|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Технологічна частина
Під час проведення практики проведеної в НДЛ-23 проводились випробування будівельних конструкцій. Натурні випробування дослідних конструкцій служать для перевірки якості проектування. Вони дозволяють встановити ступінь, відповідальності дійсної роботи конструкції розрахунку, з врахуванням особливостей технологій виготовлення. Кількість випробуваних конструкцій залежить від того чи випробування проводять в досліджувальних чи в практичних цілях, а також отриманих результатів. При виготовленні конструкцій передбачають розташуваннянеобхідних пристосувань для закріплення вимірювальних приладів, проводять підбір зразків матеріалів для визначення їх фізико-механічних властивостей. Дотримуються точної відповідності конструкцій проекту контролюють всі технологічні операції. Випробувуання збірних з/б конструкцій проводять на основі ГОСТ 8829-77(3.4). Відібрані зразки маркуються, комплектуються технічною документацією, що характеризує використані матеріали і вказує відповідність конструкцій проекту, дотримання вибраній технології виготовлення. Конструкції виготовленні і відібрані для випробування підлягають засвідченню. Засвідчення полягає у вивченні документацій, вимірюванні розмірів перерізу окремих елементів і співставленні їх з проектними, огляд' поверхні конструкції з метою виявлення дефектів, контролю якості матеріалів, вузлових спряжень і силових з‘єднань. До вивчаємої документації відносяться: Статичний розрахунок і робочі креслення конструкції, акти на скриті роботи, дані про експлуатацію і т.д. Контрольними замірами перевіряють геометричну схему конструкції, проліт, довжину, висоту, розміри окремих елементів. Зовнішній огляд проводять візуально, з допомогою лінз, мікроскопів, ультразвукові та іншої апаратури. Огляд проводять з метою знаходження тріщин чи інших дефектів,. Розходження між проектним рішенням і фактичним виконанням, а також виявлення дефектів вказується в акті засвідчення і в дефектній відомості. В процесі випробування за ними ведуть нагляд. Випробування дослідних конструкцій проводиться на основі робочої програми в яку включається: методика випробувань, робоче креслення конструкції і випробувального стенду, схеми опирання конструкції і прикладання навантаження, порядок і етапи завантаження і розвантаження, деякі нормативні, розрахункові і контрольні навантаження, теоретичне навантаження, при яких виникають тріщини, заходи по техніці безпеки. В методиці випробуваань робиться вибір вимірювальних приладів, розглядається статична схема конструкції і розміщення вимірювальних приладів, визначення навантажень і черговість їх прикладання. В статичній схемі відображають умови опирання і закріплення конструкцій при випробуванні, Схема завантаження має найбільш повну відповідність умовам роботи конструкції в стадії експлуатації при найбільш невигідному поєднанняхнавантажень. При випробуванні по вибранівй схемі має досягатися той граничний стан, підлягає вивченню. Конструкції переважно випробовують в тому положенні, в якому вони працюють, але ГОСТ 8829-77 допускає повертання конструкції на 90° або 180°, при умові, що при цьому не появляються тріщини. Оцінку міцності, жорсткості і тріщино стійкості з/б конструкцій проводять на основі порівняння дослідних і контрольних навантажень. Міцність оцінюють по контрольному руйнівному навантаженні, що рівне розрахунковому навантаженню з врахуванням коефіцієнта С. Контрольне навантаження при перевірці жорсткості рівне розрахунковому навантаженню, при якому вирахувані прогини конструкції і контрольні навантаження, що відповідає початку тріщіноутворення, приймається в залежності від категорії тріщиноутворення конструкції. Навантаження прикладають ступенями, множина з яких не має перевищувати 10% контрольного навантаження, при перевірці міцності і тріщиностійкості і 20% контрольного навантаження при перевірці жорсткості конструкції. Тривалість витримки навантаження на кожній ступені завантаження не менше 30хв, а після прикладання контрольного навантаження при перевірці жорсткості - не менше 30 хв. При випробуванні завантаження створюється вантажами, механізмами і стисненим повітрям. Для завантаження використовують штучні і спеціальні вантажі, штучні матеріалі, ємкості з водою. Допустима неточність навантаження, прийнятого для випробування ± 5% контрольного навантаження. Сипучі матеріали завантажують в ящики без дна вставлені поверх конструкції. Вздовж прольоту балочних конструкцій, працюючих в двох напрямках - не менше чотирьох. Зазори між ящиками мають бути не менше. 250мм. Також використовують вантажні механізми до яких відносяться: випробувальні преси і машини, гідравлічні і гвинтові домкрати, талі, поліспасти і лебідки. Але можливості пересувного обладнання обмежені. Найбільш зручними вантажними механізмами є гідродомкрати з різних ходом поршня. Гвинтові домкрати, талі, поліспасти і лебідки при випробуваннях конструкцій застосовують у випадках, коли необхідно створити невеликі зусилля, наприклад зусилля від гальмування мостового крана при випробуванні колони. Для випробувань в польових умовах застосовують простіші і збірно-розбірні інвентарні стенди, в заводських і лабораторних умовах - стенди з використанням стисненого повітря, домкрати установки, стаціонарні, механізовані і автоматизовані стенди. Простіші стенди мають дві чи чотири опори виконані з цегли, бетону чи збірних з/б блоків. Між несучими опорами встановлюється страховочні для фіксації конструкції у випадку раптового завантаження.
1) Конструкція, яку досліджують; 2) Опора; 3) Вантажі; 4) Страхуючі опори; 5) Підкладки. Для випробування балок, ферм і інших конструкцій прольотом до 18м' використовують збірно-розбірні інвентарні стенди, що збираються з набору елементів різної довжини у вигляді двох ферм між якими розміщують конструкцію. Розкоси кріплять до фасонок нижнього поясу стенду в залежності від прольоту досліджуваної конструкції. Вантажними пристроями служать гідравлічні домкрати. В якості стенду для випробування стикових палей чи об‘ємних елементів крупнопанельних будинків служать металеві опорні балки з‘єднані тяжами. При необхідності передачі на досліджувану конструкцію вертикального і горизонтального навантаження застосовують домкрати. Стаціонарні стенди складаються з сихової з/б плити з ручками, що сприймають зусилля від гідравлічних домкратів, комплекту траверс, опор і страхувальних пристосувань. Основна задача статичних випробувань будівельних конструкцій - вияв їх напружено-деформованого стану під навантаженням, оцінка несучої здатності, жорсткості і тріщиностійкості конструкції. Розтяг, стиск, згин, кручення і зріз в конструкціях супроводжується лінійними деформаціями, прогинами, змінами * кутів повороту, зсувами. Зміни цих деформацій проводиться спецприладами. Великі лінійні деформації, проводиться переміщення, а також прогини вимірюються прогиномірами і індинаморами годиникового типу, кути повороту вимірюються мікрометрами, зміщення волокон при зсуві - зсувометрами. Зміни ребрових деформацій проводять тензо-резисторами і тензометрами. За деформаціями визначають навантаження, при пружній роботі матеріалу використовують закон Гука, а при плстичній - інвертарні величини інтенсивностей дотичних і нормальних напружень. При випробуваннях будівельних конструкцій, крім перерахованих, застосовують і інші прилади: мікроскоп, щільоміри, ультразвукову апаратуру, геодезичні прилади,:,;, інструменти і т.з. Принцип роботи тензорезисторів чи напівпровідників: змінювати свій електричний опір в залежності від деформацій. В цих приладах розрізняють дві основні частини: первинний вимірювальний перетворювач-тензорезистор, сприймаючий деформації досліджувального елемента , вторинний прилад - реєструючий, з‘днаний з тензорезистором. Завдяки малим розмірам, невеликій вартості і можливості вести виміри дестанційно-тензорезистори отримали широке розповсюдження. Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Звіт з конструкторсько-технологічної практики
Виконала: ст. гр. ПЦБс-21 Цан Р. Прийняв: ас. Пелех А. Б.
Львів 2014 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |