Сліди кабана на снігу

Звіт

на тему:

«Ознайомлення з різноманытністю комах. Вивчення слідів ссавців»

Підготувала:

учениця 4-В класу

Днесь Христина

Тернопіль

Чисельність комах. Комахи — найчисельніший клас тварин. Відомо понад мільйон їх видів. Підрахунки вчених показали, що на Землі одночасно живе близько (100 000 000 000 000 000) екземплярів комах. Завдяки такій чисельності комахи відіграють дуже важливу роль у природі та в житті людей.

Крім вивчених рядів комах, у природі найбільш поширені жуки, або твердокрилі, які мають тверді передні крила. За характером живлення їх діяльність ділять на три основні групи. По-перше, це хижаки, які живляться різними дрібними тваринами, в основному комахами. Такі, наприклад, яскраво забарвлені сонечка. Деяких сонечок розводять у лабораторіях і випускають у парники й сади для боротьби з попелицями, які пошкоджують сільськогосподарські рослини. По-друге, це споживачі рослинних і тваринних решток, — що розкладаються. До них належать, наприклад, мертвоїди і гробарики, які живляться трупами тварин.

По-третє, це рослиноїдні жуки, що живляться різними частинами рослин, у тому числі й деревиною. До них належать, скажімо, різні види хрущів, листоїди. Так, листоїди колорадські жуки масово поселяються на картоплі, часто об’їдають усе картоплиння на кущах. їх завезено до Європи і нашої країни з Північної Америки.

На Землі відомо понад 300 000 видів жуків

Усім нам відомі великі стрункі комахи — бабки. Це денні, дуже ненажерливі хижаки, що пристосувалися ловити комах на льоту. Усі вони, знищуючи безліч мух, комарів, та ґедзів, приносять велику користь.

Таргани, коники, цвіркуни, саранові, блощиці, воші та блохи це також комахи. Блохи — набридливі паразити людини і свійських тварин. Деякі види бліх, що паразитують на гризунах, наприклад на пацюках, є переносниками збудників небезпечної хвороби — чуми. Чума передається як людині, так і гризунам через екскременти заражених нею бліх, що потрапляють на поранену шкіру.

Воші — безкрилі паразити ссавців. Найпоширенішою є людська воша. Вона переносить від хворої людини до здорової збудників небезпечних хвороб — висипного і зворотного тифу. Відомо близько 300 видів вошей, з них два види живляться кров’ю людини.

Комахи — важлива ланка в ланцюгу живлення, бо належать до складу груп організмів, пов’язаних один з одним зв’язком: їжа — споживач.

Грунтоутворююча роль комах. У процесі життєдіяльності комахи збагачують грунт органічними й мінеральними речовинами. Личинки жуків, метеликів і мух, що живуть у грунті, беруть участь у розпушуванні й перемішуванні його шарів.

Велику роль у біологічному способі боротьби з членистоногими, які завдають шкоди людині в її господарській діяльності, відіграють комахи-хижаки (наприклад, сонечка, мурашки та ін.) і комахи-паразити (скажімо, їздці).

Свійські комахи — це шовковичний шовкопряд і медоносна бджола.

Комахи, які завдають шкоди людині. З великої кількості описаних видів комах (близько 1 000 000) лише незначна частина їх (близько 1 %) прямо чи посередньо є шкідливим для людини.

Естетичне значення комах полягає в тому, що багато з них (гарні метелики, жуки, бабки, джмелі та ін.) викликають почуття радості й захоплення. Охорона комах. Охороняють корисних для людини комах, насамперед хижих і паразитичних, які знищують шкідників, а також запилювачів рослин та виробників потрібних людині продуктів. Взято під охорону також ті види комах, які трапляються рідко або зникають і занесені до Червоної книги.

Загальна характеристика класу комах. Комахи — це шестиногі членистоногі. У них розрізняють три відділи тіла: голову з ротовими органами та з однією парою вусиків, груди, на яких є три пари ніг, і черевце. Більшість комах мають крила і вміють літати. Дихають вони за допомогою трахей. У своєму розвитку комахи проходять дві або три стадії. Відомо близько 1,5 млн. видів комах.

Вивчення слідів ссавців:

Щоб правильно використовувати виявлені сліди, треба знати, кому вони належать, як давно вони залишені тваринам, куди тварина направлялося, а також способи його пересування. Як же навчитися розпізнавати сліди тварин? Для визначення свіжості сліду необхідно пов’язувати воєдино біологію тварини, стан погоди в даний момент і кілька годин тому та інші відомості.

Свіжість сліду можна визначати і на дотик. На морозі в сухому снігу свіжий слід не відрізняється за пухкості від поверхні навколишнього снігу. Через деякий час стінки сліду тверднуть, і тим сильніше, чим нижче температура,- слід «черствіє». Будь-який інший слід, залишений великим звіром, з часом стає більш жорстким, і чим більше часу проходить з моменту утворення сліду, тим він стає жорсткішим. Сліди дрібних звірів, залишені на поверхні глибокого снігу, не твердіють. Важливо з’ясувати, чи був звір тут з вечора або пройшов годину тому. Якщо слід старий, більше доби, то шукати цьго звіра марно, він уже далеко. Якщо ж залишений слід свіжий, то звір може знаходитися десь поблизу. Щоб визначити напрямок руху тварини, треба знати особливості постановки кінцівок різних звірів. Придивившись до одиночного сліду великої тварини, залишеного в пухкому глибокому снігу, можна помітити відмінність між стінками сліду по ходу тварини.

З одного боку вони більш пологі, з іншого покруче. Ці відмінності виникають тому, що звірі опускають кінцівки (ногу, лапу) полого, а виймають їх зі снігу майже вертикально вгору. Ці відмінності отримали назви: поволока - задня стінка і виволік - передня стінка сліду. Поволока завжди довша за виволік, значить, тварина рухалося в ту сторону, куди спрямовані короткі, тобто більш круті стінки сліду. Коли тварина виймає ногу, воно надавлює на передню стінку, ущільнюючи її, задня стінка при цьому не деформується

Хода звіра, або рух його пересування, зводиться до двох типів: повільного або помірно швидкого пересування (крок, рись, інохідь) і швидкого бігу послідовними стрибками (галоп, кар’єр).

Звірі з подовженим тілом і короткими кінцівками найчастіше пересуваються помірним галопом. Вони одночасно відштовхуються задніми кінцівками і потрапляють точно у відбитки передніх кінцівок. Іноді при повільному галопі одну або обидві задні лапи звірятко не доносить до відбитків передніх, і тоді з’являються групи слідів по три і чотири відбитка, звані трехчеткі і четирехчеткі.

Для визначення свіжості сліду потрібно тонкою гілочкою розділити слід. Якщо слід легко ділиться, то він свіжий, якщо не ділиться- старий, йому більше доби.

Сліди лисиці

Сліди кабана на снігу

Сліди кози

Поиск по сайту: