 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Відеоадаптери
|
Читайте также: |
Зображення на екрані монітора визначається відеосигналом, який надходить на монітор від спеціального пристрою - відеоадаптера. Відеоадаптер - це зазвичай окрема плата, яка вставляється до відповідного слоту на материнській платі. Команди з формування зображення надходять від мікропроцесора до відеоадаптера, де згідно з ними конструюється зображення. Це зображення заноситься до внутрішньої пам'яті відеоадаптера, що називається відеопам'яттю. а основі вмісту відеопам'яті формується вихідний сигнал відеоадаптера (відеосигнал), який подається до монітора.
Навіщо потрібна відеопам'ять? Річ у тому, що зображення на екрані має періодично поновлюватися (понад 70 разів за секунду), та було б нерозумно при кожному поновленні формувати новий відеосигнал на основі команд МП. Тому схеми ПК уведено відеопам'ять, яка зберігає дані про попереднє зображення. Це особливо корисно, якщо картинки на екрані нерухомі або змінюються по пам'ять є оперативною пам'яттю та входить до загального ресурсу пам'яті ПМ хоча фізично вона розміщена на платі відеоадаптера.
Розглянемо існуючі моделі відеоадаптерів. Першим відеоадаптером у першому ПК (IBM PC) був пристрій під назвою MDA (Monochrome Display Adapter - мЛ нохромний дисплейний адаптер). Цей адаптер надавав однокольорове негативи зображення й міг відображати лише алфавітно-цифрову інформацію. Можливості виведення графіки чи отримання кольору взагалі не були передбачені.
Усього лише через кілька місяців після випуску перших комп'ютерів PC фірми IBM розробила відеоадаптер, який підтримував не тільки графічні зображення, а • кольори. Ці новації відобразилися у його назві: Color Graphics Adapter (кольоровим графічний адаптер), чи скорочено CGA. Тоді ж з'явилися перші ігри для IBM РС,Я дуже скоро виявилося, що графічні та колірні якості CGA не досить досконалі Основним недоліком CGA була низька роздільна здатність.
Наступна нова розробка фірми IBM (1984 p.) — поліпшений графічний адаптер (Enhanced Graphics Adapter, чи скорочено EGA). Цей адаптер був спроможний водночас відтворювати 16 кольорів з палітри у 64 кольори. Подальше вдосконалення EGA привело до появи нової моделі: VGA. Цей відеоадаптер добре суміщався з попередніми моделями і дозволяв досягти одночасного відтворення 256 кольорів з 4096 можливих та роздільної здатності 640 х 480.
Коли стало зрозумілим, що стандарт VGA себе вичерпав, більшість незалежних фірм-розробників почали його покращувати. В результаті з'явилися відеоадаптери SVGA (що означає Super VGA). Нові SVGA - адаптери дозволяли досягти роздільної здатності 1024x768. У відеоадаптерах SVGA можливими відтворення до 16,7 мільйона кольорів.
Принтери
Найпопулярнішими пристроями для виведення інформації на папері є принтери. Вони дають можливість виводити під час друку як символьну (тексти, числа), так і графічну (малюнки, діаграми, графіки) інформацію. Всі знаки, що друкуються принтером, подано як набір окремих точок. Спосіб нанесення цих точок на папір залежить від конструкції принтера. Можливі різні класифікації принтерів:
за послідовністю друку (посимвольні, порядкові, поаркушеві);
за кількістю відтворюваних кольорів (чорно-білі, кольорові);
за способом дії (ударні, безударні);
за способом отримання зображення на папері (матричні, струменеві, лазерні, світлодіодні, термічні тощо).
Говорячи про ту чи іншу модель принтера, найчастіше називають останню ознаку — спосіб отримання зображення. Розглянемо принтери з цієї точки зору. Матричні принтери - це принтери, які першими почали застосовуватися У IBM PC-сумісних комп'ютерах. Це ударні друкувальні пристрої, у яких є друкуюча головка з висувними голочками. Між головкою та папером розташована фарбуюча стрічка. Коли принтер працює, у головці висуваються потрібні голки. Вони ударяють по паперу через стрічку і на ньому залишаються зображення. Головка принтера може бути оснащена 9, 18 або 24 голками. Майже десять років тому матричні принтери були найпопулярнішими для IBM PC. Ці принтери найдешевші, однак вони мають невелику швидкість роботи, низьку якість відбитка й дуже шумлять у процесі друку.
Струменеві принтери - це найпоширеніший нині тип принтерів. Вони серйозно відсунули матричні принтери, бо дозволяють досягти прийнятної якості відбитка при невисокій вартості пристрою. Струменеві принтери - безударні пристрої, тому вони працюють безшумно. Зображення формується в них за допомогою друкувальної головки, що містить дуже багато капілярів-сопел (від 50 до 200), крізь які до паперу подається чорнило. Так само, як у матричному принтері, друкувальна головка рухається по горизонталі, а аркуш паперу переміщається вертикально. Можна сказати, що роль «голок» у струменевому принтері виконують сопла. Однак якість отримуваного відбитка в струменевому принтері значно вища, ніж у матричному. Це пов'язано з тим, що діаметр кожного сопла суттєво менший від діаметра голки (сопло тонше від людської волосини), а кількість сопел більша за кількість голок. Щоправда, отримавши готовий відбиток на струменевому принтері, необхідно пам'ятати, що він може постраждати від контакту з водою.
Лазерні принтери дозволяють отримати найкращу якість відбитка, чорно-білого чи кольорового, тому вони широко застосовуються у видавничій справі. Принцип створення зображення такий: промінь лазера, керований комп'ютером, електризує поверхню барабана, що є у лазерному принтері. До заряджених ділянок барабана прилипають частинки сухого фарбувального порошку - тонера. Коли через принтер пропускається аркуш паперу, частинки тонера переносяться на нього з барабана. Результатом є якісний відбиток. Лазерні принтери мають високу швидкість друку (десять і більше сторінок за хвилину) та не потребують використання спеціального паперу. Завдяки швидкісним якостям лазерні принтери широко застосовуються як мережні принтери. Однією з основних характеристик лазерних принтерів є роздільна здатність - кількість Друкованих точок на одиницю довжини. Для лазерних принтерів звичайною роздільною здатністю є 600 dpi, але деякі моделі можуть досягти й більших значень.
Пристрої введення-виведення називають ще зовнішніми, адже вони служать для взаємодії комп'ютера із зовнішнім світом.
Поиск по сайту: