АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності

Вимоги до товарів — об'єктів комерційної діяльності детально описані і регламентовані такими документами:

— стандартами: міжнародними, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

— технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами-товаровиробниками і мають тимчасовий характер;

— угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

— натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того, вимоги до різних характеристик товарів містяться у спеціальних законах, нормативних і піднормативних актах.

Вимоги, які висуваються до товарів у сфері комерційної діяльності, надзвичайно різноманітні й різнопланові. На першому плані чітко закріпилися вимоги до якості товару.

Якістьце властивості й ознаки, які характеризують здатність товару задовольнити потреби, відповідати призначенню і вимогам, які ставляться до нього.

Найбільш відома категорія — споживні властивості, які пов'язані, із можливістю задоволення власних потреб.

Друга категорія — фізичні властивості. Вона характеризується здатністю товару задовольнити фізичні й фізико-хімічні вимоги у процесі експлуатації.

Хімічні властивості обумовлюють термін зберігання та експлуатації товару.

Біологічні властивості характеризують здатність товару протидіяти бактеріям, мікроорганізмам у процесі зберігання або експлуатації.

Загалом "склад якості" і вимоги до неї можуть бути зображені, як на рис. 1.3.4.

Гарантії якості товару підтверджуються сертифікатами. Крім того, на маркування наносять відповідні символи, знаки — свідчення того, що товар сертифікований, і це гарантує безпеку його використання. У деяких товарів рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару є провідним фактором його конкурентоспроможності.

Під конкурентоспроможністю товару слід розуміти спроможність товару реально або потенційно задовольняти відповідні потреби краще, ніж аналогічний товар, представлений на ринку. За своєю суттю конкурентоспроможність визначає здатність товару витримати конкуренцію на ринку.

Конкурентоспроможність характеризується такими складниками якість товару; його ціна; експлуатаційні витрати; вартість сервісу товару Кількісна оцінка конкурентоспроможності товару визначається на основ параметрів корисного ефекту і сукупних витрат експлуатації. Особливі вимоги висуває ринок до гарантій, термінів експлуатації термінів придатності товару. Для більшості товарів продавець або виробник гарантують нормальну безперервну роботу, надійне функціонування, збереження або придатність протягом конкретного терміну, який називається гарантійним терміном. Розрізняють такі гарантійні терміни:

Рис. 1.4.4. Вимоги до якості товару

— гарантійний термін придатності товару для виробів, споживні властивості яких помітно знижуються з часом. До таких товарів належать продукти харчування, насамперед ті, які швидко псуються, деякі товари побутової хімії, батареї та ін. На етикетках таких товарів виставляється дата або місяць закінчення терміну придатності;

— гарантійний термін зберігання проставляється на сировинних матеріалах, напівфабрикатах, консервованій продукції, хімічній продукції. На маркуванні таких товарів зазначається дата випуску і термін зберігання;

— гарантійний термін експлуатації характерний для машин, обладнання, приладів, товарів культурно-побутового призначення, транспортних засобів; він обчислюється з дня продажу товару або пуску обладнання, про що відмітку в технічному паспорті робить продавець.

Усі гарантійні терміни мають силу за дотримання режимів, кондицій, умов зберігання і експлуатації товару. У комерційній практиці вимоги виникають не тільки до якісних характеристик, а й до кількісних. Кількість поставок товарів може бути обмеженою:

— у випадку квотування стратегічних товарів, які експортуються, імпортуються або формують державний резерв;

- при закупівлі товару на біржі, де розмір партії товару визначається стандартним "лотом", наприклад, 100 бушелів зерна, 200 барелів нафти тощо;

- якщо існують мінімальні норми відвантаження на залізничному, морському або річному транспорті;

- у випадку, коли обмежені потужності виробника або можливості покупця.

З кількістю товару тісно пов'язаний його вимір, до того ж надзвичайно різноманітний: од., кг, т, л, кв. м, м та ін. Багато товарів надходить в торгівлю у двох вимірах: т і м; кг і д; пог. м і кв. м. Одиниця виміру товару регламентується стандартами або контрактами.

Питання для самоконтролю:

1. Як в умовах ринку визначається товар?

2. В чому відмінність між товаром та послугою?

3. Як можна класифікувати об'єкти комерційної діяльності?

4. Які особливості мають товари широкого вжитку?

5. Що належить до продукції виробничого призначення? 12.ЧІШ послуга відрізняється від матеріального товару?

6. Які види послуг найбільш поширені на ринку?

7. Які товари становлять "особливу групу"?

8. Якими документами описуються і регламентуються вимоги до об'єктів комерційної діяльності?

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)