|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПЕРЕПАДУ КОЛОДЯЗНОГО ТИПУ
На затяжних крутих похилах у системі дорожнього водоводу будують багатосхідчасті перепади. Кількість сходин, довжина, висота їх залежать від топографічних умов місцевості та гідравлічних умов роботи перепаду. Бувають випадки, коли довжина сходин не достатня, щоб повністю погасити енергію потоку. У цьому випадку на кінці кожної сходини розраховують водобійні стінки, що утворюють на сходинах перепаду водобійні колодязі, у межах яких має місце стрибок і досягається необхідне гасіння енергії. Це багатосхідчасті перепади колодязного типу (рис. 5). (Рис. 5. Схема перепаду)
Гідравлічний розрахунок багато-східчастих перепадів колодязного типу зводиться до розрахунку першої, другої, останньої сходинок. Розміри проміжних сходин приймають рівними розмірам другої. 4.1. Порядок виконання роботи 4.1.1. Вибирають вихідні дані (табл. 4). Витрата Q задається викладачем.
Таблиця 4
4.1.2. Висоту Z косогірної ділянки визначають виходячи з геометричних побудов: 4.1.3. Задаються кількістю сходин N (N=8) і розраховують довжину lсход і Р висоту сходинок: де ісх – похил сходин, необхідний для стоку і прийнятий рівним 0,002…0,003 => приймаю ісх=0,003 4.1.4. Визначають ширину сходин перепаду bпер. виходячи з умов, що питома витрата знаходиться у межах: , Приймаю де bпер – ширина перепаду швидкотоку. 4.1.5. Розраховують критичну глибину. Якщо русло прямокутне, то 4.1.6. Глибину потоку hр і швидкість Vр над стінкою падіння визначають по залежностях: 4.1.7. Розраховують довжину падіння струміння: 4.1.8. Глибину потоку у стисненому перерізі розраховують по залежності: , де φ1 – коефіцієнт швидкості [3, табл. ІХ.3] в методичці. Приймаю φ1=0,95 4.1.9. Сполучену глибину визначають за формулою: . 4.1.10. Розраховують необхідну довжину сходин, при якій гашення енергії чиниться без улаштування гасника енергії, для чого
4.1.11. Визначають геометричний напір над водобійною стінкою: де М = 1,86 – коефіцієнт витрат, та а = 1,1 4.1.12. Розраховують висоту стінки , де σ = 1,05…1,1. Приймаю σ = 1,075 тому: 4.1.13. Стінку на першій та наступній сходинці (крім останньої) розташовують в кінці сходинки 4.1.14. При розрахунках другої та подальших сходинок до всіх формул, де є Р, підставляють (Р + с). Розрахунок другої сходинки: 4.1.14.1. Розраховують довжину падіння струміння: 4.1.14.2. Глибину потоку у стисненому перетині розраховують по залежності де φ1 – коефіцієнт швидкості [3, табл. ІХ.3] в методичці. Приймаю φ1=0,95 4.1.14.3. Сполучену глибину визначають за формулою: 4.1.14.4. Розраховують необхідну довжину сходин, при якій гашення енергії чиниться без улаштування гасника енергії, для чого
4.1.14.5. Визначають геометричний напір над водобійною стінкою: де М = 1,86 – коефіцієнт витрат, та а = 1,1 4.1.14.6. Розраховують висоту стінки , де σ = 1,05…1,1. Приймаю σ = 1,075 тому:
4.1.15. Особливістю розрахунку останньої сходинки є перевірка β = 0,7…0,8 (Приймаю β = 0,75); – довжина стрибка. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |