Пожежа в сільському будинку

План лекції з дисципліни

Безпека життєдіяльності

для студентів очної та заочної форми навчання

підготовка бакалаврів за напрямами підготовки:

- маркетинг 6.030507

- фінанси і кредит 6.030508

- облік і аудит 6.030509

- менеджмент 6.030601

- екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування 6.40106

- харчові технології та інженерія 6.051701

- гідротехніка (водні ресурси) 6.060103

- агрономія 6.090101

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 6.090102

- лісове і садово-паркове господарство 6.090103

- процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва 6.100202

- ветеринарна медицини 6.110101

Тема 6

Лекція 6. Техногенні небезпеки і їх наслідки на об'єкти

C/г виробництва

Дніпропетровськ 2013

План лекції з дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів бакалаврів очної та заочної форми навчання. Дніпропетровський аграрно-економічний університет, Дніпропетровськ, 2013.

План лекцій може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Безпека життєдіяльності.

План лекції розраховано для студентів бакалаврів усіх напрямків підготовки.

Матеріали тексту лекції можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами очної, та заочної форм навчання.

Склав: ст. викладач Ю.Ф. Стаценко

Рецензенти: к.т.н., доцент В.А. Шаломов

к.т.н., доцент Г.Г. Капленко

ст. викладач А.Є. Самусєв

асистент К.А. Кірнос

План лекції розглянуто та схвалено на засіданні кафедри «Безпека життєдіяльності»

Протокол № ___від___________2013р.

Зав. кафедри БЖД, професор А.С. Бєліков

Вступ

Україна - індустріально розвинена держава Європи, яка займає площу 603,7 тис. м. кв. Вона має розвинену транспортну мережу: залізниці - хворіємо 22 тис. км., автомобільні дороги - хворіємо 102 тис. кв. По залізних і автомобільних дорогах перевозяться вантажі: різні вибухові речовини, різні кислоти та ін.

На території України 42 тис. км. магістральних нафтопроводів і газопроводів.

По території Дніпропетровської області проходить аммиакопровод Тольяти - Одеса, протяжність якого 122 км. В одному кілометрі труби 56 тонн аміаку. Термін експлуатації трубопроводів - 40 років.

На Україні працюють чотири атомні електростанції і два науково-дослідні атомні реактори. Поряд з межею розташовані дві атомні електростанції Росії (Курська і Смоленська), а також одна атомна електростанція Литви (Ігналінська), реактори такі ж, як на Чорнобильській атомній електростанції.

На території України знаходяться сейсмологічні ділянки, площа яких складає 120 тис. м. кв.

На річках України споруджені 16 водосховищ з різним об'ємом води (Кременчуцьке - 13,5*10 м. куб. води, Каховське - такий же об'єм). Термін служби гребель із залізобетону вважається 35-40 років.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, внаслідок, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, епіфітотій, або інших небезпечних подій, які привели або можуть привести до людських або матеріальних втрат.

В Україні надзвичайні ситуації класифікуються:

а) з причин виникнення;

б) по масштабах поширення.

З причин НС можуть так:

а) природні - землетруси, зсуви, обвали, затоплення та ін.;

б) техногенні - пов'язані з діяльністю людини (аварії, катастрофи, вибухи та ін.);

в) екологічні - забруднення довкілля, що негативно впливає на здоров'я людей, вирощування продукції і так далі;

г) соціально-політичні - війна, революція, тероризм та ін.

По масштабах НС можуть бути:

а) об'єктові - такі ЧС, наслідки яких не виходять за межі об'єкту, а засобів об'єкту вистачає для ліквідації наслідків;

б) місцеві - такі НС, наслідки яких не виходять за межі території адміністративного району, а засобів вистачає для ліквідації наслідків;

в) регіональні - НС, які охоплюють декілька районів області і засобів обласного бюджету вистачає для їх ліквідації.

г) загальнодержавні - НС, які охоплюють дві і більше області.

Небезпека - є дія на людину несприятливих або не сумісних з життям чинників.

Аварія - ця небезпечна подія, техногенного характеру, що викликає загибель людей або створює на об'єкті, або окремій території, загрозу життя і здоров'ю людей і що призводить до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробництва або транспортного процесу, або що завдає шкоди що оточує маренні.

Вибух - це швидке перетворення речовин, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стислих газів, здатних виконувати роботу.

Вибухи можуть бути як запланованими, так і випадковими. До запланованих вибухів, відносяться вибухи звичайних зарядів вибухових речовин (при розробці горнах порід, при штампуванні, зміцненні і зварюванні металів, будівництві, а також при диверсіях і терористичних актах). Випадкові вибухи відбуваються при зберіганні вибухонебезпечних речовин в результаті порушення технології, правил експлуатації і запобіжних заходів при роботі з вибухонебезпечними речовинами і предметами.

Загальною ознакою вибуху, являється утворення області зони підвищеного тиску, з подальшим поширенням в довкіллі з надзвуковою швидкістю вибухової (ударної) хвилі, є скачок середовища. Вибухова хвиля заломлюється в повітрі, утворює повітряну ударну хвилю, яка є основним вражаючим чинником. Так наприклад, при вибухах вибухових речовин утворюється вогняна куля з температурою вище 2000 С і початковим тиском до 3-20 гПа. Початкова швидкість розширення продуктів вибуху досягає 2-9 км/сек.

При руйнуванні ємностей з газом або розривах газопроводів, а також при витоку газів, при несправних побутових приладах житлових будівель, утворюється газоповітряні суміші, які за певних умов можуть ініціювати об'ємні вибухи.

Об'ємні вибухи, є, газофазні реакції, що супроводжуються окислювально - відновними процесами між киснем повітря і займистими молекулами газу, коли концентрація речовин досягає критичного значення і знаходиться між нижнім і верхнім межами детонації. Максимальний рівень надмірного тиску при вибухах газоповітряних сумішей може досягати 0,9 мПа.

Вибухонебезпечний об'єкт - це об'єкти, в технологічній схемі яких знаходиться застосування, зберігання або транспортування вибухових речовин, горючих газів, пило повітряних сумішей та ін., що мають запас потенційної енергії, яка при великій швидкості звільнення здатна генерувати ударну хвилю, що викликає руйнування і поразки людей.

Осередок ураження - це територія, на якій в результаті вибуху сталися руйнування, поразки людей, пожежі.

При вибухах вибухових речовин і газоповітряних сумішей на місцевості утворюється осередок ураження - територія, в межах якої в результаті вибуху сталися масові поразки людей, тварин, будівель. Межа осередку ураження (людей, тварин) проходить через точки на місцевості, де надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі.

Залежно від міри руйнування і об'єму рятувальних і інших невідкладних робіт, осередок ураження ділиться на зони:

- зона слабких руйнувань із зовнішньою межею на відстанях =10-20 кПА

- зона середніх руйнувань із зовнішньою межею на відстанях =20-30 кПА

- зона сильних руйнувань із зовнішньою межею на відстанях =30-50 кПА

- зона повних руйнувань із зовнішньою межею на відстанях =50 кПА

При безпосередній дії ударних хвиль причиною поразки людей являється надмірний тиск. При непрямому - люди вражаються уламками зруйнованих будівель, осколками стекол та ін. предметами, що переміщаються під діями швидкісного натиску.

Радіаційна обстановка - це сукупність умов, які виникають на території об'єкту і чинять негативну дію на життєдіяльність людей, а також вимагають захисту.

При аваріях на ядерно-енергетичних реакторах з руйнуванням цілісності реактора, в довкілля потрапляють радіоактивні матеріали, що викликають забруднення поверхні ґрунту (води, машин, устаткування, людей і так далі).

Вступ

П'ять тисячоліть тому, коли з'явилися перші поселення людей, почала формуватися техносфера - сфера, яка утримує штучні технологічні споруди на Землі. Тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з'явилася в епоху промислової революції, коли пара і електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини, створивши умови:

- Швидко переміщатися по Земній поверхні і створювати світове господарство;

- Заглибитися в земну кору і океани;

- Піднятися в атмосферу;

- Створювати багато нових речовин.

Виникли процеси не властиві біосфері:

- Отримання металів і інших елементів;

- Виробництво енергії на АЕС;

- Синтез невідомих досі органічних речовин.

Потужним техногенним процесом є спалювання викопного палива. У зв'язку з використанням великих енергетичних потужностей люди вимушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому частіше у межах міст і населених пунктів. Йде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх кількість досягає 400 тис.), велика частина яких отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення довкілля, знищення лісів, запустинювання, все більша кількість людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

Аварії, пов'язані з порушенням експлуатації технічних об'єктів, по своїх масштабах почали набувати катастрофічного характеру в 20-30 роках XX століття. Вплив цих аварій переходить межі держав і охоплює цілі регіони. Неблагополучна екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація цих аварій зажадає великих грошей і залучення багатьох фахівців.

Питання 1. Наслідки виникнення і класифікація техногенних небезпек

Техногенні небезпеки це:

- аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних радіоактивних речовин, хімічних речовин;

- пожежі;

- неспровоковані вибухи або їх загроза;

- транспортні аварії;

- несподіване руйнування споруд і будов;

- аварії на інженерних мережах і спорудженнях життєзабезпечення;

- гідродинамічні аварії на греблях і греблях і так далі

Аварія ця небезпечна дія техногенного характеру, яка створює на об'єкті, території або акваторії загрозу життя і здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд і транспортних засобів, порушення виробничого процесу і створює шкоду довкіллю.

Згідно з розмірами і заподіяною шкодою аварії діляться на:

- легкі - без жертв;

- середні - загинули до 3 чоловік;

- важкі - внаслідок яких загинуло до 5, травмовані від 4 до 10 чоловік. Зруйновані будівлі, споруди або основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя або здоров'я працівників цеху, ділянки (розраховується цех, ділянка з чисельністю робітників 100 чоловік і більше). Випадки порушення технологічних процесів роботи устаткування, тимчасової зупинки виконання роботи цехів, ділянок, окремих об'єктів, падіння опор, ліній електропередач.

- особливо важкі - внаслідок яких загинуло більше 24 або травмоване 10 і більше чоловік; стався викид отруйних, радіоактивних біологічних небезпечних речовин на санітарно-захисну зону підприємств; збільшилася концентрація забруднюючих речовин в природному довкіллі більш ніж в 10 разів; зруйновані удома, споруди або основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'ю значному працюючому на підприємстві населенню.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на довкілля обумовлює розподіл їх по видах. Види аварій:

- Аварії з викидами радіоактивних речовин в довкілля;

- Аварії з викидами ОХР(аміак, хлор, сірчана, азотна кислота, чадний газ, сірчистий газ та ін. речовини);

- Аварії на транспорті та ін.;

- Пожежі і вибухи.

Особливо важкі аварії можуть привести до катастроф. Катастрофа - це великомасштабна аварія, яка призводить до тяжких наслідків для людей, рослинного і тваринного світу, змінюючи умови середовища існування.

Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування біосфери.

По загальноприйнятій концепції, катастрофи класифікуються по тяжкості:

- малі, число загиблих і поранених 25-100 чоловік;

- середні, число загиблих 101-1000 чоловік, потребують госпіталізації від 51 до 250 чоловік;

- великі, число загиблих більше 1000 чоловік, потребують госпіталізації більше 250 чоловік.

Розглянемо характер наслідку дії аварій з викидом РР в довкілля.

Відповідно до причин походження подій(аварій, катастроф), які можуть обумовлювати виникнення техногенних небезпек на території України вони підрозділяються на:

1. Транспортні:

- автомобільні

- авіаційні

- водні

- трубопровідні.

2. Виробничі небезпечні явища пов'язані:

- З викидами радіаційної енергії:

- аварії на АЕС виробничого і дослідницького призначення з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин;

- аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин на підприємствах ядерно-паливного циклу;

- аварії на транспортних і космічних засобах з ядерними установками;

- аварії з ядерними боєприпасами в місцях їх експлуатації, зберігання або установки;

- втрата радіоактивних джерел;

- З викидом хімічної енергії:

- аварії з викидом (загрозою викиду) речовин ОХР (отруйні хімічні речовини) при їх переробці або зберіганні (похованні). На Україні зберігається і використовується понад 300 тис. т. небезпечних речовин.

- аварії на транспорті пов'язані з викидом (загрозою викиду) ОХР. На Україні щодня перевозиться до 16 тис. вагонів з отруйними хімічними речовинами.

- аварії з хімічними боєприпасами;

- втрата джерел ОХР.

- З витоком біологічних речовин:

- порушення правил експлуатації об'єктів водопостачання і каналізації;

- порушення технологій в роботі підприємств харчової промисловості;

- порушення режиму роботи установ санаторно-епідеміологічного (мікробіологічного) профілю;

- аварії на транспорті.

- З вивільненням термічної енергії (на Україні функціонує понад 1,5 тис. пожежо - вибухонебезпечних об'єктів, на яких близько 13 млн. т. твердих і рідких небезпечних речовин):

- Пожежі (вибухи) у будівлях, на технологічному устаткуванні;

- Пожежі (вибухи) на об'єктах здобичі, переробки, зберігання легкозаймистих, горючих, вибухових речовин;

- Пожежі (вибухи) на транспорті;

- Пожежі (вибухи) у будівлях житлового, соціально-побутового і культурного призначення;

- виявлення боєприпасів, що не розірвалися;

- втрата займистих, горючих, вибухових речовин.

- З викидом механічної енергії (вибухи, ушкодження або руйнування):

- механізмів, агрегатів;

- комунікацій;

- на очисних спорудах промислових об'єктів (викид більше 10 тонн) із-за викиду газів.

- на електричних мережах електростанцій: на лініях електропередач, при виході з ладу мереж електричного транспорту.

- на комунальних мережах: каналізацій, при концентрації забруднюючих речовин, більш ніж в 10 разів що перевищують ГДК; теплоцентралей в холодну пору року; водопроводу; газопроводу.

- обвалення конструкцій будівель: елементів транспортних комунікацій; елементів виробничих і житлових будівель.

- Гідродинамічні:

- вибухи гребель з утворенням хвиль прориву і катастрофічного затоплення;

- прорив гребель з утворенням проривного паводку;

- прорив гребель, зі змивом родючого шару ґрунтів або відкладенням наносів ґрунту на великих територіях.

Питання 2. Небезпеки, пов'язані з пожежами і вибухами.

Пожежа - найпоширеніше і небезпечніше стихійне лихо людства. Це неконтрольований процес горіння, що спричиняє за собою загибель людей і знищення матеріальних цінностей. Щорічно у світі відбувається близько 5 мільйонів пожеж. Кожну годину у вогні гине одна людина, двоє-троє отримують травми і опіки, кожен третій загиблий - дитина. Відносні показники кількості пожеж на Україні до числа населення в 3,5 разу перевищують аналогічні показники в розвинених країнах, а показники загибелі людей у нас в результаті пожеж перевершують їх в 4-9 разів. Щорічно на дим і попіл перетворюються цінності на мільярди гривен.

Пожежа - це одне з небагатьох стихійних лих, яке здатна викликати один-єдина людина, а постраждати від нього можуть тисячі людей.

Для виникнення і підтримки горіння потрібні особливі умови: наявність джерела займання, займистих матеріалів і кисню. До джерел займання відноситься сірники, свічки, бенгальські вогні, несправні електроприлади, газові плити, вогнища, газові лампи та ін.

Займисті матеріали — це речовини, які спалахують, коли є джерело займання(папір, деревина, тканина).

Кисень - це газ, що містить в повітрі. У більшості випадків горіння без нього неможливе. Якщо вогонь палає в замкнутому просторі, вміст кисню в повітрі швидко знижується, і горіння може припинитися саме по собі.

Пожежа має три стадії розвитку:

- початкова стадія (15-30 хв.) з невеликою температурою горіння і швидкістю поширення вогню;

- стадія розгоряння (30-60 хв.), для якої характерне різке збільшення температури горіння(1000⁰С) і швидкості поширення вогню;

- завершальна стадія - послаблення сили пожежі у міру вигорання вогненебезпечних матеріалів.

Основні вражаючі чинники пожежі: безпосередня дія вогню (горіння); висока температура і тепловипромінювання; газове середовище; задимлення і загазованість приміщень і території токсичними продуктами горіння. На людей, що знаходяться в зоні горіння, впливають, як правило, одночасно декілька чинників: відкритий вогонь і іскри, підвищена температура довкілля, токсичні продукти горіння, дим, знижена концентрація кисню, частини будівельних конструкцій, агрегатів і установок, що падають.

Для ефективного пригнічення горіння необхідно виконати хоч би одно з наступних дій:

- ізоляція вогнища горіння від повітря;

- охолодження вогнища горіння до температури нижче певної межі;

- гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї;

- створення умов, що перегороджують шлях вогню.

Пожежі нерідко призводять до вибухів. Вибух - це звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Вибух відбувається за рахунок звільнення:

- хімічній енергії (звільнення ВР);

- ядерній енергії (ядерний вибух);

- електромагнітній енергії (іскровий розряд, лазерна іскра);

- механічній енергії (при падінні метеоритів на поверхню Землі);

- енергії стислих газів (при підвищенні тиску межі міцності посудини - балона, трубопроводу, вибуху часток продовольства, жирів, олій, комбікормів, деревного пилу і так далі).

Пожежонебезпечні і вибухонебезпечні об'єкти - підприємства, на яких робиться, зберігатися, транспортуються вибухонебезпечні продукти, за певних умов тих, що мають здатність до займання або вибуху.

До пожежо - вибухонебезпечних об'єктів відносяться підприємства оборонної, нафтопереробної, нафтохімічної, газової, хлібобулочної, текстильної і фармацевтичної промисловості, склади з легкозаймистими і горючими рідинами, скрапленими газами.

Вибухи і супутні їм пожежі зазвичай трапляються на підприємствах, які роблять вибухонебезпечні і хімічні речовини, де як паливо або складові технологічні процеси використовуються горючі гази (метан, етан, пропан). На бензосховищах, на військових і цивільного підпорядкування складах, де зберігаються вибухові речовини і боєприпаси, на хімічних і нафтопереробних заводах, на газопроводах.

При певній концентрації в замкнутих приміщеннях можуть вибухати такі «мирні» речовини, як борошно, елеваторний і деревний пил, цукрова пудра. Крім того, можуть вибухати залізничні і автомобільні цистерни з бензином, побутовий газ.

Аварії з ОХР, пов'язані з сильними вибухами і пожежами, можуть привести до тяжких соціальних і економічних наслідків. Вибухають вони, в основному, вибухами в місткостях і трубопроводах, з легкозаймистими і вибухонебезпечними рідинами і газами, коротким замиканням електропроводки, вибухами і займанням деяких речовин і матеріалів. Пожежі при промислових аваріях викликають руйнування споруд, внаслідок згорання або деформації їх елементів від високих температур.

Найбільш небезпечні пожежі в адміністративних будівлях. Як правило, внутрішні стіни фанеровані панелями з горючого матеріалу. Стельові плити також виконані з горючих деревних плит. У багатьох випадках виникненню займання сприяє незадовільна вогнестійкість деревини і інших будівельних матеріалів, особливо пластикових.

Надзвичайно небезпечний вживаний при виготовленні меблів поролон, який при горінні виділяє отруйний дим, що містить ціаністі сполуки. Крім того, в умовах природного виробництва стають небезпечними речовини, що вважаються негорючими. Наприклад, вибухає і горить, деревний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний, зерновий і цукровий пил, а також пил бавовни, льону, прядива, джуту. Самозагоряються такі звичайні хімікати, як скипидар, камфори, барій, пірамідон і багато інших.

Велику небезпеку для життя і здоров'я людей представляють вибухи не лише на промислових підприємствах, але і в житлових і громадських будівлях.

Головна причина вибухів в житлових будинках - небезпечна поведінка самих громадян, передусім дітей і підлітків. Найчастіше вибухає газ, але останнім часом отримав поширення випадки, пов'язані з вибухами вибухових речовин. Небезпечний не лише сам вибух, але і його наслідки, що виражаються, як правило, в обваленні конструкцій і будівель.

Аварії на об'єктах нафтогазовидобувної промисловості завжди приносять великі лиха. Нафтовий або газовий фонтан, що так вирвався, при займанні перекидає вогонь на резервуари з нафтою, на компресорні установки і нафтопроводи, майстерні, гаражі, житлові будинки і лісові масиви. Бурхливе полум'я фонтану, що горить, піднімається величезним смерчем до неба, важкий дим застилає околиці. Температура усередині такого смерчу настільки велика, що плавляться сталеві бурові вишки і інші конструкції.

Нерідкі пожежі від займання пального при перевезеннях, під час пожеж на залізничному транспорті, як правило, обриваються дроти, через що паралізується увесь рух.

У сільському господарстві вибухонебезпечними є:

- млини (вибухи борошняного пилу);

- маслоробні (вибухи рослинних часток, продовольства, жирів, олії);

- комбікормові цехи (вибухи комбікормового пилу у бункерах);

- у цехах по переробці деревини (вибухи стружки від розпилювання деревини).

Встановлено, що стружка від розпилювання деревини розміром менше ніж 0,5мм по вибухонебезпечних діях наближається до вибуху пари палива, вибуху подібно до вибуху пального.

Приклад. У 1974 році на Бременській (Німеччина) макаронній фабриці стався вибух, який повністю зруйнував виробничу будівлю і привів до загибелі людей.

Причиною цього став об'ємний вибух, що пішов від того, що розпиляло 4кг кукурудзяного крохмалю в замкнутому обмеженому просторі за допомогою електрозамикання електропроводів.

Сталася детонація суміші (утворилася вогняна куля діаметром 4м і температурою більше 3000⁰С).

Пожежонебезпечні і вибухонебезпечні явища характеризується наступними чинниками:

- повітряною ударною хвилею, що виникає при вибухах газоповітряних сумішей, резервуарів з перегрітою рідиною і резервуарів під тиском;

- тепловим випромінюванням пожежі і осколками, що розлітаються;

- дією токсичних речовин, які застосовувалися в технологічному процесі або утворилися в ході пожежі або інших аварійних ситуацій.

По вибуховій, вибухопожежній і пожежній небезпеці усі ОХР підрозділяються на шість категорій: А, Б, В, Г, Д, Е. Особливо небезпечні об'єкти, що належать до категорії А, Б, В.

Категорія А - нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи, склади нафтопродуктів.

Категорія б - цехи приготування і транспортування вугільного пилу, деревного борошна, цукрової пудри, вибійні і розмельні відділення млинів.

Категорія В - лісопильні, деревообробні, столярні, меблеві виробництва.

Виникнення пожеж, передусім, залежить від міри вогнестійкості будівель і споруд. Вона визначається мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій і займистістю матеріалів, з яких вони складаються, і часом незаймистості.

Усі будівельні матеріали, а, отже, і конструкції з них діляться на три групи: що не згорають, важко-згорають і згорають.

Що не згорають - це такі матеріали, які під впливом вогню високої температури не запалюється, не обвуглюються і не тліють.

Що важко-згорають - це такі матеріали, які під впливом вогню або високої температури насилу запалюються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти за наявності джерела вогню.

Що згорають - це такі матеріали, які під впливом вогню або високої температури займання або тліють і продовжують горіти і тліти після видалення джерела вогню.

Пожежі в населених пунктах і на підприємствах підрозділяються на:

- ОКРЕМІ - коли вогнем торкнулася тільки одно будівля або споруда;

- МАСОВІ - коли пожежі охоплюють більше 25% будівель;

- ВОГНЯНІ МАСИ - коли горять більш ніж 90% міських будівель.

При пожежах і вибухах люди отримують термічні (опіки тіла, верхніх дихальних шляхів, очей) і механічні ушкодження (переломи, забиття, черепно-мозкові травми, осколкові поранення, комбінування поразки).

Вогнегасні засоби не можуть бути універсальними, тому при вибиранні засобів гасіння пожежі слід виходити з наявних можливостей, що дають максимальний ефект. Це можуть бути вогнегасники, внутрішні пожежні крани, відра, пісок, земля, щільна тканина та ін.

Іноді трапляються пожежі, з якими люди не можуть самостійно впоратися. Особливо небезпечними є пожежі у багатоповерхових будинках. Замкнутість приміщень, що горять, і пов'язані з цим надмірна скупченість людей, паніка, вертикальне (вгору і вниз по поверхах) поширення вогню, отруйні речовини, що виділяються при горінні синтетичних матеріалів, - чинники, що роблять пожежі у багатоповерхівках найнебезпечнішими.

Причини виникнення пожеж:

- невміле поводження дітей з легкозаймистими предметами, а також дитяча витівка з вогнем;

- неконтрольована поведінка людей, що знаходяться в нетверезому стані;

- необережне поводження з вогнем і пожежонебезпечними предметами;

- невміле користування електрикою і несправними електроприладами;

- підпали.

Ситуація з міськими пожежами ускладнюється тим, що в сучасних висотних будівлях, пронизаних комунальними мережами, вогонь швидко знаходить собі шлях на інші поверхи, відрізуючи тим самим людей, що потрапили у вогняну пастку, від порятунку. Будь-яка вентиляція, ліфтова шахта або сміттєпровід можуть підтягнути через себе полум'я не гірше за витяжну трубу печі. Саме тому дуже важливо локалізувати вогнище пожежі на самому початку - вчасно помітити вогонь і, не втрачаючи ні хвилини, загасити його, щоб він не переріс у велику пожежу.

Найбільш ефективні для гасіння пожежі протипожежні засоби: гідранти, вогнегасники, пісок, вода або будь-який товстий негорючий матеріал. Але, як правило, в житлових будинках протипожежні щити не встановлюють, і протипожежних засобів під рукою може не виявитися.

Маленький вогонь збивається мокрою ганчіркою ударами згори або розподілом води по поверхні, що горить. При гасінні електроприладів, що спалахнули, або проводки, передусім потрібно знеструмити електричну мережу в квартирі, викрутивши пробки, а потім накрити прилад, що спалахнув, щільною тканиною і залити водою, заздалегідь висмикнувши з розетки шнур. Не можна проводити гасіння при відкритих кватирках або вікнах. Якщо впоратися з вогнем, що розростається, все важче - потрібно негайно викликати пожежну службу і покинути квартиру.

Покидаючи квартиру, що горить, слід щільно закрити вхідні двері, щоб зменшити тягу повітря, усі двері, вікна і кватирки усередині квартири. По можливості заткнути усі щілини. Відкрити крани, пустити воду на підлогу, обов'язково перекрити газ. Щоб не випустити вогонь на сходовий майданчик, облити двері водою.

Найголовніше - до початку боротьби з вогнем евакуювати з поверху, що горить, і з верхніх поверхів усіх дітей, літніх людей і мешканців, не зайнятих безпосередньо в протипожежних заходах. Під час евакуації забороняється користуватися ліфтом. Він у будь-яку секунду може зупинитися і стати смертельно небезпечною пасткою. Крім того, ліфтова шахта працює в режимі витяжної труби і швидко заповнюється димом. При перших ознаках пожежі краще всього заблокувати ліфт, засунувши між стулок його дверей який-небудь предмет, щоб ліфтом не змогли скористатися ті, хто не знає цього правила протипожежної безпеки.

Потрібно пам'ятати, що у будівлі, що спалахнула, найбільшу небезпеку представляє дим. До 80% людей, постраждалих під час пожежі, гинуть саме із-за диму. Окрім виділення токсичних речовин спостерігається інтенсивне випалювання кисню в навколишньому повітрі. Пониження на 3% вміст кисню в повітрі викликає погіршення рухових функцій, на 14% - спричиняє за собою порушення координації рухів. Тому при сильній задимленості під'їзду використати сходи для евакуації не можна. Можна не встигнути добігти вниз. Саме тому, якщо неможливо вийти на вулицю через вхідні двері і вікна перших поверхів, краще піднятися на дах. Слід використати для спуску-підйому зовнішні сходи, що сполучають верхні і нижні балкони, або йти через лоджії квартир сусідніх під'їздів. Через горище, дах або сусідню квартиру можна проникнути у ближні не задимлені під'їзди і спуститися на вулицю.

Надати серйозну допомогу при пожежі можуть і мешканці сусідніх будинків: помітивши дим, викликати пожежників; підняти по тривозі мешканців будинку, що горить, і надати їм необхідну допомогу; розчистити дорогу пожежним автомобілям; знеструмити електромережу і перекрити газові труби, що входять у будинок; зробити заходи по порятунку людей.

При отруєнні чадним газом потерпілого слід терміново вивести на свіже повітря, накласти компрес на голову, при послабленні або відсутності дихання дати тому, що учадів понюхати нашатирний спирт, зробити штучне дихання. По можливості внести потерпілого в добре провітрене приміщення, укласти в ліжко, зігріти грілками і напоїти міцним чаєм.

Пожежа в сільському будинку

Найчастіше пожежі в приватних будинках і на дачах виникають із-за використання неякісної електропроводки, установки потужних саморобних огрівальних приладів, розведення вогнищ, використання у будинках для освітлення відкритого вогню (гасові лампи, свічки), примусів, газових плит, камінів, порушення правил експлуатації печей, паління в нетверезому стані, витівок та ін.

Якщо пожежа виникла, то гасити його потрібно усіма можливими способами: водою, землею, піском. Взимку згодиться сніг. Малі вогнища можна закривати полотнищами з брезенту або іншої щільної тканини. Дерев'яні будиночки краще всього розламувати розтаскувати за допомогою багрів і гасити уламки стін і колоди окремо.

Дуже важливо не допустити поширення пожежі. Якщо вогонь перекинеться на сусідні будівлі, зупинити пожежу буде майже неможливо. Щоб перешкодити цьому, у будинках поблизу потрібно закрити вікна, що виходять на пожежу, двері, слухові вікна на горище, щоб випадкова, принесена вітром іскра не роздула пожежу далі. Стіни дерев'яних будинків, дворові будівлі, огорожі бажано рясно змочити водою і приготувати місткості, заповнені водою, на випадок гасіння окремих вогнищ пожежі.

При займанні приватних будинків головне завдання - порятунок людей, що потрапили у вогонь. Поки пожежа не розгорілася, слід перевірити приміщення. Для цього захистити дихальні шляхи мокрою ганчіркою і облитися з голови до ніг водою. Потім, накинувши мокру тканину, потрібно обв'язатися мотузком, заздалегідь закріпивши її вільний кінець де-небудь у дворі. Мотузок допоможе вибратися з будинку, що горить, назад на вулицю. Обходити будинок слід, сильно пригнувшись до підлоги або рачки, щоб не наковтатися диму.

Якщо вибратися з будинку, що горить, не можна, то єдина можливість врятувати своє життя - спуститися в льох, закрити люк і як можна щільніше заткнути щілини. Лягти на землю поблизу стіни, захистити ніс і рот змоченою у воді тканиною, і по можливості облити одяг водою. Льох захистить від вогню, будівельних конструкцій, що падають, і якоюсь мірою від диму. Після того, як пожежа закінчиться, потрібно криками або стуком спробувати притягнути до себе увагу.

Висновок. Пожежа — це загроза життя людини, що майже завжди виникає з його ж вини. Попередити пожежу легше, ніж загасити його. Дотримуючись правил протипожежної безпеки, правила експлуатації електроприладів, обережно користуючись пічним опалюванням і відкритим вогнем, людина збереже своє життя і житло.

Питання 3. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів

Необхідність транспорту у наш час не викликає ні у кого сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі життя людей супроводжуються не лише позитивним ефектом, але і негативними наслідками: високим рівнем аварійності транспортних засобів; дорожньо-транспортними подіями (ДТП).

Будь-який транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Людина, яка користується послугами транспортних засобів, знаходиться в зоні підвищеного ризику. Це обумовлено можливістю: - ДТП, - катастрофами і аваріями потягів, літаків, морських і річкових транспортних засобів; - травмами при посадці і висадці з транспортних засобів під час їх руху.

Автомобільний транспорт

У світі щорічно внаслідок ДТП гинуть 250000 чоловік і приблизно в 30 разів більше кількість травмованих 250000*3 = 750000 чоловік.

Закон України «Про дорожній рух» визначають правові і соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя і здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху і охорони природного довкілля.

Близько 75% усіх дорожньо-транспортних подій відбувається із-за порушення водіями правил дорожнього руху. Причому одна третя ДТП - наслідок поганої підготовки водіїв. Вони або не мають права на управління транспортним засобом відповідної категорії, або водійські посвідчення купують. Найбільш небезпечним видом порушень як і раніше залишається перевищення швидкості, виїзд на смугу зустрічного руху, управління автомобілем в нетверезому стані.

У ДТП, за статистикою за останні 5 років в столиці загинули 1000 чоловік і стали інвалідами 5000 чоловік.

Особливість ДТП полягає в тому, що 80% поранених гине в перші 3 години. Крововтрата впродовж першої години буває така велика і сильна, що навіть блискуче проведена операція виявляється даремною. Тут дуже важлива перша долікарська допомога. Проте рівень медичної підготовки працівників ДАІ украй низький або відсутній взагалі. Підготовка населення і тих, хто сидить за кермом, практично дорівнює нулю. Аптечки, які мають бути в кожній машині, без яких не проходить щорічний техогляд, не мають того, що треба в реальній обстановці. Ось чому смертність від ДТП у нас в 10-15 разів вище, ніж у всьому світі.

Пожежа на транспорті(літак, потяг, судно, метро, міський транспорт).

Знаходячись на транспортному засобі, ПОТРІБНО:

- ознайомитися з протипожежними пам'ятками, інструкціями і планами евакуації;

- з'ясувати розташування аварійних виходів;

- про запах диму негайно повідомити провідника, стюардесу, капітана, водія тролейбуса;

- загасити мале вогнище пожежі за допомогою вогнегасника і підручних засобів. У тому числі, використовуючи воду, узяту з туалетів, і що опинилися при вас молоко, мінеральну і газовану воду та ін.;

- у літаку, що рухається, і багато вагонному транспорті (потяг, електричка, потяг метро) йти від вогню потрібно у бік руху, оскільки набігаючи, повітря збиває полум'я і отруйні гази назад;

- захистити дихальні шляхи шматком мокрого матеріалу;

- рухатися до аварійних і робочих виходів. При сильній задимленості пересуватися на колінах або повзучи;

- відкрите полум'я долати, накинувши на голову ковдру, тканину, одяг;

- евакуюватися з електротранспорту (залізничний потяг, тролейбус, трамвай, потяг метро) слід стрибком, не торкаючись його металевих частин, оскільки вагон може виявитися під напругою;

- при аваріях електротранспорту потрібно побоюватися обірваних електричних дротів (у метро шини, яка проводить струм, з боків полотна).

Не МОЖНА:

- перевозити в транспорті легкозаймисті пальні і вибухові речовини;

- палити в не відведених для цього місцях;

- виявлятися від участі в пожежних навчаннях;

- під час пожежі провокувати паніку криками «Пожежа»!, «Рятуйтеся»! і ін.;

- витрачати час на одягання, збір речей;

- надівати синтетичний одяг і взуття;

- розпускати волосся;

- при гасінні пожежі відкривати вікна і двері, оскільки приплив свіжого повітря може посилити горіння;

- вистрибувати з транспорту до його повної зупинки.

У наш час пожежі будівель і споруджень виробничого, житлового, соціально-побутового і культурного призначення залишаються поширеним лихом.

Причини: людські помилки, недбалість і злий намір; землетруси, війни.

1666 г Лондон - знищено 80% будівель.

1871 г Чикаго - знищені 17000 будинків.

30 грудня 1903 г-театр «Ірокез» в Чикаго США. Кількість жертв 602 людини.

14 жовтня 1913 Г-Уельс, 439 чоловік загинуло.

1923 г Токіо-Йокогама. Знищені 477 будівель, загинуло 311000 чоловік.

28 листопада 1942 г - нічний клуб у Бостоні, США загинуло 491 людина.

1943 г - бомбардування Гамбурга, Німеччина знищені 214 00 будинків.

1945 г - бомбардування Дрездена, знищено 80% будівель.

1945 г - бомбардування Токіо - пожежа площею 44 км².

У 1969 г - боротьба з вогняним газовим факелом в Узбекистані тривала 1064 дні. Пожежа ліквідована тільки після підземного ядерного вибуху.

У 1972 г - в нічному клубі США в результаті пожежі загинуло близько 400 чоловік.

У 1972 г - виникла пожежа в готелі в Сеулі (Південна Корея) загинули 164 людини, будинок згорів.

У 1972 г - виникла пожежа в хмарочосі «Андраус» місто Сан-Пауло (Бразилія) загинуло 179 чоловік, отримало опіки 450 чоловік.

Причини: помилки і прорахунки людей, присутність отруйних і горючих газів, надлишок вибухонебезпечного пилу, зберігання старих боєприпасів, перевантаження судна, терористичні акти.

Симптоми і застережливі знаки: відбуваються несподівано, супроводжуються страшним шумом і дуже часто - великою кількістю жертв.

10 березня 1906 г - найстрашніша катастрофа в Європі (того часу) на копальні «Кур'єрові», Франція (1060).

6 грудня 1917 г - найстрашніший у світовій історії випадковий вибух в гавані Галифакса, Канада (1654).

12 лютого 1931 г - шахта в Манчжурії (3000).

26 жовтня 1935 г - арсенал в Ляньчжоу, Китай (2000).

25 квітня 1942 г - вугільна шахта «Хонкейко», Манчжурия, Китай (1549).

29 листопада 1949 г - уранова копальня в Иоханнгеоргендштадте, ГДР (3700).

17 серпня 1956 г - конвой з динамітом в Кали, Колумбію (1100).

2 листопада 1982 г - тунель Саланг, Афганістан (1000 - 3000).

У 1998 році в місті Арзамасе, Росія, в результаті вибуху трьох вагонів з промисловими вибуховими речовинами на залізничній станції, місту був нанесений важкий матеріальний збиток, загинула 91 людина, постраждало 750 чоловік, 700 сімей лишилися без притулку.

У 1989 році із-за розриву продуктопроводу поблизу залізничного полотна (Башкирія) скупчилася велика кількість вуглеводневої повітряної суміші. При проходженні в цьому місці двох зустрічних пасажирських потягів стався найсильніший вибух. В результаті 11 вагонів були скинуті з полотна, 7 з них згоріли повністю; інші 26 вагонів сильно обгоріли; у цій катастрофі загинули, пропали без вісті, померли в наслідок в лікарнях майже 800 чоловік.

Велике значення при аваріях має психологічний чинник і емоційний стрес. Для людей, не підготовлених і незнайомих з обставинами виникаючих аварій, ці чинники грають негативну роль. Підготовлені люди, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити при їх виникненні, і здійснюють менше помилок в подібних ситуаціях, у тому числі для рятування життя. Тому необхідно, щоб кожен пасажир, з метою підвищення особистої дорожньо-транспортної безпеки, знав потенційно-аварійні ситуації, характерні для того або іншого транспорту, послугами якого він користується, крім того, був знайомий із засобами індивідуального і колективного захисту, які знаходяться в транспортному засобі і знав способи їх використання.

Аварія громадського транспорту

Надзвичайні ситуації на транспорті(автобус, тролейбус, трамвай)

Дотримуйтеся правильної поведінки в міському транспорті. На зупинці, коли під'їжджає автобус, тролейбус або трамвай, не слід поспішати і виходити на дорогу, де рухається автотранспорт. Можна оступитися і впасти, а від’їжджаючий автотранспорт миттєво не зупиниться. Він обов'язково проїде за інерцією ще декілька метрів. Що станеться далі, легко спрогнозувати.

При виході з автотранспорту, щоб перейти на іншу сторону вулиці, необхідно обійти автобус ззаду, а трамвай - спереду, щоб бачити зустрічний шлях. Це повинні пам'ятати водій і пасажири, щоб, уберегти своє здоров'я і життя, необхідно стримувати водіїв-любителів швидкої їзди, нагадуючи їм про небезпеку.

Найважливіше у будь-якій аварії - це завадити переміщенню свого тіла вперед і захистити голову. Пасажир повинен закрити голову руками і завалитися набік, напружити усі м'язи і не розслаблятися до повної зупинки машини. Найнебезпечніше місце для пасажира - переднє сидіння. Необхідно використати ремені безпеки. Без ременів безпеки зіткнення автомобіля при швидкості 50 км/год. з нерухомою перешкодою можна порівняти із стрибком обличчям вниз з четвертого поверху. Після удару, в першу чергу, треба зорієнтуватися, де ти знаходишся (у якому місці автомобіля). Усвідомивши ситуацію, необхідно рухатися до виходу через двері або вікно. Машину необхідно покинути якнайшвидше, оскільки є загроза її займання (особливо коли вона перекинулася). Якщо двері відразу не відкрилися (заклинило), необхідно відкрити або розбити вікна.

Головні причини дорожньо-транспортних подій:

- порушення правил дорожнього руху;

- перевищення швидкості;

- перебування за кермом в стані алкогольного сп'яніння;

- збільшення кількості автотранспорту;

- несправність автотранспортного засобу.

Щоб не постраждати в аварії, ПОТРІБНО:

- триматися за поручні;

- стояти особою у бік руху, щоб вчасно помітити небезпеку;

- при зіткненні групуватися, закрити голову руками;

- швидко покинути транспорт. З електротранспорту виходити стрибком, не торкаючись поручнів, щоб не отримати електротравму;

- скористатися аварійним виходом (люк на даху або вікно) або вибити скло.

Не МОЖНА:

- ходити по салону;

- захаращувати прохід речами;

- дрімати;

- знаходитися ближче 10-15 метрів до аварійного транспорту.

Автокатастрофа

Особистий транспорт

Щоб не постраждати в автокатастрофі, ПОТРІБНО:

- містити автомобіль в технічній справності;

- застібати ремені безпеки;

- мати в машині важкий предмет для вибивання стекол;

- мати аптечку першої медичної допомоги;

- при загрозі аварії перевести лобовий удар в того, що ковзає;

- у момент аварії пасажирам прикрити голову руками і впасти на сидінні, упершись ліктями і колінами в спинку крісла, розташованого попереду;

- водієві - упертися ногами в підлогу, а руками у бублик керма, голову притиснути до рук і, напружуючи усі м'язи, перечекати удар. Або впасти убік на пасажирське місце;

- головний принцип дій при аварії - прагнути виявитися якнайнижчий і зайняти якомога менше місця;

- після зупинки машини покинути салон. Якщо двері заклинило - вибити будь-яке скло;

- переконатися, що немає загрози пожежі;

- зафіксувати автомобіль, якщо він знаходиться в нестійкій рівновазі;

- людей, затиснутих в обламаннях машини, не слід витягувати, застосовуючи силу!

Не МОЖНА:

- саджати дітей на переднє сидіння;

- дозволяти дітям грати з дверними ручками;

- перевозити в салоні і багажнику додаткове пальне і інші небезпечні вантажі;

- знаходитися усередині потерпілого аварію автомобіля при сильному запаху бензину.

Метро

Знаходячись в метро, ПОТРІБНО:

- уникати тисняви біля ескалаторів. При утворенні затору йти убік або встрибувати на балюстраду;

- на ескалаторах тримати дітей на руках або за руку;

- не давати дітям грати у краю платформи;

- впавши на шляху - бігти до місця зупинки перших вагонів. Або лягти між рейками в жолоб і щільно притиснутися до землі, пропустивши потяг над собою;

- при падінні людини між вагонами треба криком і круговими рухами руки попередити чергового по станції. І заблокувати двері в розкритому стані.

Не МОЖНА НА ЭКСКАЛАТОРІ:

- намагатися підводити перила, що рухаються, і просовувати туди пальці, сідати на ескалатор, щоб пола вашого пальта не затиснулася між сходами, вставати на «гребінку», розташовану внизу ескалатора, вузькими каблуками туфель, ставити на перила речі;

- стояти на платформі близько до краю;

- смітити в метро, оскільки, посковзнувшись, людина може впасти під потяг;

- стрибати на рейки, якщо ви щось упустили.

Залізничний транспорт

Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки.

Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті являються:

- залізнична колія;

- переїзди;

- посадочні платформи і вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди.

Постійну небезпеку представляють:

- система електропередачі;

- можливість аварій, зіткнень, отримання травм під час посадки, висадки.

Окрім цього залізницею перевозяться небезпечні вантажі: від палива і нафтопродуктів до радіоактивних і висаджуючих в повітря речовин.

Найбільшу небезпеку представляють пасажири у вагонах, це обумовлено тим, що у вагонах (замкнутий простір) завжди знаходиться велика кількість людей. Температура в зоні пожежі швидко підвищується, виділяються токсичні продукти горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Виконання правил безпеки

Як пасажирами і машиністами, так і пішоходами, значно зменшується ризик попадання в надзвичайні ситуації, при дотриманні заходів безпеки.

Заходи безпеки:

- при русі - уподовж залізничної колії не можна підходити ближче 5м від крайньої рейки;

- на електрифікованих ділянках залізничної колії, не підніматися на опори, а також не торкатися до спуску, який виходить від опори до рейки, а також дроту, який лежить на землі;

- залізничну колію можна переходити тільки у встановлені місцях (по пішохідних ділянках, переходам і тому подібне), перед переходом колії необхідно переконається у відсутності локомотиву і після цього здійснювати перехід;

- при екстреній евакуації з вагону зберегти спокій, з собою брати тільки те, що необхідно, великі речі залиште у вагоні, це понизить швидкість евакуації, допоможіть при евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інвалідам і іншим;

- підходячи до переїзду, уважно простежите за світловою і звуковою сигналізацією і положенням шлагбауму, переходити можна тільки при відкритому шлагбаумі, а при його відсутності - коли не видно потяги;

- забороняється бігати по платформі, вокзалу уздовж складу, який прибуває або вирушає;

- під час проходження потягу без зупинки не стояти ближче за 2 метри від краю платформи;

- підходити до вагонів дозволяється тільки після повного зупинки складу;

- посадку у вагон і вихід з нього здійснювати тільки з боку перону і бути при цьому обережним, щоб не оступиться і не потрапити в проміжок між посадочним майданчиком вагону і платформи;

- на ходу потягу не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на підніжках і перехідних майданчиках, а також не висовуйтеся з вікон вагонів;

- при зупинках потягу на перегонах не виходите з вагонів;

- забороняється використати у вагонах відкритий вогонь і користуватися побутовими приладами, які працюють від електромережі (чайники, праски, і тому подібне), перевозити легкозаймисті і вибухонебезпечні предмети;

- при виході через бічні двері і аварійному виході будьте обережні, щоб не потрапити під зустрічний потяг.

Залізничні катастрофи

22 травня 1915 р – Гретна (Шотландія), найстрашніша залізнична катастрофа в історії Великобританії (227).

12 грудня 1917 р – Модан (Франція), найстрашніша залізнична катастрофа у світовій історії (800).

9 липня 1918 р - два пасажирські потяги зіткнулися на дорозі між Нэшвилом і Сент-Луісом (шт. Теннесі, США), найстрашніша залізнична катастрофа в історії країни (101).

2 березня 1944 р - Салерно, Італія (521).

3 квітня 1955 р - Гвадалахара, Мексика (300).

6 червня 1981 р - Бихар, Індія (500).

13 січня 1985 р - Ефіопія, найстрашніша залізнична катастрофа на Африканському континенті (392).

24 січня 2000р - Норвегія, найстрашніша залізнична катастрофа за всю історію країни (30).

Аварія потягу і пожежа

Аварії на потягах трапляються не часто. За рік в Україні в аваріях на усіх залізницях гине в середньому від 20 до 30 чоловік. Залізничний транспорт вважається найбільш безпечним, він в 10 разів безпечніше, ніж автомобільний. Можливість залишитися живим в аварії залежить від дій самого пасажира. По-перше, необхідно зміцнитися, щоб не рухатися вперед і в сторони. Необхідно триматися за поручні, а також упертися в щось ногами (сидіння, стіну). Безпечніше знаходитися на нижній полиці і спиною по напряму руху потягу. Як вибиратися з потягу, залежить від обставин. Головне - не метушиться і не боятися. Звичайний шлях евакуації - це через два виходи у бік, де немає зустрічного руху. Можна використати вікна - аварійні виходи. Найчастіше це вікна третього і шостого купе. Перш, ніж вийти в коридор, необхідно захистити органи дихання щільною тканиною, головним убором. Трапляється, що і сам пасажир стає причиною екстремальної ситуації.

В цілях безпеки, знаходячись в потягу, ПОТРІБНО:

- укладати дітей у вагоні на найбезпечніші місця - нижні, у бік руху потягу;

- на бічних полицях лягати ногами у бік руху, щоб при екстреному гальмуванні не зламати шийні хребці;

- знать, де розташовуються і як діють аварійні виходи;

- прибрати з підлоги і столика гострі і небезпечні речі;

- повністю, до фіксації, відкрити або закрити двері купе;

Не МОЖНА:

- перевантажувати верхні багажні полиці;

- висовувати голову з відкритих вікон.

У момент аварії, ПОТРІБНО:

- вхопитися за деталі полиць, що виступають;

- у момент падіння групуватися, закрити голову руками;

- після аварії негайно покинути вагон, узявши з собою теплі речі, ковдру, документи;

- зробити першу меддопомогу нужденним людям.

Не МОЖНА:

- вистрибувати з потягу до його повної зупинки;

- виходити убік, де розташовується зустрічний шлях;

- йти після аварії далеко від потягу.

Повітряний транспорт

З часом виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіа польотів.

Незважаючи на заходи, що вживаються, кількість аварій і катастроф не зменшується. До тяжких наслідків призводять руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигуна, порушення роботи систем управління, електроживлення, зв'язку, пілотування, недолік палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажа і пасажирів. На відміну від інших транспортних засобів, відмова двигунів в польотах практично завжди призводить до (неминучих) катастрофічних наслідків.

В середньому щорічно у світі відбувається близько 60 авіакатастроф, в 35 з них гинуть усі пасажири і екіпаж. Близько 2000 людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно гине близько 250 тисяч чоловік.

Тому ризик потрапити під колеса автомобіля в 10-15 разів більше, ніж ризик загинути в авіакатастрофі.

Аналіз авіаційних катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на порятунок в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вище, по відношенню до невеликих літаків. Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слабкого невротичного шоку до важких травм.

Це можуть бути:

- ушкодження тазових органів;

- органів черепної коробки;

- грудної клітки;

- поранення голови, шиї;

- опіки;

- переломи особливо нижніх кінцівок;

- асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами синильної кислоти, яка виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака.

При катастрофах деяких травм можна уникати, якщо виконати усі рекомендації. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на порятунок у будь-якій ситуації.

Сівши в літак, ПОТРІБНО:

- вивчити пам'ятки, прослухати інструкції екіпажа;

- застебнути ремінь, підігнавши його під свою фігуру;

- при розгерметизації літака - негайно надіти кисневу маску, допомогти зробити це сусідам;

- при аварійній посадці зняти сережки, окуляри і інші гострі предмети, що б'ються;

- прийняти позу безпеки - голову схилити, ліктями і колінами упертися в переднє крісло, під живіт і груди укласти м'які речі. У момент удару необхідно максимально напружитися і підготуватися до значних навантажень. Пожежа, найчастіше після аварійної посадки, починається ззовні літака, але через 2-3 хвилини він може спалахнути в салоні. Тому, передусім, необхідно захиститися від диму і отруйних газів (токсинів, які утворюються при горінні салону, матеріалу крісел та ін.). Для цього необхідно покласти до носа вологу серветку або носову хустку. Захист від температури забезпечується щільним одягом і головним убором:

- при заторі на виході - скористатися запасним виходом.

Не МОЖНА:

30 червня 1971 р - розгерметизація корабля «Союз-11» при поверненні на Землю. Загинули три

Поиск по сайту: