Метастазування

Рак підшлункової залози

Карцинома підшлункової залози – злоякісна пухлина, яка розвивається з екзокринних клітин підшлункової залози. У чоловіків рак підшлункової залози зустрічається частіше і займає в структурі загальної онкологічної захворюваності дев'яте місце, у жінок – десяте. Співвідношення становить (1,3-1,5): 1. Рак підшлункової залози виявляють рідше, ніж інші онкологічні хвороби органів системи травлення, але він відрізняється більшою агресивністю. Тому при будь-яких підозрілих симптомах необхідно терміново пройти обстеження.

ДІАГНОСТИКА

Тільки 20% карциноми підшлункової залози діагностують, коли пухлина обмежена лише самою підшлунковою залозою. Одним з первинних обстежень є спіральна комп'ютерна томографія з подвійним контрастуванням. Для підтвердження та /або уточнення діагнозу проводять пункційну біопсію під контролем комп'ютерної томографії або УЗД.

Сучасний метод дослідження ПЕТ-КТ застосовують для визначення стадії захворювання у пацієнтів з потенційно операбельним раком підшлункової залози. Крім того, ПЕТ-КТ призначають для виявлення можливого рецидиву хвороби.

Також для діагностики використовуються:

· трансабдомінальна ультрасонографія (ультразвукове дослідження);

· ендоскопічна ретроградна панкреатікохолангіографія (ЕРПХГ);

· ендоскопічний ультразвук із проведенням аспіраційної біопсії.

В ЛІСОД при необхідності виконують діагностичну лапароскопію. Лапароскопія – малоінвазивний метод, що дозволяє встановити ступінь поширення хвороби і визначити необхідність хірургічного втручання.

ЛІКУВАННЯ

Єдиним ефективним методом є хірургічне лікування карциноми: резекція підшлункової залози з пухлиною (панкреатодуоденальная резекція) і подальша хіміотерапія.

Інші лікувальні підходи полягають в полегшенні окремих симптомів.

Больовий синдром:

· застосування знеболюючих препаратів;

· блокада нервових сплетінь (трансторакально, трансабдомінально, забрюшинно або через шлунок за допомогою ендоультразвука);

· радіотерапія;

· хіміотерапія.

Жовтяниця:

· виконання ендоскопіческго стентування;

· оперативне лікування, що полягає в накладенні обхідного анастомозу.

Обструкція дванадцятипалої кишки (зустрічається приблизно у 5% пацієнтів):

· оперативне лікування – накладання анастомозу між шлунком і худою кишкою;

· ендоскопічне стентування.

В ЛІСОД проводять весь комплекс діагностичних заходів та лікувальних процедур, що дозволяє максимально ефективно лікувати пацієнтів із КПЗ, а також надавати паліативну допомогу.

СИМПтоми

Симптоматика рака голівки підшлункової залози може бути розділена на два періоди. У ранній стадії захворювання мало турбує хворих, і вони не звертаються по медичну допомогу. Першим симптомом хвороби, що насторожує, частіше всього буває біль в епігастральній ділянці й підребер'ях іноді з іррадіацією в спину (болі що опоясують), із наростанням інтенсивності вночі. Можливі тромбофлебіти мігруючого характеру. Надалі характерне прогресуюче зниження маси тіла без ясної причини, важкість у надчеревній ділянці після їжі, загальна слабкість і зниження працездатності.

У другому періоді, при прогресуючому збільшенні пухлини з'являється ведуча ознака рака голівки підшлункової залози - жовтяниця. Вона починається поволі, потім швидко наростає до значної інтенсивності зафарблення шкіри із зеленувато-бурим відтінком. Приєднуються сильна сверблячка шкіри й знебарвлення калу. Оскільки здавлення загальної жовчної протоки пухлиною голівки не припиняється, крім жовтяниці, виникають важкі розлади травлення: повна втрата апетиту, особливо до м'яса і жирів, нудота, відрижка, блювота, понос, наростають зневоднювання організму, кахексія (різке зниження маси тіла).

Пропальпувати пухлин на ранніх стадіях складно і стає можливим тільки при значних розмірах пухлини або при метастазуванні. Частіше при об'єктивному дослідженні, крім жовтяниці, визначається збільшення печінки і жовчного міхура, тому що останній переповняється жовчю, яка не має виходу по протоці (симптом Курвуазьє). При проростанні пухлини у дванадцятипалу кишку чи шлунок може розвитися кровотеча або стеноз.

Рак тіла та хвоста підшлункової залози виявляють рідше, і виявляється він на пізніх стадіях, оскільки пухлини такої локалізації викликають механічну жовтяницю тільки в 10% випадків. Рак тіла залози швидко проростає у верхні брижеві вени й артерії, ворітну вену. Іноді (10-20%) у зв'язку з деструкцією клітин, що виробляють інсулін розвивається цукровий діабет. Пухлина хвоста підшлункової залози часто проростає ворітну вену і селезінкові судини, що призводить до розвитку портальної гіпертензії із збільшенням селезінки й інших характерних симптомів. При локалізації пухлини у хвості й тілі залози особливо виражений больовий синдром у зв'язку з проростанням пухлиною оточуючих залозу численних нервових сплетінь.

Деякі рідкісні форми пухлин, що виходять із клітин острівцевого апарату підшлункової залози характеризуються ендокринною секрецією, що в значній мірі визначає клінічну картину хвороби. Клінічний перебіг пухлин острівців повільний, при цьому рівень ендокринної секреції від розміру пухлини не залежить. Таким чином, аденоми, що секретують можуть бути діагностовані рано. Пухлини острівців мають різні клінічні характеристики в залежності від клітинного джерела пухлини. Так, пухлина що виділяє глюкагон призводить до гіперглікемії й дерматиту. Пухлина, що виділяє інсулін призводить до важких гіпоглікемічних кризів. В інших випадках може розвиватися синдроми Золлінгера-Еллісона, Яценко-Кушинга, Вернера-Моррісона, карциноїдний синдром.

ФАКТОРИ РИЗИКУ

· 30% випадків карциноми підшлункової залози пов'язані з курінням. Доведено, що куріння в два рази підвищує ризик розвитку КПЗ.

· Зловживання алкоголем, недостатня кількість в їжі свіжих фруктів і овочів також є суттєвими факторами ризику – 20% випадків.

· В 2 рази збільшується ризик в осіб, хворих на цукровий діабет.

· Спадковість становить 5-10% від усіх випадків КПЖ. Хвороба частіше пов'язана з такими спадковими станами, як аденоматозний поліпоз, неполіпозний колоректальний рак, синдроми Хиппель-Ліндау, Гарднера.

· Хронічний панкреатит в 5% випадків призводить до раку підшлункової залози.

Метастазування.

Метастазує рак підшлункової залози рано, частіше в регіонарні лімфатичні вузли й печінку. Можливе також метастазування в легені, кістки, очеревину, плевру, наднирники й ін.

Прогноз.

При пухлинах панкреато-дуоденальної зони прогноз важкий, тому що раннє розпізнавання цих пухлин у більшості випадків утруднене і виконання радикальних утручань можливе лише в обмеженому числі випадків.

Майже в 70% хворих діагноз ставлять пізно. Результати лікування таких хворих у зв'язку з цим дуже погані. У США аденокарцинома підшлункової залози займає 4 місце в структурі онкологічної смертності.

Профілактика.

Загальні міри профілактики.

Відмова від табакокуріння. Виключення впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища, професійних шкідливостей (азбестовий пил).

Своєчасне лікування хронічного панкреатиту, цукрового діабету. Систематичні профілактичні огляди при наявності кіст й доброякісних пухлин підшлункової залози, обтяженні спадковості спадкоємними формами панкреатиту.

Поиск по сайту: