Список літератури

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 МЕТА Й ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Дійсний учбово-методичний посібник призначений для студентів спеціальності 6.060101.- «Промислове й цивільне будівництво» і «Гідротехнічне будівництво», виконуючих курсовий проект на тему: «Квартирний житловий будинок середньої поверховості» у рамках вивчення дисципліни «Архітектура будинків і споруд», а також може бути використаний студентами інших спеціальностей, у тому числі при дипломному проектуванні.

Ціль даного курсового проекту:

- закріпити й поглибити теоретичні знання, отримані студентом у процесі вивчення курсу «Архітектура будинків і споруд»;

- одержати практичні навички по архітектурно-будівельному проектуванню житлових будинків;

- навчити студента самостійно розробляти об'ємно-планувальні й архітектурно-конструктивні рішення квартирних житлових будинків середньої поверховості;

- вивчити довідкову, нормативну й технічну літературу регламентуючу прийняття певних конструктивних рішень і оформлення відповідних креслень.

У результаті виконання курсового проекту студент повинен

знати:

- основні принципи архітектурно-будівельного проектування квартирних житлових будинків середньої поверховості;

- особливості вибору об'ємно-планувальних і конструктивних рішень квартирних житлових будинків середньої поверховості;

- основи розрахунку на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття або покриття;

- основи розрахунку на звукоізоляцію від повітряного шуму міжкімнатної перегородки або міжкімнатної стіни.

уміти:

- виконати графічну частину архітектурно-конструктивного проекту квартирного житлового будинку середньої поверховості, що складає із двох секцій, доцільність планувальних і конструктивних рішень яких буде підтверджена діючими нормативними документами й конкретними умовами будівництва;

- виконати пояснювальну записку до проекту;

- виконати розрахунки на опір теплопередачі зовнішньої стіни й горищного перекриття або покриття, на звукоізоляцію від повітряного шуму міжкімнатної перегородки або міжкімнатної стіни.

Розробка курсового проекту ведеться на підставі «Завдання на проектування», виданого викладачем кафедри й утримуючої дані про конструкції будинки.

Робота над проектом повинна починатися з уважного вивчення завдання на проектування, дійсних методичних вказівок, підбора необхідних нормативних матеріалів і літератури.

1.2 ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

У курсовому проекті потрібно розробити креслення марки АС (перелік див. п. 1.3) квартирних житлового будинку середньої поверховості й пояснювальну записку.

Викладачі кафедри провідні заняття в групах можуть вносити раціональні коректування в основні вихідні дані (засвідчуючи їхнім особистим підписом) з метою створення сприятливих умов для творчої праці студентів.

1.2.1 Складання шифру студента

Перед розробкою проекту студентові необхідно визначити шифр.

Шифр студента складається із цифри, що відповідає порядковому номеру студента в списку групи й шести букв українського алфавіту у вигляді трьох пар букв: перша пара букв відповідає двом початковим буквам прізвища, друга - двом початковим буквам імені, третя двом початковим буквам по батькові студента.

Приклади. Студентки Остапенко Юлія Володимирівна в списку групи 24. повинна мати шифр В.

Прийнятий принцип шифровки відрізняється легкою доступністю для студентів і забезпечує досить велика кількість варіантів основних вихідних даних.

1.2.2 Порядок підбора схеми плану

Схема плану підбирається відповідно до порядкового номера студента в списку групи.

Умовні позначки на планах будинку:

СК - спільна кімната;

СП - спальня;

К - кухня;

С - санітарний вузол.

Схеми планів будинку

1.2.3 Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів

Варіант кількості поверхів підбирають за першою літерою шифру.

1.2.4 Порядок підбору варіанту конструкції фундаментів

Варіант конструкції фундаментів підбирають за другою літерою шифру.

1.2.5 Порядок підбору варіанту конструкції стін

Варіант конструкції стін підбирають за третьою літерою шифру.

Стіна виконується з утеплювачем. У якості утеплювача можна прийняти: жорсткі мінераловатні плити, пенополістірол, пенопласт, керамзіт та пеногазосілікат потрібно використовувати з мінімальною об'ємною вагою. Ефективний утеплювач студент вибирає за власним розсудом на підставі теплотехнічного розрахунку

1.2.6 Порядок підбору варіанту конструкції

перекриттів та покриттів

Варіанту конструкції перекриттів та покриттів обирається за принципом: якщо будинок зі стінами з цегли або крупних стінових блоків, то перекриття і покриття зі збірних залізобетонних багатопустотних плит, а якщо будинок зі стінами з крупних стінових панелей, то перекриття зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит розміром «на кімнату», а покриття зі збірних залізобетонних ребристих плит покриття.

1.2.7 Порядок підбору варіанту конструкції сходів

Варіант конструкції сходів для всіх студентів один. Сходи зі збірних залізобетонних сходових площадок і збірних залізобетонних сходових маршів.

1.2.8 Порядок підбору типу горища

Варіант типу горища підбирають за четвертою літерою шифру.

1.2.9 Порядок підбору варіанту місця будівництва

Варіанту місця будівництва підбирають за п’ятою літерою шифру

1.2.10 Порядок підбору варіанту конструкції покрівлі

Варіант конструкції покрівлі підбирають по такому принципу: якщо дах будинку із дерев’яних кроквяних нахильних систем то матеріал покрівлі підбирають за шостою літерою шифру.

Студенти у яких по завданню «тепле» або «холодне» горище обирають рубероідну кровлю.

1.2.11 Порядок підбору типу перегородок

Варіанти перегородок студенти обирають по наступному принципу:

- у будинках зі стінами з цегляної кладки – цегляні перегородки;

- у будинках зі стінами з крупних стінових блоків – перегородки крупно панельні гіпсобетонні;

- у будинках зі стінами з крупних стінових панелей – збірні залізобетонні крупно панельні перегородки.

1.2.12 Порядок підбору типу вікон та дверей

Вікна, балконні та вхідні двері студенти приймають в залежності від температурної зони місця будівництва. Це можуть бути дерев’яні віконні та дверні балконні блоки з двійним, потрійним заскленням або склопакетами. Вхідні зовнішні двері із дерев’яних дверних блоків з заскленими або глухими полотнами.

Внутрішні двері із дерев’яних дверних блоків з заскленими або глухими полотнами.

1.2.13 Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків

Всі студенти проектують балкони зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит балконів, а козирки зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит козирків.

Лоджії проектують зі збірних залізобетонних багатопустотних плит лоджій (для будинків зі стінами з цегляної кладки та крупних стінових блоків) і зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит лоджій (для будинків зі стінами з крупних стінових панелей).

1.3. СКЛАД КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект виконується на основі «Завдання на проектування» і складається з графічної частини, яку слід виконувати на двох аркушах креслярського паперу формату А1 (594 x 841мм) або чотирьох аркушах формату А2 (420 х 594мм), та пояснювальної записки, яку виконують на письмовому папері формату А4. Кількість сторінок пояснювальної записки уточнюється з керівником курсового проекту.

Графічна частина складається з проекцій:

1 Архітектурний план першого поверху лівої торцевої секції - М 1:100.

2 Монтажний або кладочно-монтажний план типового поверху правої торцевої секції - М 1:100.

3 Поперечний розріз будинку по сходовій клітці - М 1:100.

4 Архітектурний головний або дворовий фасад лівої торцевої секції - М 1:100.

5 Схема розташування збірних залізобетонних та бетонних елементів на головному або дворовому фасаді правої торцевої секції - М 1:100.

6 План фундаментів лівої торцевої секції - М 1:100.

7 Монтажний план перекриття правої торцевої секції - М 1:100.

8 Монтажний план покриття або план даху лівої торцевої секції - М 1:100.

9 План покрівлі правої торцевої секції - М 1:100.

10 Деталі:

10.1 Деталь фундаменту - М 1:25.

10.2 Деталь сполучення перекриття та зовнішньої стіни - М 1:25.

10.3 Деталь сходів - М 1:25.

10.4 Деталь покрівлі - М 1:25.

10.5 Деталь підлоги - М 1:25.

10.6 Деталь даху або покриття чи горища - М 1:25.

Пояснювальна записка складається з розділів:

1 Вихідні дані.

2 Об’ємно – планувальні рішення будинку.

3 Архітектурно – конструктивні рішення будинку.

4 Розрахунок на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття (при холодному горищі) або покриття (при теплому горищі).

5 Розрахунок звукоізоляції від повітряного шуму міжкімнатної перегородки (для житлових будинків зі стінами з цегляної кладки або з крупних стінових блоків) або міжкімнатної стіни (для житлових будинків зі стінами з крупних стінових панелей).

6 Список джерел, що використовуються.

1.4 ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Проект рекомендується виконувати в певній послідовності. Основні етапи роботи над проектом наступні:

1 Підготовчий етап:

- уважно ознайомитися із завданням на проектування; підібрати рекомендовану довідкову й нормативну літературу. Усі незрозумілі питання треба з’ясувати з керівником курсового проекту;

- на підстави вивчення відповідних розділів довідково-нормативной літератури, скласти чітке уявлення про об'ємно-планувальне і конструктивне рішення будинку;

- підібрати по каталогах, довідникам несучі конструкції й конструкції, що обгороджують, для будинку що проектується (у відповідності з заданими об'ємно-планувальними параметрами).

2 Виконання ескізів основних креслень.

Цей етап роботи повинен супроводжуватися розробкою ескізів проекцій на листах міліметрового паперу, з виписками з нормативних, проектних та довідкових джерел.

Далі слід виконати розрахунки:

- на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття або покриття;

- на звукоізоляцію від повітряного шуму міжкімнатної перегородки або міжкімнатної стіни.

По результатам розрахунків треба визначитись товщиною та конструкцією зовнішніх стін, внутрішніх стін, перегородок, утеплювача горищного перекриття або покриття.

Розміри інших конструктивних елементів встановити користуючись завданням, нормативною, проектною документацією та порадами керівника курсового проекту. А також за допомогою даних методичних вказівок.

Розібратися з питаннями координації розмірів у будівництві та правилами прив’язки конструктивних елементів будинку до координаційних осей у відповідності до вимог ГОСТ 28984-91.

Горизонтальні розміри між координаційними осями повинні ділитися на 3М = 300мм. Всі розміри на кресленнях в мм.

Перш ніж розробляти ескізи, необхідно прийняти рішення відносно конструктивної схеми будинку, тобто на які стіни будуть спиратися плити перекриттів, на повздовжні чи поперечні.

Потім нанести на міліметровий папір сітку координаційних осей планів поверхів, розрізу, фасадів, планів фундаментів, планів перекриттів, планів покриттів або даху, планів покрівлі.

При цьому необхідно дотримуватися вказаних масштабів. Після того як будуть нанесені осі всіх елементів проекту, слід починати розробку ескізів. Для цього необхідно нанести в тонких лініях на планах поверхів: стіни, перегородки, вікна, двері, сходи, балкони, лоджії та інше. Ті ж самі дії виконують на інших проекціях курсового проекту.

На цьому етапі курсового проектування необхідно закінчити виконання об’ємно-планувальних рішень: відкоригувати розміри приміщень та їх площу, визначитися з взаєморозташуванням та взаємозв’язком кімнат в квартирах, зупинитись на розмірі прольотів та кроці поперечних стін, на формі будинку у плані.

Також на цьому етапі курсового проектування необхідно закінчити вирішення архітектурно-конструктивних рішень будинку: прийняти конструктивну схему будинку, конструкції фундаментів, стін, перекриттів, покриття, даху, покрівлі, вікон, дверей, підлог, сходів, балконів, лоджій.

На цьому етапі необхідно розпочати складання пояснювальної записки проекту: виконати титульний лист, перший розділ «Вихідні дані», почати складати список використаної нормативної, проектної, технічної літератури. Крім того розрахунки на опір теплопередачі та розрахунок на звукоізоляцію уже зроблені.

Наслідком другого етапу роботи над курсовим проектом повинні бути ескізи планів поверхів, фасадів, планів фундаментів, планів перекриттів, планів покриттів або даху, планів покрівлі, а також частина пояснювальної записки.

3 Детальне пророблення об’ємно-планувальних та архітектурно-конструктивних рішень будинку:

- вичертити креслення у тонких лініях і погодити з керівником;

- виконати остаточне оформлення креслень у відповідності з вимогами [];

- скласти пояснювальну записку до проекту

4 Захист проекту.

2 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ Й КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

Житлові будинки звичайно мають невеликі по розміру приміщення й тому прості конструктивні схеми з малими прольотами перекриттів і покриттів. Основним архітектурно-композиційним елементом житлового будинку, що визначає його об'ємно-планувальне рішення. є квартира розрахована на проживання однієї родини. До складу квартири входять житлові кімнати, кухня, санітарний вузол, передня, коридори, убудовані шафи, комора.

Житлові будинки повинні проектуватися з урахуванням побутового укладу родини, природно-кліматичних особливостей місця будівництва й інших умов.

До числа основних вимог, яким повинні задовольняти житлові будинки, зокрема їхні житлові приміщення, ставляться достатні розміри приміщень і оптимальні співвідношення їхніх глибин і широт (тобто гарні пропорції), належні освітленість, звукоізоляція й вогнестійкість конструкцій, що обгороджують, можливість швидкої евакуації у випадку пожежі.

Розміри приміщень, зокрема їхньої площі, призначаються по нормах проектування. Висота житлових кімнат (від підлоги до стелі) приймається рівної 2,5, 2,7м. Житловим кімнатам намагаються віддавати квадратну або прямокутну форму, бажано зі співвідношенням сторін 1:1,5.

Освітленість приміщень, характеризується розрахунковою площею світлових прорізів (вікон і заскленої частини балконних дверей), призначається залежно від місця будівництва будинку й становить не менш 1:8.

Евакуація приміщень забезпечується належною вогнестійкістю частин будинків, пристроєм протипожежних перешкод, що відповідають розташуванням сходів, їхніми розмірами, ухилами маршів і ін.

У даному курсовому проекті необхідно запроектувати багатоквартирний житловий будинок секційного типу середньої поверховості. У секційних житлових будинках навколо сходових кліток групуються окремі квартири, що становлять житлові секції. На планувальне рішення секцій впливають конструктивна схема будинку й характер розташування внутрішніх несучих конструкцій.

Житлові будинки зводяться по декількох конструктивних схемах, обумовленим їхнім несучим кістяком. У практиці сучасного будівництва поширені кістяки з несучими стінами (поздовжніми або поперечними) і каркасні (з неповним або повним каркасом).

У більшості випадків проектування й будівництво житлових будинків ведеться з використанням уніфікованих і типових рішень і індустріальних виробів. Створено міжгалузеву систему уніфікації будівельних рішень яка заснована на положеннях МКРС (модульної координації розмірів у будівництві) [5.2].

Для житлових будинків установлені основні об'ємно-планувальні параметри:

- проліт - відстань між координаційними осями в напрямку основної несучої конструкції покриття або перекриття;

- крок - відстань між координаційними осями в іншому напрямку;

- висота поверху - виміряється від рівня підлоги до стелі.

Координаційні розміри прорізів вікон, дверей, розміри конструктивних елементів у плані й по висоті, а також розміри кроків і висот поверхів у деяких будинках, не потребуючих більших об'ємно-планувальних елементів, призначають переважно кратними укрупненим модулям 12М, 6М и 3М [5.2].

Уніфікація, застосування типових індустріальних виробів передбачає певну систему розташування конструктивних элеме6нтов (стін) щодо координаційних осей - правила прив'язки. Деякі правила прив'язки конструктивних элеме6нтов щодо координаційних осей наведені на рис. 2.1, 2.2, 2.3.

1 – зовнішні несучі стіни;

2 – зовнішні самонесучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни; 4 – внутрішні несучі стіни з вентиляційними каналами.

А- у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.

Рисунок 2.1 Прив’язки основних будівельних конструкцій будинків зі стінами з цегли до координаційних осей

1 – зовнішні уздовжні несучі стіни;

2 – зовнішні поперечні несучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни;

а- у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.

Рисунок 2.2 Прив’язки основних будівельних конструкцій крупнопанельних будинків до координаційних осей

1 – зовнішні несучі стіни;

2 – зовнішні амонесучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни;

а- у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.

Рисунок 2.3 Прив’язки основних будівельних конструкцій крупноблочних будинків до координаційних осей

При розробці даного курсового проекту варто застосовувати типові конструктивні елементи, підбор яких виробляється по відповідних каталогах, серіям, підручникам, даним методичним вказівкам. Далі приводяться деякі рекомендації з вибору конструкцій.

Поиск по сайту: