Відносний ПКС

Для більшої надійності зміни валютного курсу співставлятись повинні не абсолютні рівні цін у двох країнах, а їхні відносні розміри - зміна з часом.

Теорія відносного ПКС (relative РРР theory) - зміна обмінного курсу між валютами двох країн пропорційна відносній зміні рівня цін у цих країнах.

Якщо - рівень внутрішніх цін у базовому році, - рівень цін за кордоном у базовому році, - валютний курс у базовому році, - рівень внутрішніх цін у поточному році, - рівень цін за кордоном у поточному році, - валютний курс у поточному році, то валютний курс на основі теорії відносного ПКС виражається наступною формулою:

. (14.4)

Як видно з формули, для розрахунку валютного курсу відповідно до теорії відносного ПКС необхідно знати абсолютне значення рівноважного валютного курсу в певному році, обраному як базовий, і індекси цін для обох країн. В ідеалі за рівноважний курс базового року повинний прийматися курс того часового періоду, коли курс був стабільний або дуже близький до значень своїх ковзаючих середніх. В якості індексів використовується звичайно індекс споживчих цін - ІСЦ (consumer price index, CPI), індекс гуртових цін (wholesale price index, WPI) або дефлятор ВНП (GNP deflator), кожний із котрих своїм способом вимірює відносний рух цих цін до поточного року в порівнянні з роком, обраним як базовий. Фактично прогнозування валютного курсу на базі теорії відносного ПКС означає екстраполяцію поточного курсу на майбутній період на базі співвідношення темпів інфляції в двох країнах. Неважко зауважити, що ціновий коефіцієнт формули відносного ПКС (14.4) - відношення інфляції всередині країни до темпу інфляції за кордоном - є по суті оберненим ціновому коефіцієнту у формулі реального валютного курсу - відношення темпу інфляції за кордоном до її темпу в себе в країні. З цього випливає, що теорія ПКС спрацьовує, якщо реальний валютний курс не змінюється з часом. Якщо внутрішній темп інфляції вищий закордонного, то прогнозований на основі відносного ПКС валютний курс у поточному році буде нижчим, ніж у базовому році.

Альтернативним способом визначення рівноважного валютного курсу на базі теорії відносного ПКС є такий:

, (14.5)

де ліва сторона - різниця в темпах інфляції всередині країни () і за кордоном (), а права - зміна курсу національної валюти.

Оскільки в більшості конкретних випадків курси, розраховані на базі теорії відносного ПКС, відхиляються від поточних ринкових курсів, то виникла ідея про те, що у випадку відхилення від ПКС валюти бувають "переоціненими" або "недооціненими".

Переоцінена/недооцінена валюта (overvalued/undervalued currency) - валюта, реальний курс якої зростає швидше/повільніше, ніж курс, розраховваний на основі ПКС.

Теорія відносного ПКС є серйозним інструментом прогнозування й оцінки валютного курсу в таких випадках:

- при прогнозуванні на довгострокову перспективу на основі наявних довгих серій статистичних даних про номінальний валютний курс і розрахункових даних про ПКС, що дозволяють встановити багаторічну кореляцію між курсом і ПКС;

- при прогнозуванні в умовах високої галопуючої інфляції заснованої переважно на монетарному факторі - різкому збільшенні грошової маси в обігу, коли структурні зміни в економіці не є яскраво вираженими;

- при розрахунку орієнтованого валютного курсу, на який повинні орієнтуватися інші макроекономічні оцінки, для визначення реальної міжнародної вартості національних товарів і послуг. Розрахунки показують, що в середньому розрив між номінальним курсом валюти і її ПКС скорочується в темпі 14% у рік, що теоретично означає, що приблизно через 15 років курс повинний злитися з ПКС.

Поиск по сайту: