Висновок. На життя сучасного учня впливають нові інформаційні технології

На життя сучасного учня впливають нові інформаційні технології. Комп'ютерна грамотність та комунікативна освіченість школярів є компетенціями, що формуються тільки в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій і забезпечують успішний результат у широкому спектрі освітньої діяльності.

Досвід застосування комп'ютерних технологій на уроках хімії в школі стверджує, що для одержання високого навчального ефекту важливо їхнє систематичне використання, на всіх етапах уроків:

-актуалізації опорних знань;

-мотивації навчальної діяльності;

-вивченні нового матеріалу;

-узагальнення та закріплення знань;

- контролю засвоєння знань,

Для цього необхідний різноманітний асортимент педагогічних програмних засобів (ППЗ). Нові можливості використання ППЗ, дозволяють значно поліпшити навчально-виховний процес. Хімії – природнича наука, вивчення її зв'язане з процесами, схованими від безпосереднього спостереження і тому важко сприймаються дітьми. ППЗ дає можливість візуалізувати такі процеси, надаючи одночасно з цим можливість багаторазового повторення і просування в навчанні зі швидкістю, сприятливою для кожної дитини в досягненні розуміння того чи іншого навчального матеріалу. Педагогічні програмні засоби, які є частиною програмних засобів навчального призначення, забезпечують можливість використання сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності.

Використання педагогічних програмних засобів у навчанні хімії дає можливість:

1) індивідуалізувати і диференціювати процес навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;

2) здійснювати контроль зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності;

3) здійснювати самоконтроль і самокорекцію знань;

4) здійснювати тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовку учнів;

5) візуалізувати навчальну інформацію за допомогою наочного представлення на екрані ЕОМ даного процесу, у тому числі схованого в реальному світі;

6) проводити лабораторні роботи в умовах імітації в комп'ютерній програмі реального чи досвіду експерименту;

7) формувати культуру навчальної діяльності.

Вдале використання інноваційних технологій у поєднанні з традиційними методами навчання підвищує інтерес учнів до вивчення хімії, зростає їх активність, посилює у них прагнення здобувати знання самостійно. На уроці створюється атмосфера співробітництва, розуміння і доброзичливості.

Список використаної літератури

1. Бабанський Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу. – М., 1982. -192с.

2. Безрукова Н.П., Козлова Л.Я., Изместьева Н.Д., Комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі.

3. Буджак Г. Метод проектів як педагогічна технологія// Біологія і хімія в школі – 2001 -№1

4. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) – К.: Райдуга -1994.

5. Інтерактивне навчання на уроках хімії / Упоряд. Г. Мальченко, О. Каретникова. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128 с.

6. Корсакова О.К., Трубачова С.Е. До проблеми змісту сучасної шкільної освіти // Біологія і хімія в школі. – 2002. – №6. – С. 8-11.

7. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: Просвіта; 2000.-368с.

8. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

9. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології.-М: Народне утворення, 1998р.-255с.

10. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. – С. 25-26.

11. Химинець В.В., Інноваційна освітня діяльність. – У.: Інформаіно-видавничий центр ЗІППО, 2007. – 364с.

Додаток 1

Тема: «Типи кристалічних ґраток»

Тексти для роботи в групах «»

Група 1

Металічні кристалічні ґратки

Атоми металічних елементів досить легко віддають електрони, тому у вузлах кристалічної ґратки металів перебувають йони металів, у просторі між якими вільно пересуваються електрони, що утворюють так званий електронний газ. Розміри всіх йонів однакові, тому йони в металах упаковані максимально щільно і утворюють найпростіші кристалічні структури. Металічні структури утворюють як метали, так і деякі сполуки з металічним зв'язком, наприклад нітриди Титану та Хрому.

У металічних структурах електрони можуть вільно пересуватися по всьому кристалу і таким чином обумовлюють зв'язок між всіма позитивними йонами в кристалі. Завдяки такій поведінці електронів метали виявляють добру електропровідність та теплопровідність. Окремі шари йонів можна без наслідків пересувати один відносно одного, тому що у всіх вузлах кристалічної комірки містяться позитивні йони, що утримуються разом завдяки притяганню до електронного газу. Цим обумовлюється пластичність (ковкість) металів.

Група 2

Йонні кристалічні ґратки

Якщо у вузлах кристалічної ґратки розташовані йони, таку ґратку називають йонною. Різнойменні йони, з яких складаються йонні кристали, утримуються разом електростатичними силами. Тому структура йонної кристалічної ґратки повинна забезпечувати їхню електричну нейтральність. Навколо кожного йона в йонній кристалічній ґратці перебуває певна кількість інших (протилежних за знаком). Так, у кристалічній ґратці натрій хлориду кожний йон Na+ оточений шістьома йонами СГ. Аналогічно кожний йон СГ оточений шістьома йонами Na⁺. Йонні кристалічні ґратки характерні для речовин з йонним зв'язком.

Оскільки число зв'язків в йонних кристалах величезне, то всі йони міцно зв'язані один з одним. Для того щоб їх зруйнувати, необхідно надати велику кількість енергії. Не дивно, що йонні сполуки за кімнатної температури є твердими, а плавляться і киплять лише при сильному нагріванні. Наприклад, температура плавлення кухонної.солі (натрій хлориду) NaCl дорівнює 801 °С. Рекордсмен по тугоплавкості серед йонних сполук — магній оксид MgO, що плавиться при 2800 °С і кипить при 3600 °С.

Речовини з йонними кристалічними ґратками мають порівняно високу твердість. Вони нелеткі, тому не мають запаху. Але, на відміну від металічних структур, йонні кристали є крихкими, оскільки навіть невеликий зсув шарів у кристалі наближає один до одного однойменно заряджені йони, відштовхування між якими призводить до розриву йонних зв'язків і, як результат, до появи тріщин у кристалі або навіть до його руйнування.

Хоча в йонних кристалах є готові носії електричного заряду (катіони та аніони), у твердому стані йонні сполуки не проводять електричного струму, тому що всі йони жорстко закріплені на своєму місці і не можуть вільно пересуватися по кристалу. Але якщо нагріти і перевести йонну сполуку у рідкий стан (розплавити), то всі йони стають рухливими, і тому розплави йонних сполук добре проводять електричний струм. Електричний струм проводять не тільки їхні розплави, але і розчини, багато йонних сполук легко розчиняються у воді.

Група 3

Молекулярні кристалічні ґратки

У вузлах молекулярних кристалічних ґраток розташовані молекули, що зв'язані між собою слабкими міжмолекулярними силами. Наприклад, лід складається з молекул води, що утримуються разом у кристалічній ґратці водневими зв'язками. Йод також існує у вигляді молекулярних кристалів. Вузли кристалічної ґратки кристалів йоду зайняті двохатомними молекулами йоду І₂. Хлор і бром утворюють подібні структури за більш низьких температур (за звичайних умов хлор — газ, а бром — рідина). Таку саму структуру має твердий карбон діоксид («сухий лід»). Молекулярну структуру має ще ряд неорганічних сполук (наприклад, твердий амоніак), а також більшість органічних сполук (наприклад, тверді метан, етиловий спирт, фенол, нафталін тощо). Молекулярні структури можуть утворювати речовини тільки з ковалентними зв'язками.

Окремі молекули, що розташовані у вузлах кристалічної ґратки, зв'язані між собою слабкими силами. Значно слабкішими, ніж хімічні зв'язки в молекулі. Їх легко зруйнувати, тому речовини з молекулярною ґраткою є крихкими і мають невелике значення температур плавлення і кипіння. Велике число речовин з молекулярною структурою за звичайних умов містяться у рідкому або газуватому стані (хлор, хлороводень, кисень — гази, вода, фтороводень, сульфатна кислота, органічні розчинники — рідини). Деякі з молекулярних речовин при нагріванні навіть переходять з твердого у газуватий стан, минаючи рідкий (піддаються сублімації), наприклад йод, вуглекислий газ, нафталін.

Розчинність таких речовин у воді залежить від типу зв'язку в їх молекулах. Речовини з ковалентним неполярним або слабо-полярним зв'язком у воді не розчиняються, а більшість речовин ковалентним полярним розчиняються у воді різною мірою. Молекули речовин не містять вільних носіїв електричного заряду, тому ані в рідкому ані в твердому стані молекулярні структури електричний струм не проводять.

Поиск по сайту: