З'єднання вузьких заготовок у широкі називають споюванням

Х І Д У Р О К У

I. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

На сьогоднішньому уроці ми вивчаємо З’єднання деталей з деревини. Шипові з’єднання., а також технологію виготовлення шипового з'єднання деталей з деревини.

1. Які види пиломатеріалів ви знаєте?

2. Для чого розмічають заготовку деталі?

3. Які інструменти застосовують для розмічання деталі?

4. Який порядок розмічання деталі по шаблону?

II. Мотивація навчальної діяльності.

Вам потрібно виготовити деталі виробу із деревини, яка б мала точні розміри і форму, рівну й гладеньку поверхню і з'єднати їх у виріб але виготовити його ви зможете тільки тоді, коли засвоїте прийоми роботи з інструментом для розмічання і виготовленням шипового з'єднання.

III. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

В процесі виготовлення виробів з деревини виникає питання, як з'єднати деталі виробу. Найпоширенішим з'єднанням деталей з деревини є шипове з'єднання.

Шипове з'єднання складається я двох елементів: шипа і гнізда або вушка (рис. 42). Бічні грані шипа 2 називаються щічками, а торцеві зрізи 1 — торцем шипа і 3— за плечиками. Закрита чотирибічна заглибина в з'єднуваній деталі називається гніздом 4, а відкрита — вушком 5.

Шипи бувають плоскі і круглі. Круглі звичайно роблять вставними. Шип, який проходить наскрізь, називається відкритим, або наскрізним. Якщо гніздо не наскрізне, то шип називають глухим.

Кількість шипів у з'єднанні залежить від товщини спряжуваних деталей. Із збільшенням числа шипів збільшується площа склеювання і міцність з'єднання. Міцність столярних з'єднань залежить також від точності виготовлення елементів з'єднань, якості деревини і клею, а також умов склеювання.

Існує багато видів з'єднань деталей. Кожний вид вибирають для певного виробу, але часто при виготовленні виробу застосовують кілька видів з'єднань деталей між собою.

З'єднання деталей під кутом одна до другої наливають шиповою в'язкою.

З'єднання коротких заготовок у довгі називають зрощуванням.

Існує кілька способів зрощування по довжині: зрощування накладкою, в стик, врубками й шипами. Найпростіші способи зрощування накладкою, прямим і косим стиком показано на рисунку 43. Ці способи застосовуються, коли навантаження на деталі невелике.

Деталі, що несуть навантаження, зрощують за допомогою способів, показаних на рисунку 44. При зрощуванні шипами одержують ще міцніше з'єднання. На рисунку 45 показано

конструктивні форми шипових з'єднань. Такі з'єднання мають значну площу клейового шва, що забезпечує високу міцність і жорсткість деталі в зоні зрощування.

З'єднання вузьких заготовок у широкі називають споюванням.

Споюванням з'єднують дошки і бруски при виготовленні щитів і широких деталей (кришок стола, табурета, дверних фільонок).

Види шипових з'єднань -, які використовуються при виробництві столярних виробів, меблів.

Після визначення розмірів заготовку розмічають. Для розмічання заготовок на деревині використовують: лінійку, кутник, рейсмус, олівець. За допомогою кутника відмічають глибину вушка, довжину шипа й гнізда. Потім рейсмусом розмічають ширину за плечиків і товщину шипа. Одну ніжку рейсмуса висувають на 18 мм, а другу - на 18 + товщина шипа: 18 + 24 = 42 мм і, впираючи колодку в базовий бік, проводять риски з усіх боків заготовки. Вушка, шипи й гнізда розмічають одним налагодженням рейсмуса.

Випилюють шипи і вушка дрібнозубою пилкою. При запилюванні шипа пилка повинна пройти із зовнішнього боку заготовки, а при запилюванні вушка - з внутрішнього. Якщо випилювання виконане правильно, шип щільно входить у вушко, не розколюючи його. Заплечики шипа відпилюють пилкою з нахилом усередину 1...2°. Нахил забезпечує щільне прилягання за плечика до деталі. Середину вушка і гнізда видовбують долотом.

Виготовляючи шипові з'єднання вручну, отвори прямокутної форми роблять за допомогою долота і стамески.

Довбання деревини виконують долотами, а різання - стамесками.

Долото - це ручний інструмент для видовбування отворів, гнізд, пазів та ін. Основною частиною долота є стержень, на кінці якого знаходиться лезо. Стержень долота виготовляють із карбонової інстру­ментальної сталі, а ручку - з деревини твердих листяних порід (клена, бука, граба, берези). Кут загострення долота – 25-35º.

Стамеска - ручний інструмент для видовбування неглибоких гнізд, отворів, зрізування матеріалу невеликої товщини. Кут загострення стамески – 18-25º.

Стамески бувають плоскі (тонкі й товсті) і напівкруглі. У напів­круглих стамесках фаска розміщена з випуклого боку.

У процесі роботи лезо інструмента затуплюється. Такий інструмент не ріже, а рве деревину. Загострювання стамески і долота - робота дуже відповідальна, потребує великої старанності та певних навичок.

Стамеску і долото загострюють на точильних брусках. Точильні бруски - це зернисті камені різних розмірів і кольорів. Бруски можуть бути грубозернистими і дрібнозер­нистими.

Для зручності користування брусками і для того, щоб вони не розкололися, їх управляють у де­рев'яну колодку. Отже, для загострювання стамески або долота потрібні: бруски - один грубозернистий, другий дрібнозер­нистий для правки, посудина з во­дою для промивання, ганчірка для протирання інструмента, що загострюється, кутник для перевірки, шаб­лон для визначення кута загострювання.

Лезо стамески і долота утворюється фаскою і передньою гранню різця.

Правильно виготовлені шипові з'єднання досить щільні. Але при ручному виготовленні трапляються невеликі відхилення від розмірів, які можна усунути підгонкою й припасуванням. Підгонку шипа до гнізда (вушка) або підгонку вушка до шипа виконують за допомогою рашпіля. При нещільному приляганні за плечиків їх припасовують ножівкою. Для цього ножівку ставлять впритул до гнізда (вушка) і роблять пропил на глибину за плечика з обох кінців з'єднання. Рівномірний зазор між гніздом (вушком) і за плечиками усувають глибокою посадкою шипа. Складаючи шипові з'єднання, їх склеюють або скріплюють нагелями. Нагелі - дерев'яні або металеві штирі з круглим чи квадратним перерізом. Самостійно опрацьовуємо види, методи скріплення і склеювання з'єднань.

Знайомство з професією столяра (в якому навчальному закладі можна набути професію, в яких галузях народного господарства використовується ця професія, приклади виробів для побуту та виробництва).

Правила безпечної праці.

На робочому місці класти долота і стамески на верстак, лезом від себе.

Працювати тільки справним інструментом.

Ручки на долотах і стамесках повинні бути щільно насаджені. Забороняється користуватися ручками з тріщинами та іншими дефектами.

Працюючи стамескою, не можна впиратися грудьми або коліном у деталь; вона повинна лежати на верстаку.

Не можна різати деревину стамескою в напрямі руки, яка підтримує деталь.

Не можна вибирати стружку пальцями з гнізда, здмухувати стружку з верстака. Стружку прибирати щіткою.

IV. Практична робота. Розмічання і виготовлення шипового з'єднання.

Послідовність виконання роботи:

1. Підготуйте інструмент до роботи.

2. Розмітьте вушка і гнізда на поздовжніх стінках ящика.

3. Розмітьте шипи на поперечних стінках ящика.

4. Запиляйте шипи й вушка.

5. Видовбайте вушка.

6. Видовбайте гнізда

7. Підгоніть і припасуйте з'єднання.

8. Складіть з виготовлених стінок коробку на клею.

9. Прибийте дно цвяхами.

10. Приведіть робоче місце в порядок і здайте заготовку вчителю.

1. Які стругальні інструменти вам відомі?

2. Чому лезо долота і стамески роблять у формі клина?

3. Як треба тримати стамеску під час роботи?

4. Як підігнати і припасувати шипове з'єднання?

5. Назвіть безпечні прийоми праці довбальним інструментом?

V. Підсумок уроку.

Учитель робить підсумок виконаної роботи, вказує на типові помилки і методи їх усунення.

Поиск по сайту: