоювати у татар Південь України;

- був категорично проти союзу з Польщею, Кримом та Туреччиною.

Березень 1689 р. – ІІ-й Кримський похід

112 тис. рос. військ (О.Голіцин)

40 тис. укр. військ (Мазепа)

Дійшли до м. Перекоп, добу постояли під стінами й пішли назад.

Причини поразки: слабке матеріальне забезпечення (нестача припасів).

Внутрішня політика:

Мета: - об’єднати всі етнічні укр. землі;

-створити державу західно-європейського зразка;

-створення держави як олігархічної республіки.

Шляхи реалізації:

- створення власної національної еліти (відродив «бунчукових товаришів», створив «значкових» та «значних військових товаришів»);

- заохочував навчання молоді в Києво-Могилянській академії та за кордоном;

- ввів 2-денну панщину;

- скасував орендну систему землі;

- забирав маєтки у феодалів за знущання з селян.

· Культурно-освітня політика:

- виділяв величезні кошти (як державні так і свої власні) на розвиток освіти й культури;

- капіталовкладення в архітектуру (Київ, Чернігів, Переяслав, Глухів, Батурин);

- виділяв кошти на будівництво 10 нових храмів та ремонту 20;

- новий архітектурний стиль «мазепинське бароко» - поєднання національного орнаменту з європейським класицизмом;

- 1701 р. – поновив Києво-Могилянці статус академії;

- будує їй новий корпус та бібліотеку;

- виділяє стипендії кращим студентам;

академія називається «Могилянсько-Мазепинською»

- відкриває Чернігівський колегіум.

Мета! Створити націю яка усвідомлює себе українцями та здатна собою керувати

2) Відродження козацького устрою на Правобережжі

Кін. XVII ст. – 90% населення Правобережжя винищено.

1685 р. – «Закон про створення козацького полкового устрою на Правобережжі»

Ян Собеський (пол. король) дозволив козакам заселяти вільні землі

Виникло 4 полки: Богуславський

Корсунський

Брацлавський

Фастівський (С.Палій)

1699 р. – Польща уклала мир з Туреччиною

полки не потрібні, тому оголошується їхній розпуск та повернення селян на

Лівобережжя.

1702 р. – початок повстання: Семен Палій (справжнє прізвище Гурко) завойовує Київщину й Поділля й утворює державу Паліївщина.

15 тис. польське військо розбите загонами Палія Польща не могла виділити більше військо, бо воювала зі Швецією, тому звернулася до Московії по допомогу.

Весна 1704 р. – військо І.Мазепи переправилось через Дніпро й придушило повстання.

Палія заслали до Сибіру.

Мазепа не віддав Польщі Правобережжя, а залишив там свої війська.

3) Україна в Північній війні

1700 – 1721 рр. – Північна війна (між Швецією та Росією за вихід до Балтійського моря)

Мазепа, вважаючи Петра І своїм другом, сподівався, що Україна в цій війні використана не буде.

Натомість:

- козаків примушували безкоштовно воювати в моск. війську;

- козаків використовували для створення захисних споруд, риття каналів, будівництва доріг;

- з України збирали припаси на потреби війни.

Скарги та нарікання на Москву як низів, так і козацької старшини.

Мазепа вирішує зв’язки зМосковією.

1705 р. – Мазепа починає листуватися з польським королем Станіславом Лещинським, щоб вийти на Швецію.

1706 р. – Мазепа починає переговори з Карлом ХІІ (шведський король).

1708 р. – Карл ХІІ почав похід на Московію.

Спочатку планував через Литву й Білорусь.

Програв і вирішив йти через Україну.

24 жовтня 1708 р. – зустріч Карла ХІІ з Мазепою.

29 жовтня 1708 р. – укладання договору:

- Україна повинна бути незалежною;

- Повертаються всі завойовані Московією землі;

- Швеція не має права претендувати на Україну, але під час війни може зайняти 5 укр. міст.

Реакція Москви:

- розсилання універсалів по Україні (ніби Мазепа хоче віддати Україну Польщі);

- 2 листопада 1708 р. – зруйнування Батурина (зрада Івана Носа);

- 6 листопада 1708 р. – призначення гетьманом Івана Скоропадського (стародубський полковник);

- 12 листопада 1708 р. – оголошення Мазепі анафеми (церковне прокляття).

Термін «мазепинство» - зрада державним інтересам.

На Січі 10 тис. війська на чолі з Костем Гордієнком

Потрібні що Мазепі, що Московії.

26 березня 1709 р. – переходять на бік Мазепи та Шведів.

14 травня 1709 р. – моск. полковник Гнат Галаган руйнує Січ.

Полтавська битва

укр. війська – 3 тис.

козаки – 8 тис. в таборі біля Диканьки (під Полтавою)

шведи – 31 тис.

1 травня 1709 р. – починають штурм Полтави.

Невдалий, тривала облога

27 червня 1709 р. – вирішальний бій з 5 год. ранку до 11 години.

Росіяни – 50 тис. + 102 гармати

Шведи – 31 тис. + 6 гармат

Результат: шведи програли внаслідок не чисельності війська та невикористання українців під час битви.

Залишки укр. + швед. Війська втікають до станції Перевалочна, щоб переправитися у володіння Туреччини, але росіяни зруйнували переправу, тому втекли лише І.Мазепа, Карл ХІІ, Кость Гордієнко та декілька сотень козаків на Очаків на Бендери (серпень)

22 вересня 1709 р.в Варниці (передмістя Бендер помер Мазепа)

Зараз перепохований на території Румунії.

4) Гетьман Пилип Орлик

5 квітня 1710 р. – в Бендерах козацька рада затвердила Орлика гетьманом

Презентує Конституцію

«Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького» (вступ + 16 статей).

Вступ: коротка історія України пояснення причин зради Мазепи.

Зміст:

- Україна повинна бути об’єднана і незалежна;

- Парламентська республіка (вищий орган – Генеральна Рада);

- Права гетьмана обмежуються (він не володіє скарбницею, його посада вибо

Поиск по сайту: