АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Патогенез туберкульозу при ВІЛ-інфекції

Читайте также:
  1. Аденовирусная инфекция. Этиология, патогенез, классификация, клиника фарингоконъюнктивальной лихорадки. Диагностика, лечение.
  2. АКТУАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПАТОГЕНЕЗА ВОСПАЛЕНИЯ. СОВРЕМЕННОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ О ПАТОГЕНЕЗЕ СЕПСИСА И СИНДРОМА СИСТЕМНОГО ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ОТВЕТА
  3. Афазия: этиология, патогенез, клинические формы.
  4. Болезнь Эпштейн-Барр. Инфекционный мононуклеоз у детей. Этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, течение, лечение
  5. Бронхиальная астма. Этиопатогенез, классификация.
  6. Ветряная оспа. Этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лечение и профилактика.
  7. Внутримозговое кровоизлияние (геморрагический инсульт): этиология, патогенез, диагностика, лечение.
  8. Геморрагический васкулит у детей. Этиология, патогенез, классификация, клиника, лечение и профилактика.
  9. Гемофилия у детей. Этиология, патогенез, классификация, клиника, лечение
  10. Гипомоторная дисфункция желчного пузыря у детей. Этиопатогенез, клиника, этапное лечение и профилактика
  11. Гипотрофия. Определение, этиопатогенез, классификация.
  12. Гораздо менее постоянны и слабее выражены изменения в сосудах,. сводящиеся к утолщению их стенок. патогенез

       
   


ВІЛ-інфекція сприяє розвитку ТБ ВІЛ-інфекція підвищує

у інфікованих осіб вірогідність розвитку рецидиву туберкульозу шляхом ендогенної

ре активації або екзогенної реінфекції

ВІЛ уражує клітини,на мембранах якихє молекулиСD 4 (специфічний рецептор для ВІЛ) - Т-хелпери (Т 4), які мають велике значення у механізмі протитуберкульозного імунітету.

Прогресування ВІЛ-інфекції супроводжується зменшенням кількості Т-хелперів і порушенням їх функції (втрачається здатність імунної системи затримувати ріст і поширення МБТ), порушенням співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів (1:1 замість 2:1).

Клінічна картина і перебіг ВІЛ-асоційованого ТБ залежать від стадії ВІЛ-інфекції.

Рання стадія - перебіг ТБ такий же як і у ВІЛ-негативних осіб. При цьому він протікає як вторинний ТБ, часто має гострий, прогресувальний перебіг. Звичайно відмічається ураження верхніх часток легень. Туберкулінові проби позитивні у 50-80% хворих.

Бактеріоскопія харкотиння – часто виявляють МБТ.

Власне СНІД – злоякісний перебіг ТБ, тяжкі генералізовані форми ТБ легень та інших органів. Туберкульозні зміни можуть локалізуватись у верхніх, середніх і нижніх відділах легень. Бактеріоскопія харкотиння - МБТ часто відсутні.

Характерні вогнища позалегеневого ТБ з нетиповою локалізацією – лімфатичні вузли, плевра, ЦНС, серце, кістковий мозок. Більше ніж у 60% проба Манту негативна (наслідок пригнічення клітинного імунітету

При інфікуванні атиповими МБТ розвиваються мікобактеріоз, які перебігають як дифузний інтерстиціальний запальний процес без гранульом і порожнин розпаду.

Підозра на ВІЛ-інфекцію у хворого на ТБ – за наявності анемії, лейко-, тромбоцитопенії.

Лікування. Хворих з ранньою стадією ВІЛ-інфекції і ТБ - стандартне. АРВТ як правило не призначають. На пізній стадії ВІЛ-інфекції протитуберкульозну терапію частіше поєднують із застосуванням АРВ препаратів.

Профілактика і своєчасне виявлення ТБ у ВІЛ-інфікованих осіб:

- усіх вперше виявлених ВІЛ-інфікованих повинен оглянути фтизіатр. ВІЛ-інфіковані мають бути поінформовані про можливість захворювання на ТБ;

- усім ВІЛ-інфікованим після виявлення потрібно провести рентгенологічне обстеження легень;

- обов’язкове проведення туберкулінової проби Манту у всіх ВІЛ-інфікованих;

- усім ВІЛ-інфікованим з позитивним результатом проби Манту або із залишковими посттуберкульозними змінами у легенях, ВІЛ-інфікованим з негативним результатом з групи ризику та хворим на СНІД призначають хіміопрофілактику туберкульозу за наступними схемами: ізоніазид (Н) + етамбутол (Е) або ізоніазид (Н) + піразинамід (Z) щоденно або 5 разів на тиждень (крім суботи, неділі) протягом трьох місяців один раз на рік у стандартних дозах (Н – 0,3; Е – 1,2; Z – 2,0) або у дозах відповідно до маси тіла.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)