Пит 85 Випробування і сертифікація об'єктів промислової власності

Пит 84

За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за платню (роялті) право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Договір комерційної концесії є одним із новітніх договірних інститутів у цивільному праві України. У світовій практиці відповідний інститут має назву «франчайзинг» (фр. franchissage — пільга, привілей). Суть відносин, що виникають внаслідок договору комерційної концесії полягає в тому, що одна сторона передає іншій стороні за платню на певний строк чи безстроково права на використання торговельної марки, фірмового найменування, ноу-хау тощо, надає їй консультаційну чи технічну допомогу у виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Така схема дає великим компаніям можливість розширювати ринки збуту, а маленьким та середнім — ефективно здійснювати підприємницьку діяльність, використовуючи при цьому засоби індивідуалізації, ноу-хау, репутацію та діловий досвід перших. За розподілом прав і обов'язків у зобов'язанні, що виникає за ним, договір є двостороннім — права і обов'язки мають обидві сторони. За способом укладення договір комерційної концесії є консенсуальним — він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Сторонами у договорі виступають суб'єкти підприємницької діяльності. Договір комерційної концесії є самостійним видом цивільно-правового договору (а не різновидом ліцензійного договору).Предмет договору За юридичною метою договір комерційної концесії спрямований на передання права користування комплексом прав, що належать правовласнику. До комплексу прав належать: право на використання об'єктів права інтелектуальної власності. право на використання комерційного досвіду та ділової репутації. Договір комерційної субконцесії За договором комерційної субконцесії особа, що є користувачем за договором комерційної концесії, надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правовласником комплексом прав або частиною комплексу прав. При цьому, з метою забезпечення інтересів правовласника, укладання договору субконцесії можливе лише за умови, що це прямо передбачено договором концесії.[5]Розмежування у законодавстві України.Незважаючи на певну термінологічну схожість, договір комерційної концесії слід відмежовувати від концесійного договору про розробку корисних копалин, а також концесійних договорів, визначених законами України «Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг».

Пит 85 Випробування і сертифікація об'єктів промислової власності

При організації впровадження нової техніки, в якій використані винаходи,для підготовки виробництва треба провести ряд заходів, спрямованих нарозробку конструкції дослідних і дослідно-промислових зразків,проведення теоретичних і експериментальних досліджень, аналіз попиту нанову техніку (маркетинг), виконання економічних розрахунків на всіх стадіях підготовки виробництва.Порядок розробки і затвердження технічних завдань на нову техніку, випробування дослідних зразків, проведення прийомо-чних випробувань серійної і масової продукції, функції замовників, розробників, виробників і споживачів нової техніки регламентуються відповідними стандартами, технічними умовами і методичними матеріалами. Наприклад, стандарт на проведення випробувань (перевірок) дослідного зразка (дослідної партії) продукції містить: визначення видів випробувань, цілі проведення випробувань і порядок їх проведення. Результати випробування дослідних зразків об'єктів нової техніки можуть надати попередню інформацію про: необхідні майбутні інвестиції в інноваційний проект; норми витрат матеріальних та енергетичних ресурсів для приблизного розрахунку собівартості нового продукту (товаре) або техніко-економічні показники нових технологій. При підготовці патентування такого об'єкта, як речовина, акт про випробування відповідно з вимогами Закону обов'язково додають до заявки на отримання патенту. Проте, якщо об'єктом винаходу є пристій або спосіб, їх випробування теж доцільно провести, щоб підтвердити працездатність цих об'єктів, а також корисність можливого впровадження винаходу в тому чи іншому випадку. Розробки програми випробувань і самі випробування об'єктів промислової власності надзвичайно залежать від конкретної специфіки об'єкта. Проте у будь-якому випадку акт випробування повинен містити такі відомості: дату і місце проведення випробувань; назву організації, де проводилися випробування; характеристику зразка, яка підтверджує наявність ознак зразка, що заявляється; чисельні показники випробування, що підтверджують дані про техніко-економічну чи іншу ефективність (приведену у відповідному розділі опису винаходу), а також вказівки на кількість випробувальних об'єктів. В акті випробування речовини повинна бути підтверджена можливість її' ти підтверджена можливість її' отримання і надані відомості про те, що речовина, що заявляється, має властивості, які забезпечують рішення технічної задачі, сформульованої в описі винаходу. Акт затверджується керівником підприємства (організації), де проводилися випробування, і закріплюється печаткою. У склад комісії може входити винахідник, проте інші члени комісії не повинні залежати від нього услужбовому відношенні. Дані випробувань можуть бути покладені в подальшому в основу інвестиційної програми впровадження винаходу (або бізнес-плану впровадження). Взагалі стандарт випробувань може містити такі етапи: розробка мети і задача експерименту;планування експерименту; розробка методики програми; вибір засобів вимірювань; конструювання приладів, макетів, апаратів, моделей стендів, устаткувань та інших засобів експерименту; обґрунтування способів вимірювань; проведення експерименту в лабораторії, на дослідних ділянках;обробка результатів вимірювань. У системі ринкових відносин велике значення має підвищення техніко-економічного рівня винаходів, а точніше конкурентоспроможність технічного рівня, тому що в сучасних умовах інтеграційних процесів світового ринку мова йде про єдиний світовий конкурентоспроможний рівень конкретних видів техніки. Важливим фактором щодо цього є розвиток системи сертифікації. Сертифікація — це комплекс дій, завдяки яким незалежною стороною перевіряється і посвідчується відповідність продукції вимогам певних нормативно-технічних документів. Наявність на продукцію сертифіката (документа), виданого авторитетним органом, свідчить про великий кредит довіри, полегшує укладання зовнішніх договорів, вихід продукції на світовий ринок. Продукція може мати сертифікаційний знак, що вказує на її відповідність певним стандартам якості. Сертифікаційний знак, виконуючи гарантійну функцію, підтверджує наявність певних якісних характеристик товару. Будь-яке підприємство, якщо його товари відповідають встановленим стандартам, може використовувати сертифікаційний знак. Особи, які застосовують такий знак, об'єднуються за принципом "відкритого підприємства". Надавати дозвіл на використання сертифікаційного знака і здійснювати контроль за дотриманням умов його використання може організація, уповноважена державою, або особа, яка є власником сертифікаційного знака. Сертифікація досить поширена у світовій практиці. Поряд з національними функціонують і міжнародні організації. Наприклад, Міжнародна організація з стандартизації (130), Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК), Європейська економічна комісія (ЄЕК) та інші. Сертифікація припускає: проведення стандартних випробувань і державного нагляду за якістю сертифікованої продукції шляхом періодичних випробувань її зразків; оцінку умов виробництва (атестацію виробництва). Якість нової техніки, придбаної споживачем, оцінюється через якість виготовленої на неї продукції. Таким чином, при оцінці переваг нових машин, обладнання і нових технологій враховується не тільки технічні, але й економічні й економічні характеристики об'єктів промислової власності. комендації "Визначення прибутку від використання об'єктів промислової Власності. Технологічні критерії головним чином забезпечують всебічну економію праці при виготовленні ТС і підготовці її до експлуатації. Виділяють технологічні критерії трудомісткості виготовлення; технологічних можливостей; використання матеріалів; розчленування ТС на елементи. Таким чином, цей критерій подають як питому трудомісткість виготовлення на одиницю отримуваної ефективності. В табл. 15.1 наведено приклади вибору головного показника ефективності для різних ТС.

Пит 87

Поиск по сайту: