|
|||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: звукові карти, монітор, клавіатура
Звукові карти – ПК має стандартний канал керування звуком Speaker (спікер), розрахований на підключення невеликого динаміка. Звук формується з тонального сигналу від таймера, роботою якого можна програмно керувати. Частоту (тон) сигналу можна змінювати. Фактично стандартизованим засобом для роботи з аудіо сигналом є сучасний звуковий аудіо канал, реалізований на звукових платах. Одним із перших таких пристроїв була плата Sound Blaster. Цифровий аудіоканал забезпечує можливість моно– та стереофонічного запису та відтворення аудіо файлів. Запис проводиться оцифруванням (аналого – цифровим перетворенням) вибірок миттєвого значення сигналу з частотою дискретизації 5 – 44,1 кГц. Розрядність перетворювачів складає 8,16,32 біта та більше. Якість звуку тим вища, чим більша частота дискретизації та розрядність. Для передачі потоку даних по шині у звукових платах використовуються канали DMA і тому цими даними ЦП не загружається. Окрім цифрового аудіо каналу на звукових платах також є: - Мікшер, який змішує та регулює вхідні сигнали від різних пристроїв (мікрофона, CD- ROM, цифрового аудіоканала та інших); - Еквалайзер, який регулює тембр на низьких та високих частотах; - Синтезатор (MIDI – синтезатор), який забезпечує імітацію різноманітних музичних інструментів (є FM-синтезатори та більш якісні і відповідно більш дорогі хвильові WaveTable – синтезатори); - MIDI-порт для підключення електромузичних інструментів. Часто рознімне з’єднання цього порту виконує функцію ігрового порту, встановленого на платі, і використовується для підключення ігрових маніпуляторів - джойстиків; - Вбудований підсилювач, до рознімного з’єднання якого підключають навушники або колонки; - Рознімні з’єднання для підключення мікрофону, CD-ROM, лінійні вхід та вихід. В графічному режимі екран монітора - це по суті растр, який складається із точок (пікселів). Роздільна здатність зумовлюється розміром точки (зерна) екрану. Реальна роздільна здатність залежить від режиму, заданого відеокартою. Розмір зерна сучасного екрану не перевищує 0,28 мм при вищій характеристиці істотно зростає вартість пристрою. Якість зображення залежить також від діагоналі екрану. Розповсюджені монітори із діагоналлю 14,15 та 17 дюймів. Для якісного зображення вистачає режиму 800х600, 15 дюймів, 0,28 мм. Важливою характеристикою моніторів є частота регенерації зображення або частота кадрової розгортки (refresh rate). Чим вище цей показник, тим менше буде помітне мерехтіння зображення і тим менше будуть втомлюватися очі користувача. Підвищення частоти регенерації встановлює достатньо жорсткі вимоги до апаратного монітору; так, у моніторах попередніх поколінь для режимів з максимальною розрізняльною здатністю застосовувалась розгортка через рядок (interlace), як у звичайних телевізорів, так,
Маса та геометричний об’єм рідкокристалічних моніторів на порядок менша, вживають на два порядки менше енергії, але вони приблизно в 5 разів дорожчі, оскільки застосовуються в основному, у переносних комп’ютерах. В останніх моделях моніторів передбачено цифрову настройку з пам’яттю для 10-20 відеорежимів. Це необхідно для роботи у різних графічних режимах, як правило, з розрізняльною здатністю 800х600 пікселів та більше, оскільки у противному разі користувач при зміні режиму повинен би був постійно регулювати геометричні характеристики зображення. Клавіатура – це пристрій, призначений для введення у комп’ютер інформації та команд керування. Клавіатура сучасних ПК, як правило, - це самостійний конструктивний блок. У переносних ПК клавіатура входить у склад корпусу. Клавіатура має 101-104 клавіші, розташовані за стандартом QWERTY (у верхньому лівому куті клавіатури знаходяться клавіші Q, W, E, R, T, Y). Усю сукупність клавіш клавіатури розбито на декілька груп: - Цифрові; - Функціональні; - Керування курсором; - Спеціальні.
Клавіші керування курсором дають команди на його пересування по екрану відносно поточного зображення. Конкретне значення команд може залежати від програми. Клавіші зі стрілками призначені для керування курсором та для прокручування тексту на сторінку вгору або вниз, встановлює курсор на початок рядка, - на кінець. Спеціальні клавіші: для введення літер у верхньому регістрі використовується клавіша, - для введення команди у комп’ютер або перехід на новий рядок. Клавіші, та використовують разом з іншими клавішами. Значення комбінацій цих клавіш залежить від конкретної програми. Наприклад, Ctrl+C – копіює відокремлений фрагмент тексту у буфер обміну; Ctrl+Shift - змінює мову (алфавіт) введення інформації і таке інше. - дозволяє друкувати зміст екрану на принтері або скопіювати у буфер обміну, - призупиняє виконання програми; надає можливість відмінити дію. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |