Права батьків і дітей на майно

Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, мо­жуть бути самостійними власниками майна.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належ­ності їм майна вважається, що воно є власністю батьків,

Власність дітей. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання ди­тини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Дитина стає власником майна, отриманого нею у дар або внаслідок спадкування.

Право батьків на управління майном дитини. Якщо у малолітньої дитини є майно, батьки спільно вирішують пи­тання про управління цим майном і управляють ним без спе­ціального на те повноваження з урахуванням думки дитини щодо способів такого управління. Після припинення управ­ління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також дохід від нього.

Управляти майном дитини, якій виповнилося чотир­надцять років, батьки можуть лише на підставі договору з ди­тиною.

Право батьків на розпорядження доходом, отрима­ним від використання майна малолітньої дитини. Дохід, оде­ржаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання і утримання ін­ших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

Право неповнолітньої дитини на розпоряджання до­ходом від свого майна. Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна самостійно.

Спільна сумісна власність. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Право власності батьків на аліменти, одержані на дитину. Аліменти, одержані на дитину, є власністю того з ба­тьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використову­ватися за цільовим призначенням, тобто для забезпечення по­треб дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпо­рядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Право власності дитини на аліменти. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини, розпоряджається опікун. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними.

Обов’язок батьків утримувати дитину. Батьки зо­бов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов'язку (грошова і (або) натура­льна форма) визначаються за домовленістю між ними.

Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримува­ти дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кож­ного з них і забезпечує повністю її потреби.

Кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визна­чає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо платник аліментів має нерегуляр­ний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а та­кож за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити роз­мір аліментів у твердій грошовій сумі.

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх не­працездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допо­моги, якщо вони можуть її надавати.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зо­бов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Батьки можуть укласти з дозволу органу опіки і піклу­вання договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (жит­ловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Той з ба­тьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно її утримувати.

Обов'язок батьків брати участь у додаткових ви­тратах на дитину. Той з батьків, з кого присуджено стягнен­ня аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не пред'являлася, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особ­ливими обставинами (хворобою, каліцтвом, розвитком здіб­ностей тощо).

Розмір додаткових витрат встановлюється судом і во­ни можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків. Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких матір або батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, не виникає.

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що останні ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі й (або) у частці від заробітку (доходу) з ураху­ванням матеріального та сімейного стану сторін.

Обов'язок повнолітніх дітей брати участь у додат­кових витратах на батьків. Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкого хворобою, інвалідністю або немічністю. Вони звільняються від цього обов'язку, якщо буде встановле­но, що батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Обов'язок дитини брати участь у витратах па до­гляд та лікування батьків. У виняткових випадках, якщо ма­ти, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достат­ній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стя­гнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Поиск по сайту: