ПРИКЛАДИ ДЛЯ ЕТАПУ 1

Приклад 1. (Із книги: Пьюзо Марио. Сицилиец. Роман: Пер. с англ. -Мн.: ИПКФ «Полипринт», 1993, с. 84-85).

«Всі завмерли. Гільяно дивився на скерований йому в голову пісто­лет. Він не відчував страху - лише величезний спокій. Пролунав го­лосний металічний звук - бойок вдарив по дефектному патрону. Вмить Пішотта, Терранова і Пассатемпо накинулись на капрала, і він упав під вагою їхніх тіл. Терранова вихопив у нього пістолет і відкинув убік. Пассатемпо схопив капрала за волосся. Пішотта ви­тягнув ножа і приготувався встромити його в горло капрала. Гільяно встиг перехопити його.

- Не убивайте, - спокійно сказав він і відтягнув їх від розпласта­ного, тепер уже беззахисного капрала.

Але той не виказував страху. Він лежав, очікуючи смерті, і Гілья­но відчув до нього щось подібне на ніжність. Ця людина начебто піддала його випробуванню, і тепер підтвердилось, що він безсмер­тний. Гільяно рвучко підняв капрала на ноги.

Терранова розглядав пістолета.

- Ти дуже щасливий, - сказав він Гільяно. - Дефектний один лише
патрон.

Гільяно простягнув руку до пістолета. Терранова, повагавшись, віддав його. Гільяно повернувся до капрала.

- Поводь себе сумирно, - сказав він приязно, - і нічого з тобою і
твоїми солдатами не станеться. Я це гарантую.

Капрал був настільки приголомшений, що, здавалось, навіть не розумів, про що йдеться».

Коментар до цитати (скеровуюча думка): спокій капрала перед лицем смерті врятував йому життя. Викладач повинен розширити дискусію навколо основної думки (ідеї).

Приклад 2. (Із книги: Драйзер Т. Титан: Роман. - Л.: Лениздат, 1988, с. 438-441).

«У легкому літньому костюмі, солом'яному капелюсі, прикра­шеному синьо-білою стрічкою, у кавалерських черевиках із най-тоншої шкіри, Каупервуд здавався уособленням успіху і впевне­ності в собі.

Увійшовши в залу, де відбувалася нарада, він озирнув зібрання безстрашним левиним поглядом.

- Добрий вечір, джентльмени, - мовив він, прямуючи до стільця,
на який вказав йому містер Арніл. - Некепська погодка для наради...
Отже, чим можу прислужитися?

Він усміхнувся весело і шанобливо, і усмішка ця на вустах всяко­го іншого відразу б мала викликати посмішки у відповідь.

Ніхто не відповів на його привітання. Було чути тільки роздрато­ваний рип стільців.

- Містере Каупервуд, - спокійно почав містер Арніл, анітрохи не
збентежений самовпевненим виглядом свого ворога, - як я уже гово­
рив вам, ця нарада скликана з метою попередити, якщо це виявиться
можливим, загрожуючу нам завтра біржову паніку, що таїть у собі
вельми тяжкі наслідки. Хелл і Стекпол на краю краху. Непогашені
ними позики складають значну суму - сім-вісім мільйонів доларів
по одному Чикаго... Необхідно вжити термінових заходів. Детально
обговоривши становище, яке склалося, ми одностайно дійшли вис­
новку, що отримані вами позики - це та стаття активу, яка може бути
якнайскоріше реалізована банками.

Каупервуд, чітко усвідомлюючи, якою ненавистю і ворожнечею він тут оточений, безстрашно озирнувся навкруги. Він тримав у ру-

ках свого солом'яного капелюха і зневажливо поплескував ним по коліну. Кінчики його вусів затято і зверхньо стовбурчилися.

- Так, я можу погасити свої позики, - не задумуючись відповів
він. - Проте не раджу ні вам, ні комусь із присутніх вимагати, щоб
я їх зараз погасив. - В його голосі, недивлячись на безпечний тон,
яким сказані були ці слова, прозвучала загроза. - Віддайте Хелла і
Стекпола їх долі або підтримайте їх, у вас чотирьох вистачить на
це коштів. А якщо ні, то вистачить у ваших банків. Але якщо завт­
ра хоча б одна із взятих мною позик буде затребувана, перш ніж я
захочу оплатити її, я випотрошу всі банки в Чикаго. Ось тоді у вас
дійсно буде така паніка, така, яка вам і не снилась. Всього найкра­
щого, джентльмени.

Каупервуд витягнув із кишеньки, що в камізельці, годинника, гля­нув на нього і швидко попрямував до дверей, одягаючи на ходу капе­люха.

- Шахрай! - знову і знову гнівно вигукував Норі Сімс, обурений
кинутим їм в обличчя викликом.

- Негідник! - повторював за ним містер Блекмен. - Де він награ­
бував грошей, щоби так з нами розмовляти?

Містер Арніл теж був до глибини душі приголомшений нечува-ним нахабством Каупервуда! Проте стримана лють останнього зму­сила його нашорошитися: він нюхом розумів, що тут требі діяти обачливо.

- Джентльмени, - сказав він, - я думаю, що нам треба вирішувати
це питання з більшим спокоєм. Містер Каупервуд, вочевидь, має на
увазі якісь позики, які можуть бути затребувані з його вказівки і про
які мені особисто нічого не відомо. Перш ніж діяти* треба дізнатися,
у чому тут справа. Можливо, хтось із вас повідомить нам додаткові
відомості?

Але ніхто нічого толком не знав, і, ще раз обговоривши стано­вище, всі дійшли висновку, що треба бути обережними. Позики, отримані Френком Алджерноном Каупервудом, затребувані не були».

Коментар до цитати: веселий настрій, активність та впевненість
Каупервуда розладнали недружелюбні плани супротивників. Вони
змінили попередньо вироблене рішення і не затребували із Каупер­
вуда позичені кошти. ^и

Приклад 3. (Із книги: Райнов Богомил. Пан ніхто. - К.: Вища шко­ла, 1985, с. 349-350).

«Взагалі зелений колір - свіжий, повний прохолоди й розради - заспокійливо впливає на очі, як твердять окулісти. Та коли я розглядав панораму міста, переваги цого кольору цікавили мене найменше. До непередбачених труднощів по винайму готельного номера додалася ще одна, яку я хоч і передбачав, але якої майже не чекав: за мною стежили. Стежили від самого вокзалу, потім у таксі і пізніше, коли я виконував реєстраційні формальності в холі «Ексцельсіору».

Це кепсько. Але все погане має свій добрий бік. Підозрюю, що мені вдалося дістати кімнату в готелі не без допомоги тих, хто сте­жив. Чи вони зробили цю послугу, бо втомилися вештатися за мною, чи тому, що кімната в «Ексцельсіорі» найзручніша для спостережен­ня - то вже деталі.

І раптом, поки я вдихав вологе, пропахле бензином повітря вечір­нього міста, мене охопило гнітюче передчуття, що місія моя розви­ватиметься не так, як я уявляв. Вічна історія: намагаєшся врахувати всі можливі варіанти, примудряєшся усі їх продумати й оцінити, крім отого, що сам приходить до тебе, як невідпорна реальність.

За мною стежать. Але, незважаючи на це, треба виконати своє завдання так, щоб переслідувачі цього й не запідозрили. Одним єди­на й остання рятівна сподіванка: може, звичайна перевірка - що я за птиця і навіщо прилетів у цю зелену країну. Взагалі незначний прояв шпигуноманії, який одразу урветься, тільки-но стане ясно, що я справді безневинний дослідник соціальних феноменів.

Дослідник соціальних феноменів? Це, власне, не так уже й дале­ко від істини».

Коментар до цитати: спокійний настрій болгарського розвідни­ка, навіяний зеленим кольором, дав змогу йому дійти висновку, що стеження за ним є, можливо, звичайною перевіркою новоприбулих соціологів у чужій країні на предмет шпигунської діяльності.

ТЕСТ ДО ЕТАПУ IV. «ОПИТУВАЛЬНИК САН» *

Для оперативної оцінки функціонального стану досліджуваних рекомендують використовувати бланкову методику - тест диферен­ційованої самооцінки функціонального стану (САН). Цей опитуваль-

*Опитувальник перекладений українською мовою і адаптований нами на практичних заняттях зі студентами КНЕУ. - Авт.

ник названий за першими буквами слів «самопочуття», «активність», «настрій» і розроблений в І ММІ ім. І.М.Сєченова в Москві.

Метод оцінювання полягає в тому, що досліджуваного просять співставити свій стан з рядом ознак. Ступінь виявленості кожної оз­наки встановлюється за багатоступневою шкалою, і таким чином результати квантифікуються.

Тест являє собою таблицю, яку складаютьЗО пар слів протилеж­ного значення, які відображають різноманітні сторони самопочуття, активності, настрою. Кожну категорію характеризують 10 пар слів. До категорії «самопочуття» належать характеристики, які відобра­жають силу, здоров'я, втомлюваність.

Характеристики руху, рухомості, швидкості і темпу протікання функцій та процесів віднесені до категорії «активність». Характери­стики емоційного стану віднесені до категорії «настрій».

Між парами слів розташовані цифри 3-2-1-0-1-2-3. Завдання до­сліджуваного полягає в тому, щоб вибрати і відмітити цифру, яка най­точніше вказує на стан у момент дослідження.

При розшифруванні заповненої карти оцінки ознаки перекодову-ються в ряд від одиниці до семи, причому бал 3, який відповідає поганому самопочуттю, низькій активності і поганому настрою, -отримує значення 1, бал 0 оцінюється цифрою 4, а бал 3, який відоб­ражає добре самопочуття, високу активність і добрий настрій, - от­римує значення 7. Підкреслення всіх клітинок в одному й тому само­му вертикальному стовпчику є підставою для нерозгляду карти (ро­бота не зараховується, фальшива).

Кожну категорію характеризують три математичних показники: середня арифметична, середньоквадратичне відхилення, похибка середньої арифметичної величини.

За результатами опрацювання виборки із студентів Москви, дос­ліджених вранці перед заняттями, середня оцінка самопочуття - 5; 4; активності - 5, 0; настрою - 5, 1.

При аналізі функціонального стану досліджуваних можливе ви­користання не тільки абсолютних величин оцінок самопочуття, активності та настрою, але й їх співвідношення. Так, у людини, яка відпочила, всі три категорії оцінюються близькими цифрами, але по мірі наростання втоми відбувається збільшення різниці між середніми оцінками самопочуття, активності та настрою за раху­нок відносного зниження самопочуття та активності стосовно на­строю.

Поиск по сайту: