|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Фармацевтична опіка. · Амброксол протипоказаний в І триместрі вагітності· Амброксол протипоказаний в І триместрі вагітності. · Ацетилцистеін може викликати легеневі кровотечі, порушувати функцію печінки і нирок, у хворих бронхіальною астмою провокувати бронхоспазм. · Розчин ацетилцистеіна не слід поєднувати в одному шприці з розчинами антибіотиків. · Бромгексин і амброксол можуть підвищувати активність трансаміназ печінки. · Бромгексин і амброксол несумісні із лужними розчинами, з препаратами, які мають кодеїн. · Бромгексин і амброксол стимулюють синтез сурфактанта, який покращує функцію альвеолярних клітин, полегшує виділення мокроти із дихальних шляхів. · Бромгексин не призначають дітям до 3 років. · Карбоцистеін не рекомендується призначати особам із ерозивно-виразковими ураженнями травного тракту. · Відхаркуючі препарати не можна поєднувати з препаратами, які заторможують кашльовий рефлекс (кодеїн, тусупрекс, глауцин тощо), і з антигістамінними, які згущують мокроту (димедрол, піпольфен тощо). · При застосуванні відхаркуючих препаратів не слід призначати препарати, які зневоднюють організм (сечогінні, послаблюючі тощо). · Відхаркуючі препарати рефлекторної дії (термопсис, терпінгідрат, істот, алтей, лікорін) при перебільшенні дози можуть викликати блювоту; вони протипоказані при захворюваннях шлунку (гастрит, пептична язва). · Відхаркуючі препарати слід запивати великою кількістю лужного розчину. Рекомендується випивати додатково до фізіологічної норми 15-20% рідини для компенсації фізіологічних втрат. · Клінічний ефект відхаркуючи засобів, як правило, відмічається не раніше 6-7-го дня лікування. · В перші 2-3 дні приймання відхаркуючи препаратів кашель і окремі мокроти можуть посилюватися: дані явища свідчать про ефективність препарату (а не навпаки). · При наявності гострого запального процесу переважають відхаркуючі препарати рослинного походження. · При підозрі або довготривалому застосуванні препаратів, які мають йодиди (калію йодид, натрію йодид), можливе виникнення йодизму - риніт, сонливість, пастозність; можливі явища гіпертиреоза - тахікардія, тремор, підвищена чутливість, безсоння, діарея (частіше у людей старше 40 років). · Рослинні відвари і настої (солодка, корінь алтея, мати-мачуха, аніс, фенхель, чебрець) викликають не тільки відхаркуючи дію, а також сприяють регенерації пошкодженої слизової оболонки бронхів за рахунок вмісту мікроелементів, вітамінів і біогенних стимуляторів. · Протикашльові препарати не призначають при підвищеній бронхіальній секреції, великому виділенню мокрот. · Протикашльові препарати, які мають кодеїн, декстрометорфан, бутамірат, не рекомендується приймати дітям до 2 років, вагітним і жінкам, які кормлять груддю. · Препарати, які мають глауцин гідрохлорид, при застосуванні у дітей можуть знижувати АТ. · Препарати, які мають декстрометорфан, можуть привести до пригнічення ЦНС і дихання при застосуванні у великих дозах або довготривалому вживанні. · Препарти, які містять окселадин, бутамірат і особливо декстрометорфан, можуть викликати в’ялість, сонливість, головокружіння. Ці препарати не рекомендується вживати водіям або особам інших професій, які вимагають великої уваги. · Препарати, які містять окселадин, бутаміррад, декстрометорфан і особливо кодеїн, не слід поєднувати з алкоголем через великий ризик пригнічення ЦНС і дихання. · При застосуванні препаратів, які містять бутамірад у великих дозах, може виникнути блювота, діарея, пониження АТ, а в особливо тяжких випадках - виражене пригнічення ЦНС. · Таблетки лібексина слід ковтати не розжовуючи - бо інакше можливе оніміння, втрата чутливості слизової оболонки ротової порожнини та гортані. · При застосуванні лібексина може проявлятися сухість в ротовій порожнині та гортані. · Приймання лібексина не рекомендується особам з низьким АТ. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |