І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11539/13-ц

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І.,

при секретарі - Кирей О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить поділити майно набуте за час шлюбу ОСОБА_1, тобто позивача, з ОСОБА_2, тобто відповідача, виділивши позивачу квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,90 кв. м.,відповідачу - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 60,40 кв. м. Позовні вимоги обгрнутовані тим, що вказане майно було придбано подружжям в період шлюбу, а отже воно є їх спільним сумісним майном. Позивач посилаючись на те, що квартири є практично рівнозначними у своїй вартості, просить виділити кожному з подружжя цілу квартиру.

Під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_4 підтримав вимоги позивача, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 вимоги позивача не визнала, заперечувала проти їх задоволення, зазначаючи про те, що майно зазначене позивачем не є спільним майном подружжя, оскільки було набуто відповідачем в порядку спадкування.

Суд вислухавши представників ОСОБА_6 і ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст. 77 цього Закону підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України;

Згідно ст. 13 Сімейного кодексу України частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Судом встановлено, що громадянин США ОСОБА_1 та громадянка України ОСОБА_2 08 квітня 2002 року уклали шлюб в м. Баррінгтон Штат Нью-Гемпшир США.

Із наданих представником відповідача документів видно, що відповідач ОСОБА_2 02 червня 2006 року отримала у спадок після померлої ОСОБА_7: інвестиційну суму у розмірі 300831,66грн., без ПДВ, згідно інвестиційного договору НОМЕР_1 від 18 листопада 2003 року про інвестування у житлове будівництво, що належала померлій на підставі довідки, виданої ЗАТ "УкрСиббанк" 11 серпня 2005 року за №182, грошової суми в розмірі 334 367,50грн. без ПДВ, згідно з Генеральною Угодою №159/1-Ф-7-9 ЛУБ від 15 червня 2004 року, що належала померлій на підставі довідки, виданої закритим акціонерним товариством "ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД" 15 серпня 2005 року за №485.

Предметом інвестиційних договорів відповідно визначено - фінансування будівництва нерухомого майна в м. Києві: АДРЕСА_1, квартира в будинку АДРЕСА_2.

31 січня 2007 року та 26 жовтня 2009 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтва про право власності на: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2

Згідно ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

З огляду на те, що під час судового розгляду встановлено, що майно, яке позивачем включено до переліку спільного майна подружжя, було набуто відповідачем в порядку спадкування, а отже є особистою приватною власністю ОСОБА_2, вимоги позивача про поділ цього майна є безпідставними.

На підставі викладеного та керуючись ст. 57 Сімейного кодексу України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, відмовити.

Заходи вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2013 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1, які зареєстровані за ОСОБА_2 на праві приватної власності, - скасувати.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Цокол Л.І.

Поиск по сайту: